Книги для військових навчальних закладів

Легендарна книга швейцарського воєнного експерта майора Ганса дон Даха є чудовим посібником, метою якого є навчити, як перемагати навіть тоді, коли супротивником є, здавалося б, непереможна і суттєво переважаюча військова потуга. Автор розкриває моральні засади, стратегічні цілі, тактику і бойові техніки т. зв. малої війни. Вихідним принципом служить переконання, що боротьба за свободу не завершується навіть після нищівної поразки у регулярній війні, навіть після цілковитого розгрому армії. Із надзвичайною ясністю розкриваються принципи організації руху опору, створення формацій малої війни, забезпечення їх зброєю, боєприпасами, харчами, здійснення диверсій, засідок, методи протидії каральним заходам ворога тощо. Книга проілюстрована численними рисунками автора, які, зображаючи зразки бойових акцій та технік опору, значно полегшують засвоєння матеріалу.

Книга містить дієві збройні, бойові і захисні техніки, які, вочевидь, є небезпечними, а їх неправомірне застосування може мати серйозні наслідки і призвести до кримінального переслідування. Видання не слід передавати в руки особам, які ще не досягли 18-літнього віку.

Написаний понад 70 років тому, цей твір виявився пророчим: образ влади, яка намагається контролювати хід історії, незмінно актуальний.

Розділ літератури

Художня література, антиутопія.

Сюжет книги «1984» Джорджа Орвелла

Вінстон Сміт дотримується лінії партії та з кожною написаною неправдою все більше ненавидить свою владу. Чи зможе головний герой думати й діяти самостійно, чи зуміє вирватись з-під погляду Старшого Брата? Перекладений 60 мовами, роман є другим у рейтингу 100 кращих книг усіх часів («Newsweek»).

Хто обов’язково має прочитати книгу «1984»?

Роман називають посібником для тих, хто живе у складні часи.

Чи варто купувати цю книгу?

У цій книжці, що стала класикою, читач знайде проникливий опис тоталітаризму та окремої людини у пастці системи.

Які заслуги має Джордж Орвелл?

Джордж Орвелл (Ерік Блер) — англійський письменник, журналіст, чиї два романи, «1984» і «Колгосп тварин», видані більшим тиражем, ніж будь-які книги інших авторів 20 століття.Його роботи відзначаються гостротою, глибоким усвідомленням несправедливості, сильним спротивом тоталітаризму

Відгуки відомих особистостей про «1984»

«Я думаю, що ніколи не читав більш страшного і гнітючого роману, і все ж настільки оригінального, напруженого, з блискучим стилем і нищівним обуренням, що неможливо відірватися.» — Віктор Прітчетт, британський критик.

«Найкращий політичний роман, написаний англійцем.» — Персі Говард Ньюбі, письменник.

Цитати книжки, що описують її цінність

Про свободу спілкування

«Можливо, людина прагне не так бути любленою, як зрозумілою.»

Про свободу думки

«Свобода — це можливість стверджувати, що два плюс два дорівнює чотири. Якщо це дано, все інше додасться.»

Безсмертний і незмінно актуальний роман Орвелла — нищівна сатира на сліпе крокування поневоленого суспільства в прірву тоталітаризму.

Тематика книжки

Художня література, політична сатира.

Короткий опис книги «Колгосп тварин»

Владу над фермою перейняли спрацьовані, зневажені тварини. Озброєні лозунгами та полум’яним ідеалізмом, вони вирішили створити рай прогресу, справедливості та рівності. Ця гостра казка для дорослих увійшла до списку 100 найкращих книг усіх часів журналу «Newsweek».

Для кого книжка «Колгосп тварин»

Книга для всіх дорослих читачів, що цікавляться питаннями свободи, поневолення, психології суспільних груп.

Чому необхідно придбати цю книгу?

Коли вперше було опубліковано твір, його прообразом вважали сталінський Союз. Проте зміст шедевру Орвелла залишається неймовірно актуальним, а тому вартим прочитання.

Про автора Джорджа Орвелла

Джордж Орвелл (Ерік Артур Блер) — англійський письменник, автор відомої антиутопії «1984». Противник тоталітаризму, у своїй творчості він зосередив свою увагу на сучасних непростих часах. Першим з-поміж перекладів «Колгоспу тварин» був саме український і Орвелл профінансував його видання.

Відгуки відомих особистостей про «Колгосп тварин»

«Орвелів "Колгосп тварин" - хрестоматійна сатира на радянський тоталітаризм.» — Оксана Забужко.

«Книга для всіх і кожного, її блиск не потьмянів через п’ятдесят років.» — Рут Ренделл, британська письменниця.

Найкращі цитати книжки

Про рівність

«Усі тварини рівні, але деякі тварини рівніші за інших.»

Про людей

«Людина — єдине створіння, що споживає, нічого не виробляючи.»

Луцій Анней Сенека (бл. 4 до Р. Х. – 65 по Р. Х.) – римський філософ і письменник, видатний представник стоїцизму. У його «Моральних листах до Луцілія» звучать заклики жити у злагоді з природою, несхитно переносити удари долі, йти шляхом постійного духовного вдосконалення. Філософсько-етичні погляди, розвинуті у «Листах» належать до витоків християнської ідеології.

Залежність між інтелектом і життєвим успіхом зрозуміла і майже аксіоматична. Але ж на життєві здобутки впливає й емоційна сфера людини. Які емоційні складники передусім формують нашу долю? Для чого нам емоції та як навчитися ними керувати? Чи можна виправити емоційні моделі, закладені в людині, коли вони гальмують її рух до кращого? І взагалі, чи реально об’єднати два слова «емоційний інтелект» і не отримати суперечність?Відповіді на ці питання дає оперта на наукову базу і водночас легко написана для широкої аудиторії книжка Деніела Ґоулмана — один із безперечних психологічних бестселерів останніх десятиліть.

У 2018 році 12 класичних текстів актуальною мовою і в незрівнянному оформленні з'являться в продажі. Деякі з них українською можна буде прочитати вперше.

У центрі відомого роману французького письменника Гі де Мопассана — постать авантюриста, який мріє зробити блискучу кар'єру. Доля не наділила його жодним талантом, окрім хіба гнучкого сумління. Привабливий й улесливий, юнак виявляє, що може підкорити серце будь-якої жінки, тож користається з цього радо, хай хто перед ним: дружина друга, чи мати й донька одночасно. Ім’я головного героя, Жоржа Дюруа, на роки стало синонімом успішної безпринципності.

До серії увійдуть найбільш улюблені читачами твори класики, а саме:

• Даніель Дефо. Робінзон Крузо
• Александр Дюма. Граф Монте-Крісто
• Проспер Меріме. Кармен
• Гі де Мопассан. Любий друг
• Шарлотта Бронте. Джейн Ейр
• Оскар Уайлд. Портрет Доріана Грея
• Гюстав Флобер. Пані Боварі
• Герман Мелвілл. Мобі Дік
• Шолом-Алейхем. Тев'є-молочар
• Чарльз Діккенс. Девід Копперфілд
• Джером К. Джером. Троє в човні, не рахуючи собаки
• Леопольд фон Захер-Мазох. Венера в хутрі

У 2018 році 12 класичних текстів актуальною мовою і в незрівнянному оформленні з'являться в продажі. Деякі з них українською можна буде прочитати вперше.

Розповідаючи про своє життя, Девід Копперфілд говорить про любов і жорстокість, розчарування та душевну щедрість, вдалі нагоди, яким так і не судилося збутися, та щасливі випадки, котрі так і не принесли нікому щастя. Хлопчик, що народився після смерті батька в любові простої, але щирої жінки, виріс та пізнав або побачив на своєму життєвому шляху практично все, що тільки можна собі уявити чи вигадати. І тепер він міркує про те, як зберегти вірність собі, дорогим людям та добрим думкам.

