«Формат нонфікшн»
Читацький рейтинг

Для розвитку західного мистецтва — від первісних часів і до сьогодення — характерне розмаїття течій та стилів, технік і матеріалів, розвиток нових ідей та новаторських стилістичних прийомів і взаємні мистецькі впливи.

Завдяки цьому кишеньковому пораднику ви зможете відстежити розвиток мистецтва від найдавніших часів, дізнатися про найвидатніших представників культурних епох і мистецьких рухів та переглянути їхні найвідоміші роботи. Кожну із них розглянуто в історичному контексті, а короткі біографічні анотації дають ширше уявлення про авторів і першоджерела їхньої творчості.

Книжка британського арткритика Джона Берджера «Як ми бачимо» є одним із найбільш читаних сучасних текстів про мистецтво. Її було написано за мотивами однойменного серіалу ВВС й уперше видано в 1972 році у видавництві Penguin Books.

Берджер зосереджується на тому, як люди бачать твори мистецтва, і на прикладі живопису та реклами показує, що разом із сюжетним наповненням зображення мають ідеологічний заряд, а засоби репродукування впливають на наше нинішнє ставлення до мистецьких творів.

Арткритик пропонує тезу, що мистецтвознавчі тексти мають не тільки бути авторитетними висловлюваннями про мистецтво, а й сприяти вмінню читачів бачити та висловлюватися. У структурі книжки цей потяг відтворено в чергуванні текстових і візуальних есе (які складаються лише із зображень). Читач дивиться на зображення, а потім читає текст. Читає й опісля самостійно розглядає зображення. У завданні книжки цей потяг відтворено в авторській спробі «почати ставити питання». Берджеру було важливо створити книжку, у якій обговорення питань про мистецтво й технічне репродукування, жіноче тіло, рекламу й олійний живопис були б підхоплені читачами і їх далі обговорювало б широке коло: студенти, митці, мистецькі інституції й інші мистецтвознавці.

Берджер є одним із визначальних англомовних арткритиків другої половини XX століття. Із текстами про способи бачення, фотографію, мистецтво й революцію він також зробив значний внесок у популяризацію сучасного погляду на мистецтво для широкої аудиторії. У світових університетах книжка Берджера належить до обов'язкового списку для читання на мистецтвознавчих курсах, а також досі є цитованим джерелом у питаннях «мистецтва в епоху його технічного репродукування» (Берджер розвиває ідеї Вальтера Беньяміна), зображення жінки в мистецтві та зв'язків олійного живопису й реклами.

Видання підтримує Європейський Союз за програмою Дім Європи.

Дизайн «Як ми бачимо» Джона Берджера відповідає оригінальному англомовному виданню, який створив Річард Голінс спільно з Берджером у 1972 році спеціально для Penguin Books. Нам важливо було зберегти всі деталі, які задумав автор: порядок ілюстрацій, їхній розмір та колір.

Ця книжка не лише познайомить тебе з митцями минулого й сьогодення з різних країн світу, а й дасть змогу вивчати мистецтво, опановучи його власноруч. Ти перебуваєш за крок до того, щоб пізнати таємниці створення великого мистецтва з допомогою різних технік. Можливо, деякі з них тобі вже відомі, як-от: рисунок і живопис, але ти можеш спробувати деякі новітні техніки вперше. Познайомившись з роботою кожного митця, ти зможеш використовувати їхні поради та прийоми, щоб намалювати натюрморт, як Ван Гог, вирізьбити скульптуру, як Гепворт, чи створити корону, як Баскія та набагато більше.

«Чому нації занепадають» — це справжня класика економічної та політичної літератури. За версією Марка Цукерберга, — одна із найкращих книг, виданих у 2015 році. Бестселер New York Times, одна із улюблених книг Білла Гейтса.

Чому одним країнам вдається розвиватися та процвітати, переживати кризи та використовувати їх на свою користь, а інші занепадають навіть без очевидних на те причин? Наскільки добробут націй залежить від географії, історії та способу управління?

Ця книга — результат п’ятнадцятирічного дослідження історії розвитку країн по всьому світу. Її автори, науковці Дарон Аджемоґлу та Джеймс Робінсон, зробили вичерпні висновки щодо того, що насправді рухає людство вперед — активне громадянське суспільство, що ставить на перше місце економічний та політичний добробут кожного громадянина.

«Чому нації занепадають» — вичерпне і зрозуміле пояснення ґрунтовного дослідження, проведеного досвідченими науковцями. Книга відповідає на запитання про те, що саме сприяє добробуту країн і які фактори насправді не такі важливі, якими здаються.

Про авторів

Дарон Аджемоґлу — всесвітньо відомий науковець, професор економіки, викладач кафедри економіки Гарвардського університету. Один із десяти найцитованіших економістів світу.

Джеймс Робінсон — фахівець із питань Африки та Латинської Америки. Відомий політолог та історик. Навчався у трьох університетах: Єльському, Університеті Варвік та у Лондонській школі економіки. Професор Університету Чикаґо.

Демонологія – це осмислення темного, химерного та потойбічного у народних віруваннях. У цьому виданні представлено три класичні погляди на українську демонологію:

• історика Володимира Антоновича, який досліджував документи відьомських процесів;
• етнографа Володимира Гнатюка, який вивчав народні перекази про нечисту силу;
• письменника та фольклориста Івана Нечуя-Левицького, який прагнув вписати українську міфологію в ширший європейський контекст.

Книга містить фрагменти праці Володимира Антоновича "Чаклунство: документи, процеси, дослідження", в якій зібрано та проаналізовано матеріали судових справ, пов'язаних із діяльністю демонічних істот (зазіхання засобами чародійства на життя, здоров'я і розум, застосування чаклунства з метою заволодіти любов'ю чи навпаки позбутися її, заподіння шкоди у господарстві або  ремеслі тощо). 

"Нарис української міфології" Володимира Гнатюка присвячений уявленням українців про різноманітних представників потойбічного світу. В праці ґрунтовно проаналізовані уявлення про чортів, домовиків, чугайстрів, водяників, болотяників, перелесників, рахманів, песиголовців, нічниць, покутників, градівників тощо.

У книжці "Світогляд українського народу" Іван Нечуй-Левицький розкриває прадавні міфологічні вірування українців. Значну увагу автор приділяє міфологічним істотам, зокрема русалкам, мавкам, полісунам і польовикам, упирям і вовкулакам тощо, а також особливостям пантеїзму в українській міфології.

Від переказів про русалок, лісовиків та вовкулаків – до історій про спалення відьом в українських селах: ці наукові праці передають дух свого часу, коли магічне мислення ще не вважалося всього лише забобонами, а віра в чаклунство була повсюдною та щирою.

Матеріали для ілюстрацій надані проєктом CARPATHIAN CULT.

ЦИТАТА

"Форми українських міфів мають одну характерну прикмету: вони дуже близькі до природніх форм. Ми не бачимо в народній фантазії охоти до негарних, неестетичних велетенських міфічних образів, до тих величезних, страшних, головатих та рогатих богатирів зі страшними антинатуральними інстинктами, які так любить німецька і російська міфологія. Український народ у своїх міфах тримається міри; його фантазія не любить переступати за границі ненатуральних форм; вона любить правду і естетичність, навіть, можна сказати, вже геть-то описує красу міфічних образів такими фарбами, як у християнських акафистах описується краса християнських святих, так що вже автор не знає, до чого прирівняти їхню красу і святе життя". Іван Нечуй-Левицький