«Формат нонфікшн»
Читацький рейтинг

Наґомі — японська життєва мудрість, яка навчає стійко приймати всі примхи долі, допомагаючи людині жити спокійним гармонійним життям.

Слово «наґомі» не має точного відповідника в українській мові, але бажано, щоб воно увійшло в лексикон кожної людини. Поняття, закріплене в цьому слові, добре відоме всім мешканцям Японії: набути наґомі означає віднайти спокій та емоційну рівновагу. Ця повсякденна філософія глибоко вкорінена в японській культурі: від способу приготування їжі (поєднання солодкого, солоного, кислого, гіркого й умамі) до звичаю святкувати швидкоплинний сезон цвітіння сакури — скрізь вона залишила свій відбиток.

У житті кожної людини трапляються радощі, й прикрощі, злети й падіння. У книжці, яку ви тримаєте в руках, всесвітньо відомий автор Кен Моґі пояснює, чому важливо щиросердо прийняти те, як влаштовано світ, і збалансувати весь здобутий досвід — і позитивний, і негативний. Заглиблюючись в історію, традиції та культуру Японії і надаючи інструментарій, який допоможе отримувати задоволення від життя, автор показує, як кожен із нас може створити наґомі для себе.

У грудні 1911-го Руаль Амундсен, норвезький мандрівник і полярний дослідник, став першою людиною, що досягнула Південного полюса Землі. І це його історія — з перших уст.

Із майстерністю першокласного письменника Амундсен розповідає про випробування, що випали на долю його експедиції, а також про те, як характер і професіоналізм дали змогу подолати їх усі й мати успіх там, де інші зазнали невдачі.

Навіть за сотню років «Південний полюс» залишається однією з найвидатніших книг про полярні дослідження.

Це повне, нескорочене видання, що містить усі фотографії, схеми та додатки з оригінальної книжки. У такому вигляді українською друкується вперше.

Поразка у війні, принизливий Версальський мир, сепаратистські рухи, бунти комуністів, інфляція... Саме на цьому тлі формувалися фрайкори, добровольчі корпуси, які захищали хиткі кордони Ваймарської республіки. Бої в Балтиці, боротьба з поляками на сході та французькими окупаційними військами на заході — усі ці події, які автор влучно називає «післявійна», досі є маловідомими для загалу, хоча саме вони заклали підґрунтя для Другої світової. Зрештою, «Зневажені» є своєрідним продовженням найвідомішого твору Юнґера «У сталевих грозах», адже тут ідеться про час одразу після завершення Першої світової війни. Те, що описує Заломон, дає змогу провести паралелі з українськими реаліями — недарма слово «фрайкори» перекладається як «добробати». Нехай фрайкорівці програли, і пройшли смерть, в’язницю та зневагу — їхня мета була важливішою за усі ці ризики. «Ми не могли поважати батьківщину, тому що любили націю».

Невже в мистецтві досі можна створити щось оригінальне?Чи справді найвидатніші митці минулих епох безсоромно копіювали одне одного?В який момент копія перетворюється на самостійне мистецьке висловлювання?Коли підробка стає оригіналом, і що каже про всі ці тонкі матерії закон?Роберт Шор дає дотепні відповіді на ці питання та впевнено прокладає шлях заплутаними стежками фактів і цікавих історій, розповідаючи, який зв’язок між Адамом і Аполлоном Бельведерським, як Альбрехт Дюрер обзивав піратів-копіювальників, і що таке крива Міккі Мауса.«Благай, кради і позичай» – це провокативне дослідження складної теми, яка, безперечно, ставатиме дедалі актуальніша й важливіша.

Якщо у школі ви захоплено розглядали схему внутрішньої будови Землі чи із цікавістю вивчали сполуки хімічних елементів, ця книжка напевне стане вашою улюбленою. Якщо ж наука видається вам нудною й незрозумілою, Білл Брайсон переверне ваші уявлення! Роками вивчаючи наукові праці та спілкуючись з антропологами, математиками, астрономами й фахівцями інших наук, автор оповідає історію про все на світі: від Великого вибуху й до розквіту цивілізації.

«Пиши, не панікуй: посібник із заголовків і творчої впевненості» — це не просто книга. Це копірайтерська аптечка швидкої допомоги, джерело натхнення й мотиваційний копняк в одному флаконі.

Автор Ден Нелкен дотепно й просто розповідає, як навчитися писати заголовки, які дійсно працюють. Більше 200 прикладів, чесні історії з креативної кухні й практичні поради, які допоможуть побороти творчу невпевненість і накачати свій письменницький м’яз.

Чи може економічна теорія допомогти бідним країнам збудувати потужну економіку? Фрідріх Ліст вважає, що вона зобов’язана це робити, інакше теорія не має сенсу. У книзі «Національна система політичної економії» автор дослідив майже тисячолітній період західної цивілізації: від звитяг Венеції, Генуї та Флоренції до світової могутності Британської імперії та перших кроків США, що кинули виклик британцям.

Ліст доводить: сильні країни впроваджували схожу економічну політику, яку можна повторити та масштабувати. Як німецький патріот він пропонує у книзі план заходів для економічного відродження Німеччини, а як державний діяч — ініціює створення Німецького торговельно-промислового союзу.

До Netflix щороку хоче долучитися безліч фахівців, а вже сформована команда — лояльна, щаслива та ефективна. У Netflix немає чітких правил, проте кожен виконує завдання максимально якісно. Рід Гастінгс та Ерін Маєр проаналізували історію успіху цієї компанії й визначили, чому бізнесів багато, але інноваційними та прогресивними серед них стають одиниці. Секрет Netflix — у людях: уся команда працює злагоджено тільки тоді, коли кожен її учасник почувається комфортно і знає, що він — важливий елемент системи, а не абстрактна робоча одиниця. У цій книжці ви знайдете поради, як створити компанію, у якій хочеться працювати та впроваджувати інновації. Крім того, ви дізнаєтеся про залаштунки роботи в найбільшому стримінговому сервісі, який досягнув неабияких успіхів завдяки унікальній корпоративній культурі.

«Мені випала честь особисто навчатися в Ріда та опанувати культуру Netflix. Подані в цій книжці поради неоціненні для всіх, хто намагається створити та підтримати ефективну корпоративну культуру», — Сатья Наделла, генеральний директор Microsoft

Книжка видана у партнерстві із Genesis Press.

Genesis Press — це некомерційна ініціатива екосистеми продуктових IT-компаній Genesis, спрямована на підвищення доступності якісної бізнес-літератури в Україні, що сприятиме розвитку підприємницької спільноти.

Детальніше про книгу

Книга «Netflix і культура інновацій» — це дослідження шляху Netflix від співзасновника й генерального директора компанії Ріда Гастінгса та професорки міжнародної бізнес-школи INSEAD Ерін Маєр. Автори оповідають, як пункт оренди цифрових дисків став лідером стримінгових сервісів із більш ніж 282,7 мільйона дописувачів. Генеральний директор висвітлює теми ефективного менеджменту, культури праці, мотивації та розвитку бізнесу й пристосування до змін завдяки інноваціям.

• Рейтинг 4,6 на Amazon із понад 7,6 тис. оцінок.
• Рейтинг 4,2 на Goodreads із понад 28,8 тис. оцінок.
• Номінація «Бізнес-книга року 2020» за версією газети Financial Times.

Феномен зсередини: таємниці успіху Netflix

Скромний відеопрокат, заснований 1997 року, вибухнув шаленим успіхом і перетворився на найпопулярніший сервіс стримінгу у світі. Йому вдалося скласти конкуренцію таким гігантам, як Apple, Disney та Amazon. Netflix у 300 разів перевищив індекс акцій NASDAQ, його визнали одним із найкращих місць роботи у Кремнієвій долині. 

Головний меседж книги «Нетфлікс і культура інновацій» Ріда Гастінгса й Ерін Маєр водночас його парадокс: для натхнення, прийняття правильних рішень і посилення відповідальності працівникам потрібна автономія. Однак замало її просто дати — справжня свобода має бути ретельно спланована. Рід Гастінгс ділиться досвідом, як він реалізував амбітні проєкти через ефективну взаємодію з командою, та як пристосувався до шаленого темпу змін у медіапросторі.  

Гастінгс вважає, щоб досягти успіху потрібні три речі: талановитий колектив, високий рівень чесності між співробітниками й менеджерами та мужність ліквідувати механізми контролю, які витрачають ресурси компанії. 

