Книги для військових навчальних закладів

Поет і Громадянин Василь Стус (1938–1985) не зміг побувати на презентації жодної зі своїх книжок. Бо в Україні його не друкували — збірки віршів ходили по руках у самвидавному вигляді, а публікували їх лише за кордоном. Участь у русі незгідних з русифікаторською й антиукраїнською політикою, активна правозахисна позиція двічі приводили Стуса на лаву підсудних — за статтею «Антирадянська агітація і пропаганда».

У книжці «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР» правда про кримінальну справу, життя і смерть поета. Тут зібрано архівні документи з кримінальної справи Василя Стуса, покази свідків, листи поета з тюрми, спогади його рідних та друзів. Ознайомившись із наведеними матеріалами, читачі дізнаються про невідомі факти щодо життя, ув’язнення та загибелі Стуса, які досі охороняли під грифом «Секретно».

• Суд і роль адвоката Медведчука.
• Останні роки життя в таборі особливого режиму.
• Нобелівська премія: чи мав поет шанс її здобути?
• Смерть Василя Стуса: хворе серце, убивство чи самогубство?

Оновлене видання «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР» містить в собі офіційне повідомлення ГУР МОУ про вилучення даної книги з бібліотек на тимчасово окупованих територіях.

Докротка Еґер потрапила до Аушвіцу, коли їй було 16 років, там вона втратила батьків, а їй із сестрою вдалося вижити. Через кілька років після звільнення вона емігрувала до Америки, де протягом десятиліть працювала над тим, щоб зцілитись від травми.

У цій книжці історія її перебування у концтаборі та її звільнення, історія самозцілення та яку роль у цьому процесі відіграв Віктор Франкл, психотерапевт і теж вцілілий у Аушвіці, а також це історії її пацієнтів, яким вона допомогла пережити скрутні моменти.

За словами авторки, ніхто не може уникнути страждань у своєму житті, але кожен має вибір, як вийти з таких ситуацій — як жертва чи той, хто вцілів. І ця книжка про те, як дійти до такого вибору, як звільнитись від травм.

Це універсальне послання про надію та можливості для всіх, хто намагається звільнитися від болю та страждань. Читачі та читачки, що перебувають у полоні нещасливого шлюбу чи деструктивної родини, чи роботи, яку ненавидять, чи за колючим дротом переконань, якими себе обмежують, у пастці яких застряг їхній розум, дізнаються з цієї книги, що вони в змозі обрати радість та свободу незалежно від обставин.

Філіп Зімбардо, психолог, автор бестселера «Ефект Люцифера»

Книга «Лицар Свободи» порівнювана з хірургічним скальпелем, який у вправних руках лікаря розтинає тіло Епохи. Погляду читача розкривається внутрішня анатомія доби, з її життєдайними артеріями, пухлинами та антитілами. І не дивно, адже головним суб’єктом ефірного мовлення тексту є постать Джохара Дудаєва, провідного патріарха сучасної державності Ічкерії.

Історичний масштаб промовця вже давно подолав рівень локального лідера нескореної північно-кавказької нації та перетворився на планетарний символ національного визволення.

До змісту книги увійшли безцінні міркування та інтенсивні судження батька чеченської державності. Його думки та умовиводи дозволяють розібратися у лихосплетінні обставин кавказького вузла. І вкотре стають очевидними нелюдські злочини Росії, яка здійснила рафіновану військово-терористичну інвазію, знищивши повноцінну незалежну державу ЧРІ (Чеченська Республіка Ічкерія). Спланована агресія проти неї стала найдраматичнішою і наймасштабнішою народною війною проти імперії.

Автором назви та передмови цієї книги є Алла Дудаєва — дружина вбитого російськими окупантами президента Чечні. Наповнення і зміст містять унікальні фотоматеріали, надані його сім’єю і раніше ніде не видавалися. Україномовна версія збірки інтерв’ю Джохара Дудаєва є першою книгою роздумів видатної історичної фігури і має на меті солідаризацію наших народів у спротиві імперським зазіханням Росії.

«Ця книжка є історичною розвідкою, біографією та етичним трактатом», — вважає один із її співавторів американський історик Тімоті Снайдер. У фокусі його розмов із Тоні Джадтом – «історія сучасних політичних ідей у Європі та Сполучених Штатах; влада і справедливість у розумінні ліберальних, соціалістичних, комуністичних, націоналістичних і фашистських інтелектуалів від кінця XIX до початку XXI століть». На думку Тімоті Снайдера, одними із найважливіших у їхніх розмовах із Тоні Джадтом стали «роздуми про обмеження (і здатність до відродження) політичних ідей, а також про моральні поразки (і обов’язки) інтелектуалів у політиці».

Водночас «Роздуми про ХХ століття» — це також і біографія історика й есеїста Тоні Джадта, який народився в Лондоні в середині XX століття, після катаклізмів Другої світової війни та Голокосту, у час, коли комуністи утверджували владу у Східній Європі.

Чому варто прочитати

"Велика перевага цієї книжки в тому, що має «двох в одному». Хтось із рецензентів уже звернув увагу, що рідко коли в одній книжці можна знайти розмову двох істориків такого інтелектуального рівня. Їхня розмова підтверджує нам, як мало ми насправді знаємо про ХХ століття. Зокрема чи насамперед — як швидко ми забули про «диявола в історії», який особливо у цьому столітті зміцнив позиції. Забуваючи про нього, ми часто починаємо з ілюзій, а закінчуємо депресіями.

Ця книжка може слугувати антидотом проти ілюзій і ліком проти депресій. Вона нагадує, що зло вічне. А тому вічною є потреба з ним боротися. Особливо на одній із вирішальних для всього світу територій: в Україні та Східній Європі." Ярослав Грицак, український історик, публіцист і письменник

Про авторів

Тоні Джадт (1948–2010) — британський та американський історик, публіцист, публічний інтелектуал. Член Американської академії мистецтв та наук і Британської академії. Викладав у Кембриджському, Каліфорнійському, Оксфордському та Нью-Йоркському університетах. Заснував Інститут Ремарка при Нью-Йоркському університеті та був його директором. Автор багатьох досліджень з історії Європи ХХ століття, зокрема історії Франції. Найвідоміша книга Тоні Джадта — «Після війни: історія Європи від 1945 до нашого часу».

Тімоті Снайдер — американський історик, письменник, публічний інтелектуал. Професор Єльського університету; фахівець з історії Східної Європи ХХ століття, зокрема історії України, Польщі, Росії. Дослідник націоналізму, тоталітаризму та Голокосту. Українською мовою опубліковано декілька книг Тімоті Снайдера, зокрема «Криваві землі: Європа між Гітлером та Сталіним»; «Чорна земля. Голокост як історія і застереження»; «Українська історія, російська політика, європейське майбутнє»; «Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь»; «Червоний князь».

Інші книжки авторів

• "Після війни. Історія Європи від 1945 віку", Тоні Джадт, "Наш Формат", 2020 рік.
• "Шале пам'яті", Тоні Джадт, "Човен", 2022 рік.
• "Шлях до несвободи. Росія, Європа, Америка", "Човен", 2020 рік.
• "Перетворення націй", Тімоті Снайдер, "Дух і Літера", 2012.
• "Про тиранію. Двадцять уроків двадцятого століття", Тімоті Снайдер, Нора Круґ, "Човен", "Видавництво "Видавництво", 2022.

Цитати з книги "Роздуми про двадцяте століття"

Комуністичний міраж набагато всеохопніший, ніж якась там соціальна демократія — демократія з доданою державою загального добробуту. Його захмарні амбіції вабили людей, які мислили в категоріях глобальних трактувань історії та узагальнювали до рівня абстракції взаємодію між соціальними цілями й індивідуальною відданістю. Ніхто ніколи не говорив про те, як їх підвів бог соціальної демократії. Зовсім інша історія — поразка комуністичного бога, і йдеться тут, звісно, про втрату віри.

Східна Європа хоче не лише співчуття й підтримки, вона хоче, щоб її зрозуміли. І зрозуміли заради неї самої, а не в застосунку до якихось західних цілей. Мій досвід взаємодії з найрізноманітнішими центральноєвропейцями всіх політичних рівнів і поколінь, від 1960-х до 1990-х, незмінно супроводжувався їхнім відчуттям, що їх не розуміють.

