Книги для військових навчальних закладів

Книжка, що допоможе боротися із тотальним песимізмом та нігілізмом сучасних суспільств.

Тематика книги

Психологія, наука.

Про що «Просвітництво сьогодні. Аргументи на користь розуму, науки та прогресу» Стівена Пінкера

Люди часто забувають про факти та статистичні дані, піддаючись впливу гучних заголовків і скандальних промов. Песимізм, цинізм і нігілізм пустили міцне коріння в сучасному суспільстві. Політики часто спекулюють тим, що всі ми живемо у злиднях, але завтра буде краще. Когнітивіст, професор Гарвардського університету Стівен Пінкер переконує — ми вже зараз живемо в найкращий період світової історії.

Для кого книжка

Книжка для всіх, хто цікавиться суспільними процесами, психологією, наукою.

Чому варто купувати цю книгу

У своїй книжці доктор когнітивістики доступно пояснює, чому такі ідеали Просвітництва, як розум, наука та гуманізм, заклали підвалини сучасного процвітання, а здатність співпереживати й мислити раціонально допомогла нам еволюціонувати і стати людиною розумною. Тож коли хтось укотре скаже, що світ котиться в прірву, а прогрес давно почав працювати не на користь людства, — попросіть його навести кілька аргументів.

Про автора

Стівен Пінкер — популяризатор науки, лінгвіст, когнітивіст і професор Гарвардського університету. Кілька років входив у рейтинг топ-100 світових мислителів за версією журналу Foreign Policy. Автор низки книжок, зокрема «Мова як інстинкт», «Як працює мозок», «Чистий аркуш».

Книжки на схожу тематику

• «Фактологія. 10 хибних уявлень про світ, і чому все набагато краще, ніж ми думаємо» Ганс Рослінг, Анна Рослінг-Рьонлюнд, Уля Рослінг, «Наш формат», 2019 рік
• «Мислення швидке й повільне» Деніел Канеман, «Наш формат», 2017 рік

Відгуки про книгу «Просвітництво сьогодні. Аргументи на користь розуму, науки та прогресу»

Це не просто найкраща робота Стівена Пінкера, це одна із найсильніших книжок, які я коли-небудь читав.

Білл Ґейтс

Чудова книжка, яка покращує настрій і викликає бажання швидше закрити твітер.

Economist

Цитати з книжки

Про хороші та погані речі

Погані речі стаються швидко, а от хороші створюються не за один день. І їхнє розгортання так чи інакше буде розсинхронізоване з циклом новин.

Про тенденції

Позитивна тенденція — це натяк (але не доказ) на те, що ми робимо щось правильно. Тож потрібно постаратися визначити, що саме нам добре вдається, і зробити ще більше.

Обов'язково до прочитання у військових академіях США та Українській академії лідерства

ТЕМАТИКА

Художня література, роман, проза, війна, культура, історія.

ПРО КНИЖКУ

Дружина з трьохсот спартанців на чолі з царем Леонідом та кількатисячне військо союзників вирушили до Термопільського проходу, щоб бодай на якийсь час зупинити мільйонне військо перського царя. Усі вони знали, що йдуть на неминучу смерть. Битва під Термопілами – один із найвідоміших прикладів хоробрості, а «Вогняні брами» – один із найкращих мілітарних романів не лише про цей історичний епізод, але й про війну загалом. Про війну як вона є. Криваву, брутальну, нещадну і брудну війну, в якій дивом залишається місце для людськості, а те, що ми бачимо як героїзм, перефразовуючи слова одного з персонажів роману, – лише робота, яку треба зробити добре.

ДЛЯ КОГО ВИДАННЯ

Для широкого кола читачів, які цікавляться історичними романами, історією Греції та війною загалом.

ЧОМУ ЦЯ КНИЖКА

Це розгорнута відповідь на питання, яке автор вкладає в уста перського царя Ксеркса: «Що за люди були ті спартанці, які за три дні перебили не менше двадцяти тисяч найдобірніших царських воїнів? Ким були ті солдати, кожен із яких поліг, забираючи із собою воїнів до царства мертвих? Якими вони були?».

ПРО АВТОРА

Стівен Прессфілд — американський письменник, автор та співавтор 34 сценаріїв кінофільмів. Його роман «Вогняні брамит» вивчають у Військовій академії, Військово-морській академії США та Українській академії лідерства. Ця книга та ще два романи Пресфілда займали верхні місця у переліку бестселлерів Греції.

КНИЖКИ НА СХОЖУ ТЕМАТИКУ

• «Соловей», Крістін Генна, «Наш Формат», 2022 рік
• «Поля битв. Боротьба за захист вільного світу», Герберт Макмастер, «Наш Формат», 2023 рік

ВІДГУКИ

Сильний, історично точний роман Прессфілда досліджує суспільство спартанців і природу сміливості, ані на мить не втрачаючи сюжетної напруги. New Yorker

Стівен Прессфілд повертає до життя блискучу битву під Термопілами, оживляючи війну так, як це зробив з війною за незалежність Чарлз Фрейзер у «Холодній горі». Пет Конрой

ЦИТАТИ

Страх перемагає страх

— Яким чином перемогти страх смерті, цей найпервісніший страх, який живе в нашій крові, як і у всьому живому — у тваринах і людях? — Він показав на собак, що крутилися біля Самогубця. — Зграя псів має сміливість нападати на лева. Кожен пес знає своє місце. Він боїться пса, що на вищому місці у зграї, і вселяє страх у слабших за себе псів. Страх перемагає страх. Саме так чинять спартанці, протиставляючи страх смерті більшому страхові — страху ганьби. Або вигнанню зі зграї.

Священна істина

Коли воїн б’ється не за себе, а за своїх братів, коли жадає не слави чи порятунку, а прагне віддати життя за інших, товаришів, не покинути їх напризволяще, не виявитися недостойним їх, тоді його серце наповнюється справжньою зневагою до смерті, і він виходить за власні межі й торкається тонких матерій. Ось чому справжній воїн не може говорити про битву ні з ким, крім братів, які билися разом із ним. Ця істина надто священна, щоб висловити її словами.

У своїй книзі відомий американський історик, професор Єльського університету Тімоті Снайдер досліджує феномен народження модерних націй. Книга починається з розгляду створення в XVI ст. Речі Посполитої – найбільшої держави ранньомодерної Європи. Наприкінці ж ХХ ст., яким і закінчується дане дослідження, землі колишньої Речі Посполитої поділили між собою держави, названі за націями: Польща, Україна, Литва та Білорусь. Відповідно до найпоширенішого на цей момент уявлення про національність, державні кордони мали охоплювати мовні спільноти. Яким чином з однієї ранньомодерної національної ідеї постали чотири модерні? Відповідь автора покликана привернути увагу як фахових істориків, так і людей, яким небайдужі питання власної ідентичності.

Одна з найвпливовіших книжок, написаних після Другої світової війни.

Ви переглядаєте оновлене видання книги 

«Чорний лебідь. Про (не)ймовірне у реальному житті» Насіма Талеба

Тематика видання

Філософія, математика, теорія ймовірності.

Про книжку «Чорний лебідь. Про (не)ймовірне у реальному житті» Насіма Талеба

Цілком очевидно, що життя — це сумарний ефект небагатьох важливих потрясінь. Згадайте своє життя. Перерахуйте важливі події й технологічні винаходи, що припали на ваш вік, і порівняйте з колись напрогнозованим. Скільки їх «приїхало за розкладом»? Подивіться на особисте життя, згадайте, як вибирали професію, зустріли свою половинку, емігрували, стикнулися зі зрадою, несподівано розбагатіли або впали у злидні. Чи часто ці події відбувалися за планом? Малоймовірну подію, яка справляє колосальний ефект, колишній трейдер Насім Талеб влучно називав Чорним лебедем.

Кого зацікавить книга «Чорний лебідь. Про (не)ймовірне у реальному житті»

Рекомендовано всім, хто цікавиться теорією ймовірності, математикою, філософією та літературою.

Книгу варто придбати. Чому?

«Чорний лебідь» — це пристрасний, іронічний і глибокий екскурс у філософію, математику й епістемологію ймовірності. Усі непередбачувані події Насім Талеб називає Чорними лебедями. Він уважає, що саме вони дають поштовх як історії людства загалом, так і життю кожного з нас. Фінансовий гуру й філософ переконаний, що аби досягти успіху, треба знати, як приручити Чорних лебедів. Талебу вдалося продемонструвати свою теорію на практиці: під час фінансової кризи 2008 року компанія, на яку він працював, заробила (а не втратила!) півмільярда доларів.

Чим відомий Насім Талеб?

Насім Ніколас Талеб — лівансько-американський літератор, науковець, колишній трейдер і біржовий аналітик. Випускник Вортонської школи бізнесу. Світову славу Талебу принесла книжка «Чорний лебідь» — пристрасний, іронічний і глибокий екскурс у філософію, математику й епістемологію ймовірності. Цю книжку перекладено тридцятьма двома мовами й опубліковано тиражем понад три мільйони примірників. «Чорний лебідь» довгий час очолював найрізноманітніші списки бестселерів, а Талеба записали до найвпливовіших мислителів сучасності.

Інші книги серії

• «Антикрихкість. Про (не)вразливе у реальному житті» Насім Ніколас Талеб, «Наш формат», 2021 рік;

• «Шкура у грі» Насім Ніколас Талеб, «Наш формат», 2021 рік;

• «Обдурені випадковістю. Незрима роль шансу в житті та бізнесі» Насім Ніколас Талеб, «Наш формат», 2021 рік;

• «Прокрустове ложе. Філософські та життєві афоризми» Насім Ніколас Талеб, «Наш формат», 2019 рік;

Відгуки

Чорний лебідь — це вже не міфічний птах, якого створив Насім Талеб, а така істота, що з’являється тоді, коли її ніхто не чекає. У глобальному світі популяція Чорних лебедів стрімко зростає, виникли навіть «ферми» з розведення цих птахів. Книжка Талеба, сучасного інвестиційного філософа, змусить кожного задуматися, як приготуватися до зустрічі з цими дивними істотами. Можливо, Чорні лебеді не такі страшні, як про них пишуть. Книжка, безумовно, стане у пригоді всім читачам, які прагнуть навчитися жити в непрогнозованому світі, сповненому несподіванок і криз.

Євген Пенцак, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи, керівник програми Master of Banking and Finance MBF

Людей, які чули вислів «Чорний лебідь» і розуміють його (або думають, що розуміють), у сотні разів більше за тих, хто читав цю книжку. Відкрийте й дізнайтеся, що не так з вашими уявленнями про світ. Ми живемо в той час і в тому місці, де Чорні лебеді літають зграями, і не знати їх — смертельно небезпечно.

Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської та Львівської бізнес-шкіл

Цитати з книги Насіма Талеба «Чорний лебідь. Про (не)ймовірне у реальному житті»

Про владу

Влада красиво розповідає про те, що зробила, але не про те, чого не зробила. Власне, держава займається показною «доброчинністю» — допомагає людям так, щоб це було помітно й давало телекартинку, але чхати хотіла на невидимий цвинтар незримих наслідків.

Про фахівців

Існує два типи фахівців. Легкий випадок: самовпевнені, але (певною мірою) компетентні; важкий: самовпевнені й некомпетентні (порожні костюми). Існують професії, у яких ми тямимо більше за фахівців, хоча саме ми платимо їм за поради, а не вони нам за те, що ми їх слухаємо.
Кому ви довіритеся з операцією на мозку — науковому журналісту чи дипломованому нейрохірургу? А з іншого боку: чий економічний прогноз ви хочете почути — доктора економіки з якого-небудь престижного закладу типу Вортона чи журналіста ділового видання? Відповідь на перше запитання очевидна, на друге — зовсім ні.

Від автора світового бестселера «Чорний лебідь».

Ви переглядаєте оновлене видання книги 

«Антикрихкість. Про (не)вразливе у реальному житті» Насіма Талеба

Тематика книги

Філософія, математика, системний аналіз

Опис книжки Насіма Ніколаса Талеба «Антикрихкість. Про (не)вразливе у реальному житті»

Наше життя неможливе без хаосу, мінливості та стресу, які постійно тиснуть на нас. В умовах невизначеності ми прагнемо сталості, однак саме вона стає перешкодою на шляху до розвитку. Дивовижно, та завдяки невизначеності і впливу змін люди, речі та цілі системи можуть еволюціонувати й ставати кращими. Цю рису Насім Талеб називає антикрихкістю й окреслює прості правила, які допоможуть обернути непередбачуваність і невизначеність на джерело самовдосконалення. Ба більше, ця властивість дає користь як людям, так і компаніям і навіть країнам, а коло питань, які допомагає з’ясувати книжка, надзвичайно широке — від методу помилок, оцінювання ризику до політики, освіти й медицини.

