«Формат нонфікшн»
Читацький рейтинг

М’які навички, або soft skills, — наче вуса в кота: гнучкі, тонкі, делікатні, важко помітні й дуже помічні. Креативність, аналітичність, комунікабельність дозволяють нам відчувати робоче оточення, ефективно в ньому взаємодіяти з іншими людьми та орієнтуватися навіть у найскладніших ситуаціях.

Для розвитку цих навичок у собі чи інших нам потрібне розуміння двох елементів: середовища, у якому ми працюємо, та психології людини.

У цій книжці експертка з управлінських практик Олена Жильцова пояснить, які налаштування в організаціях допомагають розкрити й розвинути ці навички, а психотерапевт Володимир Станчишин покаже, які психологічні потреби ми задовольняємо на роботі та як у професійному середовищі зростаємо як особистості, вчимося спілкуватися, любити, визначати свої межі й довіряти собі.

Олена Жильцова — засновниця «Школи управлінської думки». Викладачка і бізнес-консультантка з питань лідерства, управлінських практик та організаційної поведінки. Працює з топменеджментом і засновниками провідних приватних і державних компаній, а також громадських організацій.

Володимир Станчишин — психолог-психотерапевт. З 2019 року очолює Центр психічного здоров’я «Лабораторія змін». Автор книжок «Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю та депресією», «Для стосунків потрібні двоє», «Емоційні гойдалки війни. Роздуми психотерапевта про війну».

Коли керівники студії «Уолт Дісней» захотіли дізнатися чому їхній анімаційний фільм «Король Лев» був такий успішний, Крістофер Воґлер підготував для них коротку доповідь, яка стала легендарною.

«Подорож письменника» — це розвиток цієї доповіді, яка детально описує дванадцятиетапний, натхненний міфологією метод, що змінив ставлення Голлівуду до кінематографічної розповіді. Формат, який колись рідко виходив за межі традиційного триактного плану, прийняв комплексну теорію Воґлера про структуру історії та розвиток персонажів і став загальновизнаним.

Збагачена прикладами з міфів, казок і класичних фільмів, ця книга за останні 25 років змінила і продовжує змінювати вигляд сценарного мистецтва в усьому світі.

Як часто з вами бувало таке: ви намагаєтесь комусь щось пояснити, але у вас не виходить - людина не розуміє нічого з того, що ви говорите, ніби живе в якомусь іншому світі."Та вона що, з Місяця звалилася?" - запитуєте ви себе. Ви відчуваєте, що в її світі інші закони і правила, й ті ж події трактуються інакше. Нерозуміння призводить до загострення відносин, створює масу негативних побічних ефектів.

ПРО КНИЖКУ

У книзі популярно викладено теорію еволюції людського мислення, організацій і великих соціальних систем, за якою останнім часом у професійній літературі закріпилася назва "інтегральна думка". Ця красива і практична модель надає ключ не лише до розуміння стилів лідерства та управлінських культур, а й інструменти їх зміни.

Текст заснований на курсі лекцій, який читається автором у провідних українських бізнес-школах, але істотно перевищує його за обсягом.

ДЛЯ КОГО КНИЖКА

Книга розрахована на підприємців і керівників-практиків, зацікавлених у розвитку власних навичок менеджменту та вдосконаленні своїх компаній і організацій.

ПРО АВТОРА

Валерій Пекар - підприємець з 1992 року. Викладач Києво-Могилянської бізнес-школи (kmbs) та Львівської бізнес-школи Українського Католицького Університету (LvBS). Співзасновник громадянської платформи "Нова Країна". Член Національної ради реформ. Автор більше 250 статей з менеджменту, маркетингу, інформаційних технологій, футурології, а також двох монографій.

ЦИТАТИ

Що ближчі картини світу одна до одної,то більш розвинутими і плідними можуть бути відносини між людьми.

Папуас, поліцейський, астроном і поет побачать літній вечір зовсім по - різному.

Картини світу різних людей являють собою найширший спектр, і якщо кожну картину світу можна було б уявити якимось кольором веселки, то ми побачили б, як кольори плавно перетікають з одного в інший.

КНИЖКИ НА СХОЖУ ТЕМАТИКУ

"Сам собі MBA. Про бізнес без цензури", Джек Велч, Cюзі Велч "Наш Формат", 2018 рік

"Невідворотне". 12 технологій, що формують наше майбутнє", Кевін Келлі, "Наш Формат", 2018 рік

Історія будь-якої країни нагадує життя людини. Вона народжується, має дитинство, юність і дорослішання. Не є винятком й історія нашої України. Її життя сповнене успіхів і невдач, друзів і ворогів, та неодмінно розвитку.

Ми поглянемо на історію України як на цілісну картину, де кожна деталь має значення. Дізнаємось, які відважні люди її писали та який вплив Україна мала серед інших держав. Розкладемо, як детективи, одна по одній усі важливі події в українській історії, щоб зрозуміти нашу державу ще більше. І неодмінно ще більше її полюбити.

Про електронну книжку Ґаррета Раяна «Голі статуї, товсті гладіатори та бойові слони. Відповіді на цікаві запитання про стародавніх греків і римлян»

Чому греки не носили штанів, а у вино додавали порошок мармуру? На якій дієті сиділи гладіатори і скільки заробляли талановиті спортсмени? Що про військову медицину можна дізнатися з «Іліади»? Це лише частина запитань, на які відповідає Ґаррет Раян.

Він пише просто й цікаво, а ще — зосереджується не так на постатях і подіях, як на деталях із повсякденного життя. Як ставилися до стосунків і через що розлучалися, як робили операції та які використовували контрацептиви, коли в тренді були бороди, а коли ні. Автор не заявляє про всеохопність, але претендує на захопливість.

У цій книжці є оракули та шпигуни, Рим і Афіни, Спарта й Карфаген, Цезар і Нерон, язичники та християни, леви на арені й домашні улюбленці. Немає хіба занудства й намагання розповісти найвичерпнішу історію античності.

Про Ґаррета Раяна

Ґаррет Раян — науковець, письменник, мандрівник. Вивчав античність у Карлтонському коледжі, здобув докторський ступінь з історії Греції та Риму в Мічиганському університеті, викладав у кількох вишах. Автор двох захопливих книжок про античність, ютуб-каналу toldinstone і блогу про подорожі.

Відгуки про видання «Голі статуї, товсті гладіатори та бойові слони. Відповіді на цікаві запитання про стародавніх греків і римлян»

Дивно, що у школі не розповідають про людей Стародавньої Греції та Риму. Чи були вони високими? А чи голилися? Чи ходили у відпустку? Чи вірили в іншопланетян? Таке відчуття, що я не просто знав про них, але справді знав їх. Кен Дженнінгс, письменник, чемпіон гри-вікторини Jeopardy!

Ця надзвичайно цікава і захопливо написана книжка поєднує ерудицію науковця й живе почуття гумору. Вона структурована як відповіді на 36 поширених запитань про грецьку та римську античність і охоплює все — від релігії та політики до хобі й домашніх улюбленців. Професор Ґреґорі Олдріт, автор книжки «Повсякденне життя в римському місті»

Книжки на схожу тематику

• «Що не так зі скандинавами? Правда і міфи про найщасливіших людей», Майкл Бут, «Наш Формат», 2021 рік
• «Більдунґ. Нордичний секрет краси і свободи», Лене Рейчел Андерсен, Томас Бйоркман, «Наш Формат», 2021 рік
• «Історія світу в 100 предметах», Ніл Макґреґор, «Наш Формат», 2021 рік
• «Фактологія. 10 хибних уявлень про світ, і чому все набагато краще, ніж ми думаємо», Ганс Рослінг, Уля Рослінг, Анна Рослінг-Рьонлюнд, «Наш Формат», 2019 рік
• «Коротка історія майже всього на світі. Від динозаврів і до космосу», Білл Брайсон, «Наш Формат», 2018 рік

Цитати із книжки Ґаррета Раяна «Голі статуї, товсті гладіатори та бойові слони. Відповіді на цікаві запитання про стародавніх греків і римлян»

• Здавалося б, штани в античному світі були вкрай потрібні. Але — за кількома винятками, як-от ексцентричний імператор Геліогабал, який залюбки штатувався в шовкових штанях — греки й римляни вважали штани ознакою варварів. Афінянам цей одяг нагадував про персів, які вторглися в Грецію, несучи із собою масштабні руйнування, а на собі — широкі штани. А римляни асоціювали штани з народами півночі, особливо германцями, які любили вкривати себе татуюваннями і цмулити пиво.