XX століття не було точно таким, яким нас привчили його бачити. То не був — чи бодай був не тільки — час великого змагання між демократією і фашизмом, або комунізмом і фашизмом, або лівими і правими, або свободою і тоталітаризмом. Таке враження, що впродовж чималої частини століття ми прямо чи непрямо дискутували про зміцнення держави. Якої держави прагнуть вільні люди? Що вони готові за неї платити? Які завдання, на їхню думку, вона має виконувати?

Відгуки про книгу "Роздуми про двадцяте століття"

"Структура книжки вишукано (насправді вишукано) поєднала дві тенденції сучасної інтелектуальної думки: вона жонглює Великими Ідеями і одночасно пише малу приватну історію. Ми читаємо розгорнуту біографію Тоні Джадта насамперед. Ми читаємо розгорнуту біографію соціальної філософії ХХ століття по тому." Ганна Улюра, українська літературознавиця та літературна критикиня

"У самої книжки від початку не було якоїсь великої, наперед визначеної ідеї, невідомо було, як вона скінчиться і чим буде. Для Тіма було важливо дати Тоні шанс говорити й дати йому співрозмовника. З іншого боку, для мене книжка стала черговим наріжним каменем у спадку Тоні Джадта, настільки ж важливим, як і "Після війни", яку він написав як історію післявоєнної Європи. Натомість його задумом було написати історію європейських ідей. І цього задуму через погіршення здоров'я він так і не здійснив. Натомість ця книжка — якоюсь мірою історія європейських ідей. Чудово розказана в діалозі." Кшиштоф Чижевський, польський поет, есеїст, публічний інтелектуал

"...«Роздуми» можна читати у кілька вкрай різних способів: біографія емігранта, скрізь дещо не-свого; мартиролог найбільш вірусних ідей; історія строкатої лівиці в Європі та Америці; врешті, спостереження за фігурою саме історика в часи, коли майже всі стали публічними інтелектуалами, взявши на себе додаткове «громадське» навантаження, проте часто втративши за цим глибину і власне науковість. Така змістова багатовалентність – тверда ознака того, що річ перед нами непроминальна." Євгеній Стасіневич, літературознавець і літературний критик, куратор мистецьких проєктів

«Як Україна втрачала Донбас» – це новітня історія двох областей України, Донецької та Луганської. Це хронологія подій становлення потужних фінансово-політичних кланів на тлі економічної катастрофи краю, російської експансії та витоків сепаратизму. Книга про те, як могутні донбаські клани спочатку розпалили вогонь ворожнечі, а потім згоріли у ньому самі та зіштовхнули свій край у прірву кровопролиття.

Проза сучасних українських письменників дуже різна. Історичні книги про Україну становлять важливу її частину. На сьогодні однією з найболючіших ран нашої країни є Донбас — осередок збройного конфлікту з 2014 року. Звісно, причини ситуації, що склалася, коренями сягають часів задовго до цього року, адже сама історія України завжди була драматична, і щоби зрозуміти сучасність правильно, потрібно провести справжнє історичне дослідження.

Це й вирішили зробити журналісти Денис Казанський та Марина Воротинцева у своїй праці "Як Україна втрачала Донбас". Серед книг про сучасну Україну це дослідження є надзвичайно важливим. Денис Казанський, журналіст, до 2014 року жив у Донецьку та брав участь у Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі в ролі представника від Донеччини у 2020 році. Марина Воротинцева також має чималий досвід у журналістиці та до початку війни очолювала й редагувала видання «Восточный вариант» у Луганську.

У книжці детально розповідається історія двох областей — Донецької та Луганської. Чому все склалося саме так і сьогодні на цих землях проживають люди, орієнтовані скоріше на Росію, ніж на свою батьківщину? Як відбувалося становлення потужних донбаських кланів, які постраждали від ворожнечі, яку самі ж і розпалили? Ця книжка необхідна для правильного розуміння історії сьогодення, яка оголює непросту правду та змушує замислитися.

Перший україномовний переклад впливового трактату, здійснений професійним істориком філософії Сходу.

13 глав присвячено різним аспектам війни та їх практичному застосуванню (від планування до тактики і маневрів). Велику увагу автор приділяє альтернативам відкритої битви: зволікання, пастка, шпигунство, укладання альянсів, використання обману і готовність тимчасово підкоритися сильнішому противнику. Психологічно перемогти у війні означає виграти цю війну ще до її початку.

Вчення Сунь-цзи знайшло відгук не тільки серед військових усіх рівнів, але й було адаптоване для використання в політиці, бізнесі, повсякденному житті. Книжка для всіх, хто цікавиться філософією, стратегічним мисленням.

За двадцять п’ять століть свого існування цей твір став класикою та не втрачає своєї актуальності і сьогодні.

Сунь-цзи — китайський стратег, генерал, філософ 6 століття до н.е. Твір, авторство якого йому приписують, став найвпливовішою книгою з військової стратегії. Високо поцінований на Сході, він вплинув на культуру, політику, бізнес і спорт західного світу.

Як перестати їсти стільки солодкого? Як навчитись рано прокидатись? Як змусити себе робити фізичні вправи? Книжка офіцера військово-морського флоту США, автора бестселерів та інструктора з лідерства Джоко Віллінка допоможе вибудувати стратегію впорядкованого життя. У ній автор пояснює, як, завдяки дисципліні, можна навчитись контролювати свої страхи, лінощі, погані звички і, зрештою, дійти до гармонії в житті.

Автор також пояснює, як привчити себе до дисципліни, зокрема про те, як дисциплінувати своє тіло і розум, скільки спати і як харчуватися, щоб бути продуктивними, як не пропускати тренування і встояти перед спокусами. Ця книжка про те, як стати сильнішими, здоровішими, розумнишими і швидшими.

Чи відчували ви коли-небудь, що викладаєтеся на повну, але не отримуєте бажаного результату? Перепрацьовуєте й водночас не займаєтеся тим, чим потрібно?.. Ґреґ Маккеон пропонує власну концепцію Есенціалізму, завдяки якій ви навчитеся помічати найсуттєвіше, відкидати непотрібне й устигати найважливіше.

Це книга для підприємців, менеджерів, а також усіх, хто прагне навчитися ефективно організовувати власне життя і діяльність; хто почуваєтеся постійно зайнятим, але не надто продуктивним; кому здається, що хтось або щось краде в них час.

Ґреґ Маккеон — бізнес-консультант, фахівець із питань лідерства та стратегічного планування. Засновник і головний виконавчий директор компанії THIS Inc., серед клієнтів якої Apple, Google, Pixar, Facebook, Twitter і Yahoo. Автор блогу для Harvard Business Review.

«Есенціалізм» — дієва протиотрута від нинішнього божевілля, яке вражає наші життя. Читайте книжку без поспіху, зупиняючись, щоб обміркувати, як ви можете застосувати ідеї Ґреґа Маккеона у своєму житті. Ви робитимете менше, але краще, і помітите, як шаленство минає. Роберт Саттон, викладач Стенфордського університету, автор бестселера «Мудакам тут не місце»

У своїй книзі відомий американський історик, професор Єльського університету Тімоті Снайдер досліджує феномен народження модерних націй. Книга починається з розгляду створення в XVI ст. Речі Посполитої – найбільшої держави ранньомодерної Європи. Наприкінці ж ХХ ст., яким і закінчується дане дослідження, землі колишньої Речі Посполитої поділили між собою держави, названі за націями: Польща, Україна, Литва та Білорусь. Відповідно до найпоширенішого на цей момент уявлення про національність, державні кордони мали охоплювати мовні спільноти. Яким чином з однієї ранньомодерної національної ідеї постали чотири модерні? Відповідь автора покликана привернути увагу як фахових істориків, так і людей, яким небайдужі питання власної ідентичності.

Складна доля дивізії «Галичина», що стала першою піхотною дивізією у складі елітного Ваффен-СС, а згодом перетворилася на 1-шу Українську дивізію Української національної армії, а також її військовослужбовців, які прагнули проторувати власний шлях у боротьбі за незалежність України, багатьма усе ще сприймається крізь потворне відлуння радянської пропаганди або пострадянське невігластво, провокуючи не лише хибні оцінки, але й розбрат. Військовий історик з 30-літнім досвідом служби у збройних силах США, полковник у відставці Михайло Орест Лоґуш, спираючись на величезну джерельну базу, зокрема на матеріали американської розвідки, пропонує неупереджений погляд на бойовий шлях цього з’єднання. Книга адресована дослідникам політичної та воєнної історії, військовослужбовцям, волонтерам, усім, хто цікавиться військовою справою та вивчає вплив війни на суспільство.