Для кого книжка «Антикрихкість. Про (не)вразливе у реальному житті»

Книжку варто всім, хто цікавиться теорією ймовірності, математикою, філософією, системним аналізом та літературою.

Чому варто купити цю книгу?

«Антикрихкість» — це детальна інструкція з виживання у світі, де правлять Чорні лебеді.

Про автора

Насім Ніколас Талеб — лівансько-американський філософ, математик, науковець. Працював на керівних посадах у брокерських фірмах Лондона і Нью-Йорка. Колишній біржовий аналітик, засновник хедж-фонду Empirica Capital LLC. Викладав у кількох університетах, зокрема в Нью-Йоркському та Оксфордському. Видатний літератор, письменник, знаний у всьому світі відкриттям феномену Чорних лебедів.

Інші книжки серії

• «Чорний лебідь. Про (не)ймовірне у реальному житті» Насім Ніколас Талеб, «Наш формат», 2021 рік;

• «Шкура у грі» Насім Ніколас Талеб, «Наш формат», 2021 рік;

• «Обдурені випадковістю. Незрима роль шансу в житті та бізнесі» Насім Ніколас Талеб, «Наш формат», 2021 рік;

• «Прокрустове ложе. Філософські та життєві афоризми» Насім Ніколас Талеб, «Наш формат», 2019 рік;

Відгуки про книгу «Антикрихкість. Про (не)вразливе у реальному житті»

Коли наприкінці ХХІ сторіччя укладатимуть список найважливіших видань останніх ста років, у ньому переважно будуть книжки, яких сьогодні ще не написано. Але серед написаних там точно стоятиме «Антикрихкість», бо це, безсумнівно, одна з найвеличніших книжок нашого часу.

Є речі крихкі, є речі невразливі.
Якщо скинути з 5 поверха яблуко та тенісний м'ячик, то від яблука нічого не залишиться, а м'ячику все одно.

Нассім Талеб у своїй видатній книзі "Антикрихкість" (поки що єдина зі 100 найважливіших книг ХХІ сторіччя, яка вже написана) запроваджує, окрім крихкості та невразливості, ще третю категорію: антикрихкість. Те, що від стресу й навантажень стає лише сильнішим.

Так уміють лише живі системи, і то не всі. Спортсмен - найпростіший приклад.

Українське суспільство справді антикрихке. Цим воно додає сили ЗСУ, державі, бізнесу -- на жаль, ніщо з цього не є антикрихким, бо удари досягають цілі, але все ж таки стійкість збільшується.

Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської та Львівської бізнес-шкіл

Антикрихкість — це не просто економічна й політична доктрина. Це також ключ до хорошого життя.

Fortune

Смілива книжка, яка пояснює, чому і як саме ми можемо скористатися невизначеністю, випадковістю та помилковістю. Це може докорінно змінити ваше життя.

Newsweek

Неймовірна праця, сповнена прикладів, історій, влучних зауважень і гостроцікавих недомовок. Я вже хочу прочитати її знову. А потім ще раз.

Мет Рідлі, The Wall Street Journal

Цитати з книжки «Антикрихкість. Про (не)вразливе у реальному житті»

Про функціонування в умовах невизначеності

Антикрихкість любить випадкове й невизначене, що означає — і це дуже важливо — любов до помилок, точніше, до певного розряду помилок. Антикрихкість дає нам змогу функціонувати в умовах невизначеності, коли ми не до пуття відаємо, що робимо — і все одно досягаємо успіху. Скажу просто: робити ми вміємо краще, ніж думати, — саме завдяки антикрихкості. По-моєму, завжди краще бути антикрихким невігласом, ніж дуже кмітливим і крихким.

Про антикрихкість

На щастя, природа-мати — завдяки антикрихкості — найкращий фахівець із рідкісних подій і найкраще дає раду Чорним лебедям. Мільярди років вона якось виживає без командно-адміністративних розпоряджень випускників Ліги плюща, яких розсадили по директорських кріслах. Антикрихкість — це не просто засіб від Чорних лебедів; зрозуміти її — означає перестати боятися рідкісних подій, які й творять історію, технологію, науку, все на світі.

Ви переглядаєте оновлене видання книги 

«Шкура у грі» Насіма Талеба

Тематика книги Насіма Талеба "Шкура у грі. Прихована асиметрія життя"

Бізнес, психологія, ризик-менеджмент.

Про що книга "Шкура у грі. Прихована асиметрія життя"

Той, хто отримує винагороду, має також брати на себе частину відповідальності. Ризикнути власною шкурою у грі. Саме цей принцип обмежить наслідки породжених цивілізацією суперечностей: між діями і балаканиною, справжнім і штучним, силою й імітацією, намірами й результатами, любов’ю і грішми, авторами й редакторами, політикою та політиками.

Для кого книжка

Розрахована на широке коло читачів, всіх, хто втомився від нудних філософських праць і хоче ліпше зрозуміти світ та реагувати на ризики, що існують.

Чому варто купувати цю книгу

У цій книжці філософ і фінансовий гуру Насім Талеб аналізує чотири аспекти людського життя: надійність і невизначеність знань; симетрію людської діяльності, втілену в справедливості, правосудді, відповідальності та взаємодії; обмін інформацією, а також раціональність у реальному світі. Нероздільність цих чотирьох аспектів очевидна тоді, коли на кін ставиться... власна шкура.

Про Насіма Ніколаса Талеба

Насім Ніколас Талеб — лівансько-американський літератор, науковець, колишній трейдер і біржовий аналітик, математик і філософ. Випускник Сорбонни та Вортонської школи бізнесу. Автор серії бестселерів «Невизначеність» («Incerto»), до якої входять такі книжки, як «Чорний лебідь», «Антикрихкість», «Прокрустове ложе» та «Обдурені випадковістю». Талеб послідовно відмовляється від нагород, які йому присуджують, оскільки вважає, що вони перетворюють знання на спортивні змагання.

Книжки на схожу тематику

• «Чорний лебідь. Про (не)ймовірне у реальному житті» , «Наш формат», 2021 рік
• «Антикрихкість. Про (не)вразливе у реальному житті» «Наш формат», 2021 рік
• «Прокрустове ложе. Філософські та життєві афоризми», «Наш формат», 2019 рік
• «Обдурені випадковістю. Незрима роль шансу в житті та бізнесі( нове вид.)», «Наш формат», 2022 рік

Відгуки

У цій книжці Талеб подає цікавий концепт: якщо ви не ризикуєте власною шкурою у грі, ви не маєте грати в цю гру.

Guardian

Талеб — це філософ, який через свої сильні, оригінальні та правдиві ідеї може змінити те, як ми бачимо структуру світу.

GQ

Цитати з книжки

Про усунення диктатора від влади

Якщо не знайти способу відкинути весь емпіричний досвід, підтримка зміни режиму автоматично приведе до підтримки работоргівлі чи інших проявів деградації країни, які є типовими наслідками. Ми спробували цю так звану зміну режимів в Іраку й Лівії - і зазнали нищівної поразки. Зате ми досягли мети — «усунули диктатора». Це те саме, що медик вживлював би пацієнтові «помірковані» ракові клітини, аби вплинути на рівень холестерину, — і пишався би результатами лікування, коли в померлого пацієнта рівень холестерину справді виявився би близьким до норми.

Про ризик власною шкурою як обов'язкову рису правителя

Принцип ризику власною шкурою міцно вплетений в історію: усі полководці й ініціатори війн самі були воїнами, а громадами (з деякими винятками) керували ті, хто сам бере на себе ризик, а не нав’язує його іншим. Британська королівська сім’я пішла на те, щоб один з її нащадків принц Ендрю під час Фолклендської війни 1982 року ризикував більше, ніж «пересічні люди», виконуючи бойові завдання як пілот гелікоптера. Чому? Тому що статус зобов’язує: за традицією лордами стають ті, хто захищає інших, за особистий ризик отримуючи високе соціальне становище.

Про подолання проблеми Чорного лебедя

Ризик власною шкурою допомагає вирішити проблему Чорного лебедя й багато питань невизначеності на індивідуальному і колективному рівні: те, що вижило, довело цим свою стійкість до подій на зразок Чорного лебедя, однак усування ризику власною шкурою руйнує такі механізми селекції. Без ризику власною шкурою ми не спроможні усвідомити Мудрість часу, згідно з яким: 1) час усуває слабших і залишає міцніших і 2) тривалість життя міцніших зростає із часом.

Чому відродження мови важливе для будівництва держави

ТЕМАТИКА

Біографії, документальна література, історія, всесвітня історія, релігія.

ПРО КНИЖКУ РОБЕРТА СЕНТ-ДЖОНА

Це перше масштабне дослідження біографії Елієзера Бен-Єгуди, який майже самотужки воскресив іврит, знову зробивши його мовою єврейського народу та Держави Ізраїль. Роберт Сент-Джон створив прекрасний нарис про життя і кар’єру Бен-Єгуди, а також найповніший опис того, як іврит із літургійної мови перетворився на одну з найважливіших розмовних мов сучасності.

За життя Бен-Єгуда пізнав два великі кохання, нажив ворогів серед кола своїх друзів, відсидів у в’язниці за свої переконання, завжди був за крок від смерті від туберкульозу, проте залишив одинадцятьох дітей і зібрав матеріали на шістнадцятитомний словник, не схожий на жоден інший філологічний проєкт в історії... і помер, працюючи над словом «душа».

ДЛЯ КОГО ВИДАННЯ «МОВА ПРОРОКІВ»

Книжка має зацікавити кожного, хто розуміє важливість відродження власної мови у власній державі.

ЧОМУ ЦЯ КНИЖКА РОБЕРТА СЕНТ-ДЖОНА

Приклад відродження івриту має надихнути українців на повноцінне та системне відродження української мови в Україні.

ПРО АВТОРА

Роберт Сент-Джон — американський письменник, автор 23 книжок, телеведучий і журналіст-міжнародник. У 1923 році співзаснував Cicero Tribune, ставши наймолодшим редактором і видавцем у США. Багато подорожував Європою і Близьким Сходом. Майже половина книжок з його творчого доробку присвячена Ізраїлю.

ВІДГУК ПРО КНИЖКУ «МОВА ПРОРОКІВ»

Сент-Джон створив прекрасний нарис про життя і кар’єру Бен-Єгуди, а також найповніший опис того, як іврит із літургійної мови перетворився на одну з найважливіших розмовних мов сучасності. У роботі над цим життєписом Сент-Джону допомагала вдова Бен-Єгуди. Ральф Вайман, Commentary Magazine

ІНШІ КНИЖКИ СЕРІЇ «ЄВРЕЙСЬКА БІБЛІОТЕКА»

• «Моє життя», Ґолда Меїр, «Наш Формат», 2021
• «Ізраїль. Історія відродження нації», Даніель Ґордіс, «Наш Формат», 2021

ЦИТАТИ З КНИЖКИ «МОВА ПРОРОКІВ»

Мови гетто опосіли нас

Я десь прочитав, що ми, євреї, говоримо сімдесятьма різними мовами, але жоден єврей не говорить своєю рідною мовою! Мови гетто опосіли нас, як лепра. Ми, друже, ніколи не станемо вільними, доки говоримо діалектами гетто. Мені кажуть, що іврит — книжкова безживна мова. А я питаю: коли пророки промовляли до народу, чи ж вони промовляли тільки по храмах? Чи ж не був іврит мовою вулиці, мовою мас? Іврит просто потрібно модернізувати. Я переконаний, що мати слова на позначення знарядь і страв не менш важливо, ніж слова на позначення філософських концепцій. І в івриті такі слова були, їх просто втрачено. Вони ввійшли в арабську, грецьку й інші мови як «іммігранти» — й лишилися як рівноправні «громадяни». Тепер потрібно повернути їх додому. Прислухайся до людей навколо. Це все сефардські євреї. Послухай, як красиво, як мелодійно вони говорять. Коли вони моляться давньогебрейською, слова ллються, як музика. Коли ашкенази (так ми називаємо тих, хто говорить їдишем) говорять івритом, то акцент у них виразно їдишний чи ашкеназький, натомість сефардські чи іспанські євреї вимовляють слова інакше.

Про важливі голоси

В історії кожного народу настають такі часи, коли найважливішими виявляються голоси не розважливих, а тих, хто має здатність прозирнути крізь темну пелену дійсності.