До серії увійдуть найбільш улюблені читачами твори класики, а саме:

• Даніель Дефо. Робінзон Крузо
• Александр Дюма. Граф Монте-Крісто
• Проспер Меріме. Кармен
• Гі де Мопассан. Любий друг
• Шарлотта Бронте. Джейн Ейр
• Оскар Уайлд. Портрет Доріана Грея
• Гюстав Флобер. Пані Боварі
• Герман Мелвілл. Мобі Дік
• Шолом-Алейхем. Тев'є-молочар
• Чарльз Діккенс. Девід Копперфілд
• Джером К. Джером. Троє в човні, не рахуючи собаки
• Леопольд фон Захер-Мазох. Венера в хутрі

У 2018 році 12 класичних текстів актуальною мовою і в незрівнянному оформленні з'являться в продажі. Деякі з них українською можна буде прочитати вперше

За роман Пані Боварі Гюстава Флобера свого часу притягли до суду - книжку вважали за замах на суспільну мораль. Він же всього-на-всього розповів історію низки подружніх зрад, що їх чинить дружина провінційного лікаря, розчарована безбарвністю життя. Коли нудьга, яку не можуть втамувати численні коханці, перетворюється на відчай - тоді й з’являється конфлікт, що загрожує суспільній моралі.

До серії увійдуть найбільш улюблені читачами твори класики, а саме:

• Даніель Дефо. Робінзон Крузо
• Александр Дюма. Граф Монте-Крісто
• Проспер Меріме. Кармен
• Гі де Мопассан. Любий друг
• Шарлотта Бронте. Джейн Ейр
• Оскар Уайлд. Портрет Доріана Грея
• Гюстав Флобер. Пані Боварі
• Герман Мелвілл. Мобі Дік
• Шолом-Алейхем. Тев'є-молочар
• Чарльз Діккенс. Девід Копперфілд
• Джером К. Джером. Троє в човні, не рахуючи собаки
• Леопольд фон Захер-Мазох. Венера в хутрі

У 2018 році 12 класичних текстів актуальною мовою і в незрівнянному оформленні з'являться в продажі. Деякі з них українською можна буде прочитати вперше.

Оповідь Ізмаїла з корабля-китобоя Пекод, що з волі знавіснілого капітана Ахава ганяється океанами за білим китом-убивцею, є одним із провідних текстів американської літератури. Історія гонитви за Мобі Діком — це не лише неймовірні пригоди, але й зріз епохи та світогляду, науки та філософії: ми бачимо, як змінилися часи і уявлення людей та якими на диво незмінними залишаються основні питання, що нас турбують.

До серії увійдуть найбільш улюблені читачами твори класики, а саме:

• Даніель Дефо. Робінзон Крузо
• Александр Дюма. Граф Монте-Крісто
• Проспер Меріме. Кармен
• Гі де Мопассан. Любий друг
• Шарлотта Бронте. Джейн Ейр
• Оскар Уайлд. Портрет Доріана Грея
• Гюстав Флобер. Пані Боварі
• Герман Мелвілл. Мобі Дік
• Шолом-Алейхем. Тев'є-молочар
• Чарльз Діккенс. Девід Копперфілд
• Джером К. Джером. Троє в човні, не рахуючи собаки
• Леопольд фон Захер-Мазох. Венера в хутрі

Світовий бестселер!

Автор книги - лауреат Пулітцерівської премії за книги "Зброя, мікроби і сталь" та "Колапс"!

Автор світових бестселерів - "Зброя, мікроби і сталь" та "Колапс"!

У 2010 році на National Geographic вийшов документальний фільм Collapse, заснований на книзі Даймонда - "Колапс"!

Смілива наукова розвідка американського еволюційного біолога Джареда Даймонда "Зброя, мікроби і сталь" - це світовий науковий бестселер, який розійшовся багатомільйонними накладами і продовжує долати нові рубежі. Автор розкриває первинні історичні причини нерівностей сучасного світу, які, на його думку, криються в глибинах доісторичного минулого людства. На основі масштабних міжконтинентальних порівнянь і залучення широкого спектра новітніх досягнень історії, біології, лінгвістики, археології, епідеміології, біогеографії, палеонтології та екології Джаред Даймонд намагається пояснити "найзагальнішу схему історії", давши відповідь на головне питання книги: чому вогнепальна зброя, найзгубніші мікроби та сталь з'явилися у суспільствах одних частин світу, даючі їм переваги у завоюванні народів інших частин світу.

Про автора

Джаред Даймонд - професор географії в Каліфорнійському університеті, Лос-Анджелес. Він почав свою наукову кар'єру в галузі фізіології і розширив свою спеціалізацію у сферу еволюційної біології та біогеографії. Серед його численних нагород - Національна наукова медаль США, премія Тайлера за досягнення в галузі охорони навколишнього середовища, Міжнародна премія "Космос", стипендія Фонду МакАртура.

Відгуки 

"Масштаби і пояснювальна сила цієї книги вражають". - Журнал The New York Times

"Приголомшливо… Ця книга закладає основи розуміння історії людства". - Білл Ґейтс

У сучасному суспільстві майже щодня відбуваються суттєві зміни. А чи було так завжди? Чи можна якимось чином визначити, яке століття зазнало найбільших змін? Виявляється, що так. І це з блиском удалося чудовому англійському історику і письменнику Ієну Мортімеру, який ретельно, але водночас дуже цікаво описав і порівняв десять століть європейської історії. Виявляється, це дуже важливо для нас: адже, знаючи і розуміючи своє минуле, людство зможе більш упевнено спланувати майбутнє, яке може бути цілком щасливим.

Що перетворює цілком притомних та цивілізованих людей, які нічим не відрізняються від інших у буденному житті, на вбивць і ґвалтівників під час війни? І чи будь-хто з нас теж потенційно може стати злочинцем у відповідних умовах?

Шукаючи відповіді на ці питання, Славенка Дракуліч спостерігала за розглядами справ на засіданнях Міжнародного кримінального трибуналу в Гаазі щодо воєнних злочинів у колишній Югославії. За моторошними випадками насильства й смертями сотень тисяч людей авторка намагається розгледіти суть — причини конфлікту, що тлів упродовж певного часу, та суспільні зрушення й політичні жести, що зумовили його вибух.

«Анатомія солдата» — дебютний роман, створений офіцером британської армії Гаррі Паркером, який воював в Афганістані та Іраку і втратив в ході бойових дій обидві ноги. Ця книга, що набула величезної популярності на батьківщині письменника, надає унікальну можливість зрозуміти тих, хто воює зовсім інакше, ніж у минулому, — в тому числі, і сьогодні на Сході України. Повна патріотизму, героїки, гуманізму і сильних почуттів, «Анатомія солдата» буквально перевертає свідомість читача. Автор творить мистецтво з болю і страждань, відкриваючи нам справжнє життя тих, хто бореться і жертвує собою. Це пронизлива правда про те, що насправді означає — «бути у стані війни».

Роман «Блокбастер» хорватського письменника Зорана Жмирича присвячений подіям, що відбувалися у його країні у 1991 - 1995 роках, коли палало протистояння між прибічниками примарної «Великої Сербії» і тими, хто прагнув незалежності на своїх землях. Про людський вимір таких історичних зсувів, про прагнення до свободи, про її справжню ціну. А ще й про те, що війна героїчна та пафосна лише в кіно, в реальності ж вона брудна й злочинна. Читаючи цю книгу, автор якої був безпосереднім учасником цих подій, вам доведеться чимало пережити й передумати. Тому що це не військовий бойовик, а справжня людська трагедія, що калічить не тільки тіла, а й душі.

«Прощавай, зброє» — один із найвидатніших американських романів про Першу світову війну. Захоплива, частково біографічна оповідь Ернеста Гемінґвея висвітлює жорстокі реалії війни. У ній знаменитий гемінґвеївський телеграфний стиль перемежовується вкрапленнями потоку свідомості, і від того емоції твору сприймаються особливо гостро. Це історія мужності і страху, побратимства, любові та болю. Історія, у якій однаково сильно звучать почуття обов’язку та відчуття «не твоєї війни». Назабутня історія кохання, яке є лиш ілюзорним острівцем спокою і щастя.