Збереження рівноваги в безперервній турбулентності медіапростору

Рід Гастінгс й Ерін Маєр розповідають, як принципи радикальної чесності, свободи й відповідальності у бізнесі допомогли сервісу подолати виклики сучасності. Netflix пережив Blockbuster, а також вийшов переможцем там, де сотні аналогічних проєктів були знищені суперниками. Доробок авторів містить реальні підприємницькі історії про особливості конкуренції та інтерв’ю з працівниками компанії. Ба більше, Рід Гастінгс ділиться своїми поглядами на створення й розвиток бренду від стартапу до титана індустрії.

Ця книга зосереджена на унікальній корпоративній культурі Netflix і революційній філософії управління: пріоритет потокового мультимедіа — не переслідування метрик, а комфорт співробітників і технічні прогреси. Радимо купити «Netflix і культура інновацій», щоб дізнатися, які закони панують у світі медіа, та які таємниці він приховує.

«Брати Гадюкіни» та їхній фронтмен Сергій Кузьмінський, безсумнівно, одне з найяскравіших явищ в українській музиці 1990-х. Увірвавшись у неї з феєричною сумішшю регі, блюзу, рок-н-ролу та фолку, вони принесли бунтівний дух справжньої творчої свободи, чим завоювали любов публіки на довгі роки.

Це видання стане справжньою знахідкою не лише для прихильників творчості Кузі та «Братів Гадюкіних» — адже передусім це біографія цілого покоління, що зростало на зламі епох. Написана на основі десятків інтерв’ю, а також дописів самого Кузьмінського, книжка вражає щирістю й відвертістю. А вміщені в ній світлини, аудіо- й відеозаписи додають особливої атмосфери.

ПРО АВТОРА

Юрій Рокецький (*1983) — юрист, вокаліст. Музичну кар’єру розпочав ще з університетських часів як бард, пізніше виступав у складі гурту Green Silence, разом із яким став лауреатом фестивалів «Перлини сезону», «Крок у майбутнє», Carpatia тощо. Сольно — лауреат «Червоної рути», «Зоряного вітру» та низки інших. Із 2023-го — фронтмен гурту «Мертвий півень», з яким активно гастролює.

Воррен Баффет, американський підприємець, один із найбільш відомих у світі інвесторів, який отримав прізвисько «Чарівник з Омахи», ніколи не писав мемуарів. І якби Еліс Шредер, журналістка, бізнес-аналітикиня і письменниця, не змогла повною мірою вивчити історію його діяльності, боротьби, перемог і поразок, жорстоких промахів і раптових осяянь, ця книжка ніколи не побачила би світ. Перед вами повна біографія людини, яку міжнародні бізнесові кола вважають провидцем і парадоксалістом. І справа тут не у величезних статках, які Баффет створив практично не залишаючи штаб-квартири своєї компанії Berkshire Hathaway в Омасі, а в його широкій ерудиції, принциповості, чесності в ділових відносинах і безлічі свіжих ідей, які він генерував чи не щодня. І, мабуть, найблискучішою із цих ідей стала передача 37 мільярдів доларів з особистих коштів Воррена Баффета міжнародним гуманітарним фундаціям — найвизначніший в історії людства акт благодійності. Отже, «хороші хлопціфінішують першими» — жодних сумнівів!

Владлен Мараєв народився 1988 року в Києві. Закінчив магістратуру й аспірантуру історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Кандидат історичних наук (2014). Автор понад 280 наукових і науково-популярних публікацій, співавтор 5 навчальних і навчально-методичних посібників. Провідний науковий співробітник Науково-дослідного центру гуманітарних проблем Збройних Сил України, з лютого 2019 року – ведучий програми «Історичний Контекст» на каналі «Ісландія». Сфера наукових інтересів: історія кінця XIX – початку XX століття, Українська революція 1917–1921 років, історія Києва.

«Україна, 1918: Хроніка» – це огляд найбільш значущих для історії нашої Батьківщини подій, що трапилися у скорочений календарною реформою рік. Проголошення самостійності Української Народної Республіки, укладення Брест-Литовського миру з Центральними державами, гетьманський переворот і проголошення Української Держави під керівництвом Павла Скоропадського, заснування Української Академії наук, антигетьманське повстання під проводом Директорії та відновлення Української Народної Республіки — такої «програми» цілком могло вистачити на декілька десятиліть, але усе це і навіть більше вмістив у себе короткий 1918-й. Основну увагу приділено тим подіям, які, на думку автора, є найбільш важливими, цікавими й визначальними для подальшого розвитку нашої країни. Популярний виклад матеріалу в поєднанні з ілюстраціями й наведеними історичними джерелами (державними документами, газетними повідомленнями, щоденниковими записами і спогадами військових та політичних діячів того часу) сприяє легкому прочитанню і дає змогу усвідомити, скільки зусиль було докладено для того, щоб Україна стала незалежною.

«Книга-мандрівка. Україна» — це 1200 непересічних фактів про Україну та українців. Автори відшукали не лише найдивовижніше, але й найважливіше, що варто знати про Україну: унікальні місця, де слід побувати, культурні здобутки, видатних особистостей та поворотні моменти, що вплинули на хід історії та життя кожного українця. Ця книга створена з відкриттів. З нею ви зможете поглянути на Україну по-новому. Це видання — не лише для дорослих, але й для родинного читання з дітьми, для українців і всіх, хто хоче дізнатися більше про нашу країну.Формат книги-мандрівки особливий — це не довідник і не підручник. Це карта-розповідь у форматі «едьютейнмент», на якій зазначені найцікавіші історико-географічні та статистичні факти про країну в авторських ілюстраціях.До створення книжки були залучені експерти з різних галузей, які і створили 30 карт українських міст і областей в авторських ілюстраціях — це 1200 надзвичайних відкриттів про Україну. А саме:

• 327 особистостей, що надихають
• 232 дива природи
• 224 історичні події
• 135 культурних феноменів
• 129 архітектурних шедеврів
• 78 визначних винаходів і відкриттів
• 75 економічних і промислових об’єктів

Що, як важке поранення чи просто трагічний випадок збили тебе з ніг? Якщо інші вважають, що тобі вже не піднятися? Не купись на брехню. Зціпи зуби й думай, як вижити й перемогти. Так учинив штаб-сержант 82-ї повітряно-десантної бригади Армії США Тревіс Міллз, коли протипіхотна міна забрала йому ноги і руки...

Тревіс розповідає, як вижив після страшного вибуху 12 квітня 2012 року в Афганістані. Про те, як узяв контроль над собою, — щоб і надалі залишатися чудовим сім’янином і виховувати двох діточок. На шляху до фізичного та емоційного відновлення він розробив 12 інструментів, як рухатися вперед. Бестселер New York Times надихне всіх, хто після травми знову хоче опанувати себе, а завдяки фірмовому гумору Міллза, схожим із його історіям і науково підтвердженим методам книжка допоможе кожному, хто готовий почати свій шлях до зцілення, протистоячи травмі, розуміючи свої емоції та повертаючи контроль над життям.

ПРО АВТОРА 

Штаб-сержант Армії США (у відставці) Тревіс Міллз — перекалібрований воїн, мотиваційний спікер, актор, письменник і захисник ветеранів та людей з ампутованими кінцівками. Він і його дружина Келсі заснували Фонд Тревіса Міллза, некомерційну організацію, створену для допомоги ветеранам.

Постійний представник України в Раді Європи Дмитро Кулеба написав книжку про поведінку в інформаційному просторі та роботу з комунікаціями в Україні. «Війна за реальність: Як перемагати у світі феиків, правд і спільнот» – це справжній посібник з захисту персональних даних, розвитку критичного мислення та протидії маніпуляціям в епоху масової інтернетизації та діджиталізації.

Орієнтуючись на приклади з Украіни, інших краін та досвід компаніи, автор проаналізував, як відбувається віина за реальність та виокремив п’ять правил, які допоможуть у ніи перемогти. Основним поштовхом до написання книжки була анексія Криму та початок збройної агресії зі сторони Росії, адже брехня та маніпуляції, які поширюються за допомогою інтернету стали невід’ємною частиною цієї війни. Й українське суспільство виявилося не готовим захищати свій інформаційний простір.

«Телебачення, соцмережі, онлайн-платформи і спільноти, реклама, блогери, фейки і декілька версій правди на будь-яку тему – все це оточує кожного з нас щохвилини. З усіх боків різні сили воюють за те, щоб вплинути на наше сприйняття реальності та схилити нас на свій бік. Ми й самі постійно, іноді несвідомо, воюємо. Книжка саме про те, як перемагати у цій війні за реальність. Читайте, якщо хочете знайти точку опори у вселенському інформаційному потопі, зрозуміти, як налаштована машина комунікативної війни і не дозволяти іншим маніпулювати вашими емоціями, переконаннями і вибором», – розповідає Дмитро Кулеба.