Про книгу «Зі щитом або на щиті. Правда про війну» Сергія Кривоноса

Уперше в новій історії України книжку написав бойовий генерал — спецпризначенець, представник елітних військ — Сил спеціальних операцій, винятковий професіонал. Один із небагатьох військових, хто публічно попереджав про небезпеку російського вторгнення та необхідність належним чином готувати націю до широкомасштабної війни.

З позиції державного менеджера Сергій Кривонос розробив не лише дієвий механізм формування та розвитку сучасної територіальної оборони, а й спеціальну програму «П’ять кроків», що передбачала глобальну підготовку суспільства до системного опору великій сусідній країні.

У книжці автор розповідає власну історію й ділиться маловідомими фактами й деталями подій, безпосереднім учасником яких він був. Його двічі виштовхували в політику. Перший раз, коли лишили можливості професійної самореалізації — розвитку створених ним Сил спеціальних операцій. Другий — коли за виконання громадянського обов’язку із захисту Києва, зокрема однієї з найбільш небезпечних і вразливих ділянок столиці — міжнародного аеропорту «Київ-Жуляни», — замість подяки завели карну справу.

На тлі системного аналізу й дуже холодних, тверезих оцінок генерал Кривонос пропонує конкретні формули — з розвитку національного війська та оборонної промисловості, з формування й підготовки національного спротиву ворогу, з формування влади, яка служитиме народові.

Книжка буде цікава як для підготовленого військового фахівця, так і для пересічного громадянина, який хоче знати більше правди про цю війну — від її НЕпідготовки до погляду в майбутнє — після Перемоги.

Цитата з видання «Зі щитом або на щиті. Правда про війну»

«В одному з боїв ми брали участь разом із Головнокомандувачем ЗСУ генералом Муженком і кількома іншими генералами. Муженку зателефонував Забродський і повідомив, що вони ведуть бій у районі Добропілля. Пощастило, що якраз у небі були два МіГ-29, тож генерал Муженко через командувача Повітряних сил переспрямував літаки на прикриття підрозділів бригади Забродського. Ми також швидко завантажилися в гелікоптери й полетіли в район бойових дій. Там, між Краматорськом і Добропіллям, наша така собі “зведена генеральсько-офіцерська група” деблокувала 25-ту бригаду ВДВ і звільнила наших десантників з полону проросійських сепаратистів».

Про автора книжки «Зі щитом або на щиті. Правда про війну»

Сергій Григорович Кривонос (нар. 26 липня 1970, Кременчук, Полтавська область, Україна) — український політичний і військовий діяч, генерал-майор запасу Збройних сил України, перший заступник командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ (2016—2019).

У 2014 році особисто командував обороною Краматорського аеродрому, яка позначилася великими втратами ворога.

Заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України (2019—2020).

Головнокомандувачем ЗС України Валерієм Залужним навесні 2022 року Сергія Кривоноса було призначено керівником оборони аеропорту «Київ». Тридцять дев’ять діб під його командуванням тривала оборона цього надважливого стратегічного об’єкта.

Зараз немає життя, яке не змінилося би повністю з початком повномасштабної війни в Україні. Але змінилося не лише наше повсякдення, а й емоційні реакції. Усе — від страху, тривоги та злості до почуття провини й смутку — проявляється настільки насичено, що інколи складно уявити, як узагалі можна дати раду цим емоціям. Бо якщо раніше в нас були певні зразки того, як поводитися в кожній ситуації, як реагувати, то зараз усі ці зразки поламані, а в голові — суцільний хаос; щодня ми бачимо речі, яких не мало б існувати в цивілізованому світі.

Будь-яка емоційна реакція є нормальною відповіддю на ненормальні обставини війни, стверджує психотерапевт Володимир Станчишин. Ми маємо право відчувати лють, маємо право хотіти помсти, ми можемо вмикати чорно-біле мислення і не відчувати при цьому провини. Ми можемо сумувати, ми можемо плакати стільки, скільки потрібно. Це книжка про емоції цивільних людей у тилу: про тих, хто залишився в Україні, й тих, які були змушені покинути свої домівки, всіх, хто волонтерить, донатить і чекає рідних з фронту, всіх, хто кожен свій день починає з новин та прокидається від сповіщень про повітряну тривогу. Ми не обирали жити в час історичних змін, але війна це те, від чого не можна абстрагуватися, тому наше завдання наразі — навчитися справлятися на своєму особистісному рівні, жити, аби перемогти в цій війні.

Про автора

Володимир Станчишин — психолог-психотерапевт. З 2019 року очолює Центр психічного здоров’я «Лабораторія змін».

Автор книжок «Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю та депресією», «Для стосунків потрібні двоє» та подкасту «Бо любов. Війна» на Радіо Сковорода.

У 1946 році Гюнтера Квандта — патріарха династії, яка сьогодні контролює BMW, — було заарештовано за підозрою у співпраці з нацистами. Квандт стверджував, що його змусив вступити в партію міністр пропаганди Йозеф Ґеббельс і суд виправдав його. Але Квандт збрехав. І його спадкоємці, а також спадкоємці інших нацистських мільярдерів з того часу стали лише багатшими, а про їхнє темне минуле заледве хто знає.

У цьому журналістському розслідуванні Давид де Йонг показує, як найбагатші бізнес-династії Німеччини накопичили незліченні гроші та владу, підтримуючи звірства Третього Райху. Вони захоплювали єврейський бізнес, залучали рабів і нарощували виробництво зброї для Вермахту в той час, коли Європа палала. Але найбільше шокує те, як швидко після війни Захід закрив на це очі. 

Чому варто прочитати книжку «Нацисти-мільярдери. Темна історія найбагатших династій Німеччини»?

• Революційне розслідування про те, як нацисти допомогли німецьким магнатам заробити мільярди на жахах Третього рейху та Другої світової війни, а Америка дозволила умити руки.
• Детальне дослідження, яке змушує нас протистояти сучасній спадщині цих нацистських зв’язків. (Wall Street Journal)

Про Давида де Йонга:

Давид де Йонг — журналіст-розслідувач і письменник. Його дебютна книга «Нацисти-мільярдери» перекладена на більш ніж двадцять мов світу. Публікувався у New York Times, Wall Street Journal і Bloomberg Businessweek.

Ця книжка — про українські спільноти Донеччини та Луганщини, які діяли від початку 2000-х і до російського вторгнення 2014 року й існування яких російсько-радянський міф про Донбас заперечував. Про культурні простори, студентські середовища, українське село, розмаїті релігії. Про тих, хто хотів жити не в міфологізованому минулому, а у вільній демократичній Україні.

Ці спільноти були голосами нових, непострадянських Донеччини та Луганщини, вбудованих у всеукраїнський контекст; пробудженням приспаного (пригнобленого, винищеного, закатованого) українства.

Мета книжки — зробити відомою бодай частину їхньої історії.

Про авторку

Катерина Зарембо – дослідниця, перекладачка та викладачка; фахівчиня з питань зовнішньої політики і громадянського суспільства України.

Асоційована аналітикиня Центру «Нова Європа»; викладачка кафедри міжнародних відносин Національного університету «Києво-Могилянська академія».

У центрі «Нарисів таємної війни» Тімоті Снайдера — запаморочлива шпигунська історія польського художника і розвідника Ґенрика Юзевського — одного з найближчих соратників Юзефа Пілсудського, віце-міністра внутрішніх справ українського уряду в 1920 році, волинського воєводи у міжвоєнний період, багаторічного підпільника і конспіратора. Його драматичну біографію Снайдер майстерно поєднує з глибоким історичним дослідженням проукраїнських політичних та інтелектуальних еліт Польщі першої половини ХХ століття — прометеїстів, їхньої участі у протистоянні більшовицькому терору та, пізніше, сталінізму, в амбітному проєкті визволення Радянської України. Це захоплива й динамічна розповідь про змагання польської та радянської розвідок, і водночас ґрунтовна наукова праця на базі сотень архівних джерел.

Книга Ханни Арендт – одного з найвидатніших мислителів ХХ століття – написана за матеріалами судового процесу 1961 р. над нацистським лідером Адольфом Айхманом. Висвітлюючи роль Айхмана в остаточному розв’язанні єврейського питання, дослідниця детально аналізує події, що відбувались під час Голокосту в різних країнах Європи. Авторитетна та вражаюча розповідь Ханни Арендт уперше з’явилась у вигляді серії статей у журналі New Yorker у 1963 році та збурила хвилю дискусій серед інтелектуалів США та Європи. Книгу відкриває передмова відомого ізраїльського журналіста та публіциста Амоса Елона, а завершує післямова, написана авторкою у відповідь на палкі суперечки, що довгий час точились навколо видання після його першої публікації.