«Бережіть собори душ своїх»

Події роману «Собор» розгортаються у середині ХХ сторіччя у селищі Зачіплянка. Серце Зачіплянки — давній собор, який був зведений ще запорізькими козаками і відтоді був мовчазним свідком зміни епох і владарів. Собор обертали на склад зброї, на сховище для комбікорму Колись величний, а тепер — обшарпаний та вицвілий, він чекає на нову долю. Місцеві горе-керівники жадають знести собор і побудувати на його місці «кафе для трудящих». На захист собору стають студент Микола та дівчина Єлька, у серцях яких ще живуть справжні почуття та щирі мрії

Про автора

Олесь Гончар — український письменник, літературний критик, громадський діяч, лауреат Шевченківської премії та володар звання Героя України. Твори письменника увійшли до «золотого фонду» української класичної літератури, а роман «Собор» став знаковим у доробку автора і приніс йому світову славу. Але цьому передували гостра критика з боку провладних осіб та кампанія проти видання й розповсюдження роману.

У тексті The Ukraine зумисне порушено кордон між художнім і документальним: одні його частини буквально відтворюють реальність, інші є витвором уяви. Чи кожен читач зрозуміє, які з них які? І чи має це значення? Зрештою, художній твір буває правдоподібніший за абсурдну дійсність. Фрагменти The Ukraine пов’язані дотично, як у пазлі, – а з їхньої сукупності рельєфно виринають обриси України початку двадцять першого століття. Чи the України, як іронізують герої.

Якщо битва на Соммі започаткувала еру танків, то битва у долині ріки Я-Дранґ випробувала вогнем теорію аеромобільних військ. Завдяки фаховим знанням генерала Гаролда Мура та літературному хисту журналіста Джозефа Ґелловея, учасників цієї битви, тактичні міркування, вплив політики на стратегію, особливості застосування озброєння та інші аспекти мілітарної справи набувають зрозумілих форм, складаючись у виразну картину не лише окремої битви, але й війни у В’єтнамі загалом. Книга, за мотивами якої був створений однойменний фільм, адресована військовослужбовцям, волонтерам, дослідникам воєнної історії, усім, хто цікавиться військовою справою та вивчає вплив війни на наше життя.

У цьому невеличкому виданні адмірал Вільям Г. Макрейвен, командувач Військово-морських сил США у відставці, визначив десять правил, яких він особисто завжди намагався дотримуватися і які допомогли йому з честю подолати чимало життєвих негараздів. Оригінально сформульовані правила на кшталт "не боятися акул", "не вдаряти передчасно у дзвін", "щоранку застеляти ліжко" мають глибокий підтекст.

Автор розкриває суть кожного правила, розповідає цікаві історії про людей, які свого часу надихали його власною дисципліною, наполегливістю, благородством і мужністю.

Справжня історія війни на Сході словами очевидця.

Тематика видання

Ветеранська література.

Про книгу «Сліди на дорозі» Валерія Ананьєва

«Сліди на дорозі» — це не лише книга. Це — унікальний досвід драматичних подій, які ви зможете пережити у якості очевидця. Це — жива книга, яку можна не лише прочитати, а й побачити на власні очі події, що відбувалися на Сході під час воєнних дій. Це — напруга, небезпека і полегшення, це достовірність і непідробна, справжня емоційність.
Книга містить близько сотні QR-кодів, що забезпечать читачеві повний ефект присутності та дозволять пережити унікальний досвід — побачити фото та відео реальних подій та артефактів із фронту.

Для кого книжка «Сліди на дорозі»

Книга для широкого кола людей, що прагнуть зрозуміти події 2014 року на Сході України фактично та емоційно, для патріотів та просто небайдужих читачів.

Чому варто прочитати книгу Валерія Ананьєва «Сліди на дорозі»

Книга «Сліди на дорозі» — це унікальне поєднання текстових та графічних матеріалів, що дозволяють повністю поринути в історію, яку розповідає автор. Це єдине і унікальне джерело непідробних емоцій та поєднання фактів, що складаються в неймовірну історію — кожного воїна окремо та усього народу загалом.

Про Валерія Ананьєва

Валерій Ананьєв — український десантник, військовий хронікер, блогер та мандрівник. Ветеран російсько-української війни, учасник боїв за Слов’янськ та Дебальцеве. Автор публікацій та відеороликів у Facebook та Youtube, зокрема про події війни на Донбасі.

Відгуки

«Про що ця книжка?» — так любить починати вступ Данило Яневський.
Так почну і я. І відповім його ж словами: ця книжка про людину і людей. Про звичайне, здавалося б, життя. У повсякденні воно нам бачиться звичайним. Але, як казали мудрі люди — велике видно на відстані. Найцікавіше у книзі Валери — всередині. — Роман Скрипін — український журналіст, телеведучий, засновник і керівник проекту «Skrypin.ua»

Це неймовірна і дуже сильна книга. ЇЇ сила в чесності автора перед собою та перед читачем. І пишучи книгу, автор перш за все ставив завдання бути максимально щирим. Це книга про війну, про людей, про армію, про відносини. Про думки і переживання. І, мабуть, єдина неправда, допущена у книзі, — це про її «художність», яку декларує автор. — Роман Сініцин — волонтер, один з організаторів волонтерської групи «Народний тил»

Ця книга зачепить кожного, як мінометна міна, що вибухає під ногами. Десантник Валерій Ананьєв — незвичний для літератури автор художнього твору. Хлопець з доброю посмішкою та чудовою українською мовою, тихий та виважений, він насправді обпечений зсередини вогнем війни та багатьма сімейними трагедіями. — Юрій Бутусов — український журналіст, головний редактор сайту «Цензор.нет»

Це книга про війну. Про війну з ворогом — нещадним і підступним. Про війну з нечистю і продажністю. Про війну з недолугістю та занепадом. Про війну зі спокусами, зі слабкостями, з нерозумінням і несприйняттям тебе світом, в якому ти живеш. Але й про війну із самим собою — таким, який ти є зараз, щоби стати таким, яким ти будеш потім. — Олександр Положинський — лідер гурту «Тартак», проекту «Був’є», співак і шоумен, ведучий радіо «НВ»

Книжки Мері Роуч дуже популярні у світі. І це недивно, адже вона глибокий, старанний дослідник, пропагандист науки й чудовий оповідач з гарним почуттям гумору. У «Вояках» письменниця дає цінні поради щодо того, як уціліти й зберегти бадьорий дух, здорову психіку й неушкоджене тіло, якщо доля закинула вас у гущу бойових дій. І якщо ви й дотепер думаєте, що головну небезпеку для солдата складає ворог, то ви помиляєтесь. Його основні супротивники — паніка, виснаження, спека, шум. Заступіть на чергування разом із Мері Роуч — і ви по-іншому почнете ставитися до тих, хто стоїть на захисті нації.

Постійний представник України в Раді Європи Дмитро Кулеба написав книжку про поведінку в інформаційному просторі та роботу з комунікаціями в Україні. «Війна за реальність: Як перемагати у світі фейків, правд і спільнот» – це справжній посібник з захисту персональних даних, розвитку критичного мислення та протидії маніпуляціям в епоху масової інтернетизації та діджиталізації.

Дане видання є оновленим з новою обкладинкою та передмовою від автора спираючись на нинішню ситуацію в Україні.

Орієнтуючись на приклади з Украіни, інших краін та досвід компаніи, автор проаналізував, як відбувається війна за реальність та виокремив п’ять правил, які допоможуть у ніи перемогти. Основним поштовхом до написання книжки була анексія Криму та початок збройної агресії зі сторони Росії, адже брехня та маніпуляції, які поширюються за допомогою інтернету стали невід’ємною частиною цієї війни. Й українське суспільство виявилося не готовим захищати свій інформаційний простір.