Спогади американського політика, 26-го, одного із найвеличніших президентів в історії США (1901—1909).

Про автора

Американський політик, 26-й президент США (1901—1909), 25-й віцепрезидент США під час президенства Вільяма Мак-Кінлі з березня по вересень 1901 та 33-тій губернатор штату Нью-Йорк (1899—1900). Після вбиства Вільяма Мак-Кінлі, лідер Республіканської партії та Прогресивної партії. Лауреат Нобелівської премії миру 1906 року «за посередництво в укладенні російсько-японського Портсмутського мирного договору».

Наймолодший президент в історії Сполучених Штатів Америки. Оцінюється в опитуваннях істориків та політичних науковців як один із найвеличніших президентів в історії США.

Документи радянських органів держбезпеки, розсекречені в Україні, стали справжнім клондайком для дослідників і журналістів. Місяць за місяцем, рік за роком історії, знайдені Едуардом Андрющенком в архівних справах, перетворювалися на статті для українських та закордонних видань. А тепер вони видані під однією обкладинкою. Героями цих історій стали видатні митці та цинічні вбивці, агенти та чекісти, втікачі та шпигуни. Хтось підписує абсурдні зізнання, а хтось дивом рятується від смерті. Хтось планує замах на рідних, а хтось відправляється в табори через власну балакучість. Хтось лишає зухвалі послання для КГБ, а хтось бачить, як знищують результат його багаторічної праці. Всі ці епізоди дозволяють краще зрозуміти складне й повне протиріч життя українців в умовах радянського тоталітаризму.

Як перемогти страх і проявити мужність у повсякденному житті

Бестселер New York Times, Wall Street Journal та USA Today

ТЕМАТИКА КНИЖКИ «ВІДВАГА КЛИЧЕ»

Філософія, саморозвиток, психологія, мотиваційна література.

ПРО КНИЖКУ РАЯНА ГОЛІДЕЯ

Термопіли й Сараєво, Роза Паркс і Флоренс Найтінґейл, Магатма Ґанді й Авраам Лінкольн — це дуже різні приклади, але всі вони про сміливість. Коли звичайні люди йшли на незвичайні вчинки.

Раян Голідей розглядає сміливість як першу з античних чеснот і вибір складного, але високого шляху. Він звертається до історії та літератури, вигаданих і реальних героїв, звільнення від рабства й рух за рівні права. Що мотивує виявляти нечувану сміливість, жертвувати життям заради цінностей та інших людей?

Відвага кличе. Це історії про тих, хто відповів на її поклик, і про те, як стати такими людьми, гартувати власний шлях і виховувати в собі доброчесність.

ДЛЯ КОГО ВИДАННЯ «ВІДВАГА КЛИЧЕ»

Для тих, хто хоче навчитись перемагати страх і проявляти мужність у повсякденному житті.

ЧОМУ ЦЯ КНИЖКА РАЯНА ГОЛІДЕЯ

У цій книжці ви познайомитеся з різними відчайдухами і проявами сміливості. Це не обов’язково Мартін Лютер Кінг, Малала Юсуфзай чи Вінстон Черчилль. Не менш відважними є мати, що рятує дитину з-під авто, жінка, яка насмілилася йти власним шляхом, науковець-революціонер чи друг, що затулив товаришів під час аварії.

ПРО АВТОРА

Раян Голідей — американський письменник, маркетолог, популяризатор філософії стоїцизму. Його креативне агентство Brass Check консультувало Google та New York Observer. Автор книжок «Напролом. Мистецтво перетворювати перешкоди на перемоги», «Маркетинг майбутнього», «Его — це ворог», «Стоїцизм на кожен день», що стали бестселерами. Його книжки перекладені більш ніж 40 мовами та розійшлися тиражем понад шість мільйонів примірників.

ІНШІ КНИЖКИ АВТОРА

• «Стоїцизм на кожен день. 366 роздумів про мудрість, стійкість і мистецтво жити (оновл. вид.)», Раян Голідей, Стівен Генсільман, «Наш Формат», 2022 рік
• «Его — це ворог», Раян Голідей, «Наш Формат», 2019 рік
• «Маркетинг майбутнього. Як ґроуз-хакери змінюють правила гри», Раян Голідей, «Наш Формат», 2018 рік

ВІДГУКИ ПРО КНИЖКУ «ВІДВАГА КЛИЧЕ»

Чудовий посібник зі створення цілеспрямованого життя. Джеймс Меттіс, 26-й міністр оборони США

Голідей простежує історію сміливості та її численних граней від античності до сьогодення. Коли ми боремося з нашими ворогами всередині та назовні, то відгукнемося на поклик відваги чи ж схилимося перед шепотом лякливості? Відповідь на це питання стосується не лише почуття обов’язку, а й нашої свободи. Метью Макконагі, актор, володар премії «Оскар»

ЦИТАТИ З КНИЖКИ РАЯНА ГОЛІДЕЯ

Не можна дозволяти страхові панувати

Не можна дозволяти страхові панувати. Тому що історія не знає жодної людини, яка вчинила б щось важливе, не дратуючи інших. Не було жодної зміни, у якій не сумнівалися б. Не було жодного руху, над яким не насміхалися. Не було жодної інновації, якій не пророкували невдачу. І ніколи, ніколи в житті середньостатистична думка безликих, незліченних незнайомців не буде ціннішою за наше власне виважене судження.

Ми повинні впевнено діяти

Ми повинні виховувати в собі відвагу думати про все, що може статися,— про неприємне, незвичне, несподіване, малоймовірне. Це не лише зменшить нашу перебільшену тривогу щодо невизначеного майбутнього, а й допоможе впевнено діяти, стикаючись із невідомим: ризикованими ситуаціями, нічними звуками, планами ворога, з тим, що може піти й піде не так. Ніщо людське нам не має бути чужим. Ніщо можливе не має бути недосяжним.

Життєпис першої жінки — прем'єр-міністра Ізраїлю.

Тематика книги

Біографія, політологія, історія, міжнародні відносини, жіноче лідерство, Ізраїль.

Опис книги Книга "Моє життя" Ґолди Меїр

Ґолда Меїр — перша жінка, яка очолила сучасну західну державу — пройшла довгий шлях. Вона народилася в Києві у бідній родині, а після еміграції до США навіть мусила пропускати школу, щоб допомагати батькам у крамниці. Натхненна мрією про самостійну єврейську державу, переїхала в Підмандатну Палестину, щоб обробляти землю. Ніхто й уявити не міг, що скромна іммігрантка стане однією із засновниць Ізраїлю й обійматиме не одну ключову посаду в державі: спочатку міністра праці, потім міністра закордонних справ і зрештою прем’єр-міністра в чи не найдраматичніший відтинок історії Ізраїлю — під час Війни Судного дня.

Автобіографія Ґолди Меїр читається як захопливий роман. Тут є місце майже безнадійній боротьбі, у якій все ж вдається перемогти, секретним переговорам з королями й президентами, і, звичайно, великій любові до свого народу та своєї землі, завдяки якій жменька відчайдухів виводить молоду державу з низки економічних і соціальних криз і виходить переможцями у війні проти значно могутніших сусідів.

Для кого книжка Моє життя

Для широкого кола читачів, всіх, хто хоче подивитись на історію Держави Ізраїль крізь призму погляду однієї з найвизначніших жінок цієї країни.

Чи варто купувати цю книгу?

Хоч основні політичні події та світові гравці, з якими працювала Меїр, добре відомі, в книзі вони розкриваються по-новому — реалістично та емоційно.

Про авторку

Ґолда Меїр— ізраїльська державна діячка, одна з засновників держави Ізраїль, 4-й прем'єр-міністр Ізраїлю з 17 березня 1969 року до 1974 року.

Книжки на схожу тематику

• «Ізраїль. Історія відродження нації» Даніель Ґордіс, «Наш Формат», 2021 рік

Відгуки про книгу Моє життя

Історія життя Ґолди Меїр — це історія народження і становлення Ізраїлю. Еміграція з царської Росії через єврейські погроми, захоплення ідеями сіонізму, освоєння земель Ерец Ісраель, боротьба за незалежність і її здобуття, а потім — постійна турбота про збереження й утвердження молодої єврейської держави. Це її життя. Це історія Держави Ізраїль. Усі ці етапи, у живій захопливій манері описано в книжці найбезпосереднішим учасником подій. Тож не дивно, що відразу після першої публікації в 1973 році книжка стала бестселером. «Моє життя» і сьогодні входить до переліку кращих мемуарів політичних діячів ХХ століття. — Борис Ложкін, президент Єврейської конфедерації Україн, віцепрезидент Світового єврейського конгресу.

Найкращі цитати книжки

Про вибір професії

Коли ви геть юні, не так важливо вирішити, ким саме ви хочете стати, — пояснювала я. — Значно важливіше вирішити, як ви хочете жити. Головне, щоб ви були чесні з собою і своїми друзями, і робили корисне не тільки для себе, а й для загалу, а ким саме ви станете, визначить випадковість.

Про покоління, що поклало початок Державі Ізраїль

Багато років по тому молодь завела моду висміювати моє покоління за негнучкість, правильність і вірність «істеблішменту», але для мене взірцем слугували саме інтелектуали-бунтарі штибу А. Д. Ґордона й Рахелі. На мою думку, жоден сучасний гіпі не бунтував проти «істеблішменту» так ефективно, як ті першопоселенці початку століття. Багато з них походило з родин купців і вчених, ба навіть із заможних асимільованих родів. Якби їх надихав тільки сіонізм, вони могли би приїхати в Палестину, купити собі помаранчевий гай і найняти арабів, щоби робили за них усю роботу. Так було би легше. Але в душі вони були радикалами і щиро вірили, що тільки робота справді вивільнить євреїв із ярма ґето й відповідної ментальності, дасть змогу повернути свою землю й отримати на неї не лише історичне, а й моральне право. Я певна, що засновані ними спільноти (кібуци) вистояли і тримаються донині саме завдяки щирій вірі в революційний соціальний ідеал.

Що відбувається з людським тілом під впливом стресу в умовах смертельного зіткнення? А з нервовою системою, серцем, диханням, зором та слухом, з пам’яттю? Що потрібно сучасним воїнам, щоб не дійти до нервового виснаження і продовжувати боротьбу, щоб вижити й перемогти? На ці та інші запитання, що постають перед учасниками бойових дій та правоохоронцями, дають відповідь автори цієї книги: підполковник Дейв Ґроссман — колишній рейнджер Армії США, викладач психології Вест-Пойнту, та Лорен Крістенсен — досвідчений поліцейський, ветеран війни у В’єтнамі. Читач дізнається про психологічну еволюцію бойових дій; про розвиток технік, які сприяють ефективності військовослужбовців та їхній психологічній витривалості й допомагають вийти з токсичного середовища смертоносних боїв зміцнілими тілом та духом. Книга входить до переліку рекомендованої літератури у Військовій академії США та Академії ФБР.

Уявіть, що на вас чекає побачення вашої мрії, але ви — не надто впевнена в собі людина. Ви знаєте, що ваш партнер або партнерка — вершина всіх ваших мрій, тож маєте бути в найкращій за все своє життя формі. Чи тривожить вас ця ситуація? Якщо ні, закривайте цю книжку й купіть порадник «Як навчитися не брехати. Якщо так, вітаємо в клубі тривожних пацієнтів. Книжку Володимира Станчишина «Стіни в моїй голові» присвячено тривожності, депресії, соціальним фобіям, різним психічним розладам, які більшою чи меншою мірою впливають на звичний спосіб життя людини в соціумі. Вона не вилікує вас від неприємних станів, але допоможе зрозуміти — жити з ними можливо. Усі ми, стверджує автор, є тривожними, і в цьому немає нічого надзвичайного. Головне — зрозуміти, що тривога супроводжує нас усе життя й відіграє свою важливу роль у нашому існуванні.

Зараз немає життя, яке не змінилося би повністю з початком повномасштабної війни в Україні. Але змінилося не лише наше повсякдення, а й емоційні реакції. Усе — від страху, тривоги та злості до почуття провини й смутку — проявляється настільки насичено, що інколи складно уявити, як узагалі можна дати раду цим емоціям. Бо якщо раніше в нас були певні зразки того, як поводитися в кожній ситуації, як реагувати, то зараз усі ці зразки поламані, а в голові — суцільний хаос; щодня ми бачимо речі, яких не мало б існувати в цивілізованому світі.

