Огляди

Інтелектуально прісна, морально недоброчесна, непевна, упереджена й короткозора праця Аміра Вайнера ані допоможе збагнути війну, ані виявить якісь принципово нові аспекти режиму.

Тому ніколи не думав, що мені сподобається книга Мандіп Рай «Компас цінностей» в якій йдеться про 101 (!) державу, кожній з яких присвячено 3-4 сторінки. Як можна зрозуміти понад сотню країн, та ще й сформулювати своє розуміння в кількох сторінках тексту?

Ця книга зовсім інша - вона про душу, забутий в наш бурхливий час чинник нашого життя.

Після війни: «Чинною була та сама виборча система, що й на попередніх виборах і партія, яка лише кілька років тому довела країну до прірви, мала такі ж конституційні права, як і ті партії, прихильники яких ціною власною крові захистили країну від руїни»

Книга, яка прикрасить бібліотеку кожного українця. Це чудове перевидання збірника статтей з 1978 року.

Цей текст про те як важко творити історію, за яку потім так легко судитимуть сучасники і особливо нащадки.

Хуцпа - раніше знав тільки одне, негативне значення цього слова: цинічна, нахабна брехня.
Виявляється є інше, не таке однозначне - зухвалість, нахабство, відвага.

Книжка про те, що від минулого не сховаєшся. І зусилля, які витрачаються на спроби уникнути його, не дають результату. Минуле повертається, проступає кістками жертв із землі, вимагає говорити про нього, змушує домовлятися з ним. І в цьому Іспанія та Україна справді дуже схожі.

Невелика, але дуже цікава і змістовно містка книга британського історика Ендрю Робертса

Чудова книга про групу людей, які навчилися вишукувати її серед інформаційних завалів у відкритих джерелах.

Ця книга не така. Тут немає невиправданої віри у прогрес, хоча тут і йдеться про серйозні зміни, яких зазнає суспільство.

Цей текст- чудова відповідь усім, хто досі не може зробити «чим вам Пушкін з Толстим не вгодили». Тим, що саме вони були співтворцями російського імперського міфу, який зараз намагається оживити божевільний Путін

Ця книга - обґрунтування тези, що, для повноцінного розвитку і функціонування суспільства, держави в ролі «нічного сторожа» не досить. Важливою є і її соціальна функція, яка дозволяє згладжувати проблеми, породжені «сліпою рукою ринку».

Психологічний детектив, інтелектуально високоякісна розвідка, доступна, попри кокетування «фейковістю», «контентом» і «інклюзією» поряд із «еґонаративом», «текстуальною проєкцією» і «дискурс-аналізуванням», жива сторінка української історії — прекрасна у будь-якій іпостасі праця. Настійливо рекомендую не оминати.

Ця праця не катастрофа і не маячня, проте той самий «загін» у кількости двох з половиною головних дійових осіб з’явиться тільки ближче до завершення, хіба як призвідник усієї катавасії, далеко не наріжний стержень оповіди

Від “революційного” встановлення нацистської влади у 1933-му до ще мирного 1937-го польський інтелектуал аристократичного походження мандрував оновленою Німеччиною у пошуках правдивого бачення для шпальт польського часопису, і така хронологія дозволяє побачити не тільки одномоментні знімки, а й пізнати динаміку тодішнього сприйняття нацистського режиму: нажаханість “пєрєгібами на мєстах” 1933-го поступається розслаблености й навіть умиротворености, до нового порядку призвичаюються й воліють не згадувати про “нюанси”.

Хто любить якісну мілітарі-літературу – це для вас. Вам сподобається. Особисто я – десь на межі між «дуже подобається» і «в захваті».

В цій книзі дуже багато особистого, маленького і побутового –того, за що я найбільше люблю такі репортажні сюжети.

Про що книга? Здається б, все зрозуміло. Про Михайла Драгоманова.
Але насправді це – дуже детальна палітра українського, російського та європейського соціалістичного, анархічного, народницького та національного рухів ІІ половини XIX століття. Звісно ж, на прикладі одного з найяскравіших діячів українського руху ХІХ століття Михайла Драгоманова.

Якщо все, що ви знаєте про Русь – це шкільні легенди про заснування Києва, помсту Ольги чи обрання Володимиром віри  – ласкаво просимо. 150 сторінок, які дадуть комплексне уявлення про те, що таке Русь.

Та з часом я почав ставити питання: чи є історичним життя людини, яка прожила життя, боролась за щось, але не потрапила на сторінки підручників чи кадри кінохроніки? 
Чи є історичним життя людини, що не загинула за цю історію?