Ерік Ґрейтенс, у минулому «морський котик», написав свою книжку насамперед для солдатів, які повернулись додому з війни й не знають, як жити далі. Автор показує, як протистояти болю, практикувати співчуття, розвинути покликання, знайти наставника і створити щастя. Його поради будуть також корисні кожному, хто хоч раз стикався з життєвими труднощами. «Стійкість: тяжко виборена мудрість для ліпшого життя» допоможе впоратися зі слабкістю, віднайти мужність і знову рухатися вперед.

У цьому невеличкому виданні адмірал Вільям Г. Макрейвен, командувач Військово-морських сил США у відставці, визначив десять правил, яких він особисто завжди намагався дотримуватися і які допомогли йому з честю подолати чимало життєвих негараздів. Оригінально сформульовані правила на кшталт "не боятися акул", "не вдаряти передчасно у дзвін", "щоранку застеляти ліжко" мають глибокий підтекст.

Автор розкриває суть кожного правила, розповідає цікаві історії про людей, які свого часу надихали його власною дисципліною, наполегливістю, благородством і мужністю.

Уявіть, що на вас чекає побачення вашої мрії, але ви — не надто впевнена в собі людина. Ви знаєте, що ваш партнер або партнерка — вершина всіх ваших мрій, тож маєте бути в найкращій за все своє життя формі. Чи тривожить вас ця ситуація? Якщо ні, закривайте цю книжку й купіть порадник «Як навчитися не брехати. Якщо так, вітаємо в клубі тривожних пацієнтів. Книжку Володимира Станчишина «Стіни в моїй голові» присвячено тривожності, депресії, соціальним фобіям, різним психічним розладам, які більшою чи меншою мірою впливають на звичний спосіб життя людини в соціумі. Вона не вилікує вас від неприємних станів, але допоможе зрозуміти — жити з ними можливо. Усі ми, стверджує автор, є тривожними, і в цьому немає нічого надзвичайного. Головне — зрозуміти, що тривога супроводжує нас усе життя й відіграє свою важливу роль у нашому існуванні.

Залежність між інтелектом і життєвим успіхом зрозуміла і майже аксіоматична. Але ж на життєві здобутки впливає й емоційна сфера людини. Які емоційні складники передусім формують нашу долю? Для чого нам емоції та як навчитися ними керувати? Чи можна виправити емоційні моделі, закладені в людині, коли вони гальмують її рух до кращого? І взагалі, чи реально об’єднати два слова «емоційний інтелект» і не отримати суперечність?Відповіді на ці питання дає оперта на наукову базу і водночас легко написана для широкої аудиторії книжка Деніела Ґоулмана — один із безперечних психологічних бестселерів останніх десятиліть.

Під поняттям «шістдесятництво» приховується безліч культурних феноменів, людських доль та літературних творів. Ця книжка пропонує читачеві мандрівку в мікросвіт українських шістдесятників — молодих людей, які творили нову культуру в час хрущовської «відлиги». Заглиблення у світ, який всупереч правилам радянського тоталітарного режиму засновувався на принципах солідарності, взаємопідтримки та поваги між непересічними молодими талантами.

«Ця книжка є радше спробою побачити в когорті шістдесятників живих людей – з їхніми сумнівами, коливаннями, інтелектуальною відвагою та блискучими талантами. В певному сенсі побачити цих молодих талановитих людей без "забронзовілості", з якою так часто подають їх шкільні підручники. Тим більше, що самим шістдесятникам "забронзовілість" аж ніяк не притаманна.» Радомир Мокрик, автор видання

Чимало фотографій з архівних фондів та сімейних архівів публікуються вперше.

Для широкого читацького загалу.

Про автора

Радомир Мокрик, PhD. (1987 р. н.) — історик, культуролог, науковий працівник Інституту східноєвропейських студій на філософському факультеті Карлового університету в Празі. Вивчав культурологію в Львівському національному університеті імені Івана Франка і модерну історію в Карловому університеті в Празі. У 2021 році в Карловому університеті захистив дисертацію на тему «Шістдесятники і колоніальний дискурс радянської культури в Україні в час відлиги. 1956–1964».

Цитати з книжки «Бунт проти імперії»

Про світоглядні основи шістдесятництва

Це когорта, світогляд якої сформувався на перетині етичних принципів і критичного мислення. Саме на такому ґрунті виникла основа національного руху, в який згодом перетворилась «малесенькі щопта» шітсдесятників. При цьому саме етика відігравала головну роль. Мені пощастило найбільше спілкуватись з двома, здавалося б на перший погляд, протилежностями: Іваном Дзюбою та Євгеном Сверстюком. Дзюба походив з Донбасу, довго вірив в комуністичні ідеї і схилявся радше до «націонал-комунізму». Євген Сверстюк народився на Волині і вже в досить ранньому віці перейнявся націоналістичними ідеями. Однак їх поєднувала багаторічна щира дружба. Рухались вони до розуміння самобутності України з різних ідеологічних сторін, але на основі етичної спільності. Свого часу на літературному вечорі в Черкасах Василь Симоненко на питання «яку саме він має на увазі Україну, коли вимагає, щоб мовчали Америки й Росії, коли він з нею говорить», відповів просто — «Україна в мене одна». Хоч з якого б ґрунту виходили світоглядні переконання шістдесятників — принцип був той самий: Україна в них була одна.

Про мовне питання

Радянське керівництво добре усвідомлювало, яку саме стратегію у мовній сфері воно обирає. Російська мова і російська культура розглядалися як чи не головний фактор уніфікації різних територій радянської імперії. Політика русифікації й маргіналізації української мови цілком відповідала завданню «злиття народів» і формування наднаціональної, класової радянської ідентичності.

Про зародження дисидентського руху

Шістдесятники перебували всередині радянської реальності, і це неодмінно мусило позначитись на їхньому світогляді, доволі ідеалістичному. Усвідомлення марності й неможливості діалогу з владою приходило поступово, зі зміцненням м’язів критичного мислення. Дисидентами шістдесятники стали завдяки власному інтелекту і рефлексії  навколишнього світу. Усвідомити фальш радянської культури, штучність усіх партійних лозунгів, залишаючись фактично в інформаційному вакуумі, – це справжній інтелектуальний подвиг. Який часто поєднувався з громадянським подвигом, адже розуміння несправедливості системи породжувало намагання і відвагу протистояти їй.

Пропаганда і художня проза, шпигуни і цензура: що приховує книга?

Мао Цзедун був бібліотекарем, Сталін — поетом і видав вірші, Вінстон Черчилль використовував путівник для планування вторгнення у Норвегію, Івлін Артур Сент-Джон Во служив у морській піхоті й отримав звання капітана до того, як пішов у відставку, щоб написати «Повернення в Брайдсгед». Самотні сім'ї йшли до бібліотек, доки їхні рідні воювали в окопах, а під час Холодної війни обидві сторони використовували книжки, щоб поширювати власне бачення того, як слід керувати світом. 

Зазвичай не говорять про книги і війну в одному контексті — перші належать до найвидатніших винаходів людства, а другі — до найстрашніших. Але ці дві теми тісно переплетені між собою і книжки надто часто опиняються на передовій. Особливо гостро це відчувається в епоху сучасних війн.

Професор сучасної історії Ендрю Петтіґрі відкриває дивовижні шляхи, якими писемна культура — від путівників і наукових праць до Бігглза й Анни Франк  — формується під впливом масштабних збройних конфліктів. 

Книжки, їх автори й читачі воювали раніше і продовжують воювати зараз — від Громадянської війни в США до повномасштабного вторгнення росії в Україну. Вони — смертоносна зброя і найпереконливіший аргумент для перемоги. 

Чому варто прочитати книжку «Книга на війні»?

• Простежує дивовижні шляхи, якими писемна культура формується під впливом масштабних конфліктів сучасної епохи.
• Завдяки точному історичному аналізу та блискучій прозі розповідає про силу та неоднозначність книги на війні.
• Досліджує різні ролі, які відігравали книжки у конфліктах по всьому світу — розрада чи інструкція, критика чи пропаганда — як зі всією шкодою й користю книжки сформували сучасну військову історію.