• В епоху класики майже всі грецькі чоловіки носили бороди. У різні часи в моді були різні «зачіски», але найпопулярніша — пишна борода й поголена верхня губа. Поголених чоловіків вважали надто жіночними — аж до вступу на трон Александра Македонського. У видатного завойовника було чимало мух у голові (від «закоханості» в «Іліаду» до переконання, що він народився безпосередньо від Зевса), зокрема, він кожнісінький день голився. Невідомо, чи Александр у такий спосіб намагався підкреслити власну молодість, чи просто борода в нього була ріденька. Але неймовірні успіхи македонського царя посприяли виникненню нової моди — на чисто виголене обличчя.

• Заможні греки й римляни часто тримали одного-трьох песиків мальтійської породи. Їхні зображення можна побачити на грецьких вазах — собачки прив’язані до банкетних лож своїх хазяїв. У римському світі мальтійці стали модними аксесуарами елітних матрон — дами носили своїх улюбленців у складках тунік. Часто домашніх псів непристойно балували: один римський поет написав, як надміру захоплений власник замовив художникові портрет свого песика Міссі. Улюблених гончаків розпещували не менше: в одній праці грецький історик довго й детально розводиться про свого грейхаунда, який лежав поряд, поки писалася праця, і щодня супроводжував хазяїна до гімнасія. А Александр Македонський назвав ціле місто на честь свого вірного гончака Перітаса.

• Для переважної більшості греків і римлян основною стравою на столі була каша, присмачена олією, медом чи травами, або хліб. Залежно від сезону й доступності, до хліба чи каші додавали козиний сир, квасолю, шматочок свинини чи курятини. Селяни розбавляли одноманітну дієту м’ясом дичини або рибою. А для містян, особливо греків, найкращою нагодою урізноманітнити щоденний раціон були релігійні свята — на них, серед іншого, всі разом споживали принесених у жертву тварин. Римляни почали вживати значно більше свинини, але загалом харчувалися приблизно так само, як і греки — хіба тільки відкрили для себе нові фрукти: персики, абрикоси й лимони.

• Демократична етика античних Афін засуджувала хизування багатством, тому елітні бенкети в місті були відносно скромні. Спочатку зазвичай подавали шматочки білого пшеничного хліба з маленькими порціями молюсків, овочів та інших закусок. Після цього переходили до основної страви. Делікатесом вважалося м’ясо козеняти чи ягняти, але якщо афінський бенкет був по-справжньому розкішним, на столах з’являлася риба. Серед гурманів побутувала складна ієрархічна система, яку рибу визнавати смачною: внизу тулилися скромні анчоуси, а нагорі пишався вишуканий тунець. Та найдорожчими були прісноводні вугрі з озера Копаїда: у той час, коли фаховий робітник заробляв драхму за цілий робочий день, один-єдиний вугор міг коштувати аж дванадцять драхм.

• Вино було задоволенням. Принади цього напою оспівували поети, а дехто вважав, що праведним душам годі придумати кращу винагороду, аніж благословенне вічне сп’яніння. Вино було панацеєю. Спартанці купали в ньому своїх дітей, щоб зміцнити їхню шкіру, а філософ-імператор Марк Аврелій рятувався від безсоння щовечірньою заспокійливою чашею. Вино було підкріпленням. Героям Гомера привозили цей напій у табір під Троєю, а ще кожному із чотирьохсот тисяч солдатів римської імперської армії давали приблизно 280 мільйонів вина щодня.

• Смак напою відрізнявся залежно від часу. Герої Гомера пили солодке як мед червоне вино, присмачене козиним сиром і ячменем. В Афінах класичної доби цінували вина з Егейських островів, серед них — підсолені морською водою. Римляни — перші в історії винні сноби — смакували білими винами з пагорбів центральної Італії, і напої ці десятиліттями витримували в амфорах: на посудинах викарбовували рік та ім’я виноторговця. Кілька італійських вінтажних вин, наприклад, урожаю 121 року до н. е., перетворилися на «ікони стилю» і зберігалися століттями. А для простіших римлян вино штучно «зістарювали», тримаючи над полум’ям із димом.

• Дні рахували дуже просто, хоча датування в різних місцевостях могло не збігатися. В Афінах дні рахували до двадцятого дня місяця, а потім у зворотному порядку аж до початку наступного місяця. Римляни рахували дні до наступної календи (першого дня місяця), нони (п’ятого чи сьомого дня) або іди (тринадцятого чи п’ятнадцятого). Широко вживаний в елліністичному світі македонський календар рахував дні серіями, як робимо це ми. Місяці майже повсюди збігалися із циклами Місяця, а отже, тривали десь по тридцять днів. Поза тим у різних місцевостях були свої особливості. Греки називали місяці на честь місцевих релігійних свят. У назвах римських місяців (що ними досі користується значна частина світу) зійшлися боги (наприклад, у назві першого місяця весни заховався Марс), цифри (перший місяць осені — «сьомий», зими — «десятий») та імператори (літні — Юлій Цезар та Август).

• Майже в кожному місті була власна схема літочислення. Найчастіше роки рахували від вступу на посаду авторитетної офіційної особи. Наприклад, в Афінах назву року давав архонт-епонім. Римляни також датували роки за іменами двох консулів. Із кінця ІІІ століття з’явився звичай рахувати роки 15-річними циклами оподаткування — вони називались індиктами. Іще одним способом датування було рахувати роки від важливих історичних подій. Наприклад, деякі римські міста починали нову еру літочислення від року входження до складу імперії, створення провінції, де вони розташовувались, або візиту імператора. Понад тисячу років чимало міст у Сирії жили за літочисленням ери Селевкідів, точкою відліку для якої став день (для нас 312 року до н. е.), коли полководець Александра Македонського захопив Вавилон.

• Античні люди завжди мали свята — у формі щорічних релігійних фестивалів, що ділили рік на відрізки. Не всі дати відзначали (до кінця ІІ століття більш ніж третина року в римлян була офіційно відведена на ті чи ті святкування), але найважливіші обов’язково вшановували. Втім, повторюваних щотижневих вихідних вони не знали. У деяких грецьких містах ділили місяці на дев’яти- або десятиденні періоди (залежно від фази Місяця), але на щоденне життя це майже не впливало. Найближчим римським відповідником вихідних були «нундіни», тобто ярмарки, що відбувалися кожні вісім днів. Для селян нундіни ставали нагодою відвідати місто і продати плоди власної праці. А от у Римі нундіни виконували роль вихідних: діти не відвідували школи, а сім’ї йшли в гості до друзів і родичів.

• Грецькі та римські релігійні практики були традиційні, досить приземлені й пов’язані з конкретними місцевостями. Усі мали вірити в богів, але насправді значно більше важило те, що людина робить для божества, а не що вона про нього думає. Боги не мали звички зазирати в серця або читати думки тих, хто їм поклоняється. Але за свої дари вимагали вшанування — а найкращим вшануванням від смертних завжди були жертви.

• Більшість освічених греків і римлян визнавали існування богів, заохочували проведення традиційних релігійних ритуалів і знали канонічні історії. Але вже в VI столітті до н. е. деякі грецькі філософи й публічні інтелектуали почали критикувати звичні оповіді-міфи. Кілька радикальних мислителів класичної доби висунули теорію, що міфи були напівзабутими епізодами давньої історії, а боги — доісторичними людськими царями. Інші вважали, що богів і міфи винайшли в далекому минулому, щоб встановити політичний контроль. Платон був переконаний, що міфи шкідливі для дітей, а Арістотель називав їх мало не опієм для народу. Пізніші філософи сприймали міфи не менш критично. Епікурейці відкидали їх як продукт людської дурості й страху. А стоїки, їхні опоненти, інтерпретували міфи як алегорії.