«Інтернет, безумовно, давно захопив світ і дозволяє не лише заводити близьких друзів, але й створювати безліч можливостей для ворогів. Соціальні мережі та онлайн-спільноти можуть стати для нас лабіринтом з неправд, маніпуляцій, чужих домислів, вигаданих зрад і несправжніх перемог та створити хибну реальність. Книжка Дмитра саме про те, як розібратись з цією новою частиною нашого життя, та що робити, аби не загубитись у вирі інформації та не дозволити ввести себе в оману. Мені здається, нам дуже важливо мати такий «посібник» з інформаційної безпеки, написаний простою та зрозумілою для всіх мовою», – зазначає співзасновниця видавництва #книголав Світлана Павелецька.

Книга Дмитра Кулеби буде корисна не лише медійникам та комунікаторам, але й у першу чергу всім тим, хто має сторінку в Facebook, любить читати Twitter, дізнається новини з сайтів інформагентств та взагалі використовує інтернет не лише для того, щоб подивитися смішні ролики.

«Як вижити і не з’іхати з глузду в епоху fake news, твіттеру Трампа, росіиськоі пропаганди та дискусіи про захист персональних даних? Дмитро Кулеба знає відповідь і дає практичні и точні поради. Ця книжка буде однаково цікава як простим споживачам новин, так і професіоналам комунікаціи», – Севгіль Мусаєва, головна редакторка інтернет-видання «Украінська правда».

20 гривень з кожного проданого примірника будуть перераховані на потреби фонду «Повернись живим».

Це не лише автобіографія легендарного підприємця, а концентрат життєвої мудрості і посібник з мислення, що змінило світ. Генрі Форд пише про силу інновацій, важливість праці, ефективного менеджменту і вміння помічати можливості там, де інші бачать перепони. 

Також він розкриває принципи, що стали основою його бізнес-філософії: доступність продукції, справедливе ставлення до працівників, ефективність через стандартизацію й оптимізацію процесів. Форд запровадив п’ятиденний робочий тиждень, суттєво підняв зарплату й довів, що турбота про людей — ключ до тривалого успіху компанії.

«Моє життя і робота» — це книжка для тих, хто прагне не просто бути частиною бізнесу, а змінювати правила гри на краще. А ще це виняткова можливість торкнутися мислення Форда, адже легендарний підприємець не спілкувався з пресою та всі погляди й одкровення висловив у цій книжці.

Чи відчували ви коли-небудь, що викладаєтеся на повну, але не отримуєте бажаного результату? Перепрацьовуєте й водночас не займаєтеся тим, чим потрібно?.. Ґреґ Маккеон пропонує власну концепцію Есенціалізму, завдяки якій ви навчитеся помічати найсуттєвіше, відкидати непотрібне й устигати найважливіше.

Це книга для підприємців, менеджерів, а також усіх, хто прагне навчитися ефективно організовувати власне життя і діяльність; хто почуваєтеся постійно зайнятим, але не надто продуктивним; кому здається, що хтось або щось краде в них час.

Ґреґ Маккеон — бізнес-консультант, фахівець із питань лідерства та стратегічного планування. Засновник і головний виконавчий директор компанії THIS Inc., серед клієнтів якої Apple, Google, Pixar, Facebook, Twitter і Yahoo. Автор блогу для Harvard Business Review.

«Есенціалізм» — дієва протиотрута від нинішнього божевілля, яке вражає наші життя. Читайте книжку без поспіху, зупиняючись, щоб обміркувати, як ви можете застосувати ідеї Ґреґа Маккеона у своєму житті. Ви робитимете менше, але краще, і помітите, як шаленство минає. Роберт Саттон, викладач Стенфордського університету, автор бестселера «Мудакам тут не місце»

Доступний та лаконічний путівник у світ архітектури ілюструє 50 ключових об’єктів, описуючи матеріали, елементи дизайну та архітектурні стилі споруд, і дає можливість читачеві зрозуміти та оцінити світ, побудований довкола нас. У книжці — захопливі та цікаві описи від давніх великих пірамід до сучасних високотехнологічних хмарочосів.

Смисл цієї книжки — допомогти дизайнеру в ремеслі, озброїти його правилами, порадами й методами. Ми поговоримо про типографію, композицію, колір і зображення. Саме ці інгредієнти, якщо їх поєднати сильною, переконливою концепцією, дають у підсумку дизайнерське рішення. Якби я був шеф-кухарем, то хотів би готувати з найкращих інгредієнтів: найкращий рецепт плюс найкращі продукти й приправи. Навряд чи можна розраховувати на шедевр, якщо замість свіжого тунця мусиш вдовольнятися консервованим, а замість стиглих помідорів — томатним соусом із пакетика. Те саме стосується дизайну. Продуманий шрифт на рівні з Гарамоном, індивідуально підібрана палітра і вдала фотографія дадуть більше, ніж безкоштовна гарнітура з інтернету, кольори, що їх на автоматі пропонує софт, і перше-ліпше фото зі стоку.

Коли опанував «правильний» спосіб дизайнувати й переконався, що кожне тире на своєму місці, можна підключатися до іншого полюсу дизайнерської особистості. Тоді й можна буде знаходити несподівані, провокативні ходи, кидати виклик усталеному порядку речей, пробувати альтернативні процеси виробництва. Однак навіть у цьому випадку та іпостась дизайнера, що ревно стежить за дотриманням правил і шукає досконалості, повинна час від часу втручатися й перевіряти, чи знайдене рішення ясне й чи спроможне полонити глядача.

Нова розвідка професора Петра Іванишина присвячена націософському осмисленню феномена московської імперської ідеології, яка протягом століть формує людиноненависницьку свідомість та світобачення московитської влади і суспільства. У своєму розмислі автор виокремлює сім основних елементів-міфів цієї поневолювальної ідейної системи та одночасно проводить їх герменевтичну деміфологізацію. Дослідник акцентує на тому, що без ідейної перемоги над окупантом – без ліквідації московського імперського міфу, будь-яка перемога військова чи політична буде неповною.

Видання адресоване всім тим, хто наближає українську Перемогу.

Ця книга є спадщиною Еміля Рудера, одного із засновників швейцарського стилю в дизайні, відомого в усьому світі за використання асиметричної верстки, модульної сітки, шрифтів без засічок, вирівнювання по лівому краю та порожнього простору на сторінці. Його методологічний підхід до типографії визнаний графічними дизайнерами в усьому світі. Видання містить чітко структуровані теми, ілюстрації та гармонійно дібрані шрифти, а також міркування автора про принципи дизайну загалом. Сьогодні, через більш ніж п'ятдесят років після першої публікації цієї книги, чимало її тез досі є актуальними та засадничими, водночас з деякими ви можете подискутувати, враховуючи нові тенденції у світовому дизайні.

«Політика дизайну» — це колекція наочних прикладів з усього світу. Використовуючи антропологічні та соціологічні ідеї, це створює глибоке розуміння сучасного візуального спілкування. Приклади стосуються повсякденної практики візуального спілкування в Інтернеті та в режимі офлайн: типографія, зображення, кольори, символи та інформація. Книга показує важливість візуальної грамотності при спілкуванні за межами наявних кордонів та культур. Вона досліджує культурне значення символів, карт, фотографії, типографії та кольорів, які використовуються щодня.

Це практичний посібник для професіоналів у галузі дизайну та комунікацій, що допоможе створювати більш ефективне та відповідальне візуальне спілкування.

Навчальне видання для вчителів, студентів та дорослих

Ця книжка — путівник по історичному періоду 1914-1945 років. У ньому йдеться про передумови Першої і Другої світових воєн, їхній перебіг і наслідки для світу. Про розпад імперій і революційні хвилі, про особливості тоталітарних режимів і виклики міжвоєнного періоду. У книзі розглянуто політичне формування України в часи екстремального насильства. Окрім подій війни згадано і про культуру міжвоєнного періоду і світогляд людей того часу. Приділено увагу формуванню воєнного міфу в різних країнах.

Завершує навігатор психологічний коментар, який дозволяє переосмислити життєві стратегії і усвідомити психологічні наслідки цього травматичного періоду.

Книжка «Mindset. Змініть спосіб мислення і розкрийте свій потенціал» стала результатом багаторічної праці професорки психології Керол Двек. За роки своєї наукової діяльності вона відкрила простий, але досить потужний феномен, завдяки якому людям удається реалізувати власний потенціал.