«Телебачення, соцмережі, онлайн-платформи і спільноти, реклама, блогери, фейки і декілька версій правди на будь-яку тему – все це оточує кожного з нас щохвилини. З усіх боків різні сили воюють за те, щоб вплинути на наше сприйняття реальності та схилити нас на свій бік. Ми й самі постійно, іноді несвідомо, воюємо. Книжка саме про те, як перемагати у цій війні за реальність. Читайте, якщо хочете знайти точку опори у вселенському інформаційному потопі, зрозуміти, як налаштована машина комунікативної війни і не дозволяти іншим маніпулювати вашими емоціями, переконаннями і вибором» – розповідає Дмитро Кулеба.

«Інтернет, безумовно, давно захопив світ і дозволяє не лише заводити близьких друзів, але й створювати безліч можливостей для ворогів. Соціальні мережі та онлайн-спільноти можуть стати для нас лабіринтом з неправд, маніпуляцій, чужих домислів, вигаданих зрад і несправжніх перемог та створити хибну реальність. Книжка Дмитра саме про те, як розібратись з цією новою частиною нашого життя, та що робити, аби не загубитись у вирі інформації та не дозволити ввести себе в оману. Мені здається, нам дуже важливо мати такий «посібник» з інформаційної безпеки, написаний простою та зрозумілою для всіх мовою», – зазначає співзасновниця видавництва #книголав Світлана Павелецька.

Книга Дмитра Кулеби буде корисна не лише медійникам та комунікаторам, але й у першу чергу всім тим, хто має сторінку в Facebook, любить читати Twitter, дізнається новини з сайтів інформагентств та взагалі використовує інтернет не лише для того, щоб подивитися смішні ролики.

«Як вижити і не з’іхати з глузду в епоху fake news, твіттеру Трампа, росіиськоі пропаганди та дискусіи про захист персональних даних? Дмитро Кулеба знає відповідь і дає практичні и точні поради. Ця книжка буде однаково цікава як простим споживачам новин, так і професіоналам комунікаціи», – Севгіль Мусаєва, головна редакторка інтернет-видання «Украінська правда».

В літературі середньовічної Візантії поганин Марк Аврелій постає обізнаним у багатьох науках мудрецем і сповненим чеснот праведником, якому мало що бракує до навернення в істинну віру. Ренесансна Європа вбачала в Маркові Аврелієві досконалий взірець правителя-гуманіста, чия розсудливість в управлінні державою базується на всебічній освіченості та людинолюбному світогляді.

Книга містить ґрунтовний аналіз проповідницької спадщини Митро-полита Андрея Шептицького з точки зору її відповідності (чи невідповідності) методологічному принципу, що в нинішній час отримав назву «позитивної суми», або «win-win». Генезу цього способу думання Митрополит виводив із богослов’я, а приклади його застосування самим Митрополитом автор знаходить у посланнях Кир Андрея у сфері економічних стосунків, національних взаємин, державного будівництва, міжконфесійних та міжрелігійних відносин. Цю наукову розвідку автор доповнив своїм власним баченням того, яку роль принцип «позитивної суми» та формули Митрополита Андрея можуть відіграти в найближчому майбутньому України та світу.

Два найвідоміші твори В. Домонтовича під однією обкладинкою.

Захопливий і доволі екстраваґантний роман «Дівчина з ведмедиком» розповідає про кохання поміркованого учителя і його учениці-бунтарки. Однак це також блискучий приклад інтелектуальної прози про зміну культурних орієнтацій і трагічну розколотість людини, якій випало жити у кризову добу.

«Доктор Серафікус» — історія про дивакуватого й інфантильного професора-аскета, що проповідує своєрідний «донжуанізм навпаки»: бажання кохати всіх жінок і зректися будь-якої.

Василь Симоненко (1935–1963) — поетична легенда «шістдесятництва» як суспільно-мистецького руху. Його вірші не пропускала до друку радянська цензура, тому їх поширювали у самвидавних списках і переписували від руки — вчителі, професори і хлібороби. Рядки поета промовляли з Шевченковою силою:

«Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!..»

Зрештою, поет провістив і наші дні:

«Україно, ти — моя молитва,

Ти моя розпука вікова...

Гримотить над світом люта битва

За твоє життя, твої права».

Поет і Громадянин Василь Стус (1938–1985) не зміг побувати на презентації жодної зі своїх книжок. Бо в Україні його не друкували — збірки віршів ходили по руках у самвидавному вигляді, а публікували їх лише за кордоном. Участь у русі незгідних з русифікаторською й антиукраїнською політикою, активна правозахисна позиція двічі приводили Стуса на лаву підсудних — за статтею «Антирадянська агітація і пропаганда».

У книжці «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР» правда про кримінальну справу, життя і смерть поета. Тут зібрано архівні документи з кримінальної справи Василя Стуса, покази свідків, листи поета з тюрми, спогади його рідних та друзів. Ознайомившись із наведеними матеріалами, читачі дізнаються про невідомі факти щодо життя, ув’язнення та загибелі Стуса, які досі охороняли під грифом «Секретно».

• Суд і роль адвоката Медведчука.
• Останні роки життя в таборі особливого режиму.
• Нобелівська премія: чи мав поет шанс її здобути?
• Смерть Василя Стуса: хворе серце, убивство чи самогубство?

Оновлене видання «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР» містить в собі офіційне повідомлення ГУР МОУ про вилучення даної книги з бібліотек на тимчасово окупованих територіях.

Бізнес-тренер Джеймс Борґ, відомий своїми відкриттями в галузях спілкування, особистісного розвитку, мови тіла та «контролю мислення», пропонує прості і дієві поради для кожної людини. Його методика допоможе змінити спосіб мислення і поведінку в особистому житті й на роботі, зробить життя цікавішим, насиченішим і позбавить зайвого стресу, а ваші навички спілкування сягнуть геть нового рівня.

Ім’я Олега Сенцова, кінорежисера, сценариста, письменника, громадського активіста, ув’язненого 2014 року в Криму та засудженого до 20-ти років за звинуваченням у тероризмі, сьогодні відоме кожному українцеві.

«Маркетер» — збірка малої автобіографічної прози Олега. Автор розповідає в ній здебільшого про свої студентські роки: складання іспитів, будні в гуртожитку і на квартирах, нестримні веселощі, безгрошів’я — звичні складові життя молоді, яка здобуває знання. Початок дев’яностих. Зміна цінностей. Руйнування стереотипів. Становлення. Загартовування душі й характеру. Любов, дружба, виживання і бізнес... Вдумливий та уважний читач знайде все це у новій книжці Олега Сенцова. Переклад українською мовою поданий поруч із оригіналом.

Сер Вінстон Черчілль (1874–1965) – один із найвідоміших державних і політичних діячів ХХ сторіччя, за час своєї політичної кар'єри встиг двічі побувати прем'єр-міністром Великобританії, водночас перебуваючи на посаді міністра оборони у найтяжчі для країн Британської співдружності часи Другої світової війни. Дуже важко, а то й неможливо переоцінити внесок Вінстона Черчілля у справу перемоги союзницьких військ над країнами Осі, адже, коли світ постав перед загрозою масштабної катастрофи, саме його мудра і виважена політика багато в чому зробила можливим створення альянсу країн-союзників, що у подальшому дозволило їм здобути перемогу над військами Німеччини, Італії та Японії.

Водночас активна й успішна політична кар'єра Вінстона Черчілля дещо затьмарила у свідомості загалу його здобутки письменника і публіциста. Проте вже 1953 року Вінстон Черчілль отримує Нобелівську премію з літератури з формулюванням «за неперевершеність історичного й біографічного опису і блискуче ораторське мистецтво, за допомогою якого відстоювалися найвищі людські цінності». Цю премію він здобув саме завдяки своїй головній літературній праці, книжці мемуарів «Спогади про Другу світову війну», в якій він розмірковує про найтяжчі часи, які випали на долю людства у ХХ сторіччі, і детально аналізує перебіг і всі аспекти Другої світової війни, як лише може це робити безпосередній і один із ключових її учасників.