Будь-яка емоційна реакція є нормальною відповіддю на ненормальні обставини війни, стверджує психотерапевт Володимир Станчишин. Ми маємо право відчувати лють, маємо право хотіти помсти, ми можемо вмикати чорно-біле мислення і не відчувати при цьому провини. Ми можемо сумувати, ми можемо плакати стільки, скільки потрібно. Це книжка про емоції цивільних людей у тилу: про тих, хто залишився в Україні, й тих, які були змушені покинути свої домівки, всіх, хто волонтерить, донатить і чекає рідних з фронту, всіх, хто кожен свій день починає з новин та прокидається від сповіщень про повітряну тривогу. Ми не обирали жити в час історичних змін, але війна це те, від чого не можна абстрагуватися, тому наше завдання наразі — навчитися справлятися на своєму особистісному рівні, жити, аби перемогти в цій війні.

Про автора

Володимир Станчишин — психолог-психотерапевт. З 2019 року очолює Центр психічного здоров’я «Лабораторія змін».

Автор книжок «Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю та депресією», «Для стосунків потрібні двоє» та подкасту «Бо любов. Війна» на Радіо Сковорода.

За книжкою «Цивілізація», яка стала бестселером New York Times, знято серію телепрограм на BBC. Журнал Time визнав її автора одним із найвпливовіших людей світу.

ТЕМАТИКА

Історія, культура, політика, економіка, цивілізації, Захід.

ПРО КНИЖКУ

Ніл Ферґюсон зауважує: «Ще на початку XV століття сама лише думка про те, що наступні п’ять століть Захід буде домінувати над рештою світу, здалася б дуже дивною. А втім, це сталося».

І нині могутність Заходу вражає навіть найбагатшу уяву... То чому ж так трапилося? Чому Європа, що на 1500-й рік поступалася Сходу за багатьма показниками — економічними, технологічними, демографічними, — зуміла різко рвонути уперед і досягти безперечного світового панування? Які складові успіху західної цивілізації? Саме ці дражливі питання украй сміливо, часом навіть зухвало, а проте надзвичайно захопливо висвітлює Ніл Ферґюсон.

ДЛЯ КОГО КНИЖКА

Для усіх, хто цікавиться історією, політикою, економікою.

ЧОМУ ЦЯ КНИЖКА

Автор бачить проблему сучасного покоління у фрагментарному знанні минулого, тому пропонує цілісну історію світу. Він описує, як конкуренція, розвиток науки і медицини, масове споживання та етика праці допомогли Заходу розширити багатства, вплив та владу. А також розмірковує, до чого може призвести «запозичення» західних норм іншими країнами і чи довго Захід триматиме лідерські позиції у світі.

ПРО АВТОРА

Ніл Ферґюсон — видатний британський історик, журналіст, професор Гарварду, старший науковий співробітник Оксфорду і Стенфорду. Автор 14-ти книжок, зокрема бестселерів «Піднесення грошей» та «Імперія», редактор у Bloomberg Television, оглядач Newsweek.

Інші книжки автора

• «Глобальний занепад. Як помирають інститути та економіки» Ніл Ферґюсон, «Наш Формат», 2020 рік
• «Імперія. Як Британія вплинула на сучасний світ» Ніл Ферґюсон, «Наш Формат», 2020 рік
• «Приреченість: політика і катастрофи» Ніл Ферґюсон, «Наш Формат», 2022 рік
• «Еволюція грошей. Фінансова історія світу», Ніл Ферґюсон «Наш Формат», 2017 рік
• «Площі та вежі. Соціальні зв'язки від масонів до фейсбуку», Ніл Ферґюсон «Наш Формат», 2018 рік

ВІДГУКИ ПРО КНИЖКУ

«Неперевершена історія ідей, винайдених на Заході». The Economist

«Ця книжка — надзвичайно полемічна і своєчасна. Ферґюсон з притаманною йому проникливістю береться до справи, не забуваючи про вишуканість стилю. Він закінчує тезою про те, що для Заходу найбільша загроза — не Китай, а сам Захід: виплекана власним невіглаством боязливість, дурисвітство, породжене нерозумінням власної спадщини. Ферґюсон має рацію, але доводить, що все ще можна виправити». The Financial Times

«Ферґюсон провадить сміливий аналіз шістсотлітнього пласту світової історії. В його устах урок історії стає яскравим, переконливим, змістовним і зрозумілим». Kirkus

ЦИТАТИ

Про значення історії

Минуле — це наше єдине надійне джерело знань про плинне сьогодення і безліч майбутніх попереду, лише одному з яких належить відбутися. Історія — це не вивчення минулого, це вивчення самого часу.

Про роль подорожей в Африку

Да Ґама вирушив у подорож 8 липня 1497 року. Коли через чотири місяці він зі своїми португальськими побратимами обігнув мис Доброї Надії на південному краю Африки, перед ними не поставало питання, яких екзотичних тварин слід привезти для короля як цього хотів китайський імператор. Вони хотіли знати, чи пощастить їм у тому, в чому інші зазнали невдачі — у відкритті нового маршруту завезення прянощів. Вони прагнули торгівлі, а не данини.

Про відмінності у зрості

Середній зріст англійських в’язнів у XVIII столітті досягав 170 сантиметрів. Середній зріст японських вояків у той же період не перевищував 158 сантиметрів91. У час, коли Схід впритул зіткнувся із Заходом, вони вже не могли подивитися один одному в очі як рівні.

Про відмінності в європейській колонізації Америки

Ці два кораблі з Іспанії та з Англії символізують історію двох Америк. На одному — конкістадори, на іншому — наймані слуги. На одному кораблі мріяли про миттєвий грабунок і цілі гори золота майя. На іншому знали, що попереду на них чекають роки важкої праці, але винагородою за неї стане найпривабливіша в світі власність: найперше — землі Північної Америки, а крім того — участь у законотворенні. Справжня власність та представництво — ось що було північноамериканською мрією.

Про азійську імперію

З правильними інститутами й технологіями, не кажучи вже про правильний одяг, азійська імперія могла перемогти будь-яку європейську країну. Один економічний прогностик ще 1910 року передрікав, що до кінця століття Японія обжене навіть Британію, що вона й зробила: 1980 року японський ВВП на душу населення вперше перевищив британський. Хоч як сумно, з 1910 по 1980 рік британські темпи ВВП залишилися незмінними.

Від автора бестселерів «Цивілізація», «Еволюція грошей», «Площі та вежі».

Тема видання

Історія, політекономія, економічна теорія.

Про книгу «Глобальний занепад. Як помирають інститути та економіки» Ніла Ферґюсона

Фортуна економічної історії постійно змінює прихильність. Хороші інститути погіршуються, а погані стають кращими, західні економіки впадають у дедалі більшу кризу, тоді як східні — набирають обертів. У цій книжці британський історик Ніл Ферґюсон розглядає причини застою у країнах по обидва боки Атлантики та робить спробу відповісти на питання «Що саме пішло не так у сучасному західному світі?» .

Кому сподобається книжка

Широкому колу читачів, всім, хто хоче зрозуміти, чому Захід переживає стагнацію і не лише економічну.

Книгу «Глобальний занепад» варто придбати. Чому?

Як державний борг став способом, у який старше покоління живе за кошт молодих і ще ненароджених? Чому сучасне викривлене регулювання лише збільшує крихкість системи? Як юристи, що могли б стати революціонерами, перетворюються на паразитів? Та чому сучасне громадянське суспільство — це межа між інтересами корпорацій та держави? Ніл Ферґюсон розглядає ключові компоненти нашої цивілізації та роздумує, які наслідки може мати виродження інститутів й економічна стагнація західних країн.

Про Ніла Ферґюсона

Ніл Ферґюсон — титулований британський історик, журналіст, старший науковий співробітник Гарвардського і Стенфордського університетів, запрошений професор Університету Цінхуа в Пекіні. Автор 15 книжок, зокрема бестселерів «Цивілізація», «Еволюція грошей», «Площі та вежі», «Імперія» (видані в «Нашому Форматі»). Ферґюсон веде щотижневу колонку для Sunday Times, за яку на British Press Awards 2018 року його було названо «Колумністом року».

Інші книжки автора

• «Цивілізація. Як Захід став успішним» Ніл Ферґюсон, «Наш формат», 2017 рік
• «Еволюція грошей. Фінансова історія світу» Ніл Ферґюсон, «Наш формат», 2017 рік
• «Площі та вежі. Соціальні зв’язки від масонів до фейсбуку» Ніл Ферґюсон, «Наш формат», 2018 рік
• «Імперія. Як Британія вплинула на сучасний світ» Ніл Ферґюсон, «Наш формат», 2020 рік
• «Приреченість: політика і катастрофи» Ніл Ферґюсон, «Наш формат», 2022 рік

Відгуки

Відчуваєш полегшення, коли натрапляєш на цивілізовану книжку про політичну економію. Приємно читати таку інформативну працю.

Financial Times

На думку Ферґюсона, у глобалізованому мережевому світі з посиленням урбаністичних процесів і послабленням міжнародного порядку й надалі зростатиме загроза пандемій, примножуватимуться соціальні вибухи та корупційні режими. Проте нагальна проблема криється у відсутності великих проектів, спрямованих на майбутнє з урахуванням його єдності з минулим.

Тарас Лютий, філософ, письменник

Кращі цитати з книги «Глобальний занепад» Ніла Ферґюсона

Про хороші і погані інститути

Одна із загадок історії нового часу в тому, що успішні суспільства (на зразок Англії XVIII століття) мали такі інститути, які більшість наших сучасників засудила б. Навіть вікторіанці, озираючись назад на часи Ганноверської династії, вважали їх неймовірно корумпованими. І ще у 1850-х роках Чарльз Дікенс висміював верховенство права в Англії, а не захоплювався ним. Ба більше, історичний підхід виявляє одну річ, на яку часто не звертають уваги. Звісно, бажано, щоб суспільства з поганими інститутами отримували кращі інститути. Але одночасно із цим розгортається і підступніший процес, коли хороші інститути в деяких країнах погіршуються.

Про «верховенство юристів»

Американці учергове можуть гордо вихвалятися тим, що їхня система запровадила орієнтир для всього світу: Сполучені Штати були верховенством права. Але те, що ми бачимо сьогодні, — це верховенство юристів, і це вже дещо інше. Те, що юристи надміру представлені у Конгресі США, — аж ніяк не збіг. Частка сенаторів-юристів нижча за їхню пікову присутність (51 %) на початку 1970-х років, але їх усе ще 37 %. Аналогічно, юристів у Палаті представників уже не 43 %, як на початку 1960-х, а 24 % — це все одно значно більше, ніж відповідний показник у Палаті громад (14 %).

Під поняттям «шістдесятництво» приховується безліч культурних феноменів, людських доль та літературних творів. Ця книжка пропонує читачеві мандрівку в мікросвіт українських шістдесятників — молодих людей, які творили нову культуру в час хрущовської «відлиги». Заглиблення у світ, який всупереч правилам радянського тоталітарного режиму засновувався на принципах солідарності, взаємопідтримки та поваги між непересічними молодими талантами.

«Ця книжка є радше спробою побачити в когорті шістдесятників живих людей – з їхніми сумнівами, коливаннями, інтелектуальною відвагою та блискучими талантами. В певному сенсі побачити цих молодих талановитих людей без "забронзовілості", з якою так часто подають їх шкільні підручники. Тим більше, що самим шістдесятникам "забронзовілість" аж ніяк не притаманна.» Радомир Мокрик, автор видання

Чимало фотографій з архівних фондів та сімейних архівів публікуються вперше.

Для широкого читацького загалу.

Про автора

Радомир Мокрик, PhD. (1987 р. н.) — історик, культуролог, науковий працівник Інституту східноєвропейських студій на філософському факультеті Карлового університету в Празі. Вивчав культурологію в Львівському національному університеті імені Івана Франка і модерну історію в Карловому університеті в Празі. У 2021 році в Карловому університеті захистив дисертацію на тему «Шістдесятники і колоніальний дискурс радянської культури в Україні в час відлиги. 1956–1964».

