Історія
Книжка про ідеї — не як абстракції, а як живі рішення, які впливають на хід історії.
Робота Баумана – це чудовий приклад того, як треба працювати з сімейною пам’яттю, листами, щоденниками, газетами.
Лівацтво - зло. Все, що бодай на крихту смердить соціалізмом і комунізмом - токсичні російські бацили. Вони паразитують на бажаннях і бідах, не вирішують проблем і ведуть до єдиного фіналу - деградації суспільства, авторитаризму, диктатурам. В малому і великому, в усіх площинах.
Книга подекуди відверто сухувата, часто сповіщає вже відомі факти та історії про нацистський режим. Репортажна форма розріджує книгу, робить її не надто насиченою та концентрованою на інформацію. "Книжкові злодії" не є серйозним історичним дослідженням, але окреслюють непопулярну і майже забуту тему реституцію.
Можна критикувати його погляди та ідеалістичне бачення світу, але сумління — ніколи. Я справді не погоджуюся з усіма його поглядами, але готовий померти за право їх висловлювати.
І тому може здаватися, що говорити про сучасну історії України ще зарано, позаяк їх ще потрібно зберегти – і Україну, і нашу історію.
Середні віки якщо і були трохи "темними", але вже точно не "темнішими" за деяких сучасних людей.
Світ може котитися у прірву, але якщо у мене є з собою книга — нехай котиться.
Зрештою, це досить сумна книга, бо читаючи її, розумієш, як легко можна втратити те, про що не дбаєш і чого не цінуєш.
Історія Криму не закінчена, але щоб вона рухалася в правильному напрямку, треба знати пройдений шлях і позбутися московської брехні.
Зовсім маловідомі сторінки української ядерної історії
Історії про те, як вихідці з релігійних провінційних родин підкорювали Львів, стаючи адвокатами, вчителями, інженерами чудово показують, як трансформувався український рух на межі ХІХ і ХХ століть.
Якщо у вас, так само як і в мене є проблемка – ви занадто європоцентричні та не розумієте, хто кого стріляє на Близькому Сході – ця книга для вас.
Перед вами – справжній наукпоп.
Цікавий, динамічний, не занудний, без складної термінології та зайвого моралізаторства.
Це велика історія маленької людини про силу пам’яті та силу місця.
Як на мене, це – одна з узагальнюючих must have праць, яку треба читати тим, хто хоче розібратись з темою козацької революції середини 17 століття.
Думаю, цю книгу треба читати всім, хто вважає, що українська нація якась не така. Нещасна, вічно гноблена, недороблена, з якимись дивними керівниками і продажними елітами.
Цю книгу треба читати всім, для кого Україна – це якийсь уявний національний моноліт під стягом Бандери, а всі інші – якісь не такі.
Це призводить до історичних «неврозів», адже ці люди не можуть зрозуміти логіку минулого.
Вони лише натягують свої сучасні уявлення на минулі процеси. І їм боляче.
Одним словом, якщо у вас така ж проблема з Мазепою, як і в мене, якщо він вам здається малозрозумілим, сірим і пласким – рекомендую цю книгу.
Коли нація обирає зло
Не знаю, як ви, а я іноді не тільки з надією, а й з острахом думаю про часи, коли закінчиться війна.
Величезна кількість проблем, які сьогодні «сплять», виринуть назовні, і деякі з них нам дуже складно буде подолати.
Це не просто книжка про Північну Корею. Це ляпас. Без перебільшень.
Обережно, ця книга вдарить по ваших внутрішніх налаштуваннях.
Зважена, цікава і об’єктивна біографія Степана Бандери ще не написана.
Після прочитання цієї книги я можу повторити це ще раз.
Помітно, що автор закоханий. Він не тільки знає своє місто, він його відчуває, він живе з ним разом вже давно. Це те, що треба популярним міським біографіям – не тільки знання, а й багато любові.