Сама думка про те, щоб загнати своє натхнення в тісні рамки правил, стриножити талант путами дедлайнів, змарнувати на планування час, який можна було б витратити на творення шедевру, може вкинути митця в депресію й прокрастинацію. Але поки одні тужать, інші не менш творчі люди реалізовують великі й складні проекти, створюють цікавезні речі, ростуть як професіонали і — головне — отримують задоволення від впорядкованого творчого процесу. Як їм це вдається? Дорон Маєр вивчав це питання кілька років і виклав результати свого дослідження у стислих, чітко структурованих 28 розділах із наглядними прикладами та ілюстраціями.

Це не просто посібник, а готовий ефективний інструмент, який допоможе розбити проект на етапи і фрагменти, розвести у своїй голові ролі митця, критика й менеджера (так, це все про вас), збалансувати раціо й емоціо — словом, сформувати русло, у якому ваш талант зможе реалізуватися найкраще. А ще Дорон Маєр пише казку про Червону Шапочку — але це вже читайте в самій книжці.

Дорон Маєр понад 20 років працює в різних творчих царинах: анімація, ілюстрація, дизайн, письмо, мистецтво. У його доробку масштабні проекти, великі постановки світового класу, зокрема The Secret Life of Pets, Shaun the Sheep, Disney mobile games і багато іншого.

Що як для того, аби створити щось інноваційне, достатньо ретельно розібрати те, що вже є, і просто його удосконалити? Саме про такі методики та відомі приклади їх застосування розповідає ця книжка. Щоб бути успішним, можна не вигадувати велосипед, а підгледіти у когось, проаналізувати ідею та застосувати до своїх реалій. В будь-якій хорошій речі треба вміти знайти геніальну ідею; принцип, за яким можна буде створити щось подібне чи навіть краще за оригінал. Цим шляхом свого часу пішов Білл Гейтс під час розробки Windows та ще ціла низка розробників, які тепер успішніші за своїх попередників. Як робити це якісно та провести межу між наслідуванням й аналізом та бездумним копіюванням? Автор спробував вкласти у цю книжку основні принципи, як бути креативнішим коштом активного споглядання та залученості в діяльність конкурентів.

Поет і Громадянин Василь Стус (1938–1985) не зміг побувати на презентації жодної зі своїх книжок. Бо в Україні його не друкували — збірки віршів ходили по руках у самвидавному вигляді, а публікували їх лише за кордоном. Участь у русі незгідних з русифікаторською й антиукраїнською політикою, активна правозахисна позиція двічі приводили Стуса на лаву підсудних — за статтею «Антирадянська агітація і пропаганда».

У книжці «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР» правда про кримінальну справу, життя і смерть поета. Тут зібрано архівні документи з кримінальної справи Василя Стуса, покази свідків, листи поета з тюрми, спогади його рідних та друзів. Ознайомившись із наведеними матеріалами, читачі дізнаються про невідомі факти щодо життя, ув’язнення та загибелі Стуса, які досі охороняли під грифом «Секретно».

• Суд і роль адвоката Медведчука.
• Останні роки життя в таборі особливого режиму.
• Нобелівська премія: чи мав поет шанс її здобути?
• Смерть Василя Стуса: хворе серце, убивство чи самогубство?

Оновлене видання «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР» містить в собі офіційне повідомлення ГУР МОУ про вилучення даної книги з бібліотек на тимчасово окупованих територіях.

Camera lucida. Нотування фотографії — хрестоматійне дослідження французького філософа Ролана Барта, що присвячене фотографічному медіуму. Цей без перебільшення найзнаніший текст про фотографію і досі не втратив актуальності, але, на жаль, до сьогодні ніколи не був перекладений українською.

Camera lucida — остання книга в доробку Барта, опублікована за декілька місяців до його смерті. Ця коротка розвідка є одночасно і дослідженням природи фотографічного медіума, і персональною рефлексією на смерть матері, чий істинний образ автор намагається відшукати в її дитячому знімку. Емоційна напруга, з якою Барт оплакує відхід близької людини, перетворює культурологічний аналіз фотографії на феноменологічний: за Бартом, фотографія постає асимволічною, позасеміотичною і такою, що здатна впливати на емоції та тіло, оминаючи раціональний аналіз.

Навесні 1909-го, у віці пятдесяти трьох років, американський дослідник і офіцер ВМС США Роберт Едвін Прі вирушив підкорювати Північний полюс. Він був досвідченим полярником, що одним із перших вивчав методи виживання інуїтів — одяг, іґлу, собак — і долучав ескімосів до своїх експедицій. Прі сумлінно описує підготовку до подорожі, а також те, яких зусиль вартувало йому дійти до мети.

Проте «Північний полюс» — це більше, ніж пригодницька сага про досягнення найпівнічнішої точки планети. Це передусім розповідь про рішучість людини, чиї три попередні спроби завершилися невдачею.

Разом із «Південним полюсом» Руаля Амундсена ця книга є кульмінацією багатовікових спроб людини дістатися — буквально — країв Землі.

Перевидання книги Генрі Марша «Історії про життя, смерть і нейрохірургію» в оновленому дизайні! Правда — то його релігія, кажуть про Генрі Марша колеги. Власне, у цій книжці спогадів і роздумів відомого британського нейрохірурга ви знайдете багато захопливих історій, у яких головне — це етика стосунків між лікарем та пацієнтом, тонка межа між гіркою правдою і крихкою надією. Бути висококласним нейрохірургом — цього не досить, щоб бути Генрі Маршем. Треба ще мати найкращі людські якості — доброту, вимогливість до себе, любов до людей і неабиякий талант оповідача.

«Пиши, не панікуй: посібник із заголовків і творчої впевненості» — це не просто книга. Це копірайтерська аптечка швидкої допомоги, джерело натхнення й мотиваційний копняк в одному флаконі.

Автор Ден Нелкен дотепно й просто розповідає, як навчитися писати заголовки, які дійсно працюють. Більше 200 прикладів, чесні історії з креативної кухні й практичні поради, які допоможуть побороти творчу невпевненість і накачати свій письменницький м’яз.

Є те, що ми можемо змінити, і те, що ні. Хоч би як сильно ми сварилися з представником авіакомпанії, яка скасувала рейс через погодні умови, це не зупинить шторм. Хоч би як ви нервувалися в заторі, ви не поїдете швидше. Ви не примусите техніку не ламатися в найневдаліший момент, не станете нижчим або вищим, не народитеся в іншій країні. Але нервуючись через те, що не змінити, ми витрачаємо сили, ресурси й час, які могли би спрямувати на те, на що справді можемо вплинути. 

Ця книжка примусить по-іншому поглянути на реальність, яка вас оточує, а також навчить підходити до владнання будь-яких проблем із самовладанням та мудрістю.

Раян Голідей — медіастратег і письменник. Працював директором з маркетингу в American Apparel. Засновник креативної компанії Brass Check, яка консультувала Google, TASER, Complex та інші успішні корпорації. Дописувач New York Times, AdAge, Fast Company, Thought Catalog і New York Observer. Автор бестселерів із маркетингу та саморозвитку, зокрема книжок «Напролом. Мистецтво перетворювати перешкоди на перемоги» («Наш Формат») та «Маркетинг майбутнього» («Наш Формат»).

Стівен Генсільман — видавець, літературний агент. Вивчав філософію в Гарвардському університеті.

Анотація книги «Формула»

Це історія про швидкість, жагу до перемоги, винахідливість і безстрашність. А ще — про великі гроші, політику та скандали. Це динамічна розповідь про те, як Формула-1 підкорила світ, балансуючи між правилами. Автори покажуть вам, що відбувається за лаштунками змагань, поділяться історіями про успіхи й невдачі топових спортсменів і власників команд. Які драматичні події розгорталися посеред трас і поза ними? Як автоперегони переросли в реаліті-шоу світового масштабу? Чому готовність команд іти на все заради перемоги часто грає проти них? Як через скандали та шахрайства Ф-1 опинилася за крок до самознищення і що її зрештою врятувало? Відповіді на ці запитання автори шукали разом із легендами Формули-1: Крістіаном Горнером, Лукою ді Монтедземоло, Льюїсом Гамільтоном, Максом Ферстаппеном та багатьма іншими.

