Історія
Невелика, але дуже цікава і змістовно містка книга британського історика Ендрю Робертса
Тому це точно книга, яку мають прочитати наступні керівники України, які поставлять собі за мету зробити її сильною
Цей текст- чудова відповідь усім, хто досі не може зробити «чим вам Пушкін з Толстим не вгодили». Тим, що саме вони були співтворцями російського імперського міфу, який зараз намагається оживити божевільний Путін
Ця книга - обґрунтування тези, що, для повноцінного розвитку і функціонування суспільства, держави в ролі «нічного сторожа» не досить. Важливою є і її соціальна функція, яка дозволяє згладжувати проблеми, породжені «сліпою рукою ринку».
Ця праця не катастрофа і не маячня, проте той самий «загін» у кількости двох з половиною головних дійових осіб з’явиться тільки ближче до завершення, хіба як призвідник усієї катавасії, далеко не наріжний стержень оповіди
Від “революційного” встановлення нацистської влади у 1933-му до ще мирного 1937-го польський інтелектуал аристократичного походження мандрував оновленою Німеччиною у пошуках правдивого бачення для шпальт польського часопису, і така хронологія дозволяє побачити не тільки одномоментні знімки, а й пізнати динаміку тодішнього сприйняття нацистського режиму: нажаханість “пєрєгібами на мєстах” 1933-го поступається розслаблености й навіть умиротворености, до нового порядку призвичаюються й воліють не згадувати про “нюанси”.
Хто любить якісну мілітарі-літературу – це для вас. Вам сподобається. Особисто я – десь на межі між «дуже подобається» і «в захваті».
В цій книзі дуже багато особистого, маленького і побутового –того, за що я найбільше люблю такі репортажні сюжети.
Якщо все, що ви знаєте про Русь – це шкільні легенди про заснування Києва, помсту Ольги чи обрання Володимиром віри – ласкаво просимо. 150 сторінок, які дадуть комплексне уявлення про те, що таке Русь.
Та з часом я почав ставити питання: чи є історичним життя людини, яка прожила життя, боролась за щось, але не потрапила на сторінки підручників чи кадри кінохроніки?
Чи є історичним життя людини, що не загинула за цю історію?
Насправді завжди цікаво читати роздуми саме американських демократів. Вони наскільки впевнені, можливо навіть самовбивчо впевнені в демократії, що часто їхні думки та погляди виглядають наївними, рожевими, неможливими. Але вони дійсно вірять в це.
Попри те, що книга написана про не найпростіший період української історії – І половину ХХ століття, в книзі взагалі не відчувається політики. Весь україно-німецько-польсько-чехословацький батл в більшості своїй не відчувається на сторінках цієї книги, хоча опосередковано, в деяких історіях, він, звісно, присутній.
Пам’ятаєте знамениту фразу про те, що в СРСР сексу не було?
А ще там не було злочинців, спекулянтів, сексуального насилля, антирадянських настроїв, самогубств, алкоголізму, наркоманії, бандитів та вбивць.
Десятки записок та спогадів подорожніх, дипломатів та службовців, що так чи інашке в кінці 18-на початку 19 століття відвідували Російську імперію, описують Україну після втрати державності. Мало хто з них поєднує цю Україну (частіше її називають Малоросією) з козацькими часами і козацькою державністю. Для багатьох Україна – хлібний край з дуже добрими і працьовитими людьми.
У Плохія є чудове вміння – яка б не була тема дослідження, він все зробить у формі історичного детективу з комедією помилок, за розвитком якого спостерігати дуже цікаво, навіть якщо ти не розумієш чи пропускаєш деякі моменти.
Розповім вам про цю книгу. Дуже особливу для мене книгу, адже я дуже люблю діаспорну літературу.
«Нарис історії ОУН» має багато репринтів та перевидань, які я навряд колись би прочитав, але ця книга – оригінал, перше видання, надруковане Українським видавництвом у Мюнхені у 1968 році.
Книгу треба читати, щоб бачити цю планету з різник оптик. Це може бути незручно, комусь неприємно, але такі праці дуже розширюють розуміння процесів, які відбуваються сьогодні у світі.
Якщо хочете зрозуміти як діє Росія (а також Китай та різного роду терористичні та партизанські групи) то варто читати цю книгу. Втім маєте бути готовими до того, що у відношенні до Кремля автора заносить небезпечно близько від «зрозуміти і пояснити», до «зрозуміти і виправдати».
Мокрик не приховує симпатій до своїх героїв, але не замовчує і їх слабкостей. Ми бачимо молодих людей, які прагнули реалізувати себе в літературі та мистецтві, вірили, що зможуть це зробити трохи розсунувши межі, встановлені тоталітарною системою, яка ніби почали змінюватися.
Вона про тих, хто продовжив боротьбу за свободу навіть у неволі.
Книга не просто про нинішню війну, а про одну з найважливіших наших перемог у ній - втримання Києва.
Книга Михайла Лоґуша - зразок якісної військово-історичної літератури про наше минуле, яких поки надто мало в нашій історіографії. Зважено і всебічно про створення та бойову діяльність дивізії «Галичина», щодо якої досі побутує безліч міфів.
Текст про те як завдяки політикам-популістам Європи та Америки, світ знов зісковзує у бік авторитаризму
Завжди повторюю - історія може пояснити багато з того, що відбувається нині. Тому рекомендую дуже актуальну книгу про формування відносин між Україною та США. І про важливу роль третього фактора у цих двосторонніх стосунках - Росії.