«Спогади про Другу світову війну» – найвагоміший доробок відомого політичного і державного діяча Вінстона Черчілля у царині літератури, за який він 1953 року отримав Нобелівську премію.

Аналізуючи перебіг Другої світової війни, а також усі її ключові події, Вінстон Черчілль подає напрочуд широку і детальну панораму останньої великої війни, яка охопила майже увесь світ. Зайве казати, що дуже багато акцентів у цій праці розставлені геть інакше, ніж до цього звикло радянське і навіть пострадянське суспільство. Тому це видання буде особливо корисним не лише для вивчення подій і механізмів Другої світової війни, а й для кращого розуміння різниці в їхній інтерпретації, яка широким історично-культурним ровом і досі пролягає між російсько-радянським табором і рештою цивілізованого світу.

Ця книга про любов. У ній немає жодного слова на "лю...", але вона про любов. Про магію, не лубочну, розтиражовану з екранів телевізора, а справжню, від роду і кореня, коли пірнаєш з головою у Прадавній Океан і виринаєш звідти з рибиною в зубах. І ще про відвагу. Про безумовну відвагу знайти своє, впізнати його, впертися руками і ногами і нікому не віддати. Свій дім, свою батьківщину, своє серце, своє право ходити з високо піднятою головою.

Події роману розгортаються навесні-влітку чотирнадцятого року у Донецьку. Донбас - це точка обнуління, місце сили, де прозвучали найважливіші запитання. І тільки там заховані потрібні відповіді. Та де все починалося, там все і завершиться, коли історія пройде чергове коло, і вічний змій Уроборос знову вкусить себе за хвіст. Саме тут героїня втратила родину, дім, роботу, ілюзії - і саме тут зібрала уламки життя заново, віднайшла новий смисл і нову опору.

Крок за кроком читач спостерігає процес трансформації, переродження гречкосія у воїна. Ця книга назавжди змінила того, хто її написав, і змінить кожного, хто її прочитає. Бо війна - це коли ти їси землю. І що важливіше, коли годуєш землею.

У 2021 році Тамара Дуда (Тамара Горіха Зерня) з романом «Доця» номінована на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022 року у номінації «Література». Твір був допущений до участі у другому турі конкурсу.

Нацисти протягом усього часу, що мали владу, грабували бібліотеки — спочатку на території Німеччини, а потім у всіх захоплених землях. Кількість утрачених (загублених у вирі війни й остаточно знищених) книжок обчислюється мільйонами примірників. Книжки не були настільки унікальними і не мали значної матеріальної цінності, як-от витвори мистецтва, натомість мали цінність ідеологічну, адже передусім спеціальні бригади грабували бібліотеки ворогів нацизму. Знищували не просто книжки, знищували культурну, національну ідентифікацію цілих громад. Залишки довоєнних книгозбірень ще й сьогодні розсіяні в багатьох європейських містах.

Андерс Ріделл прагне відтворити шлях нацистських книжкових злодіїв і віддати шану тим, хто намагався їм протистояти.

Роман «Солодка Даруся» визначної української письменниці Марії Матіос, без перебільшення, одна з найзнаковіших подій в українській літературі часів Незалежності. Французька критика (у Франції «Солодка Даруся» вийшла у найпрестижнішому видавництві «Ґаллімар») із захопленням відзначала: «Цей роман — справжня перлина! Марія Матіос має неймовірно потужний поетичний стиль. Вона впевнено тче історію — достоту, як у величній античній трагедії».

Роман перекладено багатьма мовами, зокрема німецькою, англійською, французькою, італійською, польською.

ПРО ЩО КНИЖКА "ЗБАГНУТИ РОСІЮ"

Ця книга — зібрання свідчень очевидців, представників різних епох: послів, співробітників дипломатичних місій, офіцерів, купців — про країну, що нині зветься Росією.

Цікаво, що російська цензура не хотіла таких свідчень. Російські переклади іноді свідомо спотворювалися перекладачами, а деякі визначні твори, уривки з яких наведено тут, ніколи не видавалися російською мовою — зрештою, українською теж.

ДЛЯ КОГО ВИДАННЯ

Книга стане в пригоді військовим, дипломатам, бізнесменам, а також усім, хто хоче (або не хоче) мати справу з Росією.

ЧОМУ ЦЯ КНИГА

"Ця книга спростує одні стереотипи і, можливо, підтвердить інші. Декому буде забагато катаклізмів, для інших замало (чи забагато) натуралістичних подробиць. Але мета цієї книги – не так розважити, як навчити. Українцям потрібно дізнатися правду про сильні та слабкі сторони Росії. Як мати справу з Росією і росіянами? Як зрозуміти їхні глибинні мотивації? Найкорисніше бачити речі такими, якими вони є. Бо ілюзії, особливо в політиці, коштують надто дорого". Олександр Палій, з передмови "Збагнути Росію".

ПРО АВТОРА

Олександр Палій - історик, автор наукових та науково-популярних книг з історії України, політичний експерт і консультант, журналіст. Упорядник книги "Збагнути Росію. Свідчення очевидців: від Геродота до Кюстіна", яка вперше була надрукована 2020 року у видавництві "А-ба-ба-га-ла-ма-га". Восени 2022 року вийде переклад видання англійською мовою. 

ЦИТАТИ З КНИЖКИ "ЗБАГНУТИ РОСІЮ"

"Єдність у діях, властива деспотизму, робить Росію дуже страшною. Досить волі государя, щоб приголомшити всі частини цього великого організму: жодних перешкод, ніяких противаг, ніяких посередників влади. Чого бажає імператор, те і відбувається; має він рацію чи ні, все одно. Оскільки в Росії все є машиною, то простота початку всякого руху робить цю машину дуже величною. Треба боятися не щасливих народів, а диких і фанатичних. В останніх на першому плані – фізична сила та інтенсивність дій, позбавлені попередніх роздумів". Франсуа Габріель де БРЕ, баварський посол у Росії. "Записки про Росію", 1799–1801 рр.

"Більшість московитів – раби, тому багато хто, навіть знать, продає себе, своїх дружин і своїх дітей, щоб жити без діла і нічого не робити, або щоб вільніше віддаватися насолоді і млості… Вони неабиякі брехуни і хитруни і якщо клянуться чи що-небудь доводять, то це знак того, що вони затівають якийсь обман…". Франсуа де БЕЛЬФОРЕ, французький географ. "Універсальна космографія всього світу", 1575 р.

"Татарська навала розділила історію цієї країни на дві абсолютно різні епохи. Між незалежними слов’янами та росіянами, яких три століття рабського існування привчили коритися тиранії, пролягла прірва. Хоча в обох цих народів немає, правду кажучи, нічого спільного, крім назви, з тими стародавніми племенами." Маркіз де КЮСТІН, французький журналіст і мандрівник. "Росія в 1839 році".

Книга «Лицар Свободи» порівнювана з хірургічним скальпелем, який у вправних руках лікаря розтинає тіло Епохи. Погляду читача розкривається внутрішня анатомія доби, з її життєдайними артеріями, пухлинами та антитілами. І не дивно, адже головним суб’єктом ефірного мовлення тексту є постать Джохара Дудаєва, провідного патріарха сучасної державності Ічкерії.

Історичний масштаб промовця вже давно подолав рівень локального лідера нескореної північно-кавказької нації та перетворився на планетарний символ національного визволення.

До змісту книги увійшли безцінні міркування та інтенсивні судження батька чеченської державності. Його думки та умовиводи дозволяють розібратися у лихосплетінні обставин кавказького вузла. І вкотре стають очевидними нелюдські злочини Росії, яка здійснила рафіновану військово-терористичну інвазію, знищивши повноцінну незалежну державу ЧРІ (Чеченська Республіка Ічкерія). Спланована агресія проти неї стала найдраматичнішою і наймасштабнішою народною війною проти імперії.