Цитати з книжки «Бунт проти імперії»

Про світоглядні основи шістдесятництва

Це когорта, світогляд якої сформувався на перетині етичних принципів і критичного мислення. Саме на такому ґрунті виникла основа національного руху, в який згодом перетворилась «малесенькі щопта» шітсдесятників. При цьому саме етика відігравала головну роль. Мені пощастило найбільше спілкуватись з двома, здавалося б на перший погляд, протилежностями: Іваном Дзюбою та Євгеном Сверстюком. Дзюба походив з Донбасу, довго вірив в комуністичні ідеї і схилявся радше до «націонал-комунізму». Євген Сверстюк народився на Волині і вже в досить ранньому віці перейнявся націоналістичними ідеями. Однак їх поєднувала багаторічна щира дружба. Рухались вони до розуміння самобутності України з різних ідеологічних сторін, але на основі етичної спільності. Свого часу на літературному вечорі в Черкасах Василь Симоненко на питання «яку саме він має на увазі Україну, коли вимагає, щоб мовчали Америки й Росії, коли він з нею говорить», відповів просто — «Україна в мене одна». Хоч з якого б ґрунту виходили світоглядні переконання шістдесятників — принцип був той самий: Україна в них була одна.

Про мовне питання

Радянське керівництво добре усвідомлювало, яку саме стратегію у мовній сфері воно обирає. Російська мова і російська культура розглядалися як чи не головний фактор уніфікації різних територій радянської імперії. Політика русифікації й маргіналізації української мови цілком відповідала завданню «злиття народів» і формування наднаціональної, класової радянської ідентичності.

Про зародження дисидентського руху

Шістдесятники перебували всередині радянської реальності, і це неодмінно мусило позначитись на їхньому світогляді, доволі ідеалістичному. Усвідомлення марності й неможливості діалогу з владою приходило поступово, зі зміцненням м’язів критичного мислення. Дисидентами шістдесятники стали завдяки власному інтелекту і рефлексії  навколишнього світу. Усвідомити фальш радянської культури, штучність усіх партійних лозунгів, залишаючись фактично в інформаційному вакуумі, – це справжній інтелектуальний подвиг. Який часто поєднувався з громадянським подвигом, адже розуміння несправедливості системи породжувало намагання і відвагу протистояти їй.

Роман «Скляні бджоли», який зачіпає теми стрімкого технологічного прогресу та заміни живого штучною імітацією, лише на перший погляд є фантастичним, адже у глибинних пластах цього тексту – міркування Юнґера про стрімкий поступ людства і занадто швидку зміну основ життя, коли в одвічному прагненні до спрощення і спокою люди натомість завжди отримують ще складніше життя, сповнене тривог і позбавлене щастя. І далеко не всім знайдеться місце у такому новому механістичному та прагматичному світі.

Не всі кавалеристи однаково успішно здатні пересісти із коней старої традиції на танки прогресу, і головний герой роману, ротмістр Ріхард, якраз один із таких. У пошуках роботи, якої залишається все менше для людей попередньої генерації, життя зводить Ріхарда із загадковим та величним Цаппароні – творцем могутньої компанії з виготовлення роботів та маріонеток. Попередник Ріхарда на цьому місці за короткий час втратив глузд, і тепер Цаппароні шукає нового фахівця для виконання певних делікатних завдань. Але для прийняття остаточного рішення Ріхард має пройти тест, суть якого він не зовсім розуміє і який поступово починає набирати гротескного та зловісного забарвлення.

Нас травмують не війни, особисті втрати чи природні катаклізми — нас травмує відокремленість

Тематика

Популярна психологія, соціологія, війна, історія, антропологія.

Про книжку

Війна ранить не лише тіла військових, значних травм зазнають також їхні емоції. Навіть ті військові, які повертаються неушкодженими фізично, змушені проходити тривалий процес реабілітації. Автор книжки звертає увагу читача на той факт, що для ветеранів, які повернулися до мирного життя, вкрай важливою є не просто турбота і підтримка, а відчуття належності до спільноти. І хай би яким складним не був шлях реабілітації бійців, суспільство повинно зробити все, щоб допомогти їм у цьому.

Для кого видання

Видання буде корисним для громадських активістів, лідерів спільнот, чиновників, військових лікарів і психіатрів й усіх, кого торкнулась війна.

Чому ця книжка

На війні солдати ігнорують політичні чи соціальні відмінності всередині свого взводу, однак після повернення до мирного життя потрапляють у суспільство, розколоте на конкуруючі касти. У своїй книжці Себастіан Юнґер пояснив, що справа не стільки в тому, що не так з ветеранами, скільки в тому, що не так з нами. Книга допоможе переосмислити підхід до справ бійців та пояснить, чому ми сильніші, коли об’єднуємося, і як цього можна досягти у сучасному світі.

Про автора

Себастьян Юнґер — американський письменник, журналіст і режисер, який писав репортажі про небезпечні професії та досвід бою в піхоті. Він є автором бестселерів New York Times «Ідеальний шторм», «Смерть у Белмонті» та «Пожежа». Був нагороджений премією National Magazine Award та премією SAIS Novartis за журналістику.

Книжки на схожу тематику

• «Відвага кличе. Доля допомагає хоробрим», Раян Голідей, «Наш Формат», 2023
• «Одного разу воїн — воїн назавжди. Як повернутися до звичного життя після бойових дій», Чарльз Гоуґ, «Наш Формат», 2024
• «Мистецтво стійкості: стратегії для незламного розуму і тіла», Росс Еджлі, «Наш Формат», 2024
• «Як це, війна? Психологічний досвід повномасштабного вторгнення», Ілля Полудьонний, Марк Лівін, «Наш Формат», 2024
• «Свобода», Себастьян Юнґер, «Наш Формат», 2024

Відгуки

«Плем’я» — це захоплююча, красномовна книга, яка спонукає до роздумів... наповнена ідеями... Вона може допомогти нам думати більш глибоко про те, як допомогти чоловікам і жінкам, постраждалим від війни, знайти нову мету у мирний час». The Times of London

Себастьян Юнґер у своїй праці «Плем’я» описує власний досвід роботи, як журналіста під час багатьох конфліктів, а також на дослідженнях традицій корінних американських племен та досвіду США у подоланні проблем пост-воєнного ПТСР у ветеранів. Автор аналізує практики інших країн, спільнот та культур, які допомагають їхнім членам подолати наслідки воєн та конфліктів. І цей досвід може бути корисний для українців, для яких ПТСР та його подолання стало частиною реальності. Юнґер пише, що повернувшись додому, сучасні ветерани часто усвідомлюють, що вони готові померти за свою країну, але не знають, як для неї жити. Нам, як суспільству, також потрібно бути готовим допомогти ветеранам знайти ціль і після перемоги. Сергій Собко, начальник штабу — заступник командувача Сил ТрО ЗСУ бригадний генерал

Зараз саме той час, коли ідеї з «Племені» можуть бути корисними всім нам: тим, хто в окопах, хто збирає і везе волонтерську допомогу, тим, хто чекає на повернення додому, і тим, хто просто хоче знайти шлях у тіні, що впала на долю українців. Костянтин (Вальде) Ульянов, військовослужбовець, автор книжки «Броньований розум», член Племені

Цитати

Колективне суспільне значення

Ізраїльтяни отримують благо від того, що автор та етик Остін Дейсі описує як «колективне суспільне значення» війни… Подібне суспільне значення, ймовірно, не створюється такими шаблонними фразами як «Дякуємо за вашу службу», які багато американців зараз вважають за потрібне казати солдатам і ветеранам. Воно також не створюється вшануванням ветеранів на спортивних змаганнях, дозволом першими йти на посадку у літак або наданням їм незначних знижок у магазинах. Навпаки, ці символічні дії лише поглиблюють прірву між військовими та цивільним населенням, підкреслюючи той факт, що деякі люди служать своїй країні, але переважна більшість — ні. В Ізраїлі, де близько половини населення служить в армії, рефлекторна подяка за службу має так само мало сенсу, як подяка за сплату податків.

Формула задоволення

Висновки відповідають так званій теорії самовизначення, яка стверджує, що людям потрібні три основні речі, щоб відчувати задоволення: вони мають відчувати себе компетентними в тому, що вони роблять; вони мають відчувати себе справжніми у своєму житті; вони мають відчувати зв’язок з іншими. Ці цінності вважаються «внутрішніми» гарантіями людського щастя, які набагато переважають «зовнішні» цінності, такі як краса, гроші та статус.

Найвідоміша книга Ернста Юнґера "В сталевих грозах" («In Stahlge-wittern»), яка має підзаголовок "Зі щоденника командира ударної групи", була вперше опублікована 1920 р. коштом автора й упродовж кількох років стала бестселером. Це, можливо, найдокладніша, найправдивіша, найважливіша книга про Першу світову війну. Форма щоденника виявилася при цьому адекватним засобом передачі фронтових вражень: регулярні й точні, хоча й фрагментарні нотатки утворюють врешті-решт багатоманітну й вражаючу воєнну мозаїку, яка не могла б бути переконливішою. 

Відгук

"Книга Юнґера "В сталевих грозах" передує найзнаменитішому німецькому антивоєнному творові, романові Еріха Марії Ремарка "На Західному фронті без змін" (1928/29). Для його автора ця книга була взірцем, і в опублікованій 1928 року статті він хвалив її за те, що вона показувала воєнний досвід «без усякого пафосу» і з «належною об’єктивністю»: «точно, серйозно, сильно й з наростаючою напругою, аж поки в ній і справді не знайшло свого вираження суворе обличчя війни, жахіття матеріальної битви й незмірна, всепоглинаюча сила віталізму серця». Сьогодні Ремарк сформулював би це, очевидно, інакше; але те, що він тоді висловив, лишається незмінним і сьогодні: проникливе й нещадне, водночас сповнене страждань і фривольне, так само шокуюче, як і вражаюче зображення війни слід визнати письменницьким досягненням і документацією епохальної диспозиції та досвіду, навіть якщо до війни ставитися з відразою." Гельмут Кізель

Про автора 

Ернст Юнґер (1895-1998) – видатний німецький письменник, оповідач, публіцист, есеїст. Бойовий офіцер, активний учасник двох світових воєн. Ідеолог «консервативної революції», ентомолог, військовий теоретик. Найсуперечливіша постать німецької літератури 20 ст. з надто мінливими духовними інтенціями, представник т.зв. «магічного реалізму». Ранні твори позначені «героїчним нігілізмом» переживання Першої світової війни. Згодом відходить від національно-революційних ідеалів і з етично-гуманістичних позицій критикує тоталітаризм і насилля, вбачаючи у них загрозу бездуховності. 

Видатний стиліст, майстер кристально ясної прози з точністю формулювань і холодним відстороненням від зображуваного, тяжінням до естетизму й маньєризму. У пізній творчості торкається метафізичних проблем, застерігаючи від уярмлення особистості, яке несуть із собою авторитарні й технократичні моделі розвитку людства. 

«Війна як внутрішнє переживання» – це друга книга Ернста Юнґера, німецького офіцера та письменника. У цьому творі, як і в його відомих мемуарах «У сталевих грозах», ідеться про Західний фронт Першої Світової. Натомість тут Юнґер уже з перспективи 1920-х робить спробу філософського осмислення війни: розмірковує над тим, як війна змінює людину, як впливає на кохання, мистецтво, літературу, політику – і пояснює, чому помиляються пацифісти.

Сорок вісім хитрих, безжальних, повчальних законів влади від Роберта Гріна, які стануть у пригоді кожному, хто прагне досягати вершин.

Спокусливо Грамотно Захопливо. Суперечливий підручник для людей, які відчайдушно бажають бути на вершині. People magazine

Як навчитися долати перешкоди й перетворювати їх на успіх? Де черпати енергію та натхнення для сильних вчинків? Як подолати страх і змусити долю грати за вашими правилами? Книжка навчить вас розставляти пріоритети, вивчати й розуміти людей, опановувати власні емоції й не говорити більше, ніж потрібно. Практичні поради, що ґрунтуються на 48 законах Гріна, допоможуть усім, хто жадає успіху, прагне впевнено йти до мети й завойовувати світ.

Закони влади і поради щодо їх застосування

Яскраві приклади успіхів та найгучніших провалів керівників в історії влади

Як перетворити перешкоди на можливості

Лінія поведінки для керівників та підлеглих

Правила владної гри

Про автора

Роберт Грін — культовий американський письменник, автор популярно-публіцистичної літератури про механізми функціонування влади у суспільстві та політиці, а також про особливості стратегічного мислення та закони обману. Вільно володіє кількома мовами, вважається одним з найкращих лекторів у світі, якого великі компанії запрошують для навчання топ-менеджерів.

«Альманах 2022» — це збірка творів, до якої увійшли роботи переможців та фіналістів Конкурсу воєнноїї поезії пам’яті Гліба Бабіча й Конкурсу воєнної короткої прози від видавництва «Білка».

56 авторів, серед яких є як нові імена, так і вже відомі, надали свої твори для «Альманаху 2022».76 творів від абсолютно різних людей — і військових, і цивільних — об’єднані проживанням російсько-української війни у період 2014–2024 років.