Про автора

Ендрю Петтіґрі — доктор філософії, професор сучасної історії в Університеті Сент-Ендрюса. Є автором книг The Library: A Fragile History, Book in the Renaissance і The Invention of News, відзначених преміями. Колишній віцепрезидент Королівського історичного товариства та директор-засновник Універсального каталогу коротких назв (Universal Short Title Catalogue).

Відгуки

Цитати

Про цінність бібліотек:

Бібліотеки Берліна, Варшави, Мінська, Мюнхена, Касселя, де зберігались унікальні примірники стародруків, ноти, рукописи, ніколи не будуть такими, як колись. Так розповідають історію бібліотек на війні: попри безглузде знищення, сміливці намагаються й далі гортати сторінки. Усі знають про бібліотеки, які діяли на станціях лондонського метро для тих, хто перечікував тривоги. По всьому світі сміливі бібліотекарі на війні ідей невтомно працювали, щоб урятувати бібліотечні фонди від бомбардувань і грабунків. Коли такі випадки спливають у пам’яті й складаються в історію зруйнованих бібліотек як людської та культурної трагедії, у серцях багатьох прокидається співчуття. Усі, хто читають ці слова, цінують книжки. Ми — люди книги.

Про роль книжок в тилу:

Книжки відігравали важливу роль не лише на фронті, а й у тилу. Багато хто опинився далеко від своїх чоловіків, дружин, синів і дочок — хтось був ген-ген від фронту, хтось мерзнув в окопах. Люди, позбавлені інших розваг, звернулися до книжок. Публічні бібліотеки, яких доти не особливо цінували, нарешті зайняли своє місце: золота епоха видавців почалася навіть попри перебої з постачанням паперу. Усі учасники війни докладали надзусиль, щоб забезпечити солдат книжками. Завдяки цьому вигадали деякі з найоригінальніших друкованих форматів століття. Ніде книжку не цінували так, як у таборі військовополонених.

Іноді література кликала молодих чоловіків на смерть, іноді зміцнювала дух окупованої країни, але завжди була важливою. Байдуже, йшлося про художні, поетичні, історичні книжки, атласи чи аналітичні матеріали — розуміння важливості книжок як засобу війни поділяли всі учасники війни та повстанських рухів. Навіть ті, кому не давали доступу до друкованої преси, як це бувало в постколоніальних конфліктах другої половини XX століття.

Про вплив книжок на реальність:

Мало коли вдається відстежити, наскільки сильно конкретний текст вплинув на суспільну думку в певний часовий проміжок. Коли ж ідеться про війну, реальність впливає на книжки так само сильно, як і книжки — на реальність. Ідею, описану в книжці, можуть підхопити й через кілька десятиліть. Тож складно визначити мить, коли ідею прийняли й повірили в неї. Однак друковані видання, безперечно, долучаються і до формування політики, і до підкидання хмизу в майбутнє вогнище війни. Мабуть, ще важливішими книжки, газети, листівки й журнали стають згодом, коли підтримують бажання битися під час війни.

Бум кулінарних книжок нагадує: хоча життя частини людей радикально змінилося через війну, інші запам’ятали її просто як дискомфорт, що додався до звичного життя. Ті, хто залишився в тилу, проживали війну опосередковано — через друзів і родичів на фронті чи під бомбардуваннями. Про цю розмаїтість досвіду ми говоритимемо наступні п’ять розділів. Тил і фронт, книжки в життях письменників, солдатів і домогосподарок, військовополонених і прискіпливих чиновників, які впорядковували читацькі звички. Усі відіграли якусь роль у житті книжок під час війни. 

Про читання під час війни:

Багато людей ковтали книжки: про це охоче говорила всім, хто був готовий слухати, бібліотечна асоціація, яка дуже хотіла, щоб її визнали важливим під час війни надавачем послуг. Почало читати багато солдатів, евакуйованих, жінок із Жіночої землеробної армії, робітників — словом, людей, яким довелося залишити домівки і працювати деінде. Водночас 40 % людей, які взяли участь в опитуванні Mass Observation 1942 pоку про читання під час війни, сказали, що стали читати менше, часто набагато менше або й взагалі не читали. Книжки стали неоціненним джерелом комфорту, але комфорту, доступного не всім.

«Вперше ця книга побачила світ у 2020 році, після шести років війни за схід моєї батьківщини, в самий розпал пандемії COVID19, а передмову для цього видання я пишу під час літнього контрнаступу, поки мій підрозділ відпочиває на базі.

У цій книзі викладено матеріал лекцій, які я читав для військовослужбовців Збройних Сил України, офіцерів генерального штабу, співробітників патрульної поліції та деяких неурядових організацій в рамках курсу стрес підготовки.

Завдання курсу «Броньований Розум» — одягнути на людину «бронежилет». Заздалегідь (!) дати їй інструменти для самопідготовки до екстремальної ситуації. Утім, вага бронежилету не може бути завелика, бо його неможливо буде носити. Так і з цією книгою: я намагався зробити бронежилет легшим, зосередившись на базових, основних аспектах, тож деякі принципи, яких ми навчаємо, лишилися «за дужками» цієї книги в силу обмеженості такого формату.

Між намаганням уникнути поразки й спробами перемогти — велетенська різниця. Попри те, що докладені зусилля, начебто, схожі поміж собою, наш мозок сприймає ці поняття категорично по-різному. Сучасний бій сам собою несе забагато небезпек, того, що може поранити, скалічити або вбити, тож немає жодної потреби вже після бою чинити самому собі шкоду, неправильно чи криво потлумачивши власні відчуття й досвід лише тому, що ви не знали природи реакції людини на небезпеку. «Броньований Розум» — саме про те, як знизити шкоду, отриману в такій ситуації, де інша людина може взагалі зламатися. На курсі «Броьований Розум» ми мінімізуємо ризик поразки не через уникнення небезпеки, а через свідомі дії, спрямовані на досягнення успіху. Я не знаю, що таке «успіх» чи «перемога» саме для вас, але наша робота — дати вам інструменти досягнення того, що ви для себе маєте за перемогу.

За час, що пройшов з ранку 24-го лютого 2022 року, коли мене о пів п'ятої розбудив телефонний дзвінок побратима, я багато разів вдавався до принципів та інструментів, котрим сам же і навчав. Адже війна яку я знав як Антитерористична Операція, а пізніше Операція Об'єднаних сил змінилася і змусила мене самого підійти до межі психічної витривалості.

Про що ця книга — вона про те, що нині прийнято називати бойовим стресом (ширше: стресом виживання), і про те, як критичні події впливають на нашу поведінку, здоров’я і, ймовірно, на всю подальшу долю.

Навіщо ця книга — вдягнути на вас бронежилет. Не просто розповісти про те, що насправді відбувається з нами в екстремальній ситуації, а й дати інструменти для максимальної… стресостійкості (а ще — щоб якомога менше людей називали адреналін «гормоном страху»!)

Що це за книга — моєю задачею як методолога та військового було створити продукт для «кінцевого користувача» — солдата, правоохоронця, волонтера чи просто відповідального громадянина. Польовий посібник, якщо завгодно.»

Костянтин Ульянов

Деякі секції публікуються в цьому виданні вперше.

«Абсолютна відповідальність. Уроки лідерства від «морських котиків» — бестселер про принципи лідерства в умовах непередбачуваних змін.

Автори книжки — колишні американські військові Джоко Віллінк і Лейф Бебін, чий досвід допоміг людям по всьому світу навчитись керувати компаніями, отримати підвищення, обійняти кращу посаду і досягти поставлених цілей. Вони доводять, що принципи, завдяки яким «морські котики» перемагали в бою, можна застосувати і в роботі.

Автори пояснюють основні принципи успішного керування компанією, як-от: дисципліна, визначення пріоритетів та ефективне планування вдалих стратегій. Окрім порад із лідерства, автори також діляться власним досвідом керування командою та подолання стресових ситуацій.

Військове лідерство вимагає формування різноманітних команд для виконання надзвичайно складних місій і досягнення стратегічних цілей. Це безпосередньо корелює з діяльністю будь-якої компанії або організації. Принципи ефективних бойових лідерів можуть бути легко застосовані у світі бізнесу.

Книжка стала бестселером за версією The New York Times. Джоко Віллінк і Лейф Бебін, повернувшись зі служби, заснували власний консультаційний центр і проводять тренінги з керівниками.