Автором назви та передмови цієї книги є Алла Дудаєва — дружина вбитого російськими окупантами президента Чечні. Наповнення і зміст містять унікальні фотоматеріали, надані його сім’єю і раніше ніде не видавалися. Україномовна версія збірки інтерв’ю Джохара Дудаєва є першою книгою роздумів видатної історичної фігури і має на меті солідаризацію наших народів у спротиві імперським зазіханням Росії.

Тема війни на Північному Кавказі лишається для Росії предметом герметичної інформаційної ізоляції. Припустимим наповненням цієї ніші для кремля може бути димова завіса утробної брехні, режисованих фейків і фальсифікацій. І не дивно — усе вчинене агресором у незалежній Чеченській республіці Ічкерія гарантовано тягне на повноцінний кейс військових злочинів та злочинів проти людства. Не лишається жодного сумніву, що Росія постане перед судом історії і понесе повну відповідальність за звірячу безпринципність і канібалізм цивілізаційних масштабів. Саме тоді книга «Честь дорожча за життя» обов’язково потрапить у томи обвинувальних висновків міжнародного трибуналу. Адже вона дає повний зріз терористичних злодіянь Москви проти волелюбної кавказької нації.

Автором книги є титульна постать новітньої історії, Президент незалежної Чечні Аслан Масхадов. У дні великих випробувань йому судилося очолити державотворчий процес, котрий фактично розгортався у воронці безперервних військових провокацій кремля. Харизматичний лідер Ічкерії стояв біля витоків збройних сил ЧРІ та відзначився низкою блискучих воєнних операцій з нейтралізації окупаційної армії РФ. Згодом він очолив безкомпромісний партизанський спротив кремлівським маріонеткам на Кавказі.

Виклад книги має характер розлогого інтерв'ю та по суті є вникливим діалогом з цілою Епохою. Кожна сторінка видання містить інтенсивні судження і концентровані думки видатного воєначальника і політика незалежної Ічкерії. Ця праця видана вперше в Україні і містить ексклюзивну передмову Анзора Масхадова — сина визначного чеченського лідера.

Київського кримінального психолога Андрія Гайстера відправляють консультантом у богом забуте селище Буськів Сад. Зимової ночі там зникла маленька дівчинка. А ще там водиться Звір — серійний маніяк, убивств якого тамтешні мешканці воліють не помічати... У цьому проклятому селищі, де все по колу і всі живуть життям, яке ненавидять, розслідування постійно заходить у глухий кут. Андрій вірить, що загублена дівчинка, попри все, жива і він її знайде. Але нікому, крім нього, це не потрібно.

«Я бачу, вас цікавить пітьма» — історія про непробивну людську байдужість і пітьму всередині нас. Про чесність із собою й ціну, яку ми готові заплатити за забуття. Про гріхи, що матеріалізуються, і спокуту, дорожчу за спокій.

Роман підкорив серця багатьох читачів та розійшовся накладом понад 100 000 примірників.

Особливості роману «Я бачу, вас цікавить пітьма»

• Багатожанровість. Автор поєднує в творі і трилер, і психологічну оповідь, і містичну драму. Тут є все: важливі питання самоусвідомлення, містичні загадки, історичні та міфічні алюзії. Сюжет тримає в напруженні до самого кінця, що не дає відірватися від читання.
• Персонажі. Ілларіон Павлюк настільки чітко та детально описує своїх героїв, що читач бачить у них реальних людей, яких колись зустрічав чи знає особисто. Це дає змогу ще більше співпереживати та вболівати за героїв.

Відгуки на книжку Ілларіона Павлюка «Я бачу, вас цікавить пітьма»

«Ми живемо в країні, де позиція "какая разніца" проявляється у різних сферах життя: від споживання мейнстримового контенту до політичних вподобань та мовних суперечок. І раптом виходить роман про байдужість. Нашу фірмову байдужість, яку Ілларіон Павлюк описав з мазохістичною точністю. Епілогом до цієї книжки могла би бути біблійна фраза "А що ти літеплий, і ні гарячий, ані холодний, то виплюну тебе зі Своїх уст…". Ілларіон Павлюк ідеально передав цю ідею через містичну детективну історію з "кінгівською" експозицією, низкою алюзій та інтригою, яка тримає в тонусі до кінця розповіді.» — Емма Антоюк, блогерка, журналістка, громадська діячка

«Це така хоррор-література, трилер, виконаний в жанрі містичного нуару. Мені здається, що для українського книжкового ринку нашої літератури це дуже важлива подія, оскільки ніша таких книжок у нас слабко заповнена, ми лише вчимося писати їх. Що вдалося Ларіону Павлюку, це те, що сюжет цієї книжки, фабула розвертається в українських реаліях, але не паразитує на них. Тобто я не можу сказати, що це книжка про Україну, про якісь українські проблеми чи про українську специфіку. Це містичний роман про зло.» — Андрій Любка, письменник, поет, перекладач

Цитати з роману «Я бачу, вас цікавить пітьма»

«Кажуть, люди стають кращі, коли плачуть. Кажуть, щирі сльози змивають наліт виправдань і знову перетворюють тебе на дитину, котра поки що не навчилася до пуття брехати навіть мамі, не кажучи вже про себе саму.»

«Життя - це ринг. І рано чи пізно ти пропускаєш удар. Коли боксуєш проти Її Величності Долі, це неминуче, хай як віртуозно ти ухилявся...»

«... бо в м'якому світлі реанімаційної палати його чекала найбільша на світі мотивація жити далі.
Утім, він про це не знав, і тому за кілька хвилин штовхнув вхідні двері й вийшов у сонячний зимовий день, припустившись фатальної помилки. Уже другої в цій історії. Перша — це піти звідти, де ти був щасливий.
Другою помилкою стало рішення вийти надвір без мотивації жити.»

Надмірна жага до грошей завжди обертається бідою. Про це не з чуток знає Герасим Никодимович Калитка («Сто тисяч»). Коли гроші стають важливішими за честь та затьмарюють здоровий глузд, людина здатна піти на злочин, як це зробив Терентій Пузир («Хазяїн»). Та буває так, що злочин можна назвати подвигом, і навпаки («Сава Чалий»). І тоді залишається тільки шукати правду, яку давно заступила брехня («Мартин Боруля»). Найкращі драматичні твори великого класика в одній збірці!

Іван Карпенко-Карий — псевдонім драматурга Івана Тобілевича. Режисер, актор, один із основоположників українського професійного театру. Іван Франко казав, що Тобілевич «був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література». Його драматургічна спадщина складається з 18 закінчених п’єс і трьох невеликих уривків, які залишилися в чернетках.

Одного дня харківський службовець Мина Мазайло вирішує: необхідно негайно змінити своє прізвище. Бо від цього українського, селянського «Мазайло» самі клопоти та неприємності, і взагалі. Хіба можна ставитися серйозно й поважно до людини з таким прізвищем? Варто змінити його на «Мазенін». Тоді все зміниться, жити стане краще, зникнуть проблеми. Це рішення спричиняє справжню війну всередині родини, перетворюючи рідних людей на ворогів. Також до збірки увійшли п’єси «Маклена Граса», «97», «Патетична соната».

Микола Куліш — знакова постать періоду Розстріляного Відродження, драматург, що мав талант світового масштабу. Усе своє життя він присвятив літературі. Писав навіть під час ув’язнення на Соловках. Відомо, що Куліш створив близько 15 п’єс, але ця цифра могла бути значно більшою, адже деякі твори драматурга вилучили. Разом із талановитим режисером Лесем Курбасом Микола Куліш заснував новий український театр.

Олена Герасим'юк — одна з найяскравіших представниць поетичного покоління десятих, яка, щойно розпочавши літературну діяльність, одразу стала в рівень з найвідомішими поетами. Авторка гучнозвісного «Розстрільного календаря», волонтерка, парамедик добровольчого батальйону «Госпітальєри». Має нагороду «За збережене життя».