Поезія та різна за жанрами проза дають можливість озирнутися і відкрити для себе 2022 рік наново, зрозуміти, наскільки ми стали сильнішими, а також продовжити у текстах життя людей, які загинули, захищаючи найдорожче.

Наразі Конкурс військової поезії пам’яті Гліба Бабіча та Конкурс воєнної короткої прози від видавництва «Білка» отримали продовження.

Від авторитетного консервативного філософа сучасності

За підтримки ГО «Реформація»

ТЕМАТИКА

Філософія, політологія, консерватизм, культурний консерватизм, цінності.

ПРО КНИЖКУ "КОНСЕРВАТИЗМ. ЗАПРОШЕННЯ ДО ВЕЛИКОЇ ТРАДИЦІЇ"

Видатний філософ Роджер Скрутон веде читачів від початків консерватизму як політичної філософії у XVI столітті до сьогодення та показує, що консервативне мислення зіграло важливу роль в інтелектуальній історії Заходу.

Ба більше, без таких консерваторів як, зокрема, Едмунд Берк, віконт де Шатобріан, Томас Стернз Еліот, Фрідріх Гаєк та Хосе Ортега-і-Гассет Західна цивілізація ніколи не стала б тим поєднанням свободи та відповідальності, який донедавна забезпечував її успіх.

ДЛЯ КОГО ВИДАННЯ

Для тих, хто цікавиться суттю консерватизму — без упереджень і нашарувань стереотипів. Для всіх, кому небайдужі історія, філософія, мистецтво.

ЧОМУ ЦЯ КНИЖКА РОДЖЕРА СКРУТОНА

Чи справді «консерватизм» — відсталість, символ небажання щось змінювати? Чи справді консерватори — ті, хто виступав проти свободи? На ці питання аргументовано відповідає Роджер Скрутон. Він показує консерватизм з іншого боку — через праці Гассета і Гаєка, вірші Еліота й Рільке, музику Гофмансталя та Штрауса. Це не заперечення прогресу, а те що зробило Захід вільним та успішним.

ПРО АВТОРА

Роджер Скрутон — британський філософ і письменник. Член Британської академії, членкореспондент французької Академії моральних і політичних наук. Редактор консервативного політичного журналу Salisbury Review. Автор понад 50 книжок із філософії, мистецтва, музики, політики, літератури, культури, сексуальності та релігії. Серед його найвідоміших публікацій — «Значення консерватизму», «Сексуальне бажання», «Естетика музики» і «Як бути консерватором». Дописувач Times, Spectator і New Statesman.

Інша книга автора:

«Як бути консерватором», Роджер Скрутон, «Наш Формат», 2024 рік

КНИЖКИ НА СХОЖУ ТЕМАТИКУ

• «Смисл історії. Як розум і мораль зумовили велич Заходу», Бен Шапіро, «Наш Формат», 2022 рік.

ВІДГУКИ

Один із найпромовистіших і найзворушливіших спогадів про консервативні традиції в західній політиці, філософії та культурі, які я коли-небудь читав. Це чудовий підручник для тих, хто погано знайомий із консервативними ідеями. Річард Олдос, Wall Street Journal

Автор демонструє, що навіть система поглядів, яка апелює до збереження традиції, міняється з часом, змінюється її співвідношення з іншими ідеологіями, які теж еволюціонуть. Колишні «союзники» консерватизм та лібералізм стають завзятими суперниками в сьогоденні. Рекомендую усім, хто цікавиться чим був і чим є консерватизм, завдяки чому він досі непросто є, залишається впливовим у світовій політиці. Володимир В'ятрович, історик

Ця книжка не є «консерватизмом для початківців» і потребує наявності базових уявлень з історії, політології та філософії. Проте для будь-якої освіченої людини це видання досить простими словами переконливо демонструє хибність багатьох усталених упереджень про консерватизм. Роман Лехнюк, історик, "Запрошення до великої традиції. Чим є і чим не є консервативна ідея"

ЦИТАТИ З КНИГИ РОДЖЕРА СКРУТОНА

Для консерватизму важлива і свобода, і її обмеження

Зображення громадянського суспільства, представлене Смітом, стало основою для консервативної позиції того часу. Громадянське суспільство справді складається з індивідів, які вільно діють, — Сміт це визнає. Але свобода передбачає відповідальність, що ґрунтується на співчутті, яке змушує нас намагатися дивитися на свою власну поведінку й поведінку інших з позиції неупередженого судді. Інститути права та влади існують, щоб накласти обов’язки й гарантувати, що їхнього виконання не уникнуть і ними не зловживатимуть. Звісно, ліберали це також визнають. Але для консервативної позиції важлива відмінність у наголосах.

Для консерватизму важлива свобода, це так. Але для нього також важливі інститути й підходи, які визначають відповідальність громадян і гарантують, що від свободи ми всі будемо у виграші. Тому для консерватизму також важливі обмеження свободи. І тут, у потенційному конфлікті з крайніми ліберальними поглядами, які найвище цінують свободу й відмовляються обмежувати її використання, ми стикаємося з однією з основних політичних проблем нашого часу.

Птахи — несправжні, Австралії — не існує, а число 39 — прокляте. Звучить як недолуга вигадка, в яку ніхто ніколи не повірив би, чи не так? Насправді це конспірологічні теорії, в реальності яких переконані тисячі людей у всьому світі.

У своїй книжці політолог-міжнародник Максим Яковлєв досліджує найрізноманітніші теорії змов та пояснює, як конспірологи бачать світ і за допомогою яких інструментів вони складають свої змовницькі мозаїки.

Масони, євреї та рептилоїди. COVID-19 і Швеція, Данія й норки. Некрокомуністи й мультиплікатори-змовники. Як насправді працює ефект ДаннінгаКрюґера? Чому потонув «Титанік» і до чого тут мандрівники в часі?

Максим розповідає про змови у спорті та на Євробаченні, про загибель принцеси Діани, перемогу Обами на виборах за допомогою маніпуляцій погодою, а також про те, що Римську імперію нібито придумала іспанська Інквізиція, а Україну — масони. За допомогою вправ і низки опитувань ви зможете перевірити, чи схильні самі вірити в подібні змовницькі теорії, та зрозумієте, як сконструювати власну.

Максим Яковлєв досліджує українську та міжнародну політику.Очолює кафедру міжнародних відносин і керує Школою політичної аналітики Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Одна з найкращих книжок року Time • Vogue • Fortune • Bloomberg

Бестселер New York Times

У США продано понад 9 мільйонів примірників

ТЕМАТИКА

Історія, біографії, політологія, біографія Черчилля, Друга світова війна.

ПРО КНИЖКУ "ВЕЛИЧ І НИЦІСТЬ"

Це історія про рік, що зробив Черчилля Черчиллем — отим ексцентричним генієм, яким ми його знаємо. Він працював у ліжку чи ванній, спав будь-де й будь-коли, ненавидів свист і помилки у звітах міністрів. А ще — ніколи не розлучався із чорною валізою для паперів і вмінням підбадьорити інших — навіть коли розповідав сумні історії.

Що переживав прем’єр, коли його переповнювало дражливе передчуття труднощів і можливостей? Коли тисячі бомб шматували його місто, а він ціною надзусиль вигризав довіру Штатів до Британії як союзника? Як реагувала його сім’я, коли торохтіли повітряні атаки, вили сирени й гуркотіли бомбардувальники? Це емоційна історія найпохмуріших 1940-1941 років у Лондоні через повсякдення Черчилля і його оточення.

ДЛЯ КОГО ВИДАННЯ

Для всіх, хто цікавиться історією та біографіями відомих людей, зокрема Вінстона Черчилля. Для тих, хто любить читати не сухі факти, а напівхудожню оповідь, що ґрунтується на достовірних фактах.

ЧОМУ ЦЯ КНИЖКА ЕРІКА ЛАРСОНА

Книжка особливо близька українцям, адже описує реалії Британії під час війни: що переживали люди, як реагувала влада, як вдалося об’єднати суспільство тощо.

Це унікальна історія, що показує Черчилля не як монументального лідера, а як живу людину із запальним характером, живими емоціями й палкими промовами.

ПРО АВТОРА

Ерік Ларсон — автор восьми книжок, шість з яких стали бестселерами New York Times. За твором «Диявол у Білому місті» готується мінісеріал з Кіану Рівзом у головній ролі для платформи Hulu, а StudioCanal and Playtone Productions має права на екранізацію «У саду чудовиськ».

КНИЖКИ НА СХОЖУ ТЕМАТИКУ

• «Моє життя», Ґолда Меїр, «Наш Формат», 2021 рік.
• «Команда суперників. Біографія Лінкольна», Доріс Ґудвін, «Наш Формат», 2019 рік.

ВІДГУКИ ПРО КНИЖКУ "ВЕЛИЧ І НИЦІСТЬ"

Завдяки відчуттю присутності Ларсон занурює читачів у глибину роботи Черчилля та його команди — як вони дивовижно швидко вирішують питання життя і смерті. Білл Ґейтс

Захоплива книжка, від якої неможливо відірватися. Опра Вінфрі

ЦИТАТИ

Черчилль ігнорує власну безпеку

Бомбардування Лондона посилило страх за безпеку Черчилля, який він сам, здавалося, не поділяв. Навіть під час найлютіших рейдів він вилазив на найближчий дах і дивився. Однієї холодної ночі, спостерігаючи за рейдом із будинку, під яким розташовувалося бомбосховище Кабінету міністрів, він грівся, сидячи на димарі, аж поки до нього піднявся офіцер і чемно попросив посунутися: дим заходив назад у кімнати. Черчилль, зачарований гарматними пострілами, підходив до комплексів протиповітряної оборони навіть коли над ним пролітали німецькі бомбардувальники. Під час рейдів відправляв персонал у бомбосховище, але сам туди не йшов, а повертався працювати за стіл. І вночі, й під час пообіднього перепочинку він спав у себе в ліжку.

«Одного-двох я встигну уколошкати»

Перспектива нападу змусила всі прошарки британського суспільства замислитися про те, що конкретно він спричинить — не в абстрактному сенсі, а на рівні подій, які можуть відбутися, поки ти сидиш за столом і читаєш «Дейлі експрес» або підстригаєш трояндові кущі, стоячи навколішки у себе в саду. Черчилль був переконаний: Гітлер насамперед воліє його вбити, сподіваючись на те, що наступний уряд буде поступливішим. Він наполягав на тому, щоб у багажнику його авто завжди лежав ручний кулемет «Брен», і неодноразово присягався, що як німці нападуть, то забере їх із собою в могилу якомога більше. За словами інспектора Томпсона, Черчилль часто мав при собі револьвер — і подеколи його губив. Пригадує, як Черчилль, бувало, починав ним розмахувати, «лукаво і з насолодою» вигукуючи: «Бачите, Томпсоне, — живим вони мене не візьмуть! Одного-двох я встигну уколошкати, поки мене застрелять».

Як Вінстон Черчилль формував світову політику.

Тематика книжки

Історія, біографії

Про книгу «Фактор Черчилля: Як одна людина змінила історію» Боріса Джонсона

Безсумнівно, Вінстон Черчилль є одним з найвидатніших політичних діячів всіх часів. Саме його рішучі дії допомогли Великій Британії пройти через буремні часи світових воєн, не втративши гідності. Цей історичний досвід досліджує Боріс Джонсон у своїй книзі. Він аналізує помилки та досягнення, розвінчує міфи та віддає належне відчайдушності, красномовності та глибокому розуму свого видатного колеги, не забуваючи про його досить специфічне почуття гумору.

Кому варто прочитати книгу?

Ця книга буде корисною всім, хто цікавиться історією світової політики. Також варто ознайомитись з нею, якщо ви хочете більш глибоко розуміти сучасні політичні події у світі та в Україні.

Чому варто купити книгу «Фактор Черчилля: Як одна людина змінила історію»?

Ця книга, безумовно, варта вашої уваги тому, що на відміну багатьох книг про життя та доробок колишнього прем'єр-міністра Великої Британії, написана її теперішнім очільником. Боріс Джонсон оглядає постать Черчилля з точки зору не просто англійця, але й політика.

Про Боріса Джонсона

Боріс Джонсон — британський журналіст, письменник та, насамперед, політик. Колишній мер Лондона та чинний прем'єр-міністр Великобританії. Випускник Оксфорда, автор багатьох книг на історичну тематику. Його праця «Омріяний Рим» також перекладена українською мовою.