Протягом багатьох років Керол Двек досліджувала силу людських переконань і їхній вплив на наше життя. Намагаючись з’ясувати, чи є талант запорукою успіху, завдяки чому ми досягаємо бажаного і який рецепт розв’язання будь-яких проблем, вона зробила революційне відкриття. Успішність у навчанні й роботі, бізнесі та спорті, мистецький хист і взагалі кожна сфера людського життя можуть змінюватися залежно від того, що саме ми думаємо про власні можливості й таланти. Наші вміння не є сталими, і лише старанність та наполеглива праця здатні призвести до реальних досягнень.

Поради авторки і практичні завдання допоможуть вам не лише визначити спосіб мислення, який керує вашим життям, а й налаштуватися на зростання себе, своїх дітей чи близьких. Книжка допоможе усвідомити, що навіть одне переконання задає тон майже всьому життю, а його зміна здатна відіграти визначальну роль у досягненні мети.

Керол Двек — докторка психології, провідна дослідниця в галузі психології особистості, а також соціальної та вікової психології. Займала посаду професорки психології в Колумбійському університеті, а згодом — професорки психології за підтримки Фонду Льюїса і Вірджинії Ітонів у Стенфордському університеті. Керол Двек — членкиня Американської академії мистецтв і наук. Двек друкувалася в таких виданнях, як New Yorker, Time, New York Times, Washington Post і Boston Globe. Її запрошували на американські телепередачі Today і 20/20. Мешкає з чоловіком у місті Пало-Альто, штат Каліфорнія (США).

У книзі «Червоний імперіалізм. Друга світова війна і громадська думка в Україні, 1939–1941», Владислав Гриневич розповідає про змову Сталіна і Гітлера, що призвела до великої війни в Європі, та про те, який вплив це справило на українське суспільство.

На основі раніше утаємничених документів компартії, радянських спецслужб, щоденників, мемуарів і наукових досліджень автор доводить, що в реакціях вагомої частини населення воєнні кампанії РСЧА в Західній Україні, Західній Білорусії, країнах Балтії, Фінляндії, Бессарабії та Північній Буковині сприймалися як «червоний імперіалізм», загарбницькі і несправедливі. Масковане гаслом «звільнення єдинокровних братів» приєднання західноукраїнських територій та їх радянізація стали продовженням розпочатої 1920 року інкорпорації України до складу СРСР. Цей процес супроводжувався терором та ідеологічною індоктринацією.

Однак сформувати гомогенне суспільство з єдиною радянською ідентичністю комуністичній владі не вдалося. Переживши Голодомор і репресії, Україна залишилася слабкою ланкою в Червоній імперії. Як зазначає Гриневич, осмислення доби сталінських анексій у Східній Європі може допомогти краще зрозуміти природу нинішньої російсько-української війни та різних моделей пам’ятання минулого.

Психологиня Анна Просвєтова впевнена, що сучасним батькам бракує часу на відверті розмови з дітьми. Надміру переймаючись тим, як прогодувати і пристойно вдягнути наші чада, вони не завжди знають про те, що їх турбує. Чи мають вони друзів, а як мають, то чи не впливають на них негативно?

У книжці «13 ключів» йдеться про реальних дівчат, які подолали особисті проблеми, успішно пройшли певні життєві етапи. Ця книжка ‒ про дівчат і для дівчат. Це життєві сповіді героїнь. На долю деяких із них випали важкі випробування, певні ситуації могли б завершитися доволі трагічно, коли б не щасливий випадок. Героїні цієї книжки потрапляли в скруту через брак життєвого досвіду. Тут описуються ситуації, яких, на жаль, дівчатам не вдалося уникнути, та ці відверті зізнання допоможуть читачкам успішно оминути подібні життєві прикрощі.

Це справжня скарбниця практичних порад. Щоби згодом, через певну кількість прожитих років, пору своєї юності дівчата не вважали «кризовим перехідним віком». А з усмішкою на устах розповідали як про щасливі роки, пору радості й позитиву.

Пориньте в яскравий захопливий світ дизайну персонажів у книзі «Створення персонажів для індустрії розваг»! Приєднуйтеся до професійних ілюстраторів, художників-мультиплікаторів і творців коміксів, котрі демонструють на прикладах, як вдало увиразнити форму та пропорції. За їхньою допомогою ви опануєте такі ключові поняття, як жести, колір, пози та вирази обличчя й навчитеся створювати незабутніх героїв, лиходіїв і монстрів. Працюючи із запропонованими вправами, ви опануєте основні творчі навички, які можна застосувати і до цифрових, і до традиційних медіа.

Тож запрошуємо за лаштунки індустрії мультфільмів, ілюстрації та відеоігор, де ви дізнаєтеся, як створюються брифи та розробляються персонажі! Ця книжка стане незамінною помічницею і для студентів, і для професійних дизайнерів. Автори зосередилися на тому, щоб навчити дизайнера пристосувати свою роботу до індивідуальних потреб аудиторії, до особливостей медіа, маркетингу та виробництва, — і попри визначені рамки створювати динамічних, яскравих та оригінальних персонажів.

- Отримайте уявлення про процес дизайну персонажів із точки зору індустрії розваг і про те, як створюються персонажі для мультфільмів, ілюстрації й відеоігор.

- Слідкуйте за професійними художниками на основних етапах роботи над оригінальними брифами, від продумування початкових ідей і створення ескізів до внесення змін і оформлення остаточного варіанту.

- Дізнайтеся, як художники реагують на відгуки від клієнтів і як успішно втілюють їх у свої витвори.

- Підживіть власну творчість у царині дизайну персонажів безцінними порадами, експертними знаннями та порадами експертів.

Усе найцікавіше криється між рядками. Підтекст може бути найважливішим елементом у тексті, це невидима сила, яка звертається безпосередньо до підсвідомості читачів, поглиблюючи їхнє розуміння. Майстерний підтекст розкриває більше, ніж простий діалог чи дія, і лежить в основі найкращих книжок і фільмів. У цьому виданні докторка Лінда Сеґер, одна з найвідоміших сценарних консультанток у світі, додала нові приклади, розділи про аналогії та кохання, а також глибше пояснила, як працює підтекст. Книжка буде корисною як для творців історії, так і для всіх, хто хоче глибше розуміти тексти.

Від гісопу до цар-зілля, від лаванди до чортополоху — відкривайте для себе приховані значення різноманітних квітів і трав. З пречудових ілюстрацій та цікавих історій Джессіки Ру, за якими стоїть глибоке й ретельне дослідження, перед нами оживає забута «мова квітів», така популярна у вікторіанську добу.

Спогади американського політика, 26-го, одного із найвеличніших президентів в історії США (1901—1909).

Про автора

Американський політик, 26-й президент США (1901—1909), 25-й віцепрезидент США під час президенства Вільяма Мак-Кінлі з березня по вересень 1901 та 33-тій губернатор штату Нью-Йорк (1899—1900). Після вбиства Вільяма Мак-Кінлі, лідер Республіканської партії та Прогресивної партії. Лауреат Нобелівської премії миру 1906 року «за посередництво в укладенні російсько-японського Портсмутського мирного договору».

Наймолодший президент в історії Сполучених Штатів Америки. Оцінюється в опитуваннях істориків та політичних науковців як один із найвеличніших президентів в історії США.

У цій захопливій книжці розкриваються секретні місії з ліквідацій ворогів Ізраїлю. Від лідерів «Хамасу» і «Хезболли» до стратега Організації визволення Палестини, від сирійського генерала до канадського інженера — зібрана тут історія чисельних цільових убивств доводить: вороги Ізраїлю можуть забути про спокій. І не важливо, де вони ховаються: «Шин-Бет», «Моссад», ЦАХАЛ та інші сили вистежать і ліквідують їх у Бейруті, Дамаску, Тегерані, Дубаю, Римі, Парижі чи Лондоні. 

Через успіхи та скандальні невдачі, крізь моральні дилеми, які стоять перед державою в умовах постійної загрози, книжка пояснює філософію «убий першим», що стала важливим складником державної політики Ізраїлю. Ронен Берґман зумів взяти інтерв’ю й отримати свідчення прем’єр-міністрів та багатьох інших впливових членів уряду, військових і розвідувальних служб країни. Іронія в тому, що всемогутній «Моссад» доклав чимало зусиль до того, щоб ця книжка не з’явилась на світ. На щастя, саме ця «операція» «Моссаду» виявилась невдалою. Книжка все ж вийшла, і в ній цікаво все, включно з примітками.

