«Формат нонфікшн»
Читацький рейтинг

Відомий своєю майстерністю рисування фігур і реалістичним стилем, ілюстратор Ендрю Луміс (1892–1959) досі пошанований серед художників та авторів коміксів і графічних романів. Свого часу комерційні роботи Луміса в рекламі та журналах були надзвичайно успішними. Він створював рекламу для таких відомих брендів: Coca-Cola, Studebaker, Palmolive й ін.У цій книжці ви знайдете рекомендації із рисування чи не найскладніших частин людського тіла — голови та рук. Після прочитання зможете виявляти відмінності та подібності рисування голів людей різної статі будь-якого віку, вивчите основні форми та пропорції кісток і м’язів, опануєте відтворення механіки рота, очей і губ, а також будову носа і вух. Наприкінці автор поділився секретами рисування рук. Окрім практичних рекомендацій, видання містить роздуми та спостереження про мистецтво. Луміс надихнув і продовжує надихати багатьох сучасних художників, наприклад, відомого ілюстратора Marvel і DC — Алекса Росса. Нехай ця книга надихне і вас!

Книга Ханни Арендт – одного з найвидатніших мислителів ХХ століття – написана за матеріалами судового процесу 1961 р. над нацистським лідером Адольфом Айхманом. Висвітлюючи роль Айхмана в остаточному розв’язанні єврейського питання, дослідниця детально аналізує події, що відбувались під час Голокосту в різних країнах Європи. Авторитетна та вражаюча розповідь Ханни Арендт уперше з’явилась у вигляді серії статей у журналі New Yorker у 1963 році та збурила хвилю дискусій серед інтелектуалів США та Європи. Книгу відкриває передмова відомого ізраїльського журналіста та публіциста Амоса Елона, а завершує післямова, написана авторкою у відповідь на палкі суперечки, що довгий час точились навколо видання після його першої публікації.

Більшість із нас, думаючи про гриби, уявляє тільки плодові тіла з шапинкою та ніжкою. Однак гриби — це набагато більше. Вони утворюють надзвичайно різноманітне царство організмів, яке підтримує майже всі живі системи на Землі. І ще — вони дивовижні. Чимало грибів мікроскопічні, проте бувають і такі, що живуть тисячоліттями та важать десятки тисяч тонн. Не маючи мізків, гриби розв’язують складні завдання й маніпулюють поведінкою тварин. Гриби дають нам хліб, алкоголь і життєво необхідні ліки. Вони виживають у відкритому космосі, їдять пластик, а їхня здатність перетравлювати камінь уможливила появу життя на суходолі. Гриби трапляються всюди, а втім зазвичай лишаються поза полем нашого зору: понад 90 % їхніх видів досі незадокументовані.

У своїй захопливій книжці Мерлін Шелдрейк, міколог з Амстердамського вільного університету, запрошує читача у подорож цим прихованим царством життя. Він показує, що гриби є ключовими для розуміння планети, на якій ми живемо, а також того, як ми думаємо, відчуваємо та поводимося.

Книжка отримала премію Вейнрайта як найкращий текст про природу, премію за найкраще науково-популярне видання від Лондонського королівського товариства, а також премію британської Гільдії авторів про їжу. Світовий бестселер за версіями Sunday Times та New York Times.

Захоплива і новаторська оповідь про те, як усі посли Рузвельта в Європі, окрім одного, неправильно оцінили Гітлера та його наміри.

Ця книжка про піднесення Третього Рейху в Німеччині та шлях до війни з точки зору чотирьох американських дипломатів у Європі, які були свідками цих подій: Джозефа Кеннеді, Вільяма Додда, Брекінріджа Лонга та Вільяма Буллітта. До початку Другої світової війни вони служили у ключових столицях Європи Лондоні, Берліні, Римі, Парижі і Москві. Багато в чому саме вони були першою лінією оборони Америки, а тому часто спілкувалися з президентом безпосередньо, як очі й вуха Рузвельта у світі. На жаль, більшість із них недооцінювали могутність і рішучість Адольфа Гітлера та німецького Третього рейху.

Це нова цікава історія про період до початку Другої світової війни в Європі через призму життя п’яти добре освічених і переважно багатих чоловіків, які борються за увагу людини в Овальному кабінеті.

Чим хороша ця книжка:

• Девід Маккін, сам колишній посол, викладає історію через призму дипломатії в цікавий, дуже детальний, інформативний спосіб.
• Аналізує події перед Другою світовою та показує дипломатичні змагання, які велися у період становлення Третього Рейху.
• Описує боротьбу Рузвельта з американським ізоляціонізмом на фоні зростання фашизму в Європі та його шлях до рішення про вступ Америки у війну.

Про автора:

Девід Маккін – колишній посол США в Люксембурзі та колишній директор з планування політики Державного департаменту США. Зараз він є старшим науковим співробітником Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів у Вашингтоні, округ Колумбія.

Цитати з книжки

Про вибір дипломатів Рузвельтом

Рузвельт обирав дипломатів за різними критеріями, залежно від країни. Він роздавав посольства друзям, політичним спонсорам і час від часу — професіоналам. Хоча більшість послів Рузвельта належала до одного кола, доволі складно виявити спільний знаменник, який пояснив би його призначення на ключові посади, окрім хіба що двох рис: схоже, понад усе він цінував вірність і надійність. Рузвельт не завжди обирав найздібніших, але розумівся на людях краще за будь-якого тогочасного політика, умів знайти щось спільне для побудови політичних і особистих стосунків із кожним.

Про враження посла США в Італії Брекенріджа Лонґа від зустрічі з Муссоліні

Лонґ детально описав свою зустріч із Муссоліні у листі до президента: «Він порівняно невисокого зросту, розмовляє м’яким голосом, яким володіє блискуче, випромінює спокій і статечну елегантність». Посол подарував прем’єр-міністру примірник інавгураційної промови Рузвельта з автографом і в спеціальній оправі. Зі слів Лонґа, Муссоліні був вдячний і відгукувався про Рузвельта схвально. Він наполягав на тому, що Муссоліні «висловив вам своє особливе шанування». Лонґ був не єдиним, на кого Муссоліні справив надмірне враження, — отримавши лист Лонґа, Рузвельт писав: «Схоже, немає жодних сумнівів у тому, що його цікавить наша діяльність «Новий курс»... Я глибоко вражений тим, чого він досяг, а також його чесними прагненнями відновити Італію задля уникнення загальноєвропейської кризи».

Про роботу посла США в СРСР Вільяма Буллітта

Однак уже після кількох місяців перебування у Москві думка Буллітта про радянський режим і його власну посаду змінилася на гірше. На Великдень він написав президенту Рузвельту довгого й відвертого листа. Він почав із зізнання: «Москва виявилася непривітною, як я того й очікував». Насправді Буллітт сподівався на зміцнення дипломатичних відносин, але тепер жалівся, що росіяни не вміють ні про що домовлятися з чесними намірами. 

Для розвитку західного мистецтва — від первісних часів і до сьогодення — характерне розмаїття течій та стилів, технік і матеріалів, розвиток нових ідей та новаторських стилістичних прийомів і взаємні мистецькі впливи.

Завдяки цьому кишеньковому пораднику ви зможете відстежити розвиток мистецтва від найдавніших часів, дізнатися про найвидатніших представників культурних епох і мистецьких рухів та переглянути їхні найвідоміші роботи. Кожну із них розглянуто в історичному контексті, а короткі біографічні анотації дають ширше уявлення про авторів і першоджерела їхньої творчості.

Доповнене видання класичного бестселера, що ґрунтується на п'ятнадцятирічному досвіді реалізації концепцій Пітера Сенджі

Забудьте свої старі усталені уявлення про лідерство. Найуспішнішою корпорацією буде та, яка навчається.

Fortune

Панівна система управління приречена: часи, коли нездатність скористатися колективним розумом, властивим ефективній спільній роботі, компенсують тяжкою працею, позаду. Це не екологічно і точно не ефективно. А єдиною стійкою перевагою організацій у сучасному світі є здатність навчатися швидше за конкурентів.

Пітер Сенджі доводить, що лідери компаній і організацій, позбуваючись перешкод і стереотипів стосовно навчання і приймаючи нові стратегії, які вивільняють істинні колективні прагнення, допомагають своїм же працівникам досягати високих результатів. Опанування уроків, описаних у «П’ятій дисципліні», допоможе навчитися бачити навколишній світ по-новому, запалити іскру творчості й звільнитися від обмежень та стереотипів усім, хто цього по-справжньому прагне: і компаніям, які працюють за принципами сталого розвитку, і організаціям, що вирішують соціальні проблеми — вуличного бандитизму, зміни систем шкільної освіти, сприяння економічному розвитку чи боротьби з бідністю. А керівники здобудуть знання про п’ять базових складників успіху: постійне самовдосконалення кожного працівника, інтелектуальну модель, загальне бачення, навчання команд і — найголовнішу, п'яту дисципліну, що дасть змогу поєднувати мозаїку миттєвих подій у чітку картину — мислення системами.

• Чому варто прочитати книжку «П’ята дисципліна»?
• Одна з найважливіших книг з менеджменту за останні сімдесят п'ять років.
• Оновлене видання, що містить понад сто сторінок нового матеріалу, створеного на основі інтерв'ю з десятками практиків з компаній, як BP, Unilever, Intel, Ford, HP, Saudi Aramco та організацій, як Roca, Oxfam та Світовий банк.
• Наповнена історіями лідерства, що демонструють безліч способів, якими основні ідеї «П’ятої дисципліни» (багато з яких здавалися радикальними під час першої публікації) стали глибоко інтегрованими у світогляд людей та їхні управлінські практики.
• Допоможе розпалити вогонь до справжнього навчання, яким керують люди, зосереджені на тому, що для них справді має значення, перевести командну роботу у площину макротворчості, звільнитися від обмежувальних припущень та мислення і покладе край боротьбі між робочим та особистим часом.
• Дякуємо Борису Шестопалову, ідеологові Volia Food Valley та співзасновникові компаній HD-group I GFSGroup, за люб'язну підтримку цього видання.