Книга буде цікавою не лише для любителів автоперегонів, адже у ній йдеться і про суперництво, і про азарт, і про творче сприйняття правил. А передусім — про людей, які змінюють світ.

«Найкраща і найвичерпніша книга, написана про Формулу-1. Грандіозна спортивна історія на віки», — Сем Вокер, автор бестселерів

«Ніхто так точно не пояснює, що відбувається у світовому спорті, як дует Клеґґ і Робінсон. Сучасна Формула-1 — це спортивна історія цієї епохи, і жоден інший автор не зміг би розповісти її краще», — Кевін Кларк, журналіст, спортивний оглядач ESPN та Omaha Productions

«Найшвидше чтиво у вашому житті. Формула занурює у шалене сьогодення та подекуди химерне минуле найбагатшого і найбільш технологічно розвиненого виду спорту у світі. Навіть якщо ви ніколи не сиділи за кермом, вам все одно варто прочитати цю книгу», — Ей Джей Бейм, автор бестселерів

Детальніше про книгу

Книга «Формула: як шахраї, генії та фанати швидкості перетворили Ф-1 на глобальний феномен» — це спортивний нонфікшн від Джошуа Робінсона й Джонатана Клеґґа, репортерів американської газети Wall Street Journal. Автори говорять про заснування чемпіонату світу з кільцевих автоперегонів у 1950-х роках, трансформації Формули-1 та її становлення як багатомільярдної індустрії. Джошуа Робінсон і Джонатан Клеґґ не вдаються до сухого викладу інформації та не перевантажують текст чисельними датами й біографіями провідних постатей автоспорту, щоб розповісти історію легендарних перегонів. Їхня книга про «Формулу-1» — це хроніка перемог і поразок видатних учасників змагань, потік закулісних інтриг і скандалів, синергія винахідливості, суперництва, адреналіну й напруги.

Рейтинги 4,6 на Amazon і 4,33 на Goodreads із понад 4,1 тис. оцінок.

Бестселер за версією The New York Times.

Пошуки сірих зон у правилах Ф-1

Для створення нонфікшну «Формула» Джошуа Робінсон та Джонатан Креґґ провели ґрунтовне дослідження історії автоспорту, шукаючи ексклюзивну інформацію про Ф-1. Відтак у тексті автори висвітлюють низку знакових моментів для чемпіонату, але доповнюють свою розповідь сенсаційними матеріалами. Робінсон і Креґґ прокладають читачам шлях до справжнього світу автоперегонів — гучного, гламурного, видовищного, але недосконалого.

Щороку Міжнародна автомобільна федерація вносить корективи в суворі правила Ф-1, які формують технічні характеристики болідів і встановлюють норми побудови трас. Пілоти й команди готові зробити все задля перемоги, одначе в нульових їхнє прагнення вийшло з-під контролю. Існування «старої» Формули-1 опинилося під загрозою через промислове шпигунство, шахрайство та культуру повної безкарності. Автори розповідають, як Міжнародній автомобільній федерації вдалося розв'язати ці проблеми, та які зміни в регламенті очікували на учасників змагань після кризи.

Джошуа Робінсон й Джонатан Креґґ також окреслюють важливість інновацій в автоперегонах: вони фокусуються на інженерних викликах, передових розробках і новітніх технологіях у трансформаціях Ф-1, наповнюючи текст справжньою спортивною драмою.

Із шаленою швидкістю до фінішу: про зіркові команди й легендарних пілотів

У нонфікшні автори висвітлюють постатей, які впливали на розвиток чемпіонату світу з кільцевих автоперегонів, а також говорять про їхній шлях до успіху в спорті. На сторінках книги читачі знайдуть безліч маловідомих відомостей про видатних пілотів і команд Ф-1, які щороку забезпечували глядачам незабутнє видовище. Саме завдяки легендарним учасникам перегони наповнились зірковою атмосферою й почали асоціюватися з гламуром та престижем. Утім, розкриваючи становлення Формули-1, Джошуа Робінсон й Джонатан Креґґ зосереджуються не лише на відомих пілотах, інженерах і спортивних організаторах змагання. Автори демонструють, як політичні та бізнес-аспекти стали каталізаторами важливих змін в організаційній структурі чемпіонату.

Пропонуємо купити «Формула: як шахраї, генії та фанати швидкості перетворили Ф-1 на глобальний феномен» не тільки читачам, які захоплюються автоперегонами, а й книголюбам, що шукають ексклюзивних матеріалів про визначні культурні події світу.

«Динамічна розповідь про автоперегони Формули-1, популярність яких стрімко зростає... Захоплення для фанатів Ф-1, а також чудовий приклад спортивного письма»,— Kirkus Reviews

«Хіросіма» — класика художнього репортажу та взірець американської журналістики ХХ століття.

6 серпня 1945 року вперше в історії людства застосовано ядерну зброю: американський бомбардувальник скинув атомну бомбу на японське місто Хіросіму. Понад 100 тисяч людей загинули, сотні тисяч отримали поранення та променеву хворобу. Рік по тому журнал The New Yorker присвятив окремий номер репортажу Джона Герсі, який зафіксував, що сталося з шістьома японцями, які вижили під час і після вибуху.

«Журнал чинить так, виходячи з переконання, що поки що дуже небагато з нас усвідомлюють руйнівну силу цієї зброї, і нам усім варто задуматись над тим, до яких жахливих наслідків призводить її використання» – так зазначалось у редакційному коментарі The New Yorker. Це був перший та єдиний випадок за всю історію існування журналу, коли повністю весь випуск був присвячений матеріалові одного автора.

Публікація мала приголомшливий успіх і незабаром вийшла окремим виданням. У 1985 році Герсі написав новий текст, який став п’ятим розділом книжки: він докладно розповів, як склалася доля шести головних героїв книги.

Чому варто купити книжку «Хіросіма»

«Хіросіма» Джона Герсі визнана найкращою книгою в американській журналістиці ХХ століття. Видання буде корисним всім, хто цікавиться світовою історією, політикою та репортажистикою.

Книжка британського арткритика Джона Берджера «Як ми бачимо» є одним із найбільш читаних сучасних текстів про мистецтво. Її було написано за мотивами однойменного серіалу ВВС й уперше видано в 1972 році у видавництві Penguin Books.

Берджер зосереджується на тому, як люди бачать твори мистецтва, і на прикладі живопису та реклами показує, що разом із сюжетним наповненням зображення мають ідеологічний заряд, а засоби репродукування впливають на наше нинішнє ставлення до мистецьких творів.

Арткритик пропонує тезу, що мистецтвознавчі тексти мають не тільки бути авторитетними висловлюваннями про мистецтво, а й сприяти вмінню читачів бачити та висловлюватися. У структурі книжки цей потяг відтворено в чергуванні текстових і візуальних есе (які складаються лише із зображень). Читач дивиться на зображення, а потім читає текст. Читає й опісля самостійно розглядає зображення. У завданні книжки цей потяг відтворено в авторській спробі «почати ставити питання». Берджеру було важливо створити книжку, у якій обговорення питань про мистецтво й технічне репродукування, жіноче тіло, рекламу й олійний живопис були б підхоплені читачами і їх далі обговорювало б широке коло: студенти, митці, мистецькі інституції й інші мистецтвознавці.

Берджер є одним із визначальних англомовних арткритиків другої половини XX століття. Із текстами про способи бачення, фотографію, мистецтво й революцію він також зробив значний внесок у популяризацію сучасного погляду на мистецтво для широкої аудиторії. У світових університетах книжка Берджера належить до обов'язкового списку для читання на мистецтвознавчих курсах, а також досі є цитованим джерелом у питаннях «мистецтва в епоху його технічного репродукування» (Берджер розвиває ідеї Вальтера Беньяміна), зображення жінки в мистецтві та зв'язків олійного живопису й реклами.

Видання підтримує Європейський Союз за програмою Дім Європи.

Дизайн «Як ми бачимо» Джона Берджера відповідає оригінальному англомовному виданню, який створив Річард Голінс спільно з Берджером у 1972 році спеціально для Penguin Books. Нам важливо було зберегти всі деталі, які задумав автор: порядок ілюстрацій, їхній розмір та колір.