Книжку-репортаж «Ти наче камінь їла» присвячено війні в Боснії та Герцеговині 1992–1995 років. Войцех Тохман оповідає про повоєнний час, коли група науковців на чолі з доктором Евою шукає масові поховання мусульман, убитих під час «етнічних чисток». Рідні загиблих їздять за експедицією, маючи надію в якомусь із численних могильників знайти останки сина, чоловіка, брата, батька… – і пригадують, переповідають, наче щодня заново переживаючи свої трагедії.

Репортаж як жанр не передбачає метафоричного письма й гучних слів, він визнає лише факти. Тому в Тохмана лунають тільки голоси очевидців. Лячно й моторошно переходити від розділу до розділу, кожен наступний рядок містить несамовите передчуття жаху, острах ступити на заміноване поле, перечепитися за тіло чи кістки, які ще не розпізнала доктор Ева.

ПРО АВТОРА

Войцех Тохман – польський журналіст, репортажист. Від 1990 року до 2004-го працював репортером Gazeta Wyborcza. У 1999 році заснував Фонд ІТАКА, який розшукує загиблих і допомагає їхнім родинам. Донині працює в ньому як волонтер. Разом із польськими репортажистами Маріушем Щиглем і Павлем Ґузлінським заснував у Варшаві Інститут Репортажу та репортерський магазин-кав’ярню «Кипіння світу». Від 2010 року на радіо TOK FM веде авторську репортерську програму «Кипіння світу».

Автор 9 репортажних книжок, зокрема «Сходи не палять», «Донечка», «Скажений пес», «Сьогодні ми намалюємо смерть», «Кричать когути, плачуть пси». Двічі фіналіст престижної літературної премії Nike (2001, 2003), зокрема за книжку «Ти наче камінь їла»; «Репортер року» (1998) на думку читачів Gazeta Wyborcza; номінант на Премію ім. Даріуша Фікуса (2002); фіналіст премії Prix RFI «Témoin du Monde» Radio France International (2004); номінант на Премію ім. Ришарда Капусцінського (2011).

ВІДГУКИ

"Не думаю, що колись доведеться зіткнутися з густішим мороком і глибшою печаллю. Книжка зовсім невеличка: місяць роботи, а вражень — на все життя." Андрій Бондар, письменник, поет, публіцист, перекладач книги "Ти наче камінь їла"

"Трохи більше ста сторінок не простого, а дуже простого тексту. Короткі і напрочуд виразні, але водночас ніби ледь незавершені розділи. Документалістика, що наче сама собою, без авторових зусиль, переходить у метафорику, а та — в метафізику." Юрій Андрухович, поет, письменник, перекладач, есеїст

"Злюся на себе, що я це читаю, але не можу припинити. Краще би погортати якісь кольорові журнали, вивести псів на прогулянку. Однак читаю." Ольга Токарчук, письменниця, поетеса, есеїстка, лауреатка Міжнародної Букерівської та Нобелівської премії з літератури 2018 року

ЦИТАТИ

"З’явилося тисячі бюлетенів, репортажів, книжок, картин, альбомів, документальних і художніх фільмів про війну в Боснії. Але коли війна закінчилася (або, як дехто вважає, її було на якийсь час припинено), репортери зібрали камери й мерщій подалися на інші війни."

"Уже кілька років Мати Мейра їздить околицями і на стінах розклеює фотографії своїх дітей… Їй хочеться довідатися три речі: як діти загинули, хто їх убив і де їхні кістки?” Чи її землячка Ясна — “єдина мати, яка пережила котельну. Іншим матерям пощастило більше: вони загинули разом із дітьми”. Або жінка, яка втратила сина, Зинета: “Мамо, не дивися так на мене, – сказав він на прощання. — Адже всіх нас тут не повбивають...”"

"— Хто в цьому винен? — питає директор Маркович. – Війна. Хто її тут влаштував? Новий світовий лад. Було знищено Совєтський Союз, а потім — нашу армію. Четверту армію у світі мала стара-добра Югославія! Ми виробляли зброю, були конкурентами для всього світового ВПК. І нам улаштували війну. Щоб ми цю зброю в себе використали й потребували її ще більше. Світ перетворив нас на дикунів, а ми нормальні. Ми лише захищали наші домівки, наших жінок і дітей."

Усі хвороби — від стресу. Чули таке? Роберт Сапольскі, професор біології та нейрології Стенфордського університету, вирішив це перевірити. У цій книжці зібрані результати багатьох досліджень, виконаних вченими з різних галузей. Стрес і реакція організму на нього залежить від безлічі чинників, наприклад, від того, що їла ваша мама під час вагітності. Серйозну тему авторові вдалося подати без зайвої академічності, а терміни з’являються лише там, де це конче необхідно. Це корисна книжка для тих, хто прагне краще розуміти себе і своє тіло, але не хоче витрачати час на боротьбу зі спеціальною літературою. Зрештою, легкий стиль пана Сапольскі робить читання напрочуд приємним.

Ця книжка, завдяки поєднанню принципів мистецтва та дизайну з креативним сторітелінгом і професійними знаннями, охоплює все, чого потребує справжній моушен-дизайнер, аби втілювати власні художні задуми в реальність і впевнено виконувати замовлення клієнтів.

В оновленому другому виданні книги «Дизайн для анімації» автор Остін Шоу досліджує принципи моушен-дизайну, навчаючи читачів, як творчо використовувати основні техніки цього багатогранного інноваційного середовища для створення переконливих стайл-фреймів, дизайн-бордів та продуктів моушен-дизайну. Уроки доповнено чудовими повноколірними зображеннями та практичними вправами, що дозволяють застосувати розглянуті техніки в безпосередньому практичному контексті. Провідні фахівці галузі, новатори та висхідні зірки діляться своїм професійним баченням, особистими історіями та пропонують як наочні приклади власні роботи.

• Це друге видання, що також містить оновлену інформацію на такі теми:- Техніки ілюстрування
• - Типографія
• - Композитинг
• - Візуальний сторітелінг
• - Інтеграція 3D-елементів
• - Підходи до дизайну Social/Mobile First
• - Розробка портфоліо та концепцій
• - Як розвинути унікальний стиль дизайнуі не тільки

Пориньте у світ моушен-дизайну та опануйте основні прийоми цього багатогранного інноваційного середовища. На супровідному веб-сайті (routledge.com/cw/shaw) ви знайдете відеоуроки, колекцію студентських робіт та багато іншого

Ім'я Дуґласа Келлі могло б залишитися відомим у вузьких медичних колах, однак історія вирішила інакше, кинувши його в епіцентр однієї з найгучніших справ XX століття. Келлі призначили головним психіатром Нюрнберзького процесу, де він встановлював осудність 22 в'язнів-нацистів, які мали от-от постати перед трибуналом за скоєні Третім Райхом звірства. 

Центральною темою книжки є своєрідний поєдинок умів, у якому психіатр зійшовся з Ґерманом Ґерінгом та який, зрештою, наклав відбиток на життя і смерть кожного з них. Читачам також розкриють важливі деталі судового процесу та біографій обвинувачених, а ще глибокі питання, що постали перед Келлі під час та після діагностування Ґерінга, Гесса, Розенберґа, Ріббентропа, Кейтеля та інших. Що об'єднувало підсудних? Чи всі вони мали психічні відхилення та вроджені схильності до жорстокості? А головне — чи існує насправді «психотип нациста», або ж нацистом за певних умов може стати кожен?

Що спадає нам на думку, коли чуємо слово «Африка»? Бідність. Божевільний диктатор мчить на джипі з мачете в руках. Спека, саванна, сафарі й певна річ, страждання. «Ні», — рішуче заперечує нігерійський журналіст Дíпо Фалóїн. Африка — це щось значно більше. 

Написана з гумором і знанням справи, книжка послідовно розвінчує найпоширеніші міфи про строкатий континент, розказує нам про справжню і багатоголосу Африку. Як з’являються та діють місцеві авторитарні режими? Що стоїть за феноменом Ноллівуду? Чому 90 відсотків матеріальної культурної спадщини Африки перебуває за її межами? Як правильно їсти джолоф? І врешті — чи потрібно насправді «рятувати Африку»?

Це не просто збірка фактів, а глибокий погляд на історію і теперішній стан речей у різних країнах, огляд наслідків колоніалізму, міжпоколіннєвої травми рабовласництва та сучасних шляхів її подолання. Книжка допомагає бачити Африку поза кліше, розуміти її внутрішню логіку та динаміку, поважати її самобутність.