«Чому нації занепадають» — це справжня класика економічної та політичної літератури. За версією Марка Цукерберга, — одна із найкращих книг, виданих у 2015 році. Бестселер New York Times, одна із улюблених книг Білла Гейтса.

Чому одним країнам вдається розвиватися та процвітати, переживати кризи та використовувати їх на свою користь, а інші занепадають навіть без очевидних на те причин? Наскільки добробут націй залежить від географії, історії та способу управління?

Ця книга — результат п’ятнадцятирічного дослідження історії розвитку країн по всьому світу. Її автори, науковці Дарон Аджемоґлу та Джеймс Робінсон, зробили вичерпні висновки щодо того, що насправді рухає людство вперед — активне громадянське суспільство, що ставить на перше місце економічний та політичний добробут кожного громадянина.

«Чому нації занепадають» — вичерпне і зрозуміле пояснення ґрунтовного дослідження, проведеного досвідченими науковцями. Книга відповідає на запитання про те, що саме сприяє добробуту країн і які фактори насправді не такі важливі, якими здаються.

Про авторів

Дарон Аджемоґлу — всесвітньо відомий науковець, професор економіки, викладач кафедри економіки Гарвардського університету. Один із десяти найцитованіших економістів світу.

Джеймс Робінсон — фахівець із питань Африки та Латинської Америки. Відомий політолог та історик. Навчався у трьох університетах: Єльському, Університеті Варвік та у Лондонській школі економіки. Професор Університету Чикаґо.

Джек Лондон (1876—1916), відомий американський письменник, прожив коротке, але яскраве життя, повне небезпек і пригод. Працюючи з 10 років, не маючи можливості оплатити навчання в університеті, він вирушив на Аляску. Золота не добув, зате привіз із собою сюжети «північних» оповідань і повістей. Уже понад сто років читачі всього світу захоплюються справжніми пригодами, суворою романтикою та благородними почуттями героїв його книжок.

Мартін Іден, простий моряк, випадково опиняється у світському середовищі й закохується у Рут Морз, дівчину з багатої родини... Він вирішує за будь-яку ціну добитися її любові, змінити своє життя, стати знаменитим письменником. Але невідомо, чи здійсняться його мрії, чи принесуть вони щастя... Цей роман, який розповідає про просту людину, що домоглася успіху, про пошук місця в житті, муки творчості й муки кохання, виявився пророчим: Джек Лондон багато в чому повторив долю свого героя.

Проект «Історія європейської цивілізації» охоплює період від античних часів до ХХ століття і поділений на три основних блоки: Античність: Рим, Греція, Близький Схід; Середньовіччя: Раннє середньовіччя, Високе середньовіччя, Пізнє середньовіччя, XV століття; Сучасність: XVI—XХ століття.

 При створенні цього надзвичайного проекту його упорядник — видатний італійський вчений-філософ, літературний критик, письменник Умберто Еко (1932—2016) — керувався мультидисциплінарним принципом: Історія, Філософія, Міфологія та релігія, Образотворче мистецтво, Література, Наука і техніка, Музика. Статті до розділів написані провідними італійськими фахівцями у кожній галузі.

 Том «Середньовіччя. Замки. Торговці. Поети» охоплює період з 1200-го по 1400 рік — час, що зазвичай називають Пізнім середньовіччям. Завдяки відновленню експансії, до якої підштовхує ідеологія хрестових походів, Захід завойовує Схід. Міста процвітають — архітектура, мистецтво, література відображають несамовите прагнення до оновлення та відкритості. Однак початковий імпульс експансії змінюють конфлікти, голод, Столітня війна, чума та повстання селян, потоплені в крові.

Умберто Еко, у співпраці з найвідомішими фахівцями, продовжує свою приголомшливу подорож Середньовіччям, досліджуючи суспільство, мистецтво, історію, літературу, музику, філософію, науку в один із найскладніших і найзахопливіших періодів європейської цивілізації. Видання доповнено багатим ілюстративним матеріалом — всесвітньо відомими шедеврами, першодруками із багатьох музеїв світу та ін.

Довгоочікуваний новий роман провідної української письменниці Марії Матіос «Букова земля» — це пронизлива, глибока і зухвала сага завдовжки у 225 років, пропущена через перехресні історії п’яти родин різного суспільного рівня і статусу, а також історичних персонажів, так чи інакше пов’язаних з Буковиною. Землероби, скотарі, воїни, посли і міністри постають повноправними творцями не лише приватної, а й загальноєвропейської історії. Недаремно авторка означила жанр свого твору як роман-панорама. Географія його подій простягається від крихітного буковинського хутора Сірук — до Відня, Берліна, Бухареста, Москви і Берна. А обрамленням цього класичного роману виступає особливий сюжет зі Станиці Луганської літа 2014 року. І як завжди у книжках Марії Матіос, окремим персонажем є мова з її неповторною лексич-ною розкішшю і гуцульським чаром.

Збірка польових оповідок про те, як воювать ніззя, але треба, викладених бойовим тактичним суржиком. Пригоди двох відважних панів самураїв з Кийова в степах України, іх важке та повне несподіванок життя, записане свідком подій. Та вапще — що робити, коли на тебе напали кісь довбні, а ти незла, душевна, гостинна та приязна людина, повна сілякіх чеснот та щедрот, але з добрими друзями та справним автоматом.

«Район «Д» – збірка об’єднаних спільним часом і простором історій, з яких поступово вимальовується портрет автора на тлі «інших берегів», де минули його дитинство, отроцтво і юність. Самокритичний портрет, у якому можна розгледіти риси хуторянства і космополітизму, дріб’язковості й великодушності та ще багато чого. Водночас це груповий портрет кількох десятків більш або менш прописаних мешканців згаданого черкаського району з їхніми більш або менш успішними спробами пережити несподіваний перехід від пізньорадянської до ранньонезалежної України.

Його «хрестові походи» заради демократії та прав людини у Східній Європі й на Близькому Сході стали легендою. Яскравий політичний лідер, який пройшов війну, п’ять років перебував у в’єтнамському полоні й повернувся звідти геть сивим. Він відкрито виступав проти президентства Трампа, брав активну участь у припиненні війни на Донбасі й називав Путіна «гіршим і небезпечнішим за ІДІЛ». Однак про що міркував Джон Маккейн, коли виходив із Сенату? Ці спогади — підсумок не лише його політичної кар’єри, а й глибокі роздуми про життя, родину, друзів, ціну перемог і тягар поразок. Ця книжка — пересторога для Західного світу й водночас путівник для кожного, хто зійшов на манівці. Це заклик ніколи не забувати про демократичні цінності та обстоювати свободу особистості в часи, коли тінь диктатури блукає цивілізованим світом.

«Любовні елегії» («Любощі») й «Мистецтво кохання», як і «Метаморфози» – найпопулярніші твори видатного римського поета Овідія. Тонкий гумор, проникливий психологізм, живі сценки з тодішнього життя і блискучий вірш упродовж віків привертають увагу читача й надають цим творам непроминальної цінності. Український переклад (перше видання – 1999 року) повністю оновлено і зредаговано.

Вклад Ціцерона в теорію і практику красномовства, філософію неоцінений. Розквіт Ціцероніанізму припадає на епоху Відродження. Просвітництво теж багато чим завдячує риському філософу, оратору: стиль його листів Ціцерона наслідували мадам де Севіньє, Монтеск’є, Лакло та ін. До творчості Ціцерона зверталися Юм, Локк, Вольтер, Дідро та інші філософи.

Великий союз ХХ століття виявився приголомшливо успішним у реалізації його безпосередніх завдань. Американська допомога Британії та СРСР через програму «ленд-ліз», відкриття Другого фронту в червні 1944 року стали найяскравішими епізодами співпраці антигітлерівської коаліції, однак завершився Великий союз великою невдачею — «Залізною завісою», що розрізала навпіл повоєнну Європу. Запитання «Що сталося не так?» і «Хто відповідальний за початок Холодної війни?» лунали в усьому світі.

У цій документальній розвідці Сергій Плохій розкриває джерела конфліктів і жахіть Холодної війни, аналізуючи історію Великого союзу. Автор спирається на раніше недосяжні джерела — архівні документи радянських спецслужб, що містять спостереження військової контррозвідки й таємної поліції за американцями, які контактували з представниками ВПС Червоної Армії та місцевим населенням, звіти шпигунів, доповіді їхніх очільників і кураторів. Сергій Плохій робить приголомшливе відкриття: Великий союз був приречений на невдачу й почав розпадатися вже під час Другої світової війни. Однак що чи хто спричинив крах одного з наймогутніших альянсів ХХ століття?