Про унікальне видання «Гідність — це правдивість» Ігоря Козловського

Книжка «Гідність — це правдивість» вийшла друком до 70-ї річниці Ігоря Козловського — видатного українського мислителя, громадського діяча та експерта з релігії. 

У цьому виданні, яке ілюструє глибину поглядів діяча та його альтруїстичне бажання сіяти просвітництво, вміщено бесіду Ігоря Козловського з науковцем та професором НАУКМа Костянтином Сіговим. А також у книжці можна знайти текст виступу Ігоря Козловського на круглому столі «Гідність людини: осмислення і практика». 

Діяльність та погляди Ігоря Козловського є надзвичайними — вони ілюструють глибину людської душі та водночас гострий інтелект, який здатний абсолютно фундаментальні та історичні погляди формувати, просто, доступно та нести це в маси.

 Ви обовязково маєте купити це паперове видання, якщо цікавитеся темами релігієзнавства, українською філософією та шукаєте витоки добра і зла у людській поведінці. 

Нагороди, якими відзначено діяльність і творчість Ігоря Козловського

• За миротворчу діяльність нагороджений медаллю Австрійського товариства Альберта Швейцера, Лицарським орденом Королівського братства Св. Феотонія (Португалія), почесною відзнакою Академії будо (бойових мистецтв) Ніппон Сейбукан (Японія).
• Був дійсним членом Королівського коледжу дворянства (Португалія), а також почесним громадянином штату Оклахома (США).

Про автора книги «Гідність — це правдивість» Ігоря Козловського

Ігор Козловський — автор понад 50 наукових праць та понад 200 статей у словниках, енциклопедіях та науковій періодиці. Походить з Донеччини. Був у полоні бойовиків «ДНР» за проукраїнську позицію, але звільнений після 700 днів перебування в неволі. Повернувшись, працював у НАН України та був активним учасником різних організацій, зокрема НТШ та українського PEN. Досліджував релігійну ситуацію на окупованих територіях Донеччини.

Відгуки про життя та творчість Ігоря Козловського

«Ігор Козловський щедро подарував нам шанс жити в його час і в його просторі дружби. Цей простір не знає меж. Думки й голос такої людини необхідні як повітря нашому суспільству й нашому світові» — науковець та громадський діяч, директор видавництва «Дух і Літера», Костянтин Сігов.

«...мало хто знає, що пан Ігор був козацького роду. У 90-х підтримував відродження козацтва. Був одним із засновників Кальміуської паланки, заступником Головного отамана Кальміуської паланки, заступником Гетьмана Українського Реєстового Козацтва з питань релігії та міжнародних зв'язків. Генералом козацтва» — Світлана Єременко, директорка Інситуту демократії ім. Пилипа Орлика.

«Ігор Козловський – неймовірна, велика людина, яка так багато пережила і залишила по собі стільки світла. Думки і голос його необхідні як повітря й нашому суспільству й нашому світові» — газета «Майдан».

Цитати з видання Ігоря Козловського «Гідність — це правдивість»

«Якщо ми розуміємо, що ця ситуація стосується нас, ми не пройдемо повз, ми повинні щось зробити, щоб у суспільстві цього не було. Тобто це процес, коли ми вносимо наші вольові зусилля, навіть якщо в нас не вистачає часу, емоційних сил для того, щоб змінити ситуацію. Ці вольові зусилля якраз і пов'язані з поняттями цінностей і гідності…»

«Події 1648-го року ми часто називаємо «помилками», хоча насправді це не зовсім правильно. Адже ті, хто приймали рішення тоді, були дітьми своєї епохи, вони по-своєму вирішували свої проблеми, виходячи з наявної ситуації. Але для тієї епохи саме це слово «гідність» стало стрижневим.»

У цій книзі автор докладно розглядає природу війни, наголошуючи на вирішальній ролі військового генія в результаті битви. Чітко викладаючи важливість планування війни, взаємозв’язок війни та політики, стратегії тактику ведення війни, зокрема організацію бою, види та способи наступу й оборони, Клаузевіц визначає та розкриває базові принципи ведення війни, що надає його книзі характеру чудового довідкового посібника.Оцінюючи моральні чинники ведення війни, автор акцентує увагу на необхідності таких якостей, як мужність, відвага та самопожертва, а також на важливості армійського кодексу честі, бойового духу та громадської думки.

Пропонована книга стане в пригоді і як джерело воєнної мудрості, і як практичний посібник із тактики та стратегії воєнних дій.

Від вільшанки до павича, від чаплі до голуба — відкрийте для себе приховані значення, що стоять за розмаїттям наших пернатих друзів. Ілюстраторка бестселерів New York Times Джессіка Ру зображує сто видів птахів у найдрібніших деталях, супроводжуючи кожен з них стислим дослідженням його символізму у фольклорі, міфології та історії.

Авторки бестселерів «Перетвори свій дім» за версією The New York Times і зірки серіалу на Netflix «Get Organized with The Home Edit» представляють 52 задачі та вправи, пов’язані з облаштуванням оселі, щоб мотивувати вас і організувати кожну кімнату у вашій оселі.

Клеа Ширер і Джоанна Теплін повернулися з цікавим, практичним робочим зошитом, який допоможе розпочати вашу домашню організацію. Ось 52 завдання для кожної кімнати — від очищення шухляди від непотрібних речей до вимірювання шафи на наявність ящиків для зберігання речей і розташування додатків на телефоні за кольором.Робочий зошит структурований таким чином, що ви можете вирішувати одне завдання на тиждень або обійти весь дім за кілька місяців, і містить:

- Місце для написання контрольних списків, списків покупок і списків справ- Заходи, які допомагають вам досягати цілей у вашому власному темпі

- Написання підказок для збереження спогадів, пов’язаних із речами, які ви маєте та любите

- Корисні поради та підказки щодо організації затишку.

Травень, 1992 року. Молодій боснійці С. двадцять дев’ять років, вона освічена, красива, має власний будинок і роботу вчительки у невеликому містечку. Має друзів і нормальне життя. А тоді одного дня у її двері стукає сербський солдат.

Березень 1993 року. Виснажена і зневірена емігрантка народжує у Швеції дитину. Втім, на відміну від інших новонароджених у палаті, у цього немовляти немає імені, країни, мови чи батька, натомість є багато батьків, безлика маса солдатів, які ґвалтували С. у «жіночій кімнаті» концтабору.

«Ніби мене нема(є)» – це приголомшливий роман про масові випадки насилля над жінками під час війни у Боснії, заснований на реальних свідченнях жертв, на невигаданих історіях та болючих травматичних спогадах жінок, із якими спілкувалась Славенка Дракуліч.

Ви любите автомобілі або літаки? Стежите за технічними винаходами? Читаєте про нові девайси? Плануєте вчитися в бізнес-школі? Цікавитеся постатями геніїв? Залюблені в історію?

Якщо ви або ваша дитина робите бодай щось із цього, тоді вам точно буде цікаво прочитати книжку про Генрі Форда!

Форда називають одним із найбагатших і найвпливовіших підприємців в історії. А його справа досі живе та процвітає!

Біографія Генрі Форда познайомить вас з людиною, яка знала чого хоче і вміла за це боротися! Форд був цікавою, мужньою, сміливою особистістю. Він присвятив життя своїй пристрасті – створенню першокласних авто, які стали доступні для більшості. Генрі Форд рішуче йшов до своїх цілей, ризикував, починав спочатку і перемагав.

Якщо ви хочете навчити свою дитину бути амбіційною, зацікавити її наукою та технікою, розповісти про вплив автомобілів на хід історії людства. Тоді неодмінно почитайте біографію Генрі Форда разом. Великий промисловець змінив реальність цілої епохи! Його ім’ям названі заклади освіти та культури, медичний центр, стадіон, аптеки, бібліотеку, вулиці та навіть міста в Каліфорнії й Канаді. Досі компанія «Форд» належить до найбільших світових корпорацій.

Книжка про Генрі Форда захоплює пригодами, де є боротьба та кохання, досягнення та поразки, успіх та мудрість. А головне – це реальна історія про справжніх людей.

Радимо книгу про Форда купити для всіх хлопчиків та дівчаток, які цікавляться технологіями, транспортом та прагнуть створювати щось корисне.