Відгуки

Захоплива подорож по життю нашого найвеличнішого військового лідера, Вінстона Черчилля

The Telegraph

Життєрадісно, дотепно та надзвичайно цікаво

The Economist

Кращі цитати книжки

Про важливість спокою

Тільки залишаючись спокійним можна правити душами.

Про красномовство

Те, що він казав, підбадьорювало людей, об'єднувало їх, наповнювало енергією.

Про дефекти мови

Іноді помірне заїкання або інший дефект мови допомагає заволодіти увагою аудиторії.

Репринт краківського видання 1912 року, який не булоцензуровано.

Тематика книги

Історія, культура, націотворення.

ПРО КНИЖКУ

Книжка, яку ви тримаєте, — це репринт другого (позацензурного)видання, яке вийшло у Кракові 1912 року. Готували його до друкуБогдан Лепкий і В’ячеслав Липинський уже після смерті автора таВасиля Доманицького, редактора першого видання 1908 року(петербурзького, цензурованого). Перше видання накладом 7000примірників розкупили вже за місяць. Більшу частину накладу другоговидання книжки спалили російські війська під час Першої світовоївійни, відтак воно стало бібліографічною рідкістю. На переконанняЄвгена Чикаленка, ця книжка після «Кобзаря» є найкориснішою.

ДЛЯ КОГО КНИЖКА

Для найширшого кола читачів, усіх, хто хоче поглибити знання з історіїрідної країни від давніх часів до початку ХХ століття.

ЧОМУ ЦЯ КНИЖКА

У книжці Миколи Аркаса подано всю історію українського народу допочатку ХХ століття. У ній автор викладає результати тривалоїдослідницької роботи, наводить фотодокументи, фактичні матеріалипро побут і звичаї українців. Спочатку Микола Аркас задумував простонаписати популярний нарис для онука, щоб він вивчав історію, однакзгодом видав працю для ширшої аудиторії.

ПРО АВТОРА

Микола Аркас – український культурно-освітній діяч, письменник,композитор, історик, меценат... Один із засновників і голова «Просвіти»в Миколаєві та народної школи з українською мовою викладання.Автор першої української ліричної народно-побутової опери «Катерина»за поемою Тараса Шевченка

Книжки на схожу тематику

• «Скоропадський. Спогади 1917-1918 (Український переклад)»Павло Скоропадський, «Наш формат», 2017 рік;

Найкращі цитати книжки

Про традиційну їжу слов’ян

Що їли тоді Словяне? Звичайна страва бідніших людей була така: хліб(найбільш житній), сочиво (варений горох, квасоля та инша городина — певноякийсь борщ), або каша, та варена й помащена олією городина; в скоромнийдень — сир, у пісний — риба (це вже пізніш, як зайшло христіянство); буваломясо. Їли ще кисіль: муку розбовтували водою, варили і підливали «сити» —розведеного водою меду. Пили найбільш мед, пиво та сирівець. Вино зате булоріч дуже дорога — тільки дуже заможні та значні люде могли уживати його.

Про початок кар’єри Богдана Хмельницького

За гетьмана Павлюка у 1637 році ми вже бачимо Богдана військовим писарем,і тоді він часто їздив у Варшаву із старшиною козацькою на сейм і до короля.Він вів у війську все діловодство: писав листи до короля польського і дозаграничних держав, до всяких панів і урядів, видавав всякі грамоти,універсали, патенти, бо військо Запорожське було мов осібне царство, а писарвійськовий — як найстарший міністр. Кажуть, що як Конецпольський збудовавкріпость Кодак, то приїхав із французьким інженером Бопланом оглядати її; іспитав, глузуючи, старшину: — А що, як здається вам Кодак? Хмельницький,просміхаючись, одказав по латині: — Manu facta, manu destruitur. — Се означає:що руками зроблено, те руками можна й зруйновати.

Книга польського репортера та письменника Мірослава Влеклого — жанрово унікальна. З одного боку, автор створив репортаж-реконструкцію подорожі до Радянського Союзу в 1930-х роках Ґарета Джонса — британського репортера, який першим розповів у західних медіях правду про Великий голод в Україні. З іншого боку, ця книга — докладна та драматична біографія Ґарета Джонса, якого за опубліковані тексти про «комуністичний рай» цькували деякі корумповані західні журналісти, а через декілька років він помер за достатньо загадкових обставин.

Мірослав Влеклий – польський письменник і репортер, автор репортажних книг «Я був тут. Тоні Галік», «All Inclusive. Рай, у якому секс є богом», «Рабан! Про церкву з іншого світу». Співавтор декількох репортажів, за якими створено театральні вистави «Сварка», «Листи на волю», «Бог у дім», «Львів не віддамо». Лауреат премії «Маґеллан» у номінації «Репортажна книга» («Я був тут. Тоні Галік»), номінований на премію ім. Беати Павляк та тричі – на премію Newsweek ім. Тереси Торанської.

«Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала» – перша книжка Мірослава Влеклого перекладена українською мовою.

У центрі «Нарисів таємної війни» Тімоті Снайдера — запаморочлива шпигунська історія польського художника і розвідника Ґенрика Юзевського — одного з найближчих соратників Юзефа Пілсудського, віце-міністра внутрішніх справ українського уряду в 1920 році, волинського воєводи у міжвоєнний період, багаторічного підпільника і конспіратора. Його драматичну біографію Снайдер майстерно поєднує з глибоким історичним дослідженням проукраїнських політичних та інтелектуальних еліт Польщі першої половини ХХ століття — прометеїстів, їхньої участі у протистоянні більшовицькому терору та, пізніше, сталінізму, в амбітному проєкті визволення Радянської України. Це захоплива й динамічна розповідь про змагання польської та радянської розвідок, і водночас ґрунтовна наукова праця на базі сотень архівних джерел.

Книжка про філософію стоїцизму — вчення, яке сьогодні набуває все більше популярності. Античні стоїки уміли те, що багатьом із нас сьогодні не під силу — жити у гармонії із собою, підтримувати баланс в житті між матеріальним та духовним, не турбуватися через те, що неможливо змінити. Та, врешті, всі вони були по-справжньому щасливими і насолоджувалися життям.

У сучасному світі люди весь час кудись поспішають, живуть у постійному стресі та під тиском дедлайнів. Ця книжка — справжній практичний посібник зі змін свого життя на краще, розрахований на цілий рік (52 тижні). Вона не просто пояснює принципи стоїцизму, а ще й дає конкретні вправи, які допоможуть звільнитися від тягаря психологічної напруги, усвідомити внутрішню силу та почати насолоджуватися моментом. Це книжка, створена не для читання, а для дій.

Про авторів:

Массімо Пільюччі — американський філософ, професор філософії в коледжі Леман, Міського університету Нью-Йорка. Є автором бестселера «Як бути стоїком». Писав статті для The New York Times та The Wall Street Journal.

Ґреґорі Лопез — практикуючий світський буддист і стоїк. Засновник та фасилітатор зустрічі стоїків у Нью-Йорк, співзасновник організації The Stoic Fellowship, яка спрямована на підтримку та збільшення спільнот стоїків у всьому світі.

Чим хороша ця книжка:

Розкриває мудрість античної філософії простою і доступною мовою та пояснює, які її принципи ми всі можемо застосовувати у повсякденному житті;

Дає чітко структурований 52-тижневий план, який допоможе назавжди змінити своє життя за допомогою простих щоденних вправ;

Книжка розбита на 3 розділи — дисципліну бажання, дії та згоди. Завдяки такому поділу у вас буде можливість досягти змін в різних сферах вашого життя, зокрема розвинути силу волі, характер та досягти омріяного "дзену" в особистому та професійному житті.

Поет і Громадянин Василь Стус (1938–1985) не зміг побувати на презентації жодної зі своїх книжок. Бо в Україні його не друкували — збірки віршів ходили по руках у самвидавному вигляді, а публікували їх лише за кордоном. Участь у русі незгідних з русифікаторською й антиукраїнською політикою, активна правозахисна позиція двічі приводили Стуса на лаву підсудних — за статтею «Антирадянська агітація і пропаганда».

У книжці «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР» правда про кримінальну справу, життя і смерть поета. Тут зібрано архівні документи з кримінальної справи Василя Стуса, покази свідків, листи поета з тюрми, спогади його рідних та друзів. Ознайомившись із наведеними матеріалами, читачі дізнаються про невідомі факти щодо життя, ув’язнення та загибелі Стуса, які досі охороняли під грифом «Секретно».

• Суд і роль адвоката Медведчука.
• Останні роки життя в таборі особливого режиму.
• Нобелівська премія: чи мав поет шанс її здобути?
• Смерть Василя Стуса: хворе серце, убивство чи самогубство?

Оновлене видання «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР» містить в собі офіційне повідомлення ГУР МОУ про вилучення даної книги з бібліотек на тимчасово окупованих територіях.

«Коли змінюються факти» – збірка есеїв, але водночас це збірка одержимостей.Одержимостей Тоні. Усі вони тут: Європа й Америка, Ізраїль та Близький Схід,правосуддя, простір громадянської дискусії, держава, міжнародні відносини, пам’ять ізабуття, а понад усе — історія. Повторювана знову і знову на цих сторінкахпересторога, яка вказувала, що ми засвідчуємо крах «економічної епохи», їперетворення на «еру страху» і входження до «нової епохи непевності», знаменувалаглибину його пригніченості та стурбованості через курс, який взяла політика. Йогоочікування були високими, він був відданим спостерігачем. Гадаю, у цих есеях визнайдете і проникливого реаліста, який вірив у факти, події, дані, і ідеаліста, який немав прагнень дрібніших за добре прожите життя; і не тільки для себе, але й длясуспільства. (Дженніфер Гоманс)

Тоні Джадт (1948–2010) – британський та американський історик, публіцист, публічнийінтелектуал. Член Американської академії мистецтв та наук і Британської академії.Викладав у Кембриджському, Каліфорнійському, Оксфордському та Нью-Йоркськомууніверситетах. Заснував Інститут Ремарка при Нью-Йоркському університеті та був йогодиректором.
Автор багатьох досліджень з історії Європи ХХ століття, зокрема історії Франції.Українською мовою опубліковано декілька книг Тоні Джадта, зокрема «Роздуми продвадцяте століття» (спільно з Тімоті Снайдером), «Після війни. Історія Європи від 1945 року».

Людське життя сміхотворно коротке. Все, що ми маємо — це в середньому 4 тисячі тижнів, або ж 80 років. Усвідомивши це, вам точно перехочеться витрачати свій час на скроління соцмереж. В погоні за продуктивністю та намаганням все встигати, ми часто втрачаємо зв’язок із самими собою, забуваємо, що для нас справді важливо. Пріоритетність розмивається, а бажання завжди досягати максимальних результатів робить нас надміру тривожними, викликає стрес і роздратування. Як зрозуміти, що для нас є справді важливим, а що не варте і крихти нашого часу? Як наповнити своє життя сенсом та зосередитись на справді важливих для нас речах?

Так, чотири тисячі тижнів — це справді мало. Але цього точно достатньо, щоб прожити усвідомлене та наповнене життя.

Про автора:

Олівер Беркмен — британський журналіст і письменник, у 2015 році отримав нагороду за найкращу наукову історію року (Science Story of the Year) про людську свідомість. Колумніст у The Guardian, автор двох бестселерів.

Чим хороша ця книжка:

Автор поєднує підходи стародавніх та сучасних філософів, психологів та духовних вчителів, щоб вибудувати свою теорію про управління часом. Саме тому знання, які він виклав у цій книжці, не старіють і не втрачають свою актуальність і до сьогодні, бо базуються на вічних цінностях.

Дає зрозуміти, що наші цілі часто формуються під впливом нав’язаних нам ідеалів. Беркмен доводить, що кожен має сам вирішити, що для нього є найважливішим і витрачати свій час саме на це.

Ненав’язливо, доступно та з гумором автор висловлює прості, але вічні істини людського буття;

На прикладах та історіях з античності автор розповідає, як відкидати неважливе та займатися тим, що є найбільш цінним саме для вас.

Тематика видання

Індивідуалізм, психологія творчості, приватна власність, великий бізнес.

