Огляди
Психологічний детектив, інтелектуально високоякісна розвідка, доступна, попри кокетування «фейковістю», «контентом» і «інклюзією» поряд із «еґонаративом», «текстуальною проєкцією» і «дискурс-аналізуванням», жива сторінка української історії — прекрасна у будь-якій іпостасі праця. Настійливо рекомендую не оминати.
Ця праця не катастрофа і не маячня, проте той самий «загін» у кількости двох з половиною головних дійових осіб з’явиться тільки ближче до завершення, хіба як призвідник усієї катавасії, далеко не наріжний стержень оповіди
Від “революційного” встановлення нацистської влади у 1933-му до ще мирного 1937-го польський інтелектуал аристократичного походження мандрував оновленою Німеччиною у пошуках правдивого бачення для шпальт польського часопису, і така хронологія дозволяє побачити не тільки одномоментні знімки, а й пізнати динаміку тодішнього сприйняття нацистського режиму: нажаханість “пєрєгібами на мєстах” 1933-го поступається розслаблености й навіть умиротворености, до нового порядку призвичаюються й воліють не згадувати про “нюанси”.
Хто любить якісну мілітарі-літературу – це для вас. Вам сподобається. Особисто я – десь на межі між «дуже подобається» і «в захваті».
В цій книзі дуже багато особистого, маленького і побутового –того, за що я найбільше люблю такі репортажні сюжети.
Про що книга? Здається б, все зрозуміло. Про Михайла Драгоманова.
Але насправді це – дуже детальна палітра українського, російського та європейського соціалістичного, анархічного, народницького та національного рухів ІІ половини XIX століття. Звісно ж, на прикладі одного з найяскравіших діячів українського руху ХІХ століття Михайла Драгоманова.
Якщо все, що ви знаєте про Русь – це шкільні легенди про заснування Києва, помсту Ольги чи обрання Володимиром віри – ласкаво просимо. 150 сторінок, які дадуть комплексне уявлення про те, що таке Русь.
Та з часом я почав ставити питання: чи є історичним життя людини, яка прожила життя, боролась за щось, але не потрапила на сторінки підручників чи кадри кінохроніки?
Чи є історичним життя людини, що не загинула за цю історію?
Насправді завжди цікаво читати роздуми саме американських демократів. Вони наскільки впевнені, можливо навіть самовбивчо впевнені в демократії, що часто їхні думки та погляди виглядають наївними, рожевими, неможливими. Але вони дійсно вірять в це.
Попри те, що книга написана про не найпростіший період української історії – І половину ХХ століття, в книзі взагалі не відчувається політики. Весь україно-німецько-польсько-чехословацький батл в більшості своїй не відчувається на сторінках цієї книги, хоча опосередковано, в деяких історіях, він, звісно, присутній.
Пам’ятаєте знамениту фразу про те, що в СРСР сексу не було?
А ще там не було злочинців, спекулянтів, сексуального насилля, антирадянських настроїв, самогубств, алкоголізму, наркоманії, бандитів та вбивць.
Десятки записок та спогадів подорожніх, дипломатів та службовців, що так чи інашке в кінці 18-на початку 19 століття відвідували Російську імперію, описують Україну після втрати державності. Мало хто з них поєднує цю Україну (частіше її називають Малоросією) з козацькими часами і козацькою державністю. Для багатьох Україна – хлібний край з дуже добрими і працьовитими людьми.
У Плохія є чудове вміння – яка б не була тема дослідження, він все зробить у формі історичного детективу з комедією помилок, за розвитком якого спостерігати дуже цікаво, навіть якщо ти не розумієш чи пропускаєш деякі моменти.
Розповім вам про цю книгу. Дуже особливу для мене книгу, адже я дуже люблю діаспорну літературу.
«Нарис історії ОУН» має багато репринтів та перевидань, які я навряд колись би прочитав, але ця книга – оригінал, перше видання, надруковане Українським видавництвом у Мюнхені у 1968 році.
Книгу треба читати, щоб бачити цю планету з різник оптик. Це може бути незручно, комусь неприємно, але такі праці дуже розширюють розуміння процесів, які відбуваються сьогодні у світі.
Це дійсно одна з небагатьох книжок з нонфікшн, яку я можу рекомендувати не просто як мастрід, а в якості покрокової інструкції для топ-менеджерів, що переходять на нову роботу або підіймаються на чергову кар‘єрну сходинку.
Якщо хочете зрозуміти як діє Росія (а також Китай та різного роду терористичні та партизанські групи) то варто читати цю книгу. Втім маєте бути готовими до того, що у відношенні до Кремля автора заносить небезпечно близько від «зрозуміти і пояснити», до «зрозуміти і виправдати».
Мокрик не приховує симпатій до своїх героїв, але не замовчує і їх слабкостей. Ми бачимо молодих людей, які прагнули реалізувати себе в літературі та мистецтві, вірили, що зможуть це зробити трохи розсунувши межі, встановлені тоталітарною системою, яка ніби почали змінюватися.
Росія вкрала Крим, почавши з переписування його історії. Тому повне повернення півострова неможливе без вписуання його в наш український наратив. Це роблять нині дослідники,які інтегрують минуле Криму в історію України.
Вона про тих, хто продовжив боротьбу за свободу навіть у неволі.
Книга не просто про нинішню війну, а про одну з найважливіших наших перемог у ній - втримання Києва.
Книга Михайла Лоґуша - зразок якісної військово-історичної літератури про наше минуле, яких поки надто мало в нашій історіографії. Зважено і всебічно про створення та бойову діяльність дивізії «Галичина», щодо якої досі побутує безліч міфів.
Текст про те як завдяки політикам-популістам Європи та Америки, світ знов зісковзує у бік авторитаризму
Завжди повторюю - історія може пояснити багато з того, що відбувається нині. Тому рекомендую дуже актуальну книгу про формування відносин між Україною та США. І про важливу роль третього фактора у цих двосторонніх стосунках - Росії.
Сильна авторитарна влада ніби найкраще здатна з нею справлятися. В якості винятку ще можуть згадати зловживання владою доби пізнього совка. Втім це сприймається як ознака періоду його розвалу