Сергій Плохій — професор, директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, провідний фахівець з історії Східної Європи, член наукової ради «Українського історичного журналу», автор дев’яти книжок, лауреат Шевченківської премії 2018 року.

Чортківська офензива 7–28 червня 1919 року вписана золотими літерами у воєнну історію України. Розбита і морально пригнічена, позбавлена боєприпасів і загнана у невеликий закуток батьківщини Галицька армія несподівано розбила й змусила відступати супротивника, який чисельно переважав і був значно краще матеріально забезпечений. Піднесення, яке огорнуло українське суспільство Галичини на звістку про перемогу під Чортковом і подальші успіхи рідного війська, сучасники справедливо порівнювали з Великоднем. Пропонована книга є результатом більш ніж чвертьстолітнього вивчення цього феномену. На підставі широкого спектру джерел із наголосом на численні архівні документи української та польської сторін ретельно відтворено та проаналізовано перебіг бойових дій у тісному взаємозв’язку з тогочасними міжнародними відносинами та складним воєнно-політичним становищем України.

Книга хронологічно охоплює події від кінця травня до 28 червня 1919 року, а саме: передісторію, перебіг і наслідки Чортківського пролому, проголошення Диктатури, перші кроки запланованої генералом Грековим масштабної реорганізації збройних сил Західної Області Української Народної Республіки, зародження і розвиток плану операції, запеклу боротьбу за стратегічну ініціативу в боях за Бучач і Теребовлю та її переможне завершення визволенням Тернополя і ліквідацією ворожого плацдарму на лівому березі Дністра поблизу Нижнева, аналізується битва під Бережанами, вплив дипломатичної боротьби у Парижі, Берліні, Варшаві та Львові на перебіг бойових дій у Галичині, стосунки Західної Області УНР з Українською Народною Республікою та більшовиками, результати розгорнутого генералом Грековим військового будівництва, останні успіхи Галицької армії в запеклих боях на Верхньобузькій рівнині, у Гологорах, над Гнилою Липою та Свіржем, початок польського контр-наступу, контроверсійні погляди на результати та наслідки Чортківської офензиви, а також її місце в історії воєнного мистецтва.

Чому люди воюють? А завдяки чому мирно співіснують?

Це питання-антагоністи, але на кожне є відповідь. До першого причетні демони людської природи: хижацьке насильство, домінування, помста, садизм та ідеологія. Візьмімо Троянську війну, розп’яття на хресті, сюжет «Ромео і Джульєтти», російські пошуки «нацистів» в Україні — за всім стоїть лихе в людській природі.

Ангелами ж є емпатія, самоконтроль, моральність та раціональне мислення — те, що утверджує цінність життя і свободи.

Як ці протилежності проявлялися в історичній перспективі і хто взяв гору? Завдяки чому 75 років у Європі фактично не було міждержавних війн? Автор зібрав соціологічні дані та знання з психології, щоб розповісти про криваву історію та фактори, що допомагають утверджувати мир. А в новій передмові до українського читача Пінкер спонукає подумати, де та які механізми не працюють і що потрібно зробити, аби повернутися до Тривалого миру.

Автор цієї книжки намагається зрозуміти суперечливу постать гетьмана Павла Скоропадського, порівнюючи його не з тогочасними українськими політиками, а з товаришами по службі: Карлом Густавом Маннергеймом і Петром Врангелем. Ці генерали-кавалеристи належали до свити останнього російського імператора й добре знали одне одного. До 1917 року їхні кар’єри розвивалася дуже схоже. Після розвалу Російської імперії вони почали на її уламках створювати власні держави.

Впоратися із цим завданням пощастило лише одному Маннергейму.

«Український Майдан, російська війна. Хроніка та аналіз Революції Гідності» — книжка Михайла Винницького, у якій детально та послідовно висвітлено події в Україні 2013–2018 рр. Ця історична праця поєднує в собі точку зору науковця і спостерігача-учасника, який брав активну участь у протестах. Під час Революції Гідності Михайло Винницький був постійним коментатором англомовних ЗМІ, здійснював аналіз поточних подій у своєму блозі «Думки з Києва». А згодом написав цю книжку, яка вперше побачила світ 2019-го року англійською мовою і стала внеском автора у відстоювання позицій України в її довголітній інформаційній війні.

«Шахта» — документальний роман, події якого відбуваються в червні-липні 2015 року. В центрі історії бійці Добровольчого українського корпусу — артилерійський підрозділ, який виїхав на передову в район шахти «Бутівка». Автор пропонує разом з добровольцями ДУК ПС в кузові ЗІЛа виїхати на передову, облаштувати «хату» у Водяному, позиції в Опитному, поблизу Авдіївки та шахті «Бутівка»; побути в шкірі артилериста-добровольця в період чергового перемир’я і провести «казковий» місяць на передовій: ховатися від танкового обстрілу, укріплювати позиції, копати, приймати «пологи» в 120-го міномета, знову копати, їсти зіпсовану ковбасу, черствий хліб, сваритись і ділити один автомат на чотирьох осіб.

«Ранкове зведення» — мабуть, найповніше зібрання поетичних текстів Валерія Пузіка, які були написані в період з 2015 по 2020 роки.

У ціи книзі представлені два твори національного героя Польщі, першого керівника відновленоі держави, засновника польської арміі Юзефа Пілсудського — «Бібула» та «Моі перші боі».

У «Бібулі» мова піде про підпільне життя. Пілсудськии був активним членом Польськоі соціалістичноі партіі та очільником іі боиовоі організаціі, однак своі спомини він присвячує агітаціиніи роботі — організаціі підпільних друкарень, мережі контрабанди, зберігання та розповсюдження польських газет і книг. У другому — оповідь про першии боиових досвід маибутнього «Коменданта» — Польські легіони, що брали участь у Першіи світовіи віині і воювали проти росіиських віиськ за звільнення польських земель.

Тож ця книга про боротьбу Польщі за відновлення власноі державності і цікава ще и тим, що надає змогу порівняти украінських діячів, що намагалися відродити украінську державність, та іхню боротьбу на початку двадцятого століття та польських, яким це вдалося, і дошукатися відповіді на питання, чому в одних виишло, а в інших — ні.

Добровольці, що бережуть кордон і підтримують порядок. Стрільці, які ніколи не тікають від перестрілки і покладаються лише на власний револьвер та плече побратима. Шаленці, об’єднані спільним прагненням оберігати співгромадян та нести закон у найвіддаленіші закутки свого штату. Усе це про техаських рейнджерів – легендарний підрозділ, що завдяки власній хоробрості та відчайдушності увійшов у легенди. Ця книга є споминами одного із таких хлопців, що в пошуках кращої долі втік з батьківського дому до техаського прикордоння і знайшов себе у рейнджерському загоні.

Пригоди англійця під французьким знаменом в Алжирі та Тонкіні. Іноземний легіон, мабуть, має найбільш романтичний ореол серед бойових підрозділів сучасності. Колоніальні війни. Притулок для втікачів з усього світу. «Ми не запитуємо тебе про минуле», «Ви будете битися не за Францію, а за легіон». Тож зараз, шановний читачу, ти тримаєш одну з тих книг, що створили у світовій літературі образ легіонерської романтики. Її автор, Джордж Менінгтон, за своє життя пройшов шлях безкінечних авантюр, а отже, не міг оминути легіон, про що залишив цікаві і по-солдатськи правдиві спогади.

«Щоденник піхотинця Гарріса» — це історія звичайного сільського хлопця, що потрапив у вир Наполеонівських війн. Солдатська правда про довгі переходи, іноземне вино, різнобарвні мундири та багнетні атаки. Часи, коли не було механізованих з’єднань, радіозв’язку та штурмової авіації, а солдати щільними лавами йшли вперед за Бога і короля.

Бенджамін Ренделл Гарріс - британський піхотинець, який служив у британській армії під час наполеонівських війн. Сьогодні його найбільше пам’ятають як автора мемуарів про своє перебування в армії під назвою «Спогади піхотинця Гарріса», які, як вважають, дають рідкісне уявлення про світ військових на службі в армії Веллінгтона. Більшість спогадів, опублікованих після війни, надходили від службових офіцерів, і досвід звичайних солдатів не був представлений у літературі через неписьменність великої кількості простих людей на той час.

