Книги для військових навчальних закладів

Анатолій Дністровий – письменник, філософ, художник, влогер, член українського ПЕН.

Автор понад двадцяти книжок поезії, прози, есеїстики, зокрема: романів «Місто уповільненої дії» (2003, 2022), «Пацики» (2005, 2011, 2020; фіналіст Книга року ВВС-2005, входить у ТОП-20 кращих романів доби Незалежності за версією сайту «Інсайдер» і в ТОП-100 романів української літератури за версією Українського ПЕН), «Тибет на восьмому поверсі» (2005, 2013), «Дрозофіла над томом Канта» (2010, фіналіст Книга року ВВС-2010, кращий роман року за опитуванням читачів порталу «Буквоїд»), «Сніданок на снігу» (2014), «Б-52» (2019, чеський переклад 2021); поетичних збірок: «На смерть Кліо» (1999), «Жовтна імла» (2001), «Покинуті міста» (2004), «Хроніка друкарської машинки» (2009), «Черепаха Чарльза Дарвіна» (2015), «Чорна п’ятниця» (2022); книг есеїстики: «Автономія Орфея: варіації на тему поетичної творчості та навколо неї» (2008), «Злами й консенсус» (2008), «Письмо з околиці» (2010), «Глобус Карла Маркса: есеї з соціальної та політичної критики» (2015), «Розмови з інтелектуалами» (2023).

Поетичні, есеїстичні, прозові твори Анатолія Дністрового перекладалися на вірменську, польську, словацьку, англійську, французьку, білоруську, російську, сербську, грузинську, чеську, італійську мови й відзначені кількома літературними преміями.

Останні роки української аналогової епохи в пострадянському містечку Ніжині на Чернігівщині. Автор дотепно й детально змальовує провінційну атмосферу ранніх 90-х. Будні студентського гуртожитку і навчання, соціальний колапс, інфляція і тотальне безгрошів’я, ексгібіціоністи біля корпусів університету, провінційний криміналітет та інтелігенція – усе це може бути непоганим тлом для духовно-порнографічних практик головних персонажів роману, які живуть одним днем і не уявляють, що буде завтра.

З часів першої публікації 2005 року ця книжка, як і попередні романи Анатолія Дністрового – «Місто уповільненої дії» і «Пацики» – вже здобула як палких прихильників, так і затятих критиків, але нікого не залишила байдужим.

Роман «Тибет на восьмому поверсі» є тематичним продовженням «Міста уповільненої дії» та «Пациків» і завершальним у цій символічній сазі-трилогії про історичний злам 80–90-х українського суспільства.

«Вперше ця книга побачила світ у 2020 році, після шести років війни за схід моєї батьківщини, в самий розпал пандемії COVID19, а передмову для цього видання я пишу під час літнього контрнаступу, поки мій підрозділ відпочиває на базі.

У цій книзі викладено матеріал лекцій, які я читав для військовослужбовців Збройних Сил України, офіцерів генерального штабу, співробітників патрульної поліції та деяких неурядових організацій в рамках курсу стрес підготовки.

Завдання курсу «Броньований Розум» — одягнути на людину «бронежилет». Заздалегідь (!) дати їй інструменти для самопідготовки до екстремальної ситуації. Утім, вага бронежилету не може бути завелика, бо його неможливо буде носити. Так і з цією книгою: я намагався зробити бронежилет легшим, зосередившись на базових, основних аспектах, тож деякі принципи, яких ми навчаємо, лишилися «за дужками» цієї книги в силу обмеженості такого формату.

Між намаганням уникнути поразки й спробами перемогти — велетенська різниця. Попри те, що докладені зусилля, начебто, схожі поміж собою, наш мозок сприймає ці поняття категорично по-різному. Сучасний бій сам собою несе забагато небезпек, того, що може поранити, скалічити або вбити, тож немає жодної потреби вже після бою чинити самому собі шкоду, неправильно чи криво потлумачивши власні відчуття й досвід лише тому, що ви не знали природи реакції людини на небезпеку. «Броньований Розум» — саме про те, як знизити шкоду, отриману в такій ситуації, де інша людина може взагалі зламатися. На курсі «Броьований Розум» ми мінімізуємо ризик поразки не через уникнення небезпеки, а через свідомі дії, спрямовані на досягнення успіху. Я не знаю, що таке «успіх» чи «перемога» саме для вас, але наша робота — дати вам інструменти досягнення того, що ви для себе маєте за перемогу.

За час, що пройшов з ранку 24-го лютого 2022 року, коли мене о пів п'ятої розбудив телефонний дзвінок побратима, я багато разів вдавався до принципів та інструментів, котрим сам же і навчав. Адже війна яку я знав як Антитерористична Операція, а пізніше Операція Об'єднаних сил змінилася і змусила мене самого підійти до межі психічної витривалості.

Про що ця книга — вона про те, що нині прийнято називати бойовим стресом (ширше: стресом виживання), і про те, як критичні події впливають на нашу поведінку, здоров’я і, ймовірно, на всю подальшу долю.

Навіщо ця книга — вдягнути на вас бронежилет. Не просто розповісти про те, що насправді відбувається з нами в екстремальній ситуації, а й дати інструменти для максимальної… стресостійкості (а ще — щоб якомога менше людей називали адреналін «гормоном страху»!)

Що це за книга — моєю задачею як методолога та військового було створити продукт для «кінцевого користувача» — солдата, правоохоронця, волонтера чи просто відповідального громадянина. Польовий посібник, якщо завгодно.»

Костянтин Ульянов

Деякі секції публікуються