Про книгу

«Атлант» – magnus opus Айн Ренд, який вона писала 12 років. Згідно з даними опитування Бібліотеки Конгресу США, це друга після Біблії книга, яка змінила життя американських читачів. Бурхливі обговорення фундаментальної трилогії, великої «політичної притчі» тривають від 1957 року, з дня першого видання, на ній виросли три покоління американців, мільйони «атлантів» розлетілися по всьому світу. Три частини трилогії названі відповідно до основних законів логіки: «Несуперечність», «Або-або, «А є А». В останній частині свого фундаментального роману ідей Айн Ренд змальовує цілісну філософську систему, яка досі викликає палкі дискусії, де від захвату до обурення — один крок.Країна, яку залишили її творці, винахідники та мислителі, приречена на війну, голод і смерть. Владу захоплюють невігласи, корупціонери й мародери. Історія триває бодай тому, що одна вольова жінка на ім’я Даґні Таґґарт переконана, що досконалий світ справжніх цінностей існує. Вона намагається зламати сценарій неминучої катастрофи. Її Атлантида не міф. У світі ще є сміливці, спроможні створити суспільний лад, де немає конфліктів, не виникає потреби в самопожертві, жодна людина не становить загрози для мети інших. Бунтівні атланти знають, що розум таки переможе. Риторичне питання, хто такий Джон Ґолт, насправді має відповідь, а неймовірні ідеї – своє втілення, яке приголомшує людську уяву.

Для кого книга

Для власників бізнесу, менеджерів і всіх вибагливих читачів.

Чому ця книга

«Атлант» Ренд не має чітких часових меж, ніби стоїть поза часом, як і події, які розгортаються на сторінках цієї книжки: реалізм переплітається з містикою та науковою фантастикою, утопія з антиутопією, гротеск із романтизмом, філософія з політекономією. Літературознавець і перекладач Лесь Герасимчук у своєму огляді книжки пише, що сутність творчості Ренд у поверненні до Людини; Айн Ренд як творча особистість концептуально увібрала в себе найвищі художні ідеї від «кінця віку» до постмодернізму.

Про автора

Айн Ренд – (англ. Ayn Rand; Аліса Розенбаум, 1905-1982) – американська письменниця єврейського походження, філософ, яка створила філософську систему об'єктивізму. Почала писати сценарії з восьми років, а пригодницьку прозу – з десяти. Емігрувала в Америку у 1926 році, де працювала помічницею режисера в Голлівуді, потім переїхала до Нью-Йорка, щоб присвятити себе філософії і літературній творчості. Справжня слава до Ренд прийшла після написання антиутопії «Гімн» (1938), водночас на ім'я авторки працювала кіноіндустрія: твори Ренд екранізували в Штатах, в Італії Амбіції дівчини, яка прагнула підкорити «фабрику мрій» не обмежувалися кіномистецтвом, талант Ренд мав стати «втіленням слави і величі всього світу».

Цитати

***

Люди думають, що брехун здобуває над своєю жертвою перемогу. Я зрозумів, що брехня — це акт самозречення, оскільки людина віддає свою реальність особі, якій вона бреше, перетворюючи її на свого володаря, прирікаючи себе імітувати ту реальність, якої від тебе вимагають володареві погляди. А якщо людина негайно здобуває те, чого прагне домогтися власною брехнею, то ціна, яку вона за це платить — руйнування того, чому повинно було служити здобуте. Людина, яка бреше світові, назавжди стає рабом світу.

***

Хоч би про що йшлося — про симфонію чи про вугільну шахту, — вся робота — це акт творення, вона походить з одного джерела: з непорушного вміння дивитися на все власними очима. Це означає вміння здійснювати раціональну ідентифікацію. Що, своєю чергою, означає вміння зшивати, з’єднувати і створювати те, що раніше було непоміченим, нез’єднаним і нествореним. Невже не зрозуміло, що той осяйний образ, про який говорять, як про щось, притаманне авторам симфоній і романів, є даром усіх людей, які зрозуміли, як використовувати нафту, як керувати копальнею, як будувати електричний двигун? Той священний вогонь, що начебто палає в музикантах і поетах, — хіба не він протягом усієї історії підштовхує промисловців кидати виклик усьому світові заради нового металу, — так само, як і тих, хто винаходить літаки, будує залізниці, відкриває нові мікроорганізми чи континенти?.. Безкомпромісна відданість пошуку правди, міс Таґґарт? Чи випадало вам чути, як моралісти та любителі мистецтва кажуть про безкомпромісну відданість пошукам правди, притаманну митцям? Назвіть мені яскравіший приклад такої відданості, ніж твердження людини, що земля обертається, або наполягання іншої людини на тому, що сплав сталі й міді має чіткі властивості, які роблять його придатним для використання у незвичний спосіб, — і нехай світ колесує цього чоловіка, нехай нищить його, але він не візьме на себе фальшивих свідчень, не переступить через докази, здобуті власним розумом!

***

Якщо існують стадії зла, то складно визначити, хто мерзенніший — жорстока людина, яка вирішує, що має право змушувати інших думати, як хочеться їй, чи моральний дегенерат, який віддає комусь право думати за нього. Цей моральний абсолют людина ніколи не повинна навіть обговорювати. Я не погоджусь спілкуватися на підставах розуму з людьми, які позбавляють мене глузду. Я не сперечатимусь із сусідами, які вважають, що можуть заборонити мені мислити. Я не надам моральної санкції убивці, який бажає мене убити. Коли людина намагається впливати на мене силою, я відповім їй силою.

Тематика

Індивідуалізм, психологія творчості, приватна власність, великий бізнес.

Про книгу

«Атлант розправив плечі» – magnus opus Айн Ренд, який авторка писала впродовж 12 років, став її найгучнішим бестселером, одним із найвпливовіших художніх творів світової літератури. Згідно з даними опитування Бібліотеки Конгресу США, це друга після Біблії книга, яка змінила життя американських читачів. Три частини трилогії названі відповідно до основних законів логіки: «Несуперечність», «Або-або, «А є А».

У першій частині авторка знайомить читачів із головною героїнею Даґні Таґґарт, яка керує найбільшою в країні залізницею і прагне впровадити нові технології, щоб зробити свою бізнес-імперію ще сильнішою. У цьому їй допомагає Генк Ріарден – король металургії, а ще нафтовий монополіст Елліс Ваятт, що перетворює Богом забуту землю на промисловий рай. У їхніх руках — наймогутніші корпорації, що від них залежить доля країни. Вони — сучасні атланти. Їхня релігія — економіка, їхня відповідальність — тягар усього світу. Колись вони мріяли змінити життя суспільства, а тепер їм доводиться чути, що вся їхня праця лише помножує несправедливість. Що всім людям потрібні однакові права і можливості. Спершу атланти лише знизували плечима. Але настане той день, коли їм остаточно набридне тримати цей світ на своїх плечах

Для кого книга

Для власників бізнесу, менеджерів і всіх вибагливих читачів.

Перчинка книги

«Атлант» Ренд не має чітких часових меж, ніби стоїть поза часом, як і події, які розгортаються на сторінках цієї книжки: реалізм переплітається з містикою та науковою фантастикою, утопія з антиутопією, гротеск із романтизмом, філософія з політекономією. Бурхливі дискусії й обговорення фундаментальної трилогії, великої «політичної притчі» тривають від 1957 року, з дня першого видання, на ній виросли три покоління американців, мільйони «атлантів» розлетілися по всьому світу

Про автора

Айн Ренд – (англ. Ayn Rend; Аліса Розенбаум, 1905-1982) – американська письменниця, філософ, яка створила філософську систему об'єктивізму. Почала писати сценарії з восьми років, а пригодницьку прозу – з десяти. Емігрувала в Америку у 1926 році, де працювала помічницею режисера в Голівуді, потім переїхала до Нью-Йорка, щоб присвятити себе філософії і літературній творчості. Справжня слава до Ренд прийшла після написання антиутопії «Гімн» (1938), водночас на ім'я авторки працювала кіноіндустрія: твори Ренд екранізували в Штатах, в Італії Амбіції дівчини, яка прагнула підкорити «фабрику мрій» не обмежувалися кіномистецтвом, талант Ренд мав стати «втіленням слави і величі всього світу».

Тематика видання

Індивідуалізм, психологія творчості, приватна власність, великий бізнес.

Про книгу

Ренд в численних інтерв’ю американській пресі стверджувала: людина повинна жити не заради інших, а передусім ради себе. Авторку звинувачували в егоїзмі та прямолінійності щодо подачі суперечливих ідей її філософії об’єктивізму. Ренд переконувала, що кожен «мусить цілі й цінності відстоювати, боротися за них, позаяк це сутність життєвого процесу». Бурхливі обговорення фундаментальної трилогії, великої «політичної притчі» тривають від 1957 року, з дня першого видання, на ній виросли три покоління американців, мільйони «атлантів» розлетілися по всьому світу. Три частини трилогії названі відповідно до основних законів логіки: «Несуперечність», «Або-або, «А є А». Всі вони містять блискучі світоглядні монологи, вкладені в уста головних героїв Франциско Д’Анконії та Генка Ріардена. Між якими стоїть жінка, в яку обидва закохані, – Даґні Таґґарт. Їхня Країна стрімко летить у прірву: моторошна криза охоплює всі царини людського життя. Псевдовчені наполегливо пропагують: мислення – ілюзія, пошук будь-якого сенсу – абсурд, і зрештою уряд оголошує мораторій на розум. Талановиті підприємці безслідно зникають, кидаючи своє виробництво напризволяще чи знищуючи його. Даґні впевнена, що в країні з’явився таємничий Руйнівник, ціль якого – крах економіки і тотальна деградація людей. Впродовж сотень сторінок книги персонажів і читачів непокоїть одне дивне питання: «Хто такий Джон Ґолт?»

Для кого книга

Для власників бізнесу, менеджерів і всіх вибагливих читачів.

Чому ця книга

«Атлант» Ренд не має чітких часових меж, ніби стоїть поза часом, як і події, які розгортаються на сторінках цієї книжки: реалізм переплітається з містикою та науковою фантастикою, утопія з антиутопією, гротеск із романтизмом, філософія з політекономією. Літературознавець і перекладач Лесь Герасимчук у своєму огляді книжки пише, що сутність творчості Ренд у поверненні до Людини; Айн Ренд як творча особистість концептуально увібрала в себе найвищі художні ідеї від «кінця віку» до постмодернізму. 

Про автора

Айн Ренд – (англ. Ayn Rend; Аліса Розенбаум, 1905-1982) – американська письменниця єврейського походження, філософ, яка створила філософську систему об'єктивізму. Почала писати сценарії з восьми років, а пригодницьку прозу – з десяти. Емігрувала в Америку у 1926 році, де працювала помічницею режисера в Голлівуді, потім переїхала до Нью-Йорка, щоб присвятити себе філософії і літературній творчості. Справжня слава до Ренд прийшла після написання антиутопії «Гімн» (1938), водночас на ім'я авторки працювала кіноіндустрія: твори Ренд екранізували в Штатах, в Італії Амбіції дівчини, яка прагнула підкорити «фабрику мрій» не обмежувалися кіномистецтвом, талант Ренд мав стати «втіленням слави і величі всього світу». 

Цитати:

– То ви думаєте, що гроші – причина зла? – запитав Франциско д’Анконія. – А чи цікавилися ви, що є причиною грошей? Гроші – це інструмент обміну, який не може існувати, якщо не існує благ та людей, які їх створюють. Гроші – матеріальне втілення принципів, якими люди, що хочуть взаємодіяти одне з одними, послуговуються в торгівлі та обміні цінностями. Гроші не є інструментом паразитів, які випрошують ваш продукт слізьми, чи грабіжників, які відбирають його силою. Гроші введені в обіг людьми, які створюють. Чи це те, що ви вважаєте злом? Аж поки ви не збагнете, що гроші – це корінь усього доброго (або якщо цього не станеться взагалі), ви накликаєте на себе катастрофу. Коли гроші перестають бути інструментом, завдяки якому люди взаємодіють між собою, людина стає інструментом іншої людини. Кров, ридання та зброя – або долари. Робіть свій вибір, іншого немає, бо ваш час збігає. ***

Якби правдою було те, що люди можуть досягти блага, перетворюючи окремих осіб на жертовних тварин, і мене попросили б пожертвувати собою заради істот, які хотіли б вижити ціною моєї крові, якби мене попросили послужити інтересам суспільства, які не збігаються, суперечать моїм власним, або їх уважають вищими за мої, – я б відмовився, я відкинув би це прохання, як наймерзенніше зло, я боровся б із ним усіма доступними мені засобами, я боровся б із усім людством, навіть якби від смерті мене відділяла лише хвилина, я боровся б із повним переконанням праведності моєї боротьби та права істоти жити. Нехай ніхто не зрозуміє мене хибно. Якщо люди, які називають себе громадськістю, переконані, що їхнє благо вимагає жертв, тоді я скажу: хай буде прокляте це благо, мені воно не потрібне!