«Тюремна пісня» — це друга книжка віршів Олени Герасим'юк. У її основі лежить однойменна поема, вже знайома читачам; вона презентувалася у квітні 2016 року в підвалі Мистецького Арсеналу, спеціально уперше відкритому для цієї події. Читання поеми супроводжувалося перформансом, сценаристкою якого була Наталя Ворожбит, а головні ролі виконували бійці та колишні в'язні. Збірка Олени Герасим'юк, відомої і шанованої у мистецьких колах під ім'ям Герич, є апогеєм танатосу, даного нам у почуттях наших. Вона екстремальна і схожа на гарячий шмат правди, створений зрілим майстром, сповнена вогню, дзвонів, собачого гавкання і пахощів в'язниці. Вірші Герасим'юк вражають своїм стилістичним та інтонаційним багатством, і, менше з тим, важко згадати іншого молодого поета, який би так міцно спирався на українську культурну традицію в усіх її проявах.

У цій книзі відомий чеський інтелектуал Станіслав Комарек міркує про загальну кризу, до якої наблизилося європейське суспільство і яка залишається непоміченою, «маскуючись» під кризу фінансову і демографічну.

Автор аналізує роль традиційної релігії, витісненої релігією економічного зростання, добробуту і споживання, що ґрунтується на дедалі глибшому індивідуалізмі – як і небачений спад народжуваності. Травми, завдані Європі Другою світовою війною, призвели до постання піклувальної держави, яка виховує інфантильних і слухняних громадян, нездатності чинити опір, запровадження орвеллівської «мови політкоректності» тощо.

Розглянуто історичне коріння демократії і причини падіння її ефективності у наш час. Автор порівнює «шлях до вгасання», яким прямує західне суспільство, із життєздатнішими системами функціонування ісламського світу та Китаю, що вже починають «тиху колонізацію» Європи, – і наостанок змальовує кілька можливих сценаріїв її розвитку.

Як і всі книжки професора Комарека, зокрема й «Чоловік як еволюційна інновація?», «Європа на роздоріжжі» написана у неповторному «комареківському» стилі – легкому, дещо провокативному, сповненому гумору та іронії.

Докротка Еґер потрапила до Аушвіцу, коли їй було 16 років, там вона втратила батьків, а їй із сестрою вдалося вижити. Через кілька років після звільнення вона емігрувала до Америки, де протягом десятиліть працювала над тим, щоб зцілитись від травми.

У цій книжці історія її перебування у концтаборі та її звільнення, історія самозцілення та яку роль у цьому процесі відіграв Віктор Франкл, психотерапевт і теж вцілілий у Аушвіці, а також це історії її пацієнтів, яким вона допомогла пережити скрутні моменти.

За словами авторки, ніхто не може уникнути страждань у своєму житті, але кожен має вибір, як вийти з таких ситуацій — як жертва чи той, хто вцілів. І ця книжка про те, як дійти до такого вибору, як звільнитись від травм.

Це універсальне послання про надію та можливості для всіх, хто намагається звільнитися від болю та страждань. Читачі та читачки, що перебувають у полоні нещасливого шлюбу чи деструктивної родини, чи роботи, яку ненавидять, чи за колючим дротом переконань, якими себе обмежують, у пастці яких застряг їхній розум, дізнаються з цієї книги, що вони в змозі обрати радість та свободу незалежно від обставин.

Філіп Зімбардо, психолог, автор бестселера «Ефект Люцифера»

Іван Дідух не знав іншої землі, крім своєї. Тієї, в яку кидав зерно навесні, щоб восени зібрати врожай. Землі, яка всотувала його піт і сльози. Вона прийняла тіла його предків та мала стати останнім і єдиним притулком для самого Івана. Проте скрута ставить селянина перед вибором: вмерти на батьківщині з голоду й холоду чи жити — але там, у далекій заокеанській чужині. Іван знає, що цей шлях незворотний («Камінний хрест»)

До видання ввійшли новели зі збірок «Синя книжечка», «Дорога», «Камінний хрест» та інші.

Романтична історія, заснована на правдивих фактах про третє та четверте століття.

Роман «Вікінг Івар» відомого американського мандрівника, натураліста та антрополога Поля дю Шаю (1831-1903 рр.) допоможе зануритися у дивовижний світ північної Європи. Ґрунтуючись на власні археологічні дослідження, автор з максимальною точністю відтворює побут, світогляд та стиль життя вікінгів.

Язичницькі культи, плекання бойової слави, походи та набіги – ця книга є якісним концентратом усього того, що притягує до самого слова «вікінг» навіть теперішні покоління.

«Тисячоликий герой» славетного американського історика, письменника і мислителя Джозефа Кемпбелла – фундаментальне дослідження міфології людства, що переконливо доводить: всі міфи світу побудовані за однією і тією ж матрицею, яку автор називає «мономіфом». Котигорошко, Прометей, Іванко Дурник, Еней чи Фродо – всі ці персонажі вирушають у власну героїчну подорож, етапи якої розгортаються за спільною для всіх схемою: герой мандрує у світ Невідомого, проходить крізь нелюдські випробування, звершує подвиги, за що отримує дар, здобуває скарб і повертається у славі. Ми захоплюємось міфічними книжковими чи кіногероями, але часто не бачимо нічого геройського в собі, не сприймаємо власне життя як героїчну пригоду. А дарма. Бо насправді кожен із нас – герой власного міфу, що вирушає в особисту героїчну подорож і, як Котигорошко чи Фродо, має здолати власного дракона і стати кращою версією себе. Кемпбелл закликає нас ставати героями власного життя, і ця книга – дороговказ на шляху до цієї мети. «Тисячоликий герой» став джерелом натхнення для багатьох відомих вчених і митців, зокрема для Джорджа Лукаса, творця кіноепопеї «Зоряні війни»

Чому ми почуваємося все більш самотніми, якщо сучасні технології покликані нас об’єднати? Це питання вирішив дослідити колишній високопосадовець і один з найголовніших лікарів у США Вівек Мурті. Він опитав багатьох людей, які почуваються самотніми, і визначив, що стоїть в основі цього болючого стану та як його можна подолати. У цій книзі він вмістив справжні життєві історії про те, як в основі депресивних розладів, жорстоких вчинків, залежностей, стресових ситуацій вдома і на роботі стоїть саме самотність, покинутість і бажання, щоб тебе помічали.

Впоравшись із майже хронічною проблемою самотності, яка тільки шкодить нашому здоров’ю та соціальним зв’язкам, можна буде глобально подолати нетерпимість, нетолерантність та зробити людей у світі і справді пов’язаними. І не штучно, за допомогою технологій, а якісно - завдяки усвідомленню кожним своєї ролі щодо інших.

Про автора

Вівек Мурті — ексголовний хірург США, засновник організації Doctors for America, яка виступає за надання доступної медичної допомоги в США. Дослідник проблем залежності від наркотичних речовин, питань змін клімату та причин здійснення озброєних злочинів.

Чим хороша ця книжка:

Вона дуже детально розповідає, звідки виникає відчуття самотності та чому технології і глобалізація спричинили зворотний ефект - ще більше розділили нас.Книжку радять такі відомі авторитети як Малкольм Ґладвелл, талановитий біограф Волтер Айзексон, експерт з емоційного інтелекту Деніел Ґоулман, CEO компанії Pinterest Бен Сільберман, авторка книги "Сила інтровертів" Сьюзен Кейн тощо.Автор допомагає вийти з пригніченого стану, коли видаєшся собі надто самотнім, та почати реалізовуватися у суспільстві.

Цитати

Про самотність та усамітнення:

«Самотність визначається нашим внутрішнім рівнем комфорту. Саме це відрізняє самотність від усамітнення. Коли нам самотньо, ми нещасні й прагнемо позбутися цього емоційного болю. На противагу до цього, усамітнення — це стан мирного перебування сам на сам із собою чи в добровільній ізоляції. Це чудова нагода для самоаналізу і можливість поспілкуватися із собою без того, щоб нас відволікали чи турбували. Усамітнення підсилює розвиток нашої особистості, креативність та емоційний комфорт, дозволяючи нам розмірковувати, відновлюватись і поповнювати запас життєвої енергії. Упродовж тисячоліть монахи й аскети в різних духовних традиціях прагнули усамітнення як можливості для самозаглиблення і поновлення зв’язку з божественним. На відміну від самотності, усамітнення не обтяжене соромом. Це радше сакральний стан.