У серії «Від майстрів мистецтва» зібрано художників, які малюють звичайними фарбами, і тих, які створюють цифрові зображення.

Книжка «Композиція і наратив» — друга в серії «Від майстрів мистецтва» після бестселера «Колір і світло». Вона складається з трьох розділів — теорії, навчальних матеріалів і галереї.

У першому розділі розглянуто теоретичні засади побудови композиції та її використання в мистецтві, від наскельних малюнків — і аж до шедеврів сучасного цифрового мистецтва. Ви дізнаєтеся про золотий перетин, послідовність Фібоначчі, правило третин і про композиційні елементи — фігури, наближеність і масштаб, ритм і рух, перспективу, текстуру й контраст. Ви навчитеся правильно використовувати в композиції колір, світлоту й світло, потім перейдете до вивчення типів композиції — пейзажу, портрету й натюрморту, і нарешті дізнаєтеся, як і з яких міркувань художник може порушувати правила композиції.

У другому розділі розглянуто наратив і особливості оповідання історії — в окремих малюнках і в послідовності кадрів, а також способи відтворення наративу в зображенні. Ви ознайомитеся з такими техніками побудови наративу, як використання ракурсу, декорацій, точки огляду, символізму й метафор, прийомами для глибшого занурення глядача у світ картини, персоніфікації анімалістичних персонажів, перебільшення, гумору, неоднозначності елементів, а також дізнаєтеся, у чому полягає простота і складність відтворення історії за допомогою зображення. А ще тут досліджено способи посилення наративу з використанням різних технік побудови композиції, зокрема й точки огляду.

Чотири частини розділу «Навчальні матеріали» — від Девіна Ель Курца, Натана Фоукса, Джошуа Клера і Дом Лей — це окремі проєкти, які стануть у пригоді лише за умови, що ви належно засвоїте знання двох вступних розділів.

Кожен митець, представлений у навчальних матеріалах, має власний художній стиль, творчий досвід і вміння належно будувати композицію та відтворювати наратив у зображеннях.У «Галереї» ви ознайомитеся з іншими витворами з портфоліо чотирьох митців, які супроводжували вас у роботі з навчальними матеріалами, та ще шістьох професійних художників, які поділяться своїми цінними навичками використання технік побудови композиції та наративу в картинах.

Досягнувши 30-річчя незалежності, Україна все ще шукає той шлях, який дозволить вийти на траєкторію стабільного розвитку. Що допоможе країні знайти вихід із кризи сучасності і змінюватися зсередини? Тільки дискусія. Чесна, об’єднуюча навколо спільної мети та цінностей. Щоби взяти на себе відповідальність і самим творити зміни. Поштовх до такої ціннісної дискусії, розвитку та об'єднання – перед вами.

Ця книжка – результат 15-літньої роботи професора Ярослава Грицака. У ній автор прискіпливо препарує минуле і закликає до співтворення сучасної України. Він намагається зрозуміти сам і дати читачам розуміння, що і чому відбувається з нами тут і тепер, і яким може бути майбутнє країни.

Для чого це видання?

• Щоб розвінчати міфи, стереотипи та ілюзії про Україну.
• Відкрити нові горизонти і теми для осмислення минулого.
• Знайти нові вектори для дискусії про сучасне та майбутнє України.
• Створити візію майбутнього України.
• "Подолати" минуле - вийти за рамки національної історії і "перезавантажити" країну через глобальну перспективу.

Для кого це видання?

• Для молодого покоління українців, що пов'язують своє майбутнє з Україною.
• Для тих, хто шукає опору і відповіді на питання "Ким ми були, ким ми є зараз і як нам рухатися далі?"
• Для тих, хто хоче дізнатися правдиву історію своєї країни.
• Для тих, хто втомився від історичних кліше та готовий мислити і сприймати історію критично.
• Для тих, хто хоче кращого майбутнього для себе і України.
  
  

Нашпигована заснованими на фактах стратегіями із самовдосконалення, книга "Атомні звички" навчить, як набути манер і навиків, що працюватимуть на вас, а не проти вас.

У книзі Джеймс Клір ділиться надзвичайно цікавою і по-справжньому продуктивною методикою напрацювання корисних звичок. В її основі лежить поняття чотириступеневої моделі звичок (подразник, прагнення, відгук, винагорода), а також чотири породжені цією моделлю закони зміни поведінки.

Дізнайтеся, як:

• Знайти час для нових звичок (навіть коли життя шалено несеться);
• Подолати нестачу мотивації та сили волі;
• Створити комфортні умови, щоб швидше досягти успіху;
• Повернутися на правильний шлях, коли збилися з курсу;
• ...і багато іншого.

Викладений матеріал підтверджується результатами наукових досліджень, проте книгу слід трактувати не як наукову розвідку, а як посібник з експлуатації, що містить мудрі практичні поради та пояснення механізмів створення і змінювання власних звичок. Єдиного правильного способу набуття корисних звичок, звісно, не існує, але автор пропонує найкращий із відомих підхід, який спрацює незалежно від того, з чого саме ви починаєте і що саме намагаєтеся змінити. Викладені стратегії стануть у пригоді всім, хто потребує покрокової інструкції з покращення незалежно від того, що мається на меті - покращення здоров'я чи добробуту, продуктивності праці чи стосунків, а можливо, всього переліченого разом.

Книжка «Злет і падіння Третього Райху» — це монументальне дослідження найнебезпечніших подій ХХ століття. Нині, коли після закінчення Другої світової війни минуло понад 70 років, нам здається неймовірною та загроза, яку несли у світ Гітлер і його імперія. Багаторічна робота з першоджерелами, особисті спостереження автора за підйомом нацистської Німеччини, 485 тонн документів від Міністерства закордонних справ Німеччини, безліч щоденників, записів телефонних розмов, ретельно збережених німцями, — усе це стало основою масштабної праці Вільяма Ширера. Поєднання особистих спогадів та історичних фактів вирізняє цю книжку з-поміж решти праць, присвячених історії нацистської Німеччини.

У першому томі дослідник подає максимально об’єктивну інформацію про зародження Третього Райху, політичний зліт Гітлера, детально описує всі згубні кроки, які призвели до війни, і зрештою показує, як польська війна переросла у Другу світову.

До книжки українського художника і теоретика сучасного мистецтва Тіберія Сільваші ввійшли есеї, тексти, інтерв’ю та фото за більш як тридцять років творчої діяльності. Автор аналізує сучасне і класичне мистецтво, роль кольору, форми, часу; розмірковує над роллю живописця й художника, зокрема розповідає про найважливіших для нього митців — Рембрандта, Вермеєра, Веласкеса, де Кіріко, Яблонську, Животкова, Криволапа, Чебикіна, Якутовича.

Книжка містить унікальний візуальний матеріал — фотографії, що їх зробив Тіберій Сільваші у своєрідному творчому діалозі з митцями, про яких він пише тексти. Художник запрошує всіх, хто цінує мистецтво, до своєї творчої майстерні, де не тільки розповідає про секрети мистецтва, а й ділиться своїми поглядами на життя взагалі.

Є ігри, у які не можна виграти чи програти, вони тривають вічно та не мають чітких правил. Вони складніші за шахи чи футбол, бо ти постійно в динаміці, без шансів на відпочинок чи стабільність. Такими іграми є бізнес, політика й навіть саме життя, і ця книжка — для справжніх гравців. Для тих, хто хоче мати глобальне бачення, мислить мірками цілих поколінь та вважає себе візіонером.

Ладні змінюватися та змінювати правила гри, поки ваші конкуренти стомлено прямують за шаблонною стратегією? Разом із Саймоном Сінеком ви станете гнучким лідером, який зможе попри всі негаразди діяти й вести соратників уперед. Економічна криза, раптова зміна обставин, втрата всього — ви знатимете, що із цим робити. Просто навчіться успішно грати, скориставшись досвідом найкращих компаній світу.

Саймон Сінек — етнограф за освітою, автор п’яти книжок, який досліджує патерни мислення, поведінки й комунікації між людьми та організаціями. Його виступ на TED Talk 2009 року став другим за кількістю переглядів і досі тримається серед десятки найкращих (понад 50 млн). У 2017 році ім’я Саймона навіть увійшло до п’ятірки найчастіших запитів на YouTube.

Уроки емоційного брендингу від Ґреґа Гоффмана — колишнього маркетингового директора Nike

Під його керівництвом втілені найгучніші рекламні кампанії Nike із Кріштіану Роналду, Сереною Вільямс чи Леброном Джеймсом. Протягом двадцятисемирічної кар’єри Ґреґ Гоффман пройшов шлях від стажиста до маркетингового директора, сформувавши унікальний голос Nike і перетворивши звичайних споживачів на прихильників бренду.

У світі, де маркетинг все більше керується даними, Гоффман вважає, що в основі найкращої роботи — людський зв’язок. Запрошуючи читачів за лаштунки Nike, він дає уроки зі створення потужного бренду, який полюблять люди, а ще навчає, як мотивувати команду працювати креативно. Свій метод роботи він називає «дизайн емоцій». І його головні секрети розкриває у цій книжці.

Про автора

Ґреґ Гоффман — ексдиректор з маркетингу Nike. Очолював команди, які працювали над візією бренду за допомогою історій та споживчого досвіду. У 2015 році Fast Company назвала його одним із найкреативніших людей у бізнесі. Сьогодні Ґреґ — засновник і керівник бренд-консалтингової фірми Modern Arena. Консультує бренди, стартапи та некомерційні організації зі списку Fortune 1000 щодо потужності бренду, розвитку бізнесу та соціального впливу. Крім того, він є викладачем брендингу в бізнес-коледжі Лундквіста при Університеті Орегону.

Чим хороша ця книжка?

• Це практична дорожня карта для будь-якого бізнесу, який прагне розповісти унікальну історію свого бренду.
• Інноваційні уроки Ґреґа Гоффмана допоможуть не лише збільшити упізнаваність продукту, а й створити справжню спільноту навколо вашого бренду.
• Книжка показує внутрішню роботу маркетингової команди Nike з точки зору дизайну, брендингу та креативу.