Як збудувати величну й сталу компанію, яка надовго переживе свого засновника

Ще 1992 року Джим Коллінз у співавторстві з Біллом Лазьє написав бестселер Beyond Entrepreneurship, на якому зросло ціле покоління управлінців. А 2020 року Коллінз майже подвоїв текст видання численними есе. Чому важливо формувати корпоративне бачення? Чим відрізняється мета компанії від її місії? Про що свідчать основні фінансові показники? Як гарну ідею перетворити на інновацію? Відповіді — у цій роботі на численних прикладах з історії таких гігантів, як IBM, HP, Walmart, та менших, але успішних і сталих компаній.

Ця книжка про те, як маловідомі бізнеси стають величними і завдяки чому — а головне, кому — величні компанії зберігають свій статус протягом десятиріч і довше. У ваших руках — квиток на подорож шляхами найуспішніших лідерів бізнесу і детальні інструкції з побудови не просто величної, а сталої компанії, яка надовго переживе свого засновника.

Джим Коллінз — американський бізнес-консультант і письменник. Автор книжок «Від хорошого до величного», «Величні за власним вибором», «Зроблено на совість». Публікується в Harvard Business Review, BusinessWeek, Fortune та інших виданнях.

Білл Лазьє — почесний професор Стенфордської юридичної школи. Він працював у багатьох великих корпораціях, зокрема Diamond Rentals, American Security Products, Yes Reading, BUILD, Interplast, SCRMA та Stanford Bookstore.

ВІДГУК ПРО КНИЖКУ «БІЛЬШЕ НІЖ БІЗНЕС 2.0»

“Для мене це книжка про людей і про лідерство. Про те, як лідери об’єднують людей в організації, згуртовують  їх навколо цілей і, м’яко надихаючи, ведуть уперед.

Моя порада підприємствам, молодим  та зрілим компаніям дуже проста – just do it! 

Ця книжка настільки конкретно описує, що і як потрібно зробити, що найпростіший спосіб підняти свою компанію на новий рівень,  – просто це зробити.” Андрій Федорів, засновник маркетингової агенції Fedoriv Agency

Пропоноване вашій увазі видання не є ілюстрацією біографії Тараса Шевченка його малярськими творами

Звісно, доля митця склалася певним чином саме через усвідомлення ним покликання - бути поетом. З іншог боку, він прожив життя як фаховий художник. По закінченні петербурзької Академії мистецтв, Т. Шевченко працював художником у Тимчасовій комісії для розгляду давніх актів (Київській археографічній комісії), подав заяву на посаду вчителя малювання в київському Університеті св. Володимира. А коли його плани зламав арешт, то й на засланні, попри сувору імператорську заборону писати й малювати, митець отримав можливість попрацювати за фахом, хоч і не офіційно.

Останні роки життя Шевченко присвятив розвитку офорта, здобувши звання академіка з гравірування. Видання складається з двох частин. Першу присвячено творам митця, виконаним у графічних техніках, а аткож сепії й акварелі. З огляду на те, що творів олійного живопису в доробку художника небагато, ми віокремили їх у другій частині, спробувавши заразом зруйнувати стереотипи щодо їх сприйняття. Кожен розділ першої частини присвячено окремому жанру, до якого звертався Т. Шевченко. Найбільші з розділів поділяються на тематичні рубрики, що дозволяє побачити твори митця під новим, можливо несподіваним, кутом. Своєю чергою, коментар до кожного твору містить коротку історію створення (місця, обставини, взаємини і т. д.) та мистецьку характеристику, що розкриває виконавську майстерність автора.

Крім того, важливим доповненням є частина коментаря «Цікаво» та цитати із повістей, Щоденника, листування митця, спогадів його сучасників. Знайомство з виданням ви можете починати з будь-якого розділу чи навіть рубрики. Мандрівка Шевченковим малярством за окремими маршрутами складеться у вас у цілісну насичену подорож оригінальним світом художника.

Книга Ханни Арендт – одного з найвидатніших мислителів ХХ століття – написана за матеріалами судового процесу 1961 р. над нацистським лідером Адольфом Айхманом. Висвітлюючи роль Айхмана в остаточному розв’язанні єврейського питання, дослідниця детально аналізує події, що відбувались під час Голокосту в різних країнах Європи. Авторитетна та вражаюча розповідь Ханни Арендт уперше з’явилась у вигляді серії статей у журналі New Yorker у 1963 році та збурила хвилю дискусій серед інтелектуалів США та Європи. Книгу відкриває передмова відомого ізраїльського журналіста та публіциста Амоса Елона, а завершує післямова, написана авторкою у відповідь на палкі суперечки, що довгий час точились навколо видання після його першої публікації.

Про книгу «Зі щитом або на щиті. Правда про війну» Сергія Кривоноса

Уперше в новій історії України книжку написав бойовий генерал — спецпризначенець, представник елітних військ — Сил спеціальних операцій, винятковий професіонал. Один із небагатьох військових, хто публічно попереджав про небезпеку російського вторгнення та необхідність належним чином готувати націю до широкомасштабної війни.

З позиції державного менеджера Сергій Кривонос розробив не лише дієвий механізм формування та розвитку сучасної територіальної оборони, а й спеціальну програму «П’ять кроків», що передбачала глобальну підготовку суспільства до системного опору великій сусідній країні.

У книжці автор розповідає власну історію й ділиться маловідомими фактами й деталями подій, безпосереднім учасником яких він був. Його двічі виштовхували в політику. Перший раз, коли лишили можливості професійної самореалізації — розвитку створених ним Сил спеціальних операцій. Другий — коли за виконання громадянського обов’язку із захисту Києва, зокрема однієї з найбільш небезпечних і вразливих ділянок столиці — міжнародного аеропорту «Київ-Жуляни», — замість подяки завели карну справу.

На тлі системного аналізу й дуже холодних, тверезих оцінок генерал Кривонос пропонує конкретні формули — з розвитку національного війська та оборонної промисловості, з формування й підготовки національного спротиву ворогу, з формування влади, яка служитиме народові.

Книжка буде цікава як для підготовленого військового фахівця, так і для пересічного громадянина, який хоче знати більше правди про цю війну — від її НЕпідготовки до погляду в майбутнє — після Перемоги.

Цитата з видання «Зі щитом або на щиті. Правда про війну»

«В одному з боїв ми брали участь разом із Головнокомандувачем ЗСУ генералом Муженком і кількома іншими генералами. Муженку зателефонував Забродський і повідомив, що вони ведуть бій у районі Добропілля. Пощастило, що якраз у небі були два МіГ-29, тож генерал Муженко через командувача Повітряних сил переспрямував літаки на прикриття підрозділів бригади Забродського. Ми також швидко завантажилися в гелікоптери й полетіли в район бойових дій. Там, між Краматорськом і Добропіллям, наша така собі “зведена генеральсько-офіцерська група” деблокувала 25-ту бригаду ВДВ і звільнила наших десантників з полону проросійських сепаратистів».

Про автора книжки «Зі щитом або на щиті. Правда про війну»

Сергій Григорович Кривонос (нар. 26 липня 1970, Кременчук, Полтавська область, Україна) — український політичний і військовий діяч, генерал-майор запасу Збройних сил України, перший заступник командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ (2016—2019).

У 2014 році особисто командував обороною Краматорського аеродрому, яка позначилася великими втратами ворога.

Заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України (2019—2020).

Головнокомандувачем ЗС України Валерієм Залужним навесні 2022 року Сергія Кривоноса було призначено керівником оборони аеропорту «Київ». Тридцять дев’ять діб під його командуванням тривала оборона цього надважливого стратегічного об’єкта.

Це ґрунтовне видання ознайомить читача зі світовими шедеврами архітектури, скульптури, живопису, концептуального мистецтва. Написана відомими мистецтвознавцями й істориками культури, яскраво ілюстрована книга допоможе скласти уявлення про найзнаковіші твори. Автори простежують еволюцію художнього мислення з давніх часів до сьогодення, супроводжуючи статті хронологічною шкалою, що полегшує орієнтування у відповідному історичному контексті.

Стівен Фартінг — художник і викладач малюнка Лондонського університету мистецтв. 1990 року був обраний керівником школи малюнка Оксфордського університету, а 1998-го — членом Королівської академії мистецтв у Лондоні. З 1977 року викладає образотворче мистецтво.

Річард Корк – автор вступного слова «Історії мистецтва», відомий критик, редактор, ведучий і куратор.

Найповніша історія світового мистецтва: від первісних витворів до сучасних перформансів та інсталяцій

Понад 1100 кольорових репродукцій світових шедеврів

Усі види мистецтва: від живопису та скульптури до концептуалізму

Сьогодні багато хто сприймає як очевидне, що сучасним уявленням про націю ми завдячуємо Французькій революції кінця XVIII століття. Декларація прав людини, революційні конституції та радикальні реформи створили нову, модерну спільноту. Але чи охоплювала вона всіх французів?