Спроби перетворити Російську Федерацію на національну державу, громадянську державу чи стабільну імперську державу зазнали провалу. Її нинішня структура ґрунтується на крихкій історичній основі, не має єдиної національної ідентичності та демонструє постійну боротьбу між націоналістами, імперіаліастами, централістами, лібералами та федералістами. Повномасштабне військове вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 та запровадження міжнародних економічних санкцій пришвидшать розшматування держави.

Провал Росії забезпечується неспроможністю забезпечити економічне зростання, гострою соціально-економічною нерівністю та демографічним спадом, розширенням розбіжностей між Москвою та різними суб'єктами її федерації, поглибленням сумнівів щодо владних інституцій тощо. Інтенсифікація репресій заради втримання цілісності держави підвищить перспективи насильницьких зіткнень.

Хоча Владімір Путін прийшов до влади, щоб запобігти розпаду Росії, його можуть запам'ятати як того, хто призвів до її краху. Оскільки криза довіри до Москви поглиблюється, виникатимуть нові держави. Вони не будуть однорідними за внутрішньою структурою. Між деякими, ймовірно, спостерігатимуться конфлікти, тимчасом інші можуть розвинутися в нові федерації чи конфедерації. США повинні розробити ефективну стратегію для управління розшматуванням Росії через підтримку регіоналізму та федералізму, визнання суверенітету та відокремлення, розвиток зв'язків із новими державними утвореннями, зміцнення безпеки країн, що межують із Росією, та промоцію трансатлантизму чи транстихоокеанізму серед новостворених держав.

Чому варто прочитати книгу януша буґайського

"Неспроможна держава" — це праця авторитетного американського дослідника, який спеціалізується на міжнародних відносинах. Автор зосереджується на ймовірних сценаріях розпаду Російської Федерації, який супроводжуватиметься ідеологічним безладдям, економічним і демографічним занепадом, регіональними заворушеннями. Крім того, Януш Буґайський прогнозує наслідки зникнення Росії з геополітичної мапи світу для сусідніх держав, передусім України, Білорусі, Молдови, Польщі та країн Балтії. 

Про автора

Януш Буґайський — аналітик із зовнішньої політики, автор, лектор, колумніст, консультант і телеведучий зі Сполучених Штатів. Він є старшим науковим співробітником Фундації Джеймстаун (Jamestown Foundation) у Вашингтоні, округ Колумбія, і веде телевізійне шоу "Нова година Буґайського" (New Bugajski Hour), яке транслюється на Балканах і доступне на ютюбі. Буґайський є автором 21 книги про Європу, Росію і трансатлантичні відносини, а також оглядачем кількох ЗМІ у Сполучених Штатах і Європі, зокрема в Албанії, Боснії і Герцеговині, Болгарії, Хорватії, Грузії, Косово та Україні.

Книжки на схожу тематику

• "Поля битв. Боротьба за захист вільного світу", Герберт Макмастер, "Наш Формат", 2023 рік
• "Як зруйнувати русскій мір", Вадим Денисенко, "Наш Формат", 2023 рік

Відгуки про книгу "неспроможна держава"

Наближати процес розшматування Росії усіма силами — завдання непросте, але неухильне для всіх, хто щиро любить Україну й мріє про її перемогу. Уляна Супрун, громадська та державна діячка, головна редакторка видання

В Росії багато больових точок, які можна використати для наближення нашої Перемоги. Які саме — чудово ілюструє Януш Бугайський у своєму дослідженні " Неспроможна держава". Олег Магдич, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного музею Тараса Шевченка

Книга одного з провідних американських фахівців по росії Януша Буґайського із Jamestown Foundation детально аналізує вразливості й невразливості імперії, міцність та крихкість її "скрєпів", широкий спектр політичних, економічних, гуманітарних, силових, демографічних, екологічних факторів, що визначають сценарії майбутнього для росії. Детальний огляд завершується описом наслідків розпаду імперії та рецептами для творців політики. Але книга потрібна значно ширшій українській авдиторії — для розуміння майбутнього та нашої перемоги. Валерій Пекар, український підприємець, публіцист, викладач і громадський діяч. Засновник книжкового клубу Pekar's Book Review

Цитати з книжки Януша Буґайського

Про іспит Росії для Заходу

Росія представляє подвійний виклик для Заходу — її стійкі неоімперські амбіції та неминуче розшматування держави. Відколи Владімір Путін отримав президентські повноваження в грудні 1999 року, Крємль проводив політику відновлення імперії шляхом підриву Сполучених Штатів у Європі, розхитування Організації Північноатлатнтичного договору (НАТО), дискредитації європейських демократичних систем та проведення кампанії з ліквідації Заходу. Але в ході реалізації свого імперського проєкту внутрішні невдачі Росії стають суттєвішими, а централізована "федерація" стикається з розпадом, потрясіннями і розломом. Як імперіалізація, так й імплозія поставлять США та НАТО перед критично важливими політичними рішеннями щодо стримування та захисту від атак Росії, одночасно керуючи загибеллю Росії. Такий процес породить і нестабільність, і можливості в кількох регіонах, що межують з Російською Федерацією, до чого Вашингтон не готовий.

Про неспроможність держави

Мультинаціональна Російська Федерація вступила в нове "смутное время" — період політичної кризи та хаосу, який московитські Росія пережила в кінці 16-на початку 17 сторіччя і який повторився під час розпаду царської Росії в Першій світовій війні. Однак, на відміну від 17 та 20 сторіч, Москві сьогодення не вистачає спроможностей та геополітичних можливостей, аби відновити Росію як континентальну імперію. Два ключові питання мають бути розглянуті при розробці ефективної попереджувальної стратегії стосовно Російської Федерації: наскільки глибокими та поширеними є недоліки нинішньої державної структури, а також наскільки швидкою і руйнівною буде загибель країни? Мультинаціональна держава, яку утримує вкупі надзвичайно централізована система прийняття рішень та ієрархічна структура влади, наближається до періоду дестабілізації, що прискоріюється кількома одночасними кризами. Посилення репресій та задушлива політична система приховують безліч економічних і соціальних невдоволень, які підживлюють громадське роздратування та маскують зниження спроможності уряду підтримувати лояльність ключових еліт. Упродовж цієї критичної декади, що включатиме непередбачуваний період правонаступництва президентства після дорогої війни проти України, російській адміністрації буде вкрай складно заспокоїти громадські прагнення до індивідуальних вольностей, економічних свобод та політичних альтернатив, що зростатимуть.

До книги Василя Стуса (6.01.1938–4.09.1985) — одного з найвидатніших українських поетів ХХ століття — увійшли вибрані вірші з різних періодів його творчості.

У книжці зібрано найкращі вірші Поета, а також найвиразніші уривки з листів, сповнені філософських узагальнень і щемливих деталей. Примітки під деякими віршами проливають несподіване світло на драматичні моменти життя і творчості Василя Стуса.

Сподіваємося, що ця книга стане вашою улюбленою збіркою творів визначного Поета і Громадянина.

Збірка містить три розділи та 45 історій про 45 людей — військових, волонтерів, медиків, журналістів, громадських діячів. Їхні свідчення у цій книзі доповнять новітню історію нашої країни та не дозволять іі перекручувати. Кошти з продажу цього видання підуть на друк другої частини про Народних Героїв.

Воїн живе у кожному з нас, але далеко не кожен у нього вірить. Тож і живемо так, ніби нічого не здатні змінити у своєму житті. Але ж це не правда!

Автор Андрій Зелінський завершує свою книгу наступними рядками: Шалений світ безоглядно кружляв своїми орбітами понад людськими долями та стежками. Неспокійно метушилися люди у надуманих щоденних перегонах. Повний Духу та Сили, Воїн впевнено попрямував власним Шляхом до завжди нових і завжди таких неминучих у його житті горизонтів. І цій мандрівці ніколи не буде кінця. Бо Воїн – то глибока правда про саму людину. А правда не вичерпується і не завершується. Вона лише здатна набувати нових форм, ставати новим Духом, новим Шляхом, новою Силою.

А ось про самого Воїна і про те, як його віднайти у глибині свого серця – докладно описано у захоплюючий подорожі на сторінках книги.

У цій книжці увазі читача пропонується історичний образ Української козацької держави. Процеси її становлення та функціонування у змінних реаліях XVII-XVIII ст. вписано у найширший контекст інтегрування України у цивілізацію раннього нового часу. Розрахована як на фахівців, так і найширший читацький загал, який цікавиться минулим своєї країни.