«Книга-мандрівка. Україна» — це 1200 непересічних фактів про Україну та українців. Автори відшукали не лише найдивовижніше, але й найважливіше, що варто знати про Україну: унікальні місця, де слід побувати, культурні здобутки, видатних особистостей та поворотні моменти, що вплинули на хід історії та життя кожного українця. Ця книга створена з відкриттів. З нею ви зможете поглянути на Україну по-новому. Це видання — не лише для дорослих, але й для родинного читання з дітьми, для українців і всіх, хто хоче дізнатися більше про нашу країну.Формат книги-мандрівки особливий — це не довідник і не підручник. Це карта-розповідь у форматі «едьютейнмент», на якій зазначені найцікавіші історико-географічні та статистичні факти про країну в авторських ілюстраціях.До створення книжки були залучені експерти з різних галузей, які і створили 30 карт українських міст і областей в авторських ілюстраціях — це 1200 надзвичайних відкриттів про Україну. А саме:

• 327 особистостей, що надихають
• 232 дива природи
• 224 історичні події
• 135 культурних феноменів
• 129 архітектурних шедеврів
• 78 визначних винаходів і відкриттів
• 75 економічних і промислових об’єктів

Цей посібник формує системне уявлення про фотографію для читачів, які прагнуть активно в ній розвиватися. На роботах іменитих фотографів та прикладах із попкультури розглянуто, як працюють прийоми візуального мистецтва. Перша частина книжки присвячена композиції та засобам виразності у фотографії. Друга частина детально розкаже про роботу з освітленням, зокрема зі студійними джерелами світла. Автор посібника — фотограф-практик і викладач фотошколи, тож інформацію подано легко та зрозуміло, а всі поради базуються на реальному досвіді. Книжка буде корисною як новачкам, так і професіоналам.

Книга Френка Вітфорда "Баугауз" пропонує доступний огляд історії цієї впливової школи мистецтва та дизайну, заснованої в Німеччині у 1919 році. Автор досліджує соціально-історичний контекст виникнення Баугаузу, розкриває ідеї, що лежали в основі його створення, та детально описує методи викладання, які вплинули на сучасну художню освіту. Вітфорд аналізує діяльність видатних викладачів, а також повсякденне життя студентів. Хоча школа проіснувала лише чотирнадцять років і була закрита нацистами у 1933 році, її спадщина продовжує впливати на дизайн та мистецьку освіту по всьому світу. Це видання, перевидане та оновлене до сторіччя заснування Баугаузу, є чудовим вступом до одного з найзначніших дизайнерських рухів ХХ століття.

Спочатку була темрява.

Протягом перших 400 тисяч років після Великого вибуху Всесвіт був щільним і непрозорим. Зрештою він охолов достатньо, щоб фотони світла могли вільно мандрувати крізь простір, хоч на той час у ньому ще не існувало нічого, що би світило. Цей період називають космологічними Темними віками. Упродовж сотень мільйонів років у цілковитій пітьмі хмари розрідженого газу скупчувались і стискалися в розжарені сфери. І якоїсь миті у надрах однієї з таких сфер розпочалася термоядерна реакція — спалахнула найперша зоря, й темрява вперше в історії відступила перед світлом. Це був початок космосу, яким ми його бачимо сьогодні. Це був період, коли хаос Великого вибуху змінився порядком, відкривши шлях до планет, комет, супутників і, зрештою, життя.

Книга Емми Чемпен проливає світло на ці темні часи, змальовуючи історію перших зірок, у сотні разів більших і в мільйони разів яскравіших за Сонце, самотніх гігантів, які бурхливо палали й помирали молодими у надпотужних вибухах. Науковиця пояснює, як формувалися ці зірки, чому вони були такими незвичайними та що вони можуть розповісти про сучасний Всесвіт. Вона також запрошує поглянути на величезні нові телескопи, які зазирнуть у минуле, шукаючи сліди таких зірок, і перенесуть цей період в історії Всесвіту з теоретичної фізики у спостережну астрономію.

Бунтарка, казкарка, дивачка, а ще — жінка з дивовижним серцем і вмінням співчувати. Такою була Астрід Ліндґрен. У 16 вона коротко підстриглася й почала носити довгі штани та метелики. У 18 народила сина, хоч не була одруженою (і це в пуританській Швеції 1925-го!). У 70+ змінила податкове законодавство. У 80 — умови утримання свійських тварин. У 90 оплатила навчання двом емігранткам з Курдистану, на яких «забила» влада. А для дітей вона зробила більше, ніж психологи, педагоги та служби захисту.

Як їй вдалося підібрати ключик до сердець маленьких читачів з усього світу? Як історії хворій доньці перетворилися на одну з найтиражованіших книжок? Чому видатна письменниця кілька років листувалася з дівчиною Сарою? І на що авторка витрачала свої гонорари?

Бестселер №1 за версією The New York Times. Авторки книги «Перетвори свій дім» і зірки серіалу на Netflix «Get Organized with The Home Edit» навчать вас, як застосовувати їхній геніальний, цілісний підхід до вашого робочого життя, речей першої необхідності в дорозі та технологій.

Вдома чи в дорозі вам не обов’язково жити як мінімаліст, щоб відчувати себе щасливим і спокійним. Менталітет «Перетвори свій дім» полягає в тому, щоб прийняти своє життя — ви зайнята мама, чи сусідка по кімнаті, яка живе з трьома людьми, або той, хто постійно їздить на роботу. Вам просто потрібно знати, як налаштувати систему, яка вам підходить.

На наступному етапі захоплення організацією оселі Клеа Ширер і Джоанна Теплін виходять за межі комори та книжкової полиці, щоб показати вам, як стримувати хаос у всіх аспектах вашого життя, від офісних приміщень і святкових місць зберігання до багажу та товарів для тварин. Дізнайтеся про свій стиль організації, пристосуйте його до стилю життя вашої родини та ведіть життя без почуття провини, застосовуючи більше геніальних ідей до кожного аспекту свого життя.

Клеа та Джоанна тут, щоб нагадати вам, що «добре володіти речами» у пошуках красивих та розумних просторів. З «Перетвори свій дім і життя» ви незабаром будете з’єднувати телефонні кабелі, архівувати старі фотографії, упорядковувати програми телефону за кольорами та пакувати валізу, як професіонал.

В основі книжки – багаторічне дослідження, що мало на меті сформулювати головні принципи ведення бізнесу в несприятливих умовах. Ґрунтуючись на строгих наукових висновках, автори формують гіпотези, які потім підтверджують або спростовують фактами. Чому в умовах економічної нестабільності одні компанії процвітають, інші ж – занепадають? Які риси відрізняють лідерів, що успішно долають негативні обставини, від тих, хто не може впоратися з ними? У пошуках відповіді на ці запитання автори приходять до несподіваних висновків...Прочитавши цю книжку, ви дізнаєтеся, як перемагати в будь-яких, навіть найбільш екстремальних умовах, як знаходити правильний шлях і будувати величну компанію, що здатна не просто реагувати на події, а створювати їх. Видання є практичним посібником для підприємців, власників бізнесу, топ-менеджерів і тих, хто прагне стати величними за власним вибором. Для широкого кола читачів.

Відомий своєю майстерністю рисування фігур і реалістичним стилем, ілюстратор Ендрю Луміс (1892–1959) досі пошанований серед художників та авторів коміксів і графічних романів. Свого часу комерційні роботи Луміса в рекламі та журналах були надзвичайно успішними. Він створював рекламу для таких відомих брендів: Coca-Cola, Studebaker, Palmolive й ін.У цій книжці ви знайдете рекомендації із рисування чи не найскладніших частин людського тіла — голови та рук. Після прочитання зможете виявляти відмінності та подібності рисування голів людей різної статі будь-якого віку, вивчите основні форми та пропорції кісток і м’язів, опануєте відтворення механіки рота, очей і губ, а також будову носа і вух. Наприкінці автор поділився секретами рисування рук. Окрім практичних рекомендацій, видання містить роздуми та спостереження про мистецтво. Луміс надихнув і продовжує надихати багатьох сучасних художників, наприклад, відомого ілюстратора Marvel і DC — Алекса Росса. Нехай ця книга надихне і вас!