У праці «Із селян у французи» Юджин Вебер всебічно аналізує надзвичайно строкату мозаїку Франції та французького селянства ХІХ століття. Попри всі зміни, що їх принесла революція, ще впродовж цілого століття мільйони селян не розмовляли французькою, не вважали себе французами, не приймали французьке військо за своє, а саме поняття «Франція» мало що для них значило.

Як же із цього калейдоскопу на початок ХХ століття таки постала модерна французька нація, що змогла пройти випробування Великою війною 1914–1918 років? Відповідь ви знайдете на сторінках цієї книжки.

Залежність між інтелектом і життєвим успіхом зрозуміла і майже аксіоматична. Але ж на життєві здобутки впливає й емоційна сфера людини. Які емоційні складники передусім формують нашу долю? Для чого нам емоції та як навчитися ними керувати? Чи можна виправити емоційні моделі, закладені в людині, коли вони гальмують її рух до кращого? І взагалі, чи реально об’єднати два слова «емоційний інтелект» і не отримати суперечність?Відповіді на ці питання дає оперта на наукову базу і водночас легко написана для широкої аудиторії книжка Деніела Ґоулмана — один із безперечних психологічних бестселерів останніх десятиліть.

У цій книзі автор стверджує, що наполегливі спроби представити усі релігії як різні шляхи до одного Бога не враховують проблему, яку кожна традиція прагне вирішити. Ця книжка стане незамінним путівником у питаннях, які людство ставило перед собою протягом тисячоліть, і у тому розмаїтті шляхів, якими ми сьогодні просуваємось до їх вирішення.

Книга «Студійне скло в Україні» присвячена історії та становленню міжнародного руху студійного скла – унікального явища в мистецтві ХХ століття, що змінило уявлення про скло як матеріал. Автор Михайло Бокотей розповість про шлях від утилітарного й декоративного використання скла до його утвердження як повноцінного образотворчого медіума.Також у книзі розглядається роль піонерів студійного руху – Гарвея Літтлтона, Домініка Лабіно, Ервіна Айша, Андрія Бокотея, Франца Черняка тощо та їхніх послідовників – у формуванні нового мистецького напряму. Окрему увагу приділено українському художньому склу, яке спирається на давні традиції гутництва та розвивалося паралельно зі світовими тенденціями.Видання буде цікаве всім, хто хоче більше дізнатися про українське мистецтво.

Алекс В. Вайт пропонує бачення дизайну, що ґрунтується на концепції єдності та взаємодії змістових елементів — і тла, візуально вираженої ідеї — та її обрамлення.

«Дизайнерська освіта переважно стосується поєднання старих та створення нових елементів контенту. Вона зосереджується на зв’язках між формами — і вкрай рідко розглядає таку критично важливу частину дизайну, як фонові простори та форми. Це відображає віру в те, що наявне важливіше за відсутнє. Але порожнеча, коли до неї ставляться як до повноцінного партнера в дизайні, стає динамічною. Саме вона, поряд із оригінальною візуальною ідеєю, визначає чудовий дизайн», — зазначає автор у передмові до третього видання.

Такий усеохопний погляд відкриває просто безмежне поле для експериментів, та щоб дизайнер у них не губився, автор окреслює дуже чіткий орієнтир — «комунікація»:

«На відміну від математики, де може бути лише одна "правильна" відповідь, дизайн пропонує багато альтернативних рішень. І дизайнерові належить знайти серед них найкраще. Не варто розглядати дизайн лише як можливість похизуватися власними візуальними експериментами. Однак ті пошуки, що сприяють комунікації, вітаються завжди».

Виклад оригінальних міркувань і підходів автора проілюстровано добіркою прикладів, що представляють різні епохи та стилі.

Чи завжди наша планета була такою, якою ми знаємо її сьогодні? Професор Гейзен влаштував своєрідний #millionyearschallenge, аби показати, якої була Земля мільйони років тому. Це історія глобальних і закономірних змін від ядра і аж до верхніх шарів атмосфери. Готові повернутися до того часу, коли наша планета була зоряним пилом? Мільярди років тому — зародження Всесвіту, поява перших хімічних елементів, зірок, формування Сонячної системи, утворення Землі, зародження життя, мінералогічний вибух, рух цілих континентів, трансформація великих гірських хребтів, зміна ландшафтів під впливом метеоритів і вулканічних вивержень — дивовижна історія минулого нашої прекрасної блакитної планети.

Про електронну книжку Ґаррета Раяна «Голі статуї, товсті гладіатори та бойові слони. Відповіді на цікаві запитання про стародавніх греків і римлян»

Чому греки не носили штанів, а у вино додавали порошок мармуру? На якій дієті сиділи гладіатори і скільки заробляли талановиті спортсмени? Що про військову медицину можна дізнатися з «Іліади»? Це лише частина запитань, на які відповідає Ґаррет Раян.

Він пише просто й цікаво, а ще — зосереджується не так на постатях і подіях, як на деталях із повсякденного життя. Як ставилися до стосунків і через що розлучалися, як робили операції та які використовували контрацептиви, коли в тренді були бороди, а коли ні. Автор не заявляє про всеохопність, але претендує на захопливість.

У цій книжці є оракули та шпигуни, Рим і Афіни, Спарта й Карфаген, Цезар і Нерон, язичники та християни, леви на арені й домашні улюбленці. Немає хіба занудства й намагання розповісти найвичерпнішу історію античності.

Про Ґаррета Раяна

Ґаррет Раян — науковець, письменник, мандрівник. Вивчав античність у Карлтонському коледжі, здобув докторський ступінь з історії Греції та Риму в Мічиганському університеті, викладав у кількох вишах. Автор двох захопливих книжок про античність, ютуб-каналу toldinstone і блогу про подорожі.

Відгуки про видання «Голі статуї, товсті гладіатори та бойові слони. Відповіді на цікаві запитання про стародавніх греків і римлян»

Дивно, що у школі не розповідають про людей Стародавньої Греції та Риму. Чи були вони високими? А чи голилися? Чи ходили у відпустку? Чи вірили в іншопланетян? Таке відчуття, що я не просто знав про них, але справді знав їх. Кен Дженнінгс, письменник, чемпіон гри-вікторини Jeopardy!

Ця надзвичайно цікава і захопливо написана книжка поєднує ерудицію науковця й живе почуття гумору. Вона структурована як відповіді на 36 поширених запитань про грецьку та римську античність і охоплює все — від релігії та політики до хобі й домашніх улюбленців. Професор Ґреґорі Олдріт, автор книжки «Повсякденне життя в римському місті»

Книжки на схожу тематику

• «Що не так зі скандинавами? Правда і міфи про найщасливіших людей», Майкл Бут, «Наш Формат», 2021 рік
• «Більдунґ. Нордичний секрет краси і свободи», Лене Рейчел Андерсен, Томас Бйоркман, «Наш Формат», 2021 рік
• «Історія світу в 100 предметах», Ніл Макґреґор, «Наш Формат», 2021 рік
• «Фактологія. 10 хибних уявлень про світ, і чому все набагато краще, ніж ми думаємо», Ганс Рослінг, Уля Рослінг, Анна Рослінг-Рьонлюнд, «Наш Формат», 2019 рік
• «Коротка історія майже всього на світі. Від динозаврів і до космосу», Білл Брайсон, «Наш Формат», 2018 рік

Цитати із книжки Ґаррета Раяна «Голі статуї, товсті гладіатори та бойові слони. Відповіді на цікаві запитання про стародавніх греків і римлян»

• Здавалося б, штани в античному світі були вкрай потрібні. Але — за кількома винятками, як-от ексцентричний імператор Геліогабал, який залюбки штатувався в шовкових штанях — греки й римляни вважали штани ознакою варварів. Афінянам цей одяг нагадував про персів, які вторглися в Грецію, несучи із собою масштабні руйнування, а на собі — широкі штани. А римляни асоціювали штани з народами півночі, особливо германцями, які любили вкривати себе татуюваннями і цмулити пиво.

• В епоху класики майже всі грецькі чоловіки носили бороди. У різні часи в моді були різні «зачіски», але найпопулярніша — пишна борода й поголена верхня губа. Поголених чоловіків вважали надто жіночними — аж до вступу на трон Александра Македонського. У видатного завойовника було чимало мух у голові (від «закоханості» в «Іліаду» до переконання, що він народився безпосередньо від Зевса), зокрема, він кожнісінький день голився. Невідомо, чи Александр у такий спосіб намагався підкреслити власну молодість, чи просто борода в нього була ріденька. Але неймовірні успіхи македонського царя посприяли виникненню нової моди — на чисто виголене обличчя.