Усамітнення теж може трохи лякати, навіть жахати, оскільки воно дає випірнути на поверхню як позитивним, так і негативним думкам та емоціям. Кімната, у якій ми зустрічаємося зі своїми демонами, не завжди буде тим місцем, куди ми зайдемо добровільно. Але саме в цій боротьбі ми опрацьовуємо проблеми, прояснюємо свої почуття і налагоджуємо комфорт із самими собою. Тоді налагодження комфорту в усамітненні — це невіддільна частина зміцнення нашого зв’язку із собою, а отже, й уможливлення нашого зв’язку з іншими. Парадоксально, але факт: усамітнення захищає від самотності.»

Про вплив хронічної самотності:

«Коли ви хронічно самотні — у дитинстві чи дорослому віці, — самотність просочується глибоко у ваш спосіб мислення. Вона забарвлює ваші думки практично про все, особливо про ваш характер. Ви уявляєте себе невдахою. Переживаєте, що вам буде самотньо, навіть коли ви в компанії людей. А найдеструктивніше те, що ви ставите під сумнів свою цінність, думаючи, що з вами щось фундаментально не так і тому вам так болить.»

Про дружбу:

«На жаль, багато людей плутають дружбу з діловими стосунками, вбачаючи в людях джерело соціального або професійного статусу чи матеріальних благ. Доктор Роналд Шарп, який викладає курс літератури про дружбу в Вассар-коледжі, нарікав на цю плутанину у своєму інтерв’ю 2016 року. У дружбі «найголовніше не те, що людина може для вас зробити, а те, хто ця людина і ким ви обоє можете стати у присутності одне одного, — сказав він. І додав: — Поняття не робити нічого, просто проводити разом час нині стало свого роду втраченим мистецтвом». Створювати перепони для взаємності може й самотність. Бо коли ми самотні, нагальна незадоволеність власних соціальних потреб може ускладнювати для нас розуміння, шанування і реагування на потреби інших — навіть якщо це наші друзі. У своєму інтерв’ю 2017 року журналу The Atlantic Джон Качіоппо пояснив, що самотність може зробити нас занадто нетерплячими, зацикленими на собі й поглинутими власним емоційним станом. Тому, навіть коли при зустрічі з близькими друзями, якщо ми самотні й занадто довго були наодинці із собою, то можемо мимоволі перегнути палицю, розмовляючи трохи швидше й довше, ніж за звичайних обставин, бо ми прагнемо почуття зв’язку.»

Гітлер і Сталін — два, мабуть, найвідоміші тирани XX століття. Хоч вони й перебували в опозиції один до одного, все ж були втіленням єдиного принципу авторитарної влади. Злочини сталінського режиму не менш жахливі, аніж нацистського, та за цими двома лідерами люди чомусь йшли до кінця. Чому?

Лоренс Ріс 30 років розпитував саме цих людей про їхні згадки щодо подій Другої світової — і вмістив в цій книзі сповіді тих, хто наживо був свідком правління двох тиранічних історичних постатей. На основі розповідей солдат Червоної армії та вермахту, цивільного населення та навіть тих, хто перебував у найближчому оточенні до Гітлера і Сталіна, Лоренс Ріс зміг передати залаштунки кривавого протистояння, таємних політичних процесів та нещадних доленосних рішень.

Про автора

Лоренс Ріс — автор історичних книжок на тему нацизму, Голокосту та Другої світової. Колишній керівник історичних телепроєктів на BBC TV. Лауреат Премії Пібоді, Британської книжкової премії, BAFTA та двох нагород «Еммі».

Чим хороша ця книжка:

Автор 30 років проводив дослідження з приводу постатей Гітлера та Сталіна, а для цієї книжки навіть опитав очевидців (!) подій Другої світової, які працювали з цими діячами. Тож книжка — результат колосальної роботи.

Книжка показує особливості правління цих двох тиранів та визначає спільні риси, які дають відповіді на те, як цим двом вдавалося змушувати людей йти за їхньою волею. Сталін більше використовував залякування, Гітлер — енергійний магнетизм, який вводив у своєрідний гіпноз і мотивував до дій. Однак чи цього достатньо, аби одержати безапеляційну владу?

Цитати з книжки:

Про відмінності у характерах Гітлера...

...Багато людей (Галіфакс і Чемберлен, у тому числі) вважали, що Гітлер є не лише невиразною особистістю, а що він також грубий і галасливий скандаліст, який відмовляється дослуховуватися до доводів розуму. Таке судження аж ніяк не дивує, оскільки Гітлер зрідка був готовий вислуховувати думки інших людей. Авґуст Кубіцек, який знав його ще до Першої світової війни казав, що коли Гітлер говорив про книжку, яку щойно прочитав, то не бажав слухати, що про це думають інші. Насправді однією з небезпек під час зустрічей з Гітлером (як з’ясував Муссоліні) було те, що ви не могли вставити у розмову жодного слова.

...і Сталіна

Зі зустрічі з Йосифом Сталіном важко було вийти з одним із цих діаметрально протилежних вражень. У цьому аспекті Сталін був повною протилежністю Гітлера. Він здебільшого хотів, щоб говорили інші. Сам він був завзятим слухачем і ще завзятішим спостерігачем. Степан Мікоян, який зростав у Кремлі у 1930-х рр. казав: «За характером він був дуже уважним і під час розмови дивився людям в очі, а якщо ви не дивилися йому прямо в очі, то він міг запідозрити, що ви його обманюєте і тоді він міг вдатися до найнеприємніших заходів».

Про підозрілість та недовіру Сталіна навіть до людей з близького оточення

...Згідно зі Степаном Мікояном, однією з ключових рис характеру Сталіна була його «надзвичайна підозрілість він був здатний обманювати й зраджувати інших і підозрював, що інші можуть чинити так само Він відчував, якщо ви йому брехали. Збрехати йому було найжахливішим, що могло трапитися або якщо ви казали йому правду, а тоді хтось казав йому щось інше, Сталін вважав, що ви йому збрехали. І на його думку це було найбільшим злочином».

Важко переоцінити важливість цієї інформації. Здається, що Сталін до всього і до всіх ставився підозріло. Головне питання, яке завжди було в нього на думці — це: хто збирається мене зрадити? Якось, коли він ішов кремлівським коридором, уздовж якого стояли вартові, то сказав одному офіцерові ці незабутні слова: «Помітили, скільки їх там стоїть? Щоразу йдеш коридором і думаєш: хто з них? Якщо цей, то стрілятиме у спину, а якщо повернеш за ріг, то наступний стрілятиме в обличчя».

Видатні українки XX століття часто лишаються непомітними. Про долю деяких жінок цієї книжки хтось, можливо, почує вперше, однак їхню роль в українській історії не варто применшувати. Це лікарки, вчительки, учасниці національно-визвольного руху, політув’язнені, журналістки, культурні діячки Без них — сильних, активних, відданих — сторінки нашого роду були б зовсім інакшими.

У цій книжці зібрано інтерв’ю, свідчення, архівні документи й довідки про визначних жінок України, які з’являлися на ресурсі «Історична правда». Серед них — і унікальне інтерв’ю Квітки Цісик, і статті про докторку медицини Розалію Ліфшиць-Винниченко, підпільницю Ірину Тимочку «Христю» й письменницю Олену Телігу; і розмова з Валентиною Шевченко, яка очолювала Президію Верховної Ради УРСР під час аварії на ЧАЕС.

Про автора:

Укладачем збірки є український журналіст, історик, головний редактор інтернет-видання «Історична Правда», укладач книжки «Справа Василя Стуса» Вахтанг Кіпіані