Як збудувати величну й сталу компанію, яка надовго переживе свого засновника

Ще 1992 року Джим Коллінз у співавторстві з Біллом Лазьє написав бестселер Beyond Entrepreneurship, на якому зросло ціле покоління управлінців. А 2020 року Коллінз майже подвоїв текст видання численними есе. Чому важливо формувати корпоративне бачення? Чим відрізняється мета компанії від її місії? Про що свідчать основні фінансові показники? Як гарну ідею перетворити на інновацію? Відповіді — у цій роботі на численних прикладах з історії таких гігантів, як IBM, HP, Walmart, та менших, але успішних і сталих компаній.

Ця книжка про те, як маловідомі бізнеси стають величними і завдяки чому — а головне, кому — величні компанії зберігають свій статус протягом десятиріч і довше. У ваших руках — квиток на подорож шляхами найуспішніших лідерів бізнесу і детальні інструкції з побудови не просто величної, а сталої компанії, яка надовго переживе свого засновника.

Джим Коллінз — американський бізнес-консультант і письменник. Автор книжок «Від хорошого до величного», «Величні за власним вибором», «Зроблено на совість». Публікується в Harvard Business Review, BusinessWeek, Fortune та інших виданнях.

Білл Лазьє — почесний професор Стенфордської юридичної школи. Він працював у багатьох великих корпораціях, зокрема Diamond Rentals, American Security Products, Yes Reading, BUILD, Interplast, SCRMA та Stanford Bookstore.

ВІДГУК ПРО КНИЖКУ «БІЛЬШЕ НІЖ БІЗНЕС 2.0»

“Для мене це книжка про людей і про лідерство. Про те, як лідери об’єднують людей в організації, згуртовують  їх навколо цілей і, м’яко надихаючи, ведуть уперед.

Моя порада підприємствам, молодим  та зрілим компаніям дуже проста – just do it! 

Ця книжка настільки конкретно описує, що і як потрібно зробити, що найпростіший спосіб підняти свою компанію на новий рівень,  – просто це зробити.” Андрій Федорів, засновник маркетингової агенції Fedoriv Agency

У селищі Сім Дубів мешкають ведмедик Ґуб, білченя Софі, кроленя Джампер і їхні друзі. Щодня дітлахи навчаються і розважаються. Та часто змушені й вирішувати якісь клопоти. Наприклад, що робити, коли тобі нудно? Як переконати батьків утілити мрію? І чи можливо досягти перемоги в командній грі, коли супротивники значно вправніші?

Шон Кові, автор бестселера «7 звичок високоефективних підлітків», у форматі казкових історій навчає теорії 7 звичок наймолодших читачів. Він переконаний, що ці оповіді навчать дітей жити згідно з природними принципами та озброять їх спільною із дорослими мовою.

Ця книжка — практичний дороговказ у світ новітніх технологій для маркетологів та підприємців. Маючи понад 17 років досвіду та навчальну аудиторію з понад 800 тисяч студентів, автор ділиться інсайтами про те, як штучний інтелект уже сьогодні трансформує індустрію.Ви дізнаєтеся, як AI допомагає зекономити час, підвищити конверсію, автоматизувати рутинні завдання та покращити ефективність маркетингових кампаній. Зробіть AI своїм справжнім партнером і ви звільните до 15,5 годин щотижня для творчості та креативних ідей.

Бертран Рассел (1872–1970) — знаменитий англійський філософ, математик і громадський діяч, лауреат Нобелівської премії в галузі літератури. До цього переліку можна додати: великий просвітник і вільнодумець, адже недарма його часто називають Вольтером XX століття. Саме ці таланти Рассела чи не найкраще проявилися в бестселері на всі часи «Історія західної філософії». В усякому разі донині це одне з небагатьох видань, здатних зацікавити читача, зрозуміло, освіченого, проте не дотичного до філософії. За словами не менш відомого письменника Хорхе Луїса Борхеса, саме з цією книжкою, серед п'яти інших, він не засумував би навіть на Місяці. На сторінках дослідження в популярній формі викладено історію західної філософії від її народження в еллінській античності й до минулого століття. А від традиційних історій філософії вона відрізняється насамперед тим, що автор не схиляє покірно голову перед великими попередниками. Він-бо й сам має неабияку вагу в історії філософії, тож розмовляє з ними на рівних.

Марина Абрамович – одна з найвідоміших художниць сьогодення. За нею велика особиста історія, втрати, біль та невпинне розширення меж розуміння людини. Автобіографія може стати не лише ключем до розуміння Марини Абрамович, – а й новітнього мистецтва, історії постсоціалістичних країн і сучасності.

Книжка «Пройти крізь стіни» була опублікована англійською наприкінці 2016 року. Це розповідь про життя найбільш знаної художниці, котра працює в жанрі перформансу, сповнена страху, болю, виснаження, небезпеки та безкомпромісного прагнення розширювати межі емоційних і духовних досвідів.

Переклад українською здійснив письменник і куратор мистецьких проектів Олександр Михед. Дизайн і верстку зробив Микола Ковальчук, провідний спеціаліст у сфері книжкового дизайну та шрифтів.

Якою буде Росія в наступні 50 років? Чи зміниться траєкторія її руху після Путіна в бік лібералізації? Або ж навпаки, диктатор і після смерті залишиться впливовим фактором життя країни-агресора, а консервація режиму продовжиться на основі його «культу»?

Автори цієї книжки «анатомічно» розкладають путінський режим на складові частини та пояснюють, чому Путін більше не довіряє ФСБ і не спирається на силовиків, роблячи вибір на користь «політичної системи».

Проаналізована в книзі еволюція відносин Путіна з різними елітами допоможе зрозуміти, хто залишиться при владі в «постпутінський» період і власне визначатиме майбутнє Росії.

ПРО АВТОРІВ 

Вадим Денисенко — народний депутат VIII скликання. Доктор історичних наук, співзасновник Еспресо TV.

Віталій Пирович – сучасний український журналіст, провідний політичний оглядач та аналітик, шеф-редактор видавничої групи «Картель» із 2016-го року, громадський діяч, письменник. Учасник дискусій та обговорень політичного характеру.

Це настільна книга для тих батьків, які хочуть, щоб їхня дитина не просто закінчила школу, а здобула ті знання і навички, що в майбутньому допоможуть їй бути ефективною і досягати поставлених цілей.

У книзі Артур Пройдаков — один з десяти найкращих вчителів світу за версією Global Teacher Prize 2023 — ділиться своїм досвідом, кейсами і практичними порадами, що стосуються всіх аспектів навчання дітей і підлітків.

Ви дізнаєтеся, як батьки можуть найкращим чином впливати на навчання дитини: як обрати школу для своєї дитини в Україні, як сформувати здорове ставлення до оцінок і заохотити ставитися до домашнього завдання як до цікавих викликів і робочих проєктів.

Організація простору для навчання, тайм-менеджмент, розвиток креативності, робота в команді, комунікація з вчителями, якісний відпочинок і культура читання в сім’ї — усі ці речі, і багато іншого, що висвітлено в цій книзі, впливають на те, як ваша дитина проведе шкільний період і що від цього отримає.

Нова розвідка професора Петра Іванишина присвячена націософському осмисленню феномена московської імперської ідеології, яка протягом століть формує людиноненависницьку свідомість та світобачення московитської влади і суспільства. У своєму розмислі автор виокремлює сім основних елементів-міфів цієї поневолювальної ідейної системи та одночасно проводить їх герменевтичну деміфологізацію. Дослідник акцентує на тому, що без ідейної перемоги над окупантом – без ліквідації московського імперського міфу, будь-яка перемога військова чи політична буде неповною.

Видання адресоване всім тим, хто наближає українську Перемогу.

Підприємництво — це не просто спосіб заробляти гроші. Це вміння помічати проблеми і знаходити цікаві розв’язання. Це мистецтво бути творчим, сміливим і наполегливим І найцікавіше: підприємцем може стати кожен! Головне — допитливість, прагнення вчитися і не боятися пробувати щось нове! Ця книжка допоможе юним мрійникам зрозуміти основи підприємництва й навчить:

• придумувати круті ідеї та перетворювати їх на бізнес-проєкти;
• планувати видатки й доходи, управляти грошима;
• рекламувати свою справу та залучати клієнтів;
• долати кризи розвитку бізнесу і працювати в команді;
• ухвалювати рішення й розвивати креативне мислення;
• нести відповідальність і платити податки.