• Заможні греки й римляни часто тримали одного-трьох песиків мальтійської породи. Їхні зображення можна побачити на грецьких вазах — собачки прив’язані до банкетних лож своїх хазяїв. У римському світі мальтійці стали модними аксесуарами елітних матрон — дами носили своїх улюбленців у складках тунік. Часто домашніх псів непристойно балували: один римський поет написав, як надміру захоплений власник замовив художникові портрет свого песика Міссі. Улюблених гончаків розпещували не менше: в одній праці грецький історик довго й детально розводиться про свого грейхаунда, який лежав поряд, поки писалася праця, і щодня супроводжував хазяїна до гімнасія. А Александр Македонський назвав ціле місто на честь свого вірного гончака Перітаса.

• Для переважної більшості греків і римлян основною стравою на столі була каша, присмачена олією, медом чи травами, або хліб. Залежно від сезону й доступності, до хліба чи каші додавали козиний сир, квасолю, шматочок свинини чи курятини. Селяни розбавляли одноманітну дієту м’ясом дичини або рибою. А для містян, особливо греків, найкращою нагодою урізноманітнити щоденний раціон були релігійні свята — на них, серед іншого, всі разом споживали принесених у жертву тварин. Римляни почали вживати значно більше свинини, але загалом харчувалися приблизно так само, як і греки — хіба тільки відкрили для себе нові фрукти: персики, абрикоси й лимони.

• Демократична етика античних Афін засуджувала хизування багатством, тому елітні бенкети в місті були відносно скромні. Спочатку зазвичай подавали шматочки білого пшеничного хліба з маленькими порціями молюсків, овочів та інших закусок. Після цього переходили до основної страви. Делікатесом вважалося м’ясо козеняти чи ягняти, але якщо афінський бенкет був по-справжньому розкішним, на столах з’являлася риба. Серед гурманів побутувала складна ієрархічна система, яку рибу визнавати смачною: внизу тулилися скромні анчоуси, а нагорі пишався вишуканий тунець. Та найдорожчими були прісноводні вугрі з озера Копаїда: у той час, коли фаховий робітник заробляв драхму за цілий робочий день, один-єдиний вугор міг коштувати аж дванадцять драхм.

• Вино було задоволенням. Принади цього напою оспівували поети, а дехто вважав, що праведним душам годі придумати кращу винагороду, аніж благословенне вічне сп’яніння. Вино було панацеєю. Спартанці купали в ньому своїх дітей, щоб зміцнити їхню шкіру, а філософ-імператор Марк Аврелій рятувався від безсоння щовечірньою заспокійливою чашею. Вино було підкріпленням. Героям Гомера привозили цей напій у табір під Троєю, а ще кожному із чотирьохсот тисяч солдатів римської імперської армії давали приблизно 280 мільйонів вина щодня.

• Смак напою відрізнявся залежно від часу. Герої Гомера пили солодке як мед червоне вино, присмачене козиним сиром і ячменем. В Афінах класичної доби цінували вина з Егейських островів, серед них — підсолені морською водою. Римляни — перші в історії винні сноби — смакували білими винами з пагорбів центральної Італії, і напої ці десятиліттями витримували в амфорах: на посудинах викарбовували рік та ім’я виноторговця. Кілька італійських вінтажних вин, наприклад, урожаю 121 року до н. е., перетворилися на «ікони стилю» і зберігалися століттями. А для простіших римлян вино штучно «зістарювали», тримаючи над полум’ям із димом.

• Дні рахували дуже просто, хоча датування в різних місцевостях могло не збігатися. В Афінах дні рахували до двадцятого дня місяця, а потім у зворотному порядку аж до початку наступного місяця. Римляни рахували дні до наступної календи (першого дня місяця), нони (п’ятого чи сьомого дня) або іди (тринадцятого чи п’ятнадцятого). Широко вживаний в елліністичному світі македонський календар рахував дні серіями, як робимо це ми. Місяці майже повсюди збігалися із циклами Місяця, а отже, тривали десь по тридцять днів. Поза тим у різних місцевостях були свої особливості. Греки називали місяці на честь місцевих релігійних свят. У назвах римських місяців (що ними досі користується значна частина світу) зійшлися боги (наприклад, у назві першого місяця весни заховався Марс), цифри (перший місяць осені — «сьомий», зими — «десятий») та імператори (літні — Юлій Цезар та Август).

• Майже в кожному місті була власна схема літочислення. Найчастіше роки рахували від вступу на посаду авторитетної офіційної особи. Наприклад, в Афінах назву року давав архонт-епонім. Римляни також датували роки за іменами двох консулів. Із кінця ІІІ століття з’явився звичай рахувати роки 15-річними циклами оподаткування — вони називались індиктами. Іще одним способом датування було рахувати роки від важливих історичних подій. Наприклад, деякі римські міста починали нову еру літочислення від року входження до складу імперії, створення провінції, де вони розташовувались, або візиту імператора. Понад тисячу років чимало міст у Сирії жили за літочисленням ери Селевкідів, точкою відліку для якої став день (для нас 312 року до н. е.), коли полководець Александра Македонського захопив Вавилон.

• Античні люди завжди мали свята — у формі щорічних релігійних фестивалів, що ділили рік на відрізки. Не всі дати відзначали (до кінця ІІ століття більш ніж третина року в римлян була офіційно відведена на ті чи ті святкування), але найважливіші обов’язково вшановували. Втім, повторюваних щотижневих вихідних вони не знали. У деяких грецьких містах ділили місяці на дев’яти- або десятиденні періоди (залежно від фази Місяця), але на щоденне життя це майже не впливало. Найближчим римським відповідником вихідних були «нундіни», тобто ярмарки, що відбувалися кожні вісім днів. Для селян нундіни ставали нагодою відвідати місто і продати плоди власної праці. А от у Римі нундіни виконували роль вихідних: діти не відвідували школи, а сім’ї йшли в гості до друзів і родичів.

• Грецькі та римські релігійні практики були традиційні, досить приземлені й пов’язані з конкретними місцевостями. Усі мали вірити в богів, але насправді значно більше важило те, що людина робить для божества, а не що вона про нього думає. Боги не мали звички зазирати в серця або читати думки тих, хто їм поклоняється. Але за свої дари вимагали вшанування — а найкращим вшануванням від смертних завжди були жертви.

• Більшість освічених греків і римлян визнавали існування богів, заохочували проведення традиційних релігійних ритуалів і знали канонічні історії. Але вже в VI столітті до н. е. деякі грецькі філософи й публічні інтелектуали почали критикувати звичні оповіді-міфи. Кілька радикальних мислителів класичної доби висунули теорію, що міфи були напівзабутими епізодами давньої історії, а боги — доісторичними людськими царями. Інші вважали, що богів і міфи винайшли в далекому минулому, щоб встановити політичний контроль. Платон був переконаний, що міфи шкідливі для дітей, а Арістотель називав їх мало не опієм для народу. Пізніші філософи сприймали міфи не менш критично. Епікурейці відкидали їх як продукт людської дурості й страху. А стоїки, їхні опоненти, інтерпретували міфи як алегорії.

Спочатку була темрява.

Протягом перших 400 тисяч років після Великого вибуху Всесвіт був щільним і непрозорим. Зрештою він охолов достатньо, щоб фотони світла могли вільно мандрувати крізь простір, хоч на той час у ньому ще не існувало нічого, що би світило. Цей період називають космологічними Темними віками. Упродовж сотень мільйонів років у цілковитій пітьмі хмари розрідженого газу скупчувались і стискалися в розжарені сфери. І якоїсь миті у надрах однієї з таких сфер розпочалася термоядерна реакція — спалахнула найперша зоря, й темрява вперше в історії відступила перед світлом. Це був початок космосу, яким ми його бачимо сьогодні. Це був період, коли хаос Великого вибуху змінився порядком, відкривши шлях до планет, комет, супутників і, зрештою, життя.

Книга Емми Чемпен проливає світло на ці темні часи, змальовуючи історію перших зірок, у сотні разів більших і в мільйони разів яскравіших за Сонце, самотніх гігантів, які бурхливо палали й помирали молодими у надпотужних вибухах. Науковиця пояснює, як формувалися ці зірки, чому вони були такими незвичайними та що вони можуть розповісти про сучасний Всесвіт. Вона також запрошує поглянути на величезні нові телескопи, які зазирнуть у минуле, шукаючи сліди таких зірок, і перенесуть цей період в історії Всесвіту з теоретичної фізики у спостережну астрономію.