Відгуки

«Плинні ідеології» – це детальна та несподівана історія ідей у Європі ХІХ-ХХ століть. Книга про те, як концепти і метафори, народжені в епоху Французької революції, продовжували жити в тоталітарних ідеологіях ХХ століття, як образи проходження через смерть, святого злочинця, жертви-месії, оновлювальної катастрофи живлять історії ідей останніх двох століть, надихаючи ідеологічних союзників та антиподів. Це також детальний і безжальний аналіз головних ідеологічних монстрів сучасності: расизму, комунізму, нацизму, фашизму, а також їхніх сумішей.

Книжку написано на межі різних дисциплін: філософії, історії ідей, політології та історії літератури.

Музей, перед яким місто не змогло дотримати слова; музей діда, у який не ступала нога онуки; цвинтар, який свідчить надписами на плитах; вітраж у магазині, який виявився не казковим замком, а червоним лігвом звіра; вцілілі картини, визнання яких прийшло востаннє провести авторку; украдені картини; двохсотрічна школа, яка творила своїх вихованців великими. Цей збірник — вісім есеїв письменників та письменниць — це не просто опис наших пам’яток, зосереджений на самих лише стінах, а також архів приватної пам’яті та путівник у міжчасся місць, які Росія намагається знищити.

Авторки та автори збірника:

Письменниця та публіцистка Олена Стяжкіна, журналістка та шевченківська лауреатка Євгенія Подобна, редакторка та репортерка Марічка Паплаускайте, письменник та військовослужбовець Владислав Івченко, письменниця та журналістка Ольга Карі, публіцистка та популяризаторка українського сходу Наталя Михальченко, редакторка, поетка, культурна діячка Олена Рибка, журналістка та програмна директорка книжкового фестивалю Софія Челяк.

Обкладинку та ілюстрації до кожного есею створила художниця Оксана Бойко, яка народилася в Чернігові, довгий час жила в Харкові та нині мешкає в Києві. У всіх роботах для книжки авторка використовує урбаністичні мотиви, переплетені фантомами пам’яті.

Початковий задум цієї книги належить Вікторії Амеліній. Вікторія — українська письменниця та правозахисниця, яка з літа 2022 року документувала воєнні злочини Росії. Вікторію Амеліну та ще дванадцятьох людей убила ракета, якою росіяни поцілили в кафе у Краматорську наприкінці червня 2023 року.

У цій книжці:

• Есей історикині та публіцистки Олени Стяжкіної про музей діда у Часовому Яру, куди не ступала її нога
• Історія про чернігівський музей, перед яким місто не змогло дотримати слова, від письменниці Ольги Карі
• Про вітраж у донецькому магазині, який виявився не казковим замком, а червоним лігвом звіра, від публіцистки та популяризаторки українського сходу Наталі Михальченко
• Історія шевченківської лауреатки Євгенії Подобної про вцілілі картини, визнання яких прийшло востаннє провести мисткиню з Бучі

Оформлення:

• Текстурний папір на палітурці
• Авторські ілюстрації, від початку виконані від руки
• Книга надрукована на дизайнерському папері Munken Pure, який має природний характер та кремовий відтінок, що робить досвід читання ще приємнішим

За створення української абетки видатний український графік Георгій Нарбут (1886–1920) брався двічі: 1917 року (14 літер) та 1919 року (3 літери).

Абетка — архітвір митця — не лише взірець бездоганної графіки, а й результат творчого шляху художника та його національної самоідентифікації. Ця книга — перше повне видання всіх відомих літер української абетки Георгія Нарбута, репродукованих з оригіналів.

Видання здійснено до 100-ліття від дня смерті митця.

Бестселер № 1 за версією New York Times

Легендарний венчурний капіталіст Джон Дор розповідає, як система OKR допомогла технологічним гігантам від Intel до Google досягти вибухового зростання

Ідеї — це просто. Все залежить від втілення.

Джон Дор, один із перших «гаражних» інвесторів Google, зробив цікавий сплав прикладної бізнес-літератури та реальних історій становлення бізнесу і громадських організацій. З досвіду Google, інноваційної піцерії Zume, благодійної кампанії лідера групи U2 Боно і фундації Ґейтсів — а до всіх цих ініціатив Дор мав персональний стосунок — він виснував окремий метод об’єктивного вимірювання цілей і результатів під назвою okr, objectives and key results. Ця книжка не тільки виконує роль підручника, а й засвідчує, що великі гроші й успіх у діловому світі — це водночас історія взаємної поваги і людяності.

Чому варто прочитати книжку «Міряй важливе. OKR: простий метод вирости вдесятеро»?

• Автор ділиться широким спектром залаштункових тематичних досліджень з всесвітньо відомими власниками бізнесів, щоб продемонструвати фокус, гнучкість та вибуховий ріст, який OKR прискорили у багатьох великих організаціях.
• Не тільки виконує роль підручника, а й засвідчує, що великі гроші і успіх у діловому світі — це водночас історія взаємної поваги і людяності.
• Допоможе новому поколінню лідерів опанувати магію системи OKR.
• Сплав прикладної бізнес-літератури та реальних історій становлення бізнесу і громадських організацій.

Про автора:

Джон Дор — інженер, відомий венчурний капіталіст і голова  компанії Kleiner Perkins.

Понад тридцять років допомагає підприємцям будувати проривні компанії та сміливі команди. У 2018 році він став автором посібника з постановки та досягнення сміливих цілей. 

Джон був одним з перших інвесторів і членом ради директорів Google та Amazon, допоміг створити понад півмільйона робочих місць і стати другою та третьою за вартістю компаніями у світі.  Поза межами Kleiner Perkins Джон працює з соціальними підприємцями над змінами в державній освіті, боротьбою з кліматичною кризою та глобальною бідністю. Джон є членом правління Фонду Обами та ONE.org.

Цитати:

Твої знання майже не мають значення. Важливо те, як ти можеш користуватися ними або набути й на практиці досягти результату…

Про зосередженість:

Єдине, на що система OKR має зважати — зосередженість. Це може статися лише тоді, коли кількість наших цілей буде невеликою... Щоразу, коли ви берете на себе зобов’язання, ви втрачаєте шанс взяти зобов’язання щодо чогось іншого. Це, звісно, неминуче, це невідворотний наслідок розподілення будь-якого невідновлюваного ресурсу. Ті, хто планує, мусять бути сміливими, чесними й дисциплінованими, щоб відмовлятися від проектів та ініціювати їх, кивати головою «ні» й усміхатися «так»... Ми маємо усвідомлювати — і діяти згідно з цим, — якщо спробуємо зосередитися на всьому, ми ні на чому не зосередимося.

Про амбітність:

Цілі та ключові результати — інь і ян цілепокладання — є зв’язком між теорією і практикою, баченням і виконанням. Цілі є натхненням і далекими горизонтами. Ключові результати є більш заземленими та вимірювальними. Вони зазвичай складаються з конкретних цифр для одного або більше показників: дохід, зростання, активні користувачі, якість, безпека, частка ринку, взаємодія.
    Іншими словами: ключові результати — це важелі, на які ви тиснете, орієнтири, через які ви досягаєте цілі. Якщо ціль коректно сформульовано, зазвичай для її досягнення достатньо від трьох до п’яти ключових результатів. Надмірна кількість цілей може послабити зосередженість і занапастити прогрес. Окрім того, кожен ключовий результат сам по собі мусить бути викликом. Якщо ви впевнені в його виконанні, ви, ймовірно, недостатньо амбітні.

Про перевагу:

Однією з найнедооціненіших переваг OKR є те, що їх можна відстежити, а потім переглядати або адаптувати відповідно до обставин. На відміну від традиційних, заморожених, «встановили і забули» бізнес-цілей, OKR є живими організмами. Їхній життєвий цикл розгортається в три етапи, про які я розповім поступово.

Олег Гордієвський став подвійним агентом і найціннішим шпигуном МІ6. Інформація, яку він передав своїм британським кураторам, змінила перебіг Холодної війни, допомогла розсекретити радянські агентурні мережі й уникнути ядерної ескалації. Жодна країна Заходу не мала в радянській розвідці шпигуна такого високого рангу, тому британці оберігали його навіть від ЦРУ. Натомість в американському розвідувальному управлінні поставили за мету виявити британське джерело, не знаючи, що їхній керівник контррозвідки Олдріч Еймс — таємний шпигун СРСР.

«Навігатор» охоплює історію України від закінчення Другої світової війни в 1945 році й до відновлення незалежності в 1991 році та пропонує ґрунтовний огляд політичних, економічних і культурних подій повоєнного часу. Автори вписують українську історію в ширший європейський і загалом світовий контекст: пояснюють долю українських земель на тлі повоєнного перекроювання кордонів, підкреслюють зв’язки між українським культурним опором тоталітарному режиму і європейськими революціями 1968 року тощо.

Долучений до тексту психологічний коментар описує травми й життєві сценарії, що дісталися нам із радянських часів, і пропонує способи роботи з ними.

Книжка орієнтована на старшокласників, студентів і всіх, хто починає знайомство з історією України.

Науковий керівник проєкту – Ярослав Грицак

Це видання поєднує особисту історію розвитку сімейного бізнесу та прикладний посібник для підприємців, які цікавляться ресторанною галуззю. Водночас ця книжка показує, наскільки інакше можна ставитися до їжі, бачити в ній не задоволення базових потреб, а культурний код. 

Авторка відверто розповіла про шлях від кавових автоматів до мереж кондитерських «Honey» і пекарень «Завертайло» – із усіма можливими викликами та перешкодами, з якими стикаються підприємці та бізнеси. Відсутність стартових інвестицій, розподіл ролей в бізнес-партнерстві, пошук своєї унікальності. 

Розкрито всі складники величезної системи: продукт, концепції закладів, пошуки крутої локації, комунікація, обладнання та формування команди – і в легкій формі розказано як це працює.  

Нова книжка всесвітньо відомого філософа, математика, науковця Насіма Ніколаса Талеба, автора світового бестселера "Чорний лебідь".

Наклад першого видання закінчився. Пропонуємо придбати оновлене видання 

«Антикрихкість. Про (не)вразливе у реальному житті» Насіма Талеба

Тематика книги

Філософія, математика, системний аналіз.

Про книгу "Антикрихкість"

Наше життя неможливе без хаосу, мінливості та стресу, які постійно тиснуть на нас. В умовах невизначеності ми прагнемо сталості, однак саме вона стає перешкодою на шляху до розвитку. Дивовижно, та завдяки невизначеності і впливу змін люди, речі та цілі системи можуть еволюціонувати й ставати кращими. Цю рису Насім Талеб називає антикрихкістю й окреслює прості правила, які допоможуть обернути непередбачуваність і невизначеність на джерело самовдосконалення. Ба більше, ця властивість дає користь як людям, так і компаніям і навіть країнам, а коло питань, які допомагає з'ясувати книжка, надзвичайно широке - від методу помилок, оцінювання ризику до політики, освіти й медицини.

Для кого книжка Насіма Талеба

Книжку варто всім, хто цікавиться теорією ймовірності, математикою, філософією, системним аналізом та літературою.

Чому ця книжка

"Антикрихкість" - це детальна інструкція з виживання у світі, де правлять Чорні лебеді. Це одна з книжок усесвітньо відомої серії "Невизначеність" (Incerto), до якої входять також "Чорний лебідь" ("Наш формат", 2017), "Обдурені випадковістю" та "Прокрустове ложе", які наше видавництво готує до друку. На думку самого автора, "Антикрихкість" - найважливіша його праця.

Про автора

Насім Ніколас Талеб - лівансько-американський філософ, математик, науковець. Працював на керівних посадах у брокерських фірмах Лондона і Нью-Йорка. Колишній біржовий аналітик, засновник хедж-фонду Empirica Capital LLC. Викладав у кількох університетах, зокрема в Нью-Йоркському та Оксфордському. Видатний літератор, письменник, знаний у всьому світі відкриттям феномену Чорних лебедів.

Книги українською на схожу тематику

• "Чорний лебідь. Про (не)ймовірне у реальному житті", Насім Талеб, "Наш формат", 2017 рік;
• "Мислення швидке й повільне", Деніел Канеман, "Наш формат", 2017 рік.

Відгуки про книжку

Неймовірна праця, сповнена прикладів, історій, влучних зауважень і гостроцікавих недомовок. Я вже хочу прочитати її знову. А потім ще раз. Мет Рідлі, Wall Street Journal

Смілива книжка, яка пояснює, чому і як саме ми можемо скористатися невизначеністю, випадковістю та помилковістю. Це може докорінно змінити ваше життя. Newsweek

Антикрихкість - це не просто економічна й політична доктрина. Це також ключ до хорошого життя. Fortune

Цитати

Про функціонування в умовах невизначеності:

Антикрихкість любить випадкове й невизначене, що означає - і це дуже важливо - любов до помилок, точніше, до певного розряду помилок. Антикрихкість дає нам змогу функціонувати в умовах невизначеності, коли ми не до пуття відаємо, що робимо - і все одно досягаємо успіху. Скажу просто: робити ми вміємо краще, ніж думати, - саме завдяки антикрихкості. По-моєму, завжди краще бути антикрихким невігласом, ніж дуже кмітливим і крихким.

Про чорних лебедів:

Чорні лебеді (з великої літери) - це непередбачувані рідкісні події великого масштабу, які спричиняють серйозні наслідки. Непередбачувані для окремого спостерігача. Назвімо такого підсліпуватого спостерігача "індичкою" - ці події стають для нього повною несподіванкою і завдають шкоди, мов День подяки для індички. Я стверджую, що історію роблять "чорнолебедині", рідкісні події, а ми натомість займаємося тонкими нюансами звичайного, розробляємо моделі, формулюємо теорії, будуємо концепції, які не допомагають ані побачити Чорних лебедів, ані оцінити ймовірність їхньої появи.

Про антикрихкість:

На щастя, природа-мати - завдяки антикрихкості - найкращий фахівець із рідкісних подій і найкраще дає раду Чорним лебедям. Мільярди років вона якось виживає без командно-адміністративних розпоряджень випускників Ліги плюща, яких розсадили по директорських кріслах. Антикрихкість - це не просто засіб від Чорних лебедів; зрозуміти її - означає перестати боятися рідкісних подій, які й творять історію, технологію, науку, все на світі.

«Хіросіма» — класика художнього репортажу та взірець американської журналістики ХХ століття.

6 серпня 1945 року вперше в історії людства застосовано ядерну зброю: американський бомбардувальник скинув атомну бомбу на японське місто Хіросіму. Понад 100 тисяч людей загинули, сотні тисяч отримали поранення та променеву хворобу. Рік по тому журнал The New Yorker присвятив окремий номер репортажу Джона Герсі, який зафіксував, що сталося з шістьома японцями, які вижили під час і після вибуху.

«Журнал чинить так, виходячи з переконання, що поки що дуже небагато з нас усвідомлюють руйнівну силу цієї зброї, і нам усім варто задуматись над тим, до яких жахливих наслідків призводить її використання» – так зазначалось у редакційному коментарі The New Yorker. Це був перший та єдиний випадок за всю історію існування журналу, коли повністю весь випуск був присвячений матеріалові одного автора.

Публікація мала приголомшливий успіх і незабаром вийшла окремим виданням. У 1985 році Герсі написав новий текст, який став п’ятим розділом книжки: він докладно розповів, як склалася доля шести головних героїв книги.

Чому варто купити книжку «Хіросіма»

«Хіросіма» Джона Герсі визнана найкращою книгою в американській журналістиці ХХ століття. Видання буде корисним всім, хто цікавиться світовою історією, політикою та репортажистикою.

Приголомшлива хроніка експериментів, які змінили уявлення про мораль і свободу волі у суспільстві.

«Люди, які діють за наказом, здатні на найжахливіші вчинки». Ці слова німецького письменника Еліаса Канетті підтвердив сенсаційний експеримент Стенлі Мілґрема — відомого американського соціального психолога, автора популярної теорії «шести рукостискань». Ось у чому полягав провокаційний експеримент Мілґрема: із двох піддослідних один, якого умовно називали «вчителем», мав, відповідно до наказів, завдавати болю іншому піддослідному, «учневі». І навіть маючи право відмовитися, жоден з «учителів» не припинив тортури.

За результатами експерименту, Мілґрем встановив сумну істину: покора абстрактному авторитету є вищою за здоровий глузд. Феномен подібної «покори» психолог розглядає на прикладі німецького нацистського режиму, коли за наказом вищого керівництва у концентраційний таборах було знищено мільйони людей. Але чому? Що примушує сліпо коритися наказові? Віра в те, що мета виправдовує засоби? Чи банальне бажання завдати шкоди подібному собі? І як далеко може зайти людина, підкорюючись авторитетній постаті, незважаючи на фатальні, а часом і смертельні наслідки?..

Як часто ваше життя змінювалося через непередбачувані, незаплановані події - непомітно чи різко, на краще чи на гірше? Як часто ви навіть не усвідомлювали, наскільки важливим був вплив випадкових подій на ваше життя?
Це — «чорні лебеді», рідкісні події, які неможливо передбачити. Насім Талеб у своїй книзі досліджує не лише теорію вірогідності виникнення цих подій, а й їхній вплив на історію людства. Талеб аналізує те, як ми пояснюємо «чорних лебедів», як шукаємо у них закономірності і як це впливає на нас у загальнолюдському та індивідуальному масштабах.

В літературі середньовічної Візантії поганин Марк Аврелій постає обізнаним у багатьох науках мудрецем і сповненим чеснот праведником, якому мало що бракує до навернення в істинну віру. Ренесансна Європа вбачала в Маркові Аврелієві досконалий взірець правителя-гуманіста, чия розсудливість в управлінні державою базується на всебічній освіченості та людинолюбному світогляді.

Ця книжка, завдяки поєднанню принципів мистецтва та дизайну з креативним сторітелінгом і професійними знаннями, охоплює все, чого потребує справжній моушен-дизайнер, аби втілювати власні художні задуми в реальність і впевнено виконувати замовлення клієнтів.

В оновленому другому виданні книги «Дизайн для анімації» автор Остін Шоу досліджує принципи моушен-дизайну, навчаючи читачів, як творчо використовувати основні техніки цього багатогранного інноваційного середовища для створення переконливих стайл-фреймів, дизайн-бордів та продуктів моушен-дизайну. Уроки доповнено чудовими повноколірними зображеннями та практичними вправами, що дозволяють застосувати розглянуті техніки в безпосередньому практичному контексті. Провідні фахівці галузі, новатори та висхідні зірки діляться своїм професійним баченням, особистими історіями та пропонують як наочні приклади власні роботи.

• Це друге видання, що також містить оновлену інформацію на такі теми:- Техніки ілюстрування
• - Типографія
• - Композитинг
• - Візуальний сторітелінг
• - Інтеграція 3D-елементів
• - Підходи до дизайну Social/Mobile First
• - Розробка портфоліо та концепцій
• - Як розвинути унікальний стиль дизайнуі не тільки

Пориньте у світ моушен-дизайну та опануйте основні прийоми цього багатогранного інноваційного середовища. На супровідному веб-сайті (routledge.com/cw/shaw) ви знайдете відеоуроки, колекцію студентських робіт та багато іншого

Найбільш небезпечна, найбільш дискусійна, найбільш таємнича організація в Україні. АЗОВ панічно бояться росіяни, але для українців вони – національні герої. В чому їх секрет?

Про внутрішню структуру та історію підрозділу АЗОВ, про облогу Маріуполя та оборону заводу Азовсталь, про націоналізм та ідеологію в середовищі військових – читайте в ексклюзивному дослідженні письменника та військового Олексія Рейнса «Консула».

«Чи існують для митця, який лише формується, та у сфері естетики загалом певні беззаперечні закони кольору і його правила, — чи, може, естетична оцінка кольору є лише вираженням суб’єктивної думки? Мої учні часто ставили мені це запитання, і кожного разу я відповідав так: "Якщо ви, самі цього не знаючи, можете створити шедевр із використанням кольору, то вам не потрібно нічого знати про ці закони. Якщо ж вам не вдається створити шедевр, нічого не знаючи про закони кольору, то треба працювати над знаннями".Навчання й теорія потрібні під час поверхової роботи з кольором. Коли ж ідеться про ґрунтовну роботу, то в гру вступає інтуїція, і все відбувається ніби само собою.Я ґрунтовно вивчав колір у великих майстрів і упевнився в тому, що всі вони володіли знаннями про нього.Наука про колір Ґете, Рунґе, Бецольда, Шевреля та Гельцеля була для мене надзвичайно цінна.Я сподіваюся, що в цій книзі мені вдалося пояснити багато проблем кольору. Треба займатися не лише основоположними законами та правилами об’єктивного мистецтва, а й заглиблюватися у сферу суб’єктивної обмеженості, тобто суб’єктивної оцінки кольору. Якщо ж хочемо позбутися суб’єктивної прив’язки, то цього ми зможемо досягти лише за допомогою вивчення та пізнання об’єктивних законів», — із передмови Йоганнеса Іттена.

Анотація книги «Велика п'ятірка для життя»

Коли ваш бізнес процвітає, підлеглі вас обожнюють, а клієнти ладні тижнями чекати можливості співпрацювати з вашими компаніями, ви не готові прийняти свою незабарну смерть у 55 років. Чи готові? Джо вирішує провести зі своїм невиліковно хворим наставником останні місяці. І Томас, навіть на порозі смерті, надихає жити та ділиться досвідом. «Ми всі покликані бути лідерами. Хоча б для того, щоб вести за собою самих себе. Зрештою, хтось має надихати вас щодня вставати з ліжка. І цей хтось — ви», — ось ваше потужне нагадування про те, що успішні лідери займаються не лише своєю справою — вони займаються справою життя. Справою, у якій важливі мета існування і попутники. У кожного своя велика п’ятірка для життя, хоча пункт «подорожі світом» є у великих п’ятірках 95% людей.

«Люблю цю книжку. Тут правильне поєднання прикладів, концепцій та емоцій покликане допомогти лідерам досягти успіху. Справжнє відкриття!», — Джейн Голл, старша віцепрезидентка American Bank

Детальніше про книгу

Книга «Велика п'ятірка для життя» — це мотиваційна проза, що допомагає визначити особисті та професійні цілі від автора популярної бізнес-літератури Джона П. Стрелекі. Американський письменник пропонує ознайомитися з пятьма ключовими аспектами життя, на яких люди мають зосередитися, щоб відчути задоволення та щастя. Стрелекі переконаний: всі здатні бути лідерами, хоча б для того, щоб слідувати за власним покликанням.

Про побудову успішної карєри, саморозвиток і мету існування розповість Томас Дерейл — найвидатніший керівник, якого тільки бачив світ. Це вигаданий персонаж, який у пятдесят пять років дізнався, що помирає. Одначе він не припиняє надихати інших і вирішує поділитися досвідом особистісного росту.

Екскурсія до екзистенційного музею

Якби зявилася можливість переглянути всі дні, що опинилися в минулому, чи принесли б вони радість? Чи кожна дія була варта витраченого часу? Чи було б цікаво після смерті «виставити» спогади у віртуальному музеї, щоб їх проаналізували інші? У книзі «Велика п'ятірка для життя» Джон Стрелекі висвітлює ідею, що заохочує уявити весь період існування особистості як низку експонатів у галереї. Якщо людина займалася спортом десять відсотків життя, то пропорційно таку ж частину виділили в контексті виставкової площі. За подібною тенденцією розмістилися б інші елементи «колекції буття»: робота, стосунки та хобі. Письменник транслює позицію, що справи, які не викликають задоволення — це лише марно згаяний час. Томас Дерейл надасть важливі поради щодо лідерства й допоможе впоратися з тиском буденності.

Висхідна крива життя: досягнення успіху шляхом віри в себе

Тримати баланс між відпочинком і продуктивністю — невимовно складна робота, однак цілком здійсненна. Дерейл знає, як підвищити ефективність у команді та в індивідуальних справах. Варто ставити цілі, що відповідають пріоритетам і цінностям — це перший принцип The Big Five for Life. Друга позиція концепції ґрунтується на ідеї, що вплив відіграє значну роль у формуванні особистості, яка б нізащо не пошкодувала про свої прожиті дні. Стосунки, пригоди й духовність — наступні пункти системи «бездоганного віртуального музею», розвиток яких дозволяють насолоджуватись існуванням якомога довше.

Одначе без внутрішньої сили фундамент «галереї буття» стане крихким. Як відновити енергію та знайти вихід із, гадалося б, патової ситуації, можна дізнатися, якщо купити «Велика п'ятірка для життя» Джона Стрелекі.

Секрети майстерності управління Томаса Дерейла

Пошук сенсу життя, визначення цілей, а також синхронізація користі та задоволення є основою концепції «великої п’ятірки». Однак її правильне використання сприяє розвитку ще одного важливого аспекту — стратегічної побудови бізнесу. Інтеграція низки принципів у роботу допоможе не лише визначитися з мотивацією працівників, а й зрозуміти, що пригальмує швидкоплинну зміну кадрів.

Томас Дерейл розповідає про класифікацію стилів управління, помилки, які роблять керівники з багаторічним досвідом і надає поради щодо якісної координації бізнес-діяльності.

«Книга, яка відкрила мені очі та надихнула. У всіх сенсах»,— Leisure Magazine

Уявіть, що на вас чекає побачення вашої мрії, але ви — не надто впевнена в собі людина. Ви знаєте, що ваш партнер або партнерка — вершина всіх ваших мрій, тож маєте бути в найкращій за все своє життя формі. Чи тривожить вас ця ситуація? Якщо ні, закривайте цю книжку й купіть порадник «Як навчитися не брехати. Якщо так, вітаємо в клубі тривожних пацієнтів. Книжку Володимира Станчишина «Стіни в моїй голові» присвячено тривожності, депресії, соціальним фобіям, різним психічним розладам, які більшою чи меншою мірою впливають на звичний спосіб життя людини в соціумі. Вона не вилікує вас від неприємних станів, але допоможе зрозуміти — жити з ними можливо. Усі ми, стверджує автор, є тривожними, і в цьому немає нічого надзвичайного. Головне — зрозуміти, що тривога супроводжує нас усе життя й відіграє свою важливу роль у нашому існуванні.

Жодна війна ХХ століття не була такою глибоко трансформаційною та руйнівною як Друга світова. Ця книга – є унікальною та потужною оперативною історією цієї війни, яка відтворює повну картину битв на землі, на морі та в повітрі.

Вільямсон Мюррей і Еллан Р. Міллет аналізують операції та тактику ведення війни як на європейському, так і на тихоокеанському театрах воєнних дій. Ми бачимо, як розроблялися та переглядалися стратегії і як бойові загони намагалися виконувати накази. Автори представляють пронизливі портрети воєначальників обох воюючих сторін, демонструючи неоднозначності, з якими вони стикалися, описуючи можливості, якими вони скористалися і ті, які пропустили. Усюди ми бачимо зв’язок між фактичними військовими операціями та їхніми політичними і моральними наслідками.

«Війна на перемогу» – це кульмінація багаторічних досліджень двох провідних американських військових істориків. Вони уникають пафосного погляду на війну, але зберігають глибоку зацікавленність щодо проблем, з якими зіткнулися союзники та які вони подолали, а також реалістичну оцінку досягнень і невдач Осі. Ця наукова розвідка є чи не найбільш повним і досконалим екскурсом в історію Другої світової – від японо-китайської війни 1937 року до капітуляції Японії в 1945 році – призначена для студентів, науковців, а також буде цікавою для широкої читацької аудиторії.

Зараз немає життя, яке не змінилося би повністю з початком повномасштабної війни в Україні. Але змінилося не лише наше повсякдення, а й емоційні реакції. Усе — від страху, тривоги та злості до почуття провини й смутку — проявляється настільки насичено, що інколи складно уявити, як узагалі можна дати раду цим емоціям. Бо якщо раніше в нас були певні зразки того, як поводитися в кожній ситуації, як реагувати, то зараз усі ці зразки поламані, а в голові — суцільний хаос; щодня ми бачимо речі, яких не мало б існувати в цивілізованому світі.

Будь-яка емоційна реакція є нормальною відповіддю на ненормальні обставини війни, стверджує психотерапевт Володимир Станчишин. Ми маємо право відчувати лють, маємо право хотіти помсти, ми можемо вмикати чорно-біле мислення і не відчувати при цьому провини. Ми можемо сумувати, ми можемо плакати стільки, скільки потрібно. Це книжка про емоції цивільних людей у тилу: про тих, хто залишився в Україні, й тих, які були змушені покинути свої домівки, всіх, хто волонтерить, донатить і чекає рідних з фронту, всіх, хто кожен свій день починає з новин та прокидається від сповіщень про повітряну тривогу. Ми не обирали жити в час історичних змін, але війна це те, від чого не можна абстрагуватися, тому наше завдання наразі — навчитися справлятися на своєму особистісному рівні, жити, аби перемогти в цій війні.

Про автора

Володимир Станчишин — психолог-психотерапевт. З 2019 року очолює Центр психічного здоров’я «Лабораторія змін».

Автор книжок «Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю та депресією», «Для стосунків потрібні двоє» та подкасту «Бо любов. Війна» на Радіо Сковорода.

Історія - це нудно і незрозуміло? Герої цієї книги спершу теж так думали. Але всього одна цікава знахідка може підштовхнути до того, щоб познайомитися з історією ближче - і виявити, що вонa можe бути зaхопливою, яскравою і такою близькою до кожного з них. Четверо друзів беруться дослідити нашу історію, дізнатися про все правду: які динозаврижили на наших землях, хто боровся за незалежність, яку маємо зараз, чому українці саме такі. Виявляється, історія може бути цікавою та вкрайважливою, навіть, якщо це було ще за динозаврів.

Як сталося, що ціле покоління розумних і відповідальних молодих людей віддає кожну мить свого життя на служіння інтересам корпорацій?

Корпорації впливають на наші життя, економіку і навіть політику: від традиційних виробників до нових технологічних гігантів. Дехто називає їх рушієм прогресу й процвітання, а інші стверджують, що вони женуться за прибутком і шкодять нам.

Професор Вільям Магнусон доводить, що обидва погляди правильні. Історія корпорації — це передусім історія про людей: торговців, банкірів та інвесторів, які з часом сформували ландшафт нашої сучасної економіки. І серед її центральних персонажів є як хоробрі, могутні й геніальні, так і підступні, хитрі та жорстокі. Інколи ці риси зустрічаються одночасно в одній людині.

І хоча корпорації не завжди поводяться гідно, їхня мета благородна, адже від початку свого існування в Римській імперії вони були покликані сприяти загальному благу. І відроджуючи цей дух громадянської чесноти сьогодні, корпорації можуть допомогти створити суспільство, в якому всі ми (а не лише акціонери) отримуватимемо вигоду від прибутків підприємств.

Це настільна книга для тих батьків, які хочуть, щоб їхня дитина не просто закінчила школу, а здобула ті знання і навички, що в майбутньому допоможуть їй бути ефективною і досягати поставлених цілей.

У книзі Артур Пройдаков — один з десяти найкращих вчителів світу за версією Global Teacher Prize 2023 — ділиться своїм досвідом, кейсами і практичними порадами, що стосуються всіх аспектів навчання дітей і підлітків.

Ви дізнаєтеся, як батьки можуть найкращим чином впливати на навчання дитини: як обрати школу для своєї дитини в Україні, як сформувати здорове ставлення до оцінок і заохотити ставитися до домашнього завдання як до цікавих викликів і робочих проєктів.

Організація простору для навчання, тайм-менеджмент, розвиток креативності, робота в команді, комунікація з вчителями, якісний відпочинок і культура читання в сім’ї — усі ці речі, і багато іншого, що висвітлено в цій книзі, впливають на те, як ваша дитина проведе шкільний період і що від цього отримає.

Люк Гардінґ — британський журналіст, письменник і премійований іноземний кореспондент газети The Guardian. Автор восьми документальних книжок, перекладених тридцятьма мовами. Став першим іноземним журналістом після часів Холодної війни, якого примусово вислали з Російської Федерації. Улітку 2022-го потрапив до кремлівського «чорного списку».

24 лютого 2022 року Люк Гардінґ був у Києві. Від перших днів повномасштабної війни він спілкувався з українцями, їздив у гарячі точки, фіксував свідчення й описував події, щоб показати світові звірства російських окупантів в Україні.

Відгуки

Елегантність тексту і ґрунтовність досліджень роблять «Вторгнення» цінною пам’яткою про ті перші, надважливі місяці, коли «сталися речі, які здавалися нам неможливими у ХХ столітті». GUARDIAN

У Гардінґа унікальна кваліфікація, яка дозволяє йому розповісти цю історію... Його покрокова реконструкція подій у Бучі та останнього протистояння в Азовсталі до болю вражають своєю проникливістю. WASHINGTON POST

Захоплива і часто зворушлива... ця історія — набагато більше ніж просто репортаж. Містер Гардінґ виписує її з глибоким знанням місцевості, а також із досвідом, набутим на посаді очільника московського бюро The Guardian. WALL STREET JOURNAL

Твір Гардінґа — дуже якісний перший нарис історичних подій. А його висновки надовго залишаться з нами — і, на жаль, ще тривалий час будуть актуальними. GUARDIAN BOOK OF THE DAY’

Перший нарис історичних подій — такий, яким йому й належить бути. NEW STATESMAN

Репортаж наживо з українського фронту від провідного іноземного кореспондента й автора блискучої книжки «Мафіозна держава». I NEWSPAPER

«Вторгнення» стане важливою частиною документування історії. Ця книжка надзвичайно добре написана, швидко читається та втілює майстерний баланс між свідченнями очевидців та широким висвітленням подій. FINANCIAL TIMES

Направду вражає вміння Гардінґа говорити з людьми, описувати їхні реакції на страшні події, обстріли, смертельну небезпеку... Промовисто, зворушливо і максимально достовірно. LITERARY REVIEW

Блискуче! «Вторгнення» сприймається як карколомний воєнно-політичний трилер, але всі персонажі та події — не вигадані. АНДРІЙ КУРКОВ

«Я не в порядку» — сказав одного дня Ґреґ Маккеон дружині.

Батько есенціалізму, який відкинув усі неважливі справи й займався тільки пріоритетним, відчув, що більше не «не вивозить». Йому бракувало енергії, щоб проводити бізнес-тренінги, надихати інших бути есенціалістами, спілкуватися з дітьми, підтримувати хвору доньку, яка згасала з кожним днем. Ґреґу здавалося, що він самозванець, адже його ідеальна концепція тріщала по швах: вибрав найпріоритетніше, та тепер почувався виснаженим. Усі справи й обов’язки немов стали набагато складнішими.

Чи знайомий вам стан, коли хочете робити більше важливого, але бракує енергії? Або докладаєте титанічних зусиль — а результати все одно стоять на місці чи навіть падають? Чи набираєте швидкості, але не наближаєтеся до цілі?

Якщо так, то ця книжка буде вам особливо на часі.

У вас може бути чудовий товар чи послуга. Але чомусь не всі потенційні клієнти, з якими ви спілкуєтесь, у результаті купують. Ця книжка про те, як побудувати комунікацію з покупцями так, щоб вона частіше закінчувалася покупкою. В ній описано етапи лійки продажів і дії на кожному з них. Авторка зібрала найкращі практики, які використовують компанії в усьому світі, адаптувала їх до реалій і культурних особливостей України та підкріпила їх прикладами з власного досвіду. Ви дізнаєтесь, як визначати біль клієнта, презентувати пропозицію і доносити її цінність, озвучувати ціну, опрацьовувати заперечення та боротися з ігнором, а також — як розбудувати ефективний відділ продажів. Книжка буде корисною продавцям, керівникам відділів продажів, власникам бізнесів, маркетологам і фрилансерам.

Неля Малюта у продажах з 2011 року. Працювала у сферах диджитал-маркетингу, ціноутворення, управління постачанням, офлайн- та онлайн-торгівлі на українському та глобальному ринках. Спікерка «Дія.Бізнес» та акселератора «Відважна». Її лекції прослухало понад 3000 людей.

Авторки бестселерів «Перетвори свій дім» за версією The New York Times і зірки серіалу на Netflix «Get Organized with The Home Edit» представляють 52 задачі та вправи, пов’язані з облаштуванням оселі, щоб мотивувати вас і організувати кожну кімнату у вашій оселі.

Клеа Ширер і Джоанна Теплін повернулися з цікавим, практичним робочим зошитом, який допоможе розпочати вашу домашню організацію. Ось 52 завдання для кожної кімнати — від очищення шухляди від непотрібних речей до вимірювання шафи на наявність ящиків для зберігання речей і розташування додатків на телефоні за кольором.Робочий зошит структурований таким чином, що ви можете вирішувати одне завдання на тиждень або обійти весь дім за кілька місяців, і містить:

- Місце для написання контрольних списків, списків покупок і списків справ- Заходи, які допомагають вам досягати цілей у вашому власному темпі

- Написання підказок для збереження спогадів, пов’язаних із речами, які ви маєте та любите

- Корисні поради та підказки щодо організації затишку.

Як знаходити нових клієнтів? Скільки має коштувати моя дизайнерська робота? Коли слід відмовити клієнту? Як працювати зі складними клієнтами?Девід відповідає на ці та багато інших запитань, наводячи конкретні приклади з власного досвіду успішного графічного дизайнера, який працює на себе, та згадує цікаві повчальні історії. Він ділиться порадами дизайнерів з усього світу, зокрема таких професіоналів творчої галузі, як Іван Чермаєв, Джеррі Кайпер, Ерік Карджалуото, Саймон Манчіпп, Аліна Вілер, Армін Віт та Хой Вінь.

• Завдяки цій книзі ви дізнаєтесь:
• - як планувати розвиток вашого бізнесу;
• - найкращі способи запуску вашої онлайн-присутності;
• - як бачити «червоні прапорці» та уникати небажаних проєктів;
• - типові підприємницькі помилки, через які ви втрачаєте гроші;
• - як забезпечити пасивний дохід, щоб заробляти, навіть коли ви спите.

Цей цікавий і щирий посібник із порадами від автора книжки «Лого. Дизайн. Любов», дизайнера Девіда Ейрі дає відповіді на запитання, як започаткувати і вести власний бізнес у галузі дизайну. На написання книжки Девіда надихнули численні запитання від понад 600 тисяч дизайнерів, які щомісяця читають три його блоги: Logo Design Love, Identity Designed та DavidAirey.com.

Чому люди воюють? А завдяки чому мирно співіснують?

Це питання-антагоністи, але на кожне є відповідь. До першого причетні демони людської природи: хижацьке насильство, домінування, помста, садизм та ідеологія. Візьмімо Троянську війну, розп’яття на хресті, сюжет «Ромео і Джульєтти», російські пошуки «нацистів» в Україні — за всім стоїть лихе в людській природі.

Ангелами ж є емпатія, самоконтроль, моральність та раціональне мислення — те, що утверджує цінність життя і свободи.

Як ці протилежності проявлялися в історичній перспективі і хто взяв гору? Завдяки чому 75 років у Європі фактично не було міждержавних війн? Автор зібрав соціологічні дані та знання з психології, щоб розповісти про криваву історію та фактори, що допомагають утверджувати мир. А в новій передмові до українського читача Пінкер спонукає подумати, де та які механізми не працюють і що потрібно зробити, аби повернутися до Тривалого миру.

Книга на основі навчального курсу Йоганнеса Іттена вповні розкриває його бачення навчання, ролі учня і вчителя, а також його пієтет перед творчою атмосферою школи. Це і є дух Баугаузу, який породив потужну хвилю мистецького пошуку й творчості та лишається одним із найяскравіших і найупізнаваніших явищ в історії дизайну. Тепер класичний підручник Йоганесса Іттена в українському перекладі надихатиме вас.

«Кожне заняття неповторне в ті найцінніші миті, коли вдається зачепити найпотаємніші струни того чи іншого учня, запалити їхнє внутрішнє духовне світло. Візуальний доробок мого життя видається мені набагато біднішим у порівнянні з тим, що відбувалося на моїх заняттях. Інтонацію, ритм, послідовність слів, час і місце, духовний світ учнів та всі інші чинники, що формували живу атмосферу занять, годі повторити. Та саме це невідтворюване якраз і сприяє креативній праці...» Йоганнес Іттен.

Про електронну книжку Ґаррета Раяна «Голі статуї, товсті гладіатори та бойові слони. Відповіді на цікаві запитання про стародавніх греків і римлян»

Чому греки не носили штанів, а у вино додавали порошок мармуру? На якій дієті сиділи гладіатори і скільки заробляли талановиті спортсмени? Що про військову медицину можна дізнатися з «Іліади»? Це лише частина запитань, на які відповідає Ґаррет Раян.

Він пише просто й цікаво, а ще — зосереджується не так на постатях і подіях, як на деталях із повсякденного життя. Як ставилися до стосунків і через що розлучалися, як робили операції та які використовували контрацептиви, коли в тренді були бороди, а коли ні. Автор не заявляє про всеохопність, але претендує на захопливість.

У цій книжці є оракули та шпигуни, Рим і Афіни, Спарта й Карфаген, Цезар і Нерон, язичники та християни, леви на арені й домашні улюбленці. Немає хіба занудства й намагання розповісти найвичерпнішу історію античності.

Про Ґаррета Раяна

Ґаррет Раян — науковець, письменник, мандрівник. Вивчав античність у Карлтонському коледжі, здобув докторський ступінь з історії Греції та Риму в Мічиганському університеті, викладав у кількох вишах. Автор двох захопливих книжок про античність, ютуб-каналу toldinstone і блогу про подорожі.

Відгуки про видання «Голі статуї, товсті гладіатори та бойові слони. Відповіді на цікаві запитання про стародавніх греків і римлян»

Дивно, що у школі не розповідають про людей Стародавньої Греції та Риму. Чи були вони високими? А чи голилися? Чи ходили у відпустку? Чи вірили в іншопланетян? Таке відчуття, що я не просто знав про них, але справді знав їх. Кен Дженнінгс, письменник, чемпіон гри-вікторини Jeopardy!

Ця надзвичайно цікава і захопливо написана книжка поєднує ерудицію науковця й живе почуття гумору. Вона структурована як відповіді на 36 поширених запитань про грецьку та римську античність і охоплює все — від релігії та політики до хобі й домашніх улюбленців. Професор Ґреґорі Олдріт, автор книжки «Повсякденне життя в римському місті»

Книжки на схожу тематику

• «Що не так зі скандинавами? Правда і міфи про найщасливіших людей», Майкл Бут, «Наш Формат», 2021 рік
• «Більдунґ. Нордичний секрет краси і свободи», Лене Рейчел Андерсен, Томас Бйоркман, «Наш Формат», 2021 рік
• «Історія світу в 100 предметах», Ніл Макґреґор, «Наш Формат», 2021 рік
• «Фактологія. 10 хибних уявлень про світ, і чому все набагато краще, ніж ми думаємо», Ганс Рослінг, Уля Рослінг, Анна Рослінг-Рьонлюнд, «Наш Формат», 2019 рік
• «Коротка історія майже всього на світі. Від динозаврів і до космосу», Білл Брайсон, «Наш Формат», 2018 рік

Цитати із книжки Ґаррета Раяна «Голі статуї, товсті гладіатори та бойові слони. Відповіді на цікаві запитання про стародавніх греків і римлян»

• Здавалося б, штани в античному світі були вкрай потрібні. Але — за кількома винятками, як-от ексцентричний імператор Геліогабал, який залюбки штатувався в шовкових штанях — греки й римляни вважали штани ознакою варварів. Афінянам цей одяг нагадував про персів, які вторглися в Грецію, несучи із собою масштабні руйнування, а на собі — широкі штани. А римляни асоціювали штани з народами півночі, особливо германцями, які любили вкривати себе татуюваннями і цмулити пиво.

• В епоху класики майже всі грецькі чоловіки носили бороди. У різні часи в моді були різні «зачіски», але найпопулярніша — пишна борода й поголена верхня губа. Поголених чоловіків вважали надто жіночними — аж до вступу на трон Александра Македонського. У видатного завойовника було чимало мух у голові (від «закоханості» в «Іліаду» до переконання, що він народився безпосередньо від Зевса), зокрема, він кожнісінький день голився. Невідомо, чи Александр у такий спосіб намагався підкреслити власну молодість, чи просто борода в нього була ріденька. Але неймовірні успіхи македонського царя посприяли виникненню нової моди — на чисто виголене обличчя.

• Заможні греки й римляни часто тримали одного-трьох песиків мальтійської породи. Їхні зображення можна побачити на грецьких вазах — собачки прив’язані до банкетних лож своїх хазяїв. У римському світі мальтійці стали модними аксесуарами елітних матрон — дами носили своїх улюбленців у складках тунік. Часто домашніх псів непристойно балували: один римський поет написав, як надміру захоплений власник замовив художникові портрет свого песика Міссі. Улюблених гончаків розпещували не менше: в одній праці грецький історик довго й детально розводиться про свого грейхаунда, який лежав поряд, поки писалася праця, і щодня супроводжував хазяїна до гімнасія. А Александр Македонський назвав ціле місто на честь свого вірного гончака Перітаса.

• Для переважної більшості греків і римлян основною стравою на столі була каша, присмачена олією, медом чи травами, або хліб. Залежно від сезону й доступності, до хліба чи каші додавали козиний сир, квасолю, шматочок свинини чи курятини. Селяни розбавляли одноманітну дієту м’ясом дичини або рибою. А для містян, особливо греків, найкращою нагодою урізноманітнити щоденний раціон були релігійні свята — на них, серед іншого, всі разом споживали принесених у жертву тварин. Римляни почали вживати значно більше свинини, але загалом харчувалися приблизно так само, як і греки — хіба тільки відкрили для себе нові фрукти: персики, абрикоси й лимони.

• Демократична етика античних Афін засуджувала хизування багатством, тому елітні бенкети в місті були відносно скромні. Спочатку зазвичай подавали шматочки білого пшеничного хліба з маленькими порціями молюсків, овочів та інших закусок. Після цього переходили до основної страви. Делікатесом вважалося м’ясо козеняти чи ягняти, але якщо афінський бенкет був по-справжньому розкішним, на столах з’являлася риба. Серед гурманів побутувала складна ієрархічна система, яку рибу визнавати смачною: внизу тулилися скромні анчоуси, а нагорі пишався вишуканий тунець. Та найдорожчими були прісноводні вугрі з озера Копаїда: у той час, коли фаховий робітник заробляв драхму за цілий робочий день, один-єдиний вугор міг коштувати аж дванадцять драхм.

• Вино було задоволенням. Принади цього напою оспівували поети, а дехто вважав, що праведним душам годі придумати кращу винагороду, аніж благословенне вічне сп’яніння. Вино було панацеєю. Спартанці купали в ньому своїх дітей, щоб зміцнити їхню шкіру, а філософ-імператор Марк Аврелій рятувався від безсоння щовечірньою заспокійливою чашею. Вино було підкріпленням. Героям Гомера привозили цей напій у табір під Троєю, а ще кожному із чотирьохсот тисяч солдатів римської імперської армії давали приблизно 280 мільйонів вина щодня.

• Смак напою відрізнявся залежно від часу. Герої Гомера пили солодке як мед червоне вино, присмачене козиним сиром і ячменем. В Афінах класичної доби цінували вина з Егейських островів, серед них — підсолені морською водою. Римляни — перші в історії винні сноби — смакували білими винами з пагорбів центральної Італії, і напої ці десятиліттями витримували в амфорах: на посудинах викарбовували рік та ім’я виноторговця. Кілька італійських вінтажних вин, наприклад, урожаю 121 року до н. е., перетворилися на «ікони стилю» і зберігалися століттями. А для простіших римлян вино штучно «зістарювали», тримаючи над полум’ям із димом.

• Дні рахували дуже просто, хоча датування в різних місцевостях могло не збігатися. В Афінах дні рахували до двадцятого дня місяця, а потім у зворотному порядку аж до початку наступного місяця. Римляни рахували дні до наступної календи (першого дня місяця), нони (п’ятого чи сьомого дня) або іди (тринадцятого чи п’ятнадцятого). Широко вживаний в елліністичному світі македонський календар рахував дні серіями, як робимо це ми. Місяці майже повсюди збігалися із циклами Місяця, а отже, тривали десь по тридцять днів. Поза тим у різних місцевостях були свої особливості. Греки називали місяці на честь місцевих релігійних свят. У назвах римських місяців (що ними досі користується значна частина світу) зійшлися боги (наприклад, у назві першого місяця весни заховався Марс), цифри (перший місяць осені — «сьомий», зими — «десятий») та імператори (літні — Юлій Цезар та Август).

• Майже в кожному місті була власна схема літочислення. Найчастіше роки рахували від вступу на посаду авторитетної офіційної особи. Наприклад, в Афінах назву року давав архонт-епонім. Римляни також датували роки за іменами двох консулів. Із кінця ІІІ століття з’явився звичай рахувати роки 15-річними циклами оподаткування — вони називались індиктами. Іще одним способом датування було рахувати роки від важливих історичних подій. Наприклад, деякі римські міста починали нову еру літочислення від року входження до складу імперії, створення провінції, де вони розташовувались, або візиту імператора. Понад тисячу років чимало міст у Сирії жили за літочисленням ери Селевкідів, точкою відліку для якої став день (для нас 312 року до н. е.), коли полководець Александра Македонського захопив Вавилон.

• Античні люди завжди мали свята — у формі щорічних релігійних фестивалів, що ділили рік на відрізки. Не всі дати відзначали (до кінця ІІ століття більш ніж третина року в римлян була офіційно відведена на ті чи ті святкування), але найважливіші обов’язково вшановували. Втім, повторюваних щотижневих вихідних вони не знали. У деяких грецьких містах ділили місяці на дев’яти- або десятиденні періоди (залежно від фази Місяця), але на щоденне життя це майже не впливало. Найближчим римським відповідником вихідних були «нундіни», тобто ярмарки, що відбувалися кожні вісім днів. Для селян нундіни ставали нагодою відвідати місто і продати плоди власної праці. А от у Римі нундіни виконували роль вихідних: діти не відвідували школи, а сім’ї йшли в гості до друзів і родичів.

• Грецькі та римські релігійні практики були традиційні, досить приземлені й пов’язані з конкретними місцевостями. Усі мали вірити в богів, але насправді значно більше важило те, що людина робить для божества, а не що вона про нього думає. Боги не мали звички зазирати в серця або читати думки тих, хто їм поклоняється. Але за свої дари вимагали вшанування — а найкращим вшануванням від смертних завжди були жертви.

• Більшість освічених греків і римлян визнавали існування богів, заохочували проведення традиційних релігійних ритуалів і знали канонічні історії. Але вже в VI столітті до н. е. деякі грецькі філософи й публічні інтелектуали почали критикувати звичні оповіді-міфи. Кілька радикальних мислителів класичної доби висунули теорію, що міфи були напівзабутими епізодами давньої історії, а боги — доісторичними людськими царями. Інші вважали, що богів і міфи винайшли в далекому минулому, щоб встановити політичний контроль. Платон був переконаний, що міфи шкідливі для дітей, а Арістотель називав їх мало не опієм для народу. Пізніші філософи сприймали міфи не менш критично. Епікурейці відкидали їх як продукт людської дурості й страху. А стоїки, їхні опоненти, інтерпретували міфи як алегорії.

Ті, хто підтримують Володимира Зеленського, вважатимуть цю книгу занадто критичною, а ті хто проти нього – компліментарною. Саме тому ця книга варта уваги.

Шоумен – це фактично перша – відсторонена, наскільки це взагалі можливо – спроба описати саме особистість Зеленського, яка, без сумніву, зіграла ключову роль у подіях 2022 року і продовжує її грати зараз.

Багато з тих, хто пам’ятає, як він танцював на сцені КВК у шкіряних штанях, грав попсових героїв у новорічному кіно та будував багатомільйонний бізнес на політичній сатирі, ніколи не питали себе, а що ж він за людина. Але відповідь саме на це питання має значення, коли починається велика війна.

Шоумен – це не просто біографія Володимира Зеленського. Це книга про дитинство у Кривому Розі, КВК, російський шоубізнес, антисемітизм та ментальну прірву, що розділяє Україну та Росію. Ця книга дає певне розуміння того, як Зеленський співіснував із російськими наративом про Україну та про нього самого.

Мабуть, того Зеленського, про якого пише Саймон Шустер у першій половині книги, вже не існує. Скоріш за все, він давно переродився у того, хто веде переговори із президентами США, свариться із європейськими міністрами та віддає накази генералам та полковникам і несе відповідальність за тисячі життів.

Змінились й українці — ті, хто голосував за нього 2019 року і ті, хто виступав проти.

Ті, хто залишились у Києві 24 лютого 2022 року, відчуватимуть те, що називається «спільним досвідом», читаючи главу про столицю тієї весни.

Ті, хто опинились у оточеному Маріуполі — відчуватимуть, скоріш за все, злість. Ті, хто втікав за кордон, рятуючи дітей, також проваляться у свої спогади, тодішні надії та сподівання. Сприйняття тих самих слів та речень буде сильно відрізнятись в залежності від того, що трапилось з вами та вашими близькими за час великої війни.

Так завжди, коли читаєш книгу про своє життя, яку написав хтось інший. Хтось, хто наче і розуміє твою мову, але, записавши кілька інтерв’ю, повертається до свого безпечного дому, де завжди є електрика.

Книга про такого президента і про такі часи має викликати дискусії.

Про автора:

Саймон Шустер як журналіст пише про Україну та Росію протягом 17 років, більшість з яких – для журналу TIME. Висвітлював війну Росії проти України з 2014 року, писав із захопленого російської армією Криму.

У 2019 році записував інтерв’ю із Володимиром Зеленським, щоб зрозуміти його передвиборчу стратегію, їздив до зони бойових дій у 2021 році разом із президентом.

Після початку повномасштабного вторгнення Саймон Шустер провів майже рік із командою Зеленського та написав «Шоумена» у президентському бункері.

Відгуки:

Щира, але непохитно обєктивна, ця біографія дає вам можливість потрапити у військовий кабінет Зеленського та проникнути в його свідомість, коли він бореться за свободу України — і нашу свободу. Пітер Померанцев, автор книги «Нічого правдивого й усе можливо. Сходження до сучасної Росії»

Напружений портрет однієї з найвидатніших постатей нашої епохи, що вражає. Ця книга пропонує місце в першому ряду історії, як вона є. Енн Епплбом, лауреатка  Пулітцерівської премії, автор книги «Сутінки демократії»

Найпотаємніший портрет Зеленського, людини в центрі світової драми, виконаний одним із найкращих авторів у цій сфері Саймоном Шустером. Варто прочитати всім, хто хоче зрозуміти, за що борються українці і чому вони переможуть. Сергій Плохій, автор книги «Російсько-українська війна»

Скількох жінок художниць ви знаєте? Ким формувалася історія мистецтва? Чи взагалі могли жінки працювати художницями до XX століття?

Історія мистецтва без чоловіків - це книга британської мистецтвознавиці Кеті Гессел, що представляє альтернативний погляд на історію мистецтва, зосереджуючись виключно на жінках художницях, які часто залишалися поза увагою. Авторка розглядає різні епохи та стилі, починаючи від Ренесансу і закінчуючи сучасністю, і показує вплив жінок на розвиток мистецтва. Відкрийте для себе нові імена такі як: Анґвісола, Фонтана, Сірані, Петерс, Джентілескі, Кауфман, Паверс, Льюїс, Макдоналд Макінтош, Валадон, Гех, Асава, Краснер, Мендьєта, Піндел, Гімід та їхні неймовірні роботи, представлені в цій книзі.

П«Чому врожайність зернових низька? Це через шкідників! Знищте горобців!» — приблизно такою логікою керувався Мао Цзедун у 1958 році. Та врожаї ще дужче впали, і 36 мільйонів китайців померли від голоду. Це катастрофа, а ще — приклад спотвореного мислення чи, простіше, маячні.

Джон Петрочеллі аргументовано пояснює, що таке маячня і чому люди надто довірливі до всілякої необґрунтованої дурні. Ви довідаєтеся, як Берні Медофф обдурив топових фінансистів на мільярди доларів, а після слів Трампа про лікування від COVID-19 люди потруїлися відбілювачем. Або ж як нас дурять за допомогою фейкових новин, теорій змов, заяв популістів, рейтингів вина чи історій про наших геніальних дітей, які після спортклубу за кругленьку суму стануть чемпіонами.

То як протидіяти маячні й розвинути критичне мислення? У цій книжці ви знайдете поради, що допоможуть адекватно оцінювати інформацію і відокремлювати факти від вигадок.

Попереджаємо, що після прочитання книги вам захочеться передивитися всі фільми Тарантіно

Його перший фільм «День народження мого друга» згорів у пожежі. Другий — «Скажені пси» — зробив його зіркою. Третій — «Кримінальне чтиво» — переписав історію кіно. 

Квентін Тарантіно ніколи не вчився на режисера, але знімає шедеври, які стають культовими маніфестами. Його сценарії — вибухове поєднання жанрів, омажів і поп-культурних референсів, де кожна сцена — довершена історія, що залишається в голові назавжди. Його герої випадково стріляють, збивають одне одного, а потім ідуть в у ресторан їсти млинці з беконом. Діалоги Тарантіно цитують, немов Шекспіра, а саундтреки стають окремою подією. Він — бунтар, який зламав систему і... отримав за це два «Оскари».

Що ви знайдете у книзі?

Невідомі історії створення всіх фільмів.

• 250 унікальних фото зі знімальних майданчиків.
• Розбір стилю Тарантіно: навіщо так багато крові, як він працює над ритмом сцен і створює непередбачувані фінали, у чому секрет фантастичної роботи з акторами, що цікаве і неочевидне він «зашиває» у сценарії?
• Найважливіші моменти життя режисера — від часів трирічного хлопчика, закоханого в кіномистецтво. 

У ваших руках — квиток у кіновсесвіт справжнього Майстра. Після цієї книги ви дивитиметеся його фільми по-новому.

ПРО АВТОРА

Том Шон — кінокритик Sunday Times, автор шести книжок, зокрема «Блокбастер. Як Голлівуд навчився не хвилюватися і любити літо», видань про Мартіна Скорсезе та Вуді Аллена. Публікувався в New Yorker, New York Times, Vogue і Guardian. Викладає історію кіно в Нью-Йоркському університеті.

ВІДГУКИ НА КНИЖКУ:

Сценарій Квентіна — Шекспір чистої води. Брюс Вілліс про «Кримінальне чтиво»

ЦИТАТИ З ВИДАННЯ:

Коли мене питають, чи ходив я у кіношколу, я кажу:  — ні, я ходив у кіно.

Коли я знімаю фільм, він має стати для мене всім — немов я ладний за нього померти.

Мені кажуть, що я пишу класні діалоги, але я почуваюся шахраєм, коли ставлю під ними своє авторство. Персонажі самі пишуть свої діалоги.

Я прагнув створити на екрані роман, з персонажами, що приходять і йдуть, мають власну історію і можуть з’явитися де завгодно.

Вважається, що для ефективного навчання потрібна практика і ще раз практика. Багато хто переконаний: якщо багато повторювати, то можна надовго запам’ятати. Але насправді це не так. Дослідження доводять, що повторення не сприяють засвоєнню матеріалу, на відміну від деяких порівняно простих методик. Наприклад, краще переказувати інформацію, ніж просто перечитувати, знання ліпше засвоюються, якщо розглянути їх у ширшому контексті, а об’єднання знань у так звані ментальні моделі спрощують запам’ятовування складного матеріалу.