Ця книжка для всіх, хто вірить, що великі справи починаються з маленьких кроків і доброго серця. Для дітей — це чудова можливість дізнатися, як працює світ підприємництва: як створюють продукти; навіщо потрібні планування та спілкування; як розумно використовувати ресурси. Готові вирушити в подорож світом бізнесу? Тоді вперед!

Історія - це нудно і незрозуміло? Герої цієї книги спершу теж так думали. Але всього одна цікава знахідка може підштовхнути до того, щоб познайомитися з історією ближче - і виявити, що вонa можe бути зaхопливою, яскравою і такою близькою до кожного з них. Четверо друзів беруться дослідити нашу історію, дізнатися про все правду: які динозаврижили на наших землях, хто боровся за незалежність, яку маємо зараз, чому українці саме такі. Виявляється, історія може бути цікавою та вкрайважливою, навіть, якщо це було ще за динозаврів.

Математика — це не просто послідовність обчислень, які потрібно зубрити, поки у вас не забракне сил, як вам могло здатися в школі. Професор Джордан Елленберґ доводить, що увесь наш світ пронизаний математикою. Вона демонструє його приховану красу та логіку й має прямий стосунок до нашого щоденного життя.

Автор показує, як проблеми в політиці, медицині, бізнесі, богослов’ї вирішуються за допомогою математики. А ще математично пояснює, за скільки часу потрібно приїжджати в аеропорт, чим є насправді «громадська думка», чому у високих батьків низькі діти, як виграти в лотерею та безліч інших речей.

Світ довкола нас може лякати величезною кількістю дезінформації, мітами та забобонами. Ми самі часто можемо хибувати на логіку, відчувати брак знань і надмір упереджень, а нашій пам’яті та сприйняттю не завжди варто довіряти. Тож «Путівник усесвітом для скептиків» точно стане нам у пригоді. Стівен Новелла — американський невролог, доцент Єльського університету, популяризатор науки, ведучий однойменного з книгою подкасту — ділиться ключовими засадами здорового скептицизму і пропонує своєрідну інструкцію для розвитку критичного мислення, без якого сучасній людині не обійтися. Теорії змов та НЛО, гомеопатія та екзорцизм, антивакцинаторство та маніпуляції статистикою влучно й дотепно проаналізовані і демонструють засадничий принцип здорового глузду — в будь-якій незрозумілій ситуації варто все піддавати сумніву.

«Болото солодше за мед» — це літературна подорож Албанією темними роками тамтешнього комунізму.

Це історія країни, ураженої терором Енвера Ходжі, диктатора-параноїка, для якого навіть сталінська Росія та маоїстський Китай були надто ліберальними. Це історії людей, яких за одну ніч засудили до заслання лише тому, що вони народилися не в тій сім’ї, чи шепотілися в чотирьох стінах, намагаючись думати своєю головою. Історії про криваві повстання у трудових таборах, трагічні втечі з країни, перетвореної на концтабір. Біографії людей, розчавлених диктатором, який хотів перетворити Албанію на справжній комуністичний рай. Але для цього йому потрібно було спочатку повністю знищити країну.

Компонуючи історії своїх героїв у хор зворушливих голосів, Малґожата Реймер відкриває невідоме обличчя Албанії та найтемніший період її історії.

Про авторку

Малґожата Реймер – польська письменниця, репортажистка.

Випускниця культурознавства Варшавського університету.

2009 року вийшов друком її роман «Токсимія», що був номінований на літературну премію міста Ґдиня і премію Польської асоціації книговидавців.

2013 року опублікувала збірку репортажів «Бухарест: пил і кров», за яку отримала премію часопису Newsweek ім. Терези Торанської, літературну премію для письменниць «Ґрифія» і премію Гарантія культури TVN Kultura.

За свою третю книжку «Болото солодше за мед. Голоси комуністичної Албанії» (2019) отримала Paszport часопису Polityka, премію Фундації ім. Косцєльських, а також «Бурштинового метелика».

Публікується у польських виданнях Duy Format, Polityka, Gazeta Wyborcza, Herito.

Нашпигована заснованими на фактах стратегіями із самовдосконалення, книга "Атомні звички" навчить, як набути манер і навиків, що працюватимуть на вас, а не проти вас.

У книзі Джеймс Клір ділиться надзвичайно цікавою і по-справжньому продуктивною методикою напрацювання корисних звичок. В її основі лежить поняття чотириступеневої моделі звичок (подразник, прагнення, відгук, винагорода), а також чотири породжені цією моделлю закони зміни поведінки.

Дізнайтеся, як:

• Знайти час для нових звичок (навіть коли життя шалено несеться);
• Подолати нестачу мотивації та сили волі;
• Створити комфортні умови, щоб швидше досягти успіху;
• Повернутися на правильний шлях, коли збилися з курсу;
• ...і багато іншого.

Викладений матеріал підтверджується результатами наукових досліджень, проте книгу слід трактувати не як наукову розвідку, а як посібник з експлуатації, що містить мудрі практичні поради та пояснення механізмів створення і змінювання власних звичок. Єдиного правильного способу набуття корисних звичок, звісно, не існує, але автор пропонує найкращий із відомих підхід, який спрацює незалежно від того, з чого саме ви починаєте і що саме намагаєтеся змінити. Викладені стратегії стануть у пригоді всім, хто потребує покрокової інструкції з покращення незалежно від того, що мається на меті - покращення здоров'я чи добробуту, продуктивності праці чи стосунків, а можливо, всього переліченого разом.

Бріанна Вест не повчатиме вас, яким саме чином уникнути проблем, досягти успіху, стати щасливішими тощо. Вона просто розкаже про те, що ви відчуваєте, пояснить, чому ви це відчуваєте, й підштовхне до правильного рішення, яке буде виключно вашим.

Ця книга-бестселер містить 101 короткий текст, який нагадає про важливе у вашому житті, допоможе здобути емоційне благополуччя й реалізувати потенціал, а ще замінить добрий десяток книг із психології та саморозвитку.

Найбільш небезпечна, найбільш дискусійна, найбільш таємнича організація в Україні. АЗОВ панічно бояться росіяни, але для українців вони – національні герої. В чому їх секрет?

Про внутрішню структуру та історію підрозділу АЗОВ, про облогу Маріуполя та оборону заводу Азовсталь, про націоналізм та ідеологію в середовищі військових – читайте в ексклюзивному дослідженні письменника та військового Олексія Рейнса «Консула».

Ефективна взаємодія з грошима не обов’язково залежить від знань. Вона залежить від того, як ви поводитеся. А навчитися певної поведінки складно, навіть справді розумним людям. Інвестування грошей, особисті фінанси, рішення для бізнесу — усе це зазвичай вивчають як математичні дисципліни, де дані й формули точно підказують необхідні кроки. Та в реальному світі люди не ухвалюють фінансових рішень на основі електронних таблиць. Вони приймають такі рішення за обіднім столом чи в переговорній, де докупи змішуються особиста історія, унікальний світогляд, его, самолюбство, маркетинг і всілякі випадкові стимули. У книзі «Психологія грошей» знаний автор Морґан Гаусел розповідає дев’ятнадцять коротких історій про дивні способи сприйняття грошей і навчає, як краще осягнути цю тему, одну з найважливіших у житті.

У цьому невеличкому виданні адмірал Вільям Г. Макрейвен, командувач Військово-морських сил США у відставці, визначив десять правил, яких він особисто завжди намагався дотримуватися і які допомогли йому з честю подолати чимало життєвих негараздів. Оригінально сформульовані правила на кшталт "не боятися акул", "не вдаряти передчасно у дзвін", "щоранку застеляти ліжко" мають глибокий підтекст.

Автор розкриває суть кожного правила, розповідає цікаві історії про людей, які свого часу надихали його власною дисципліною, наполегливістю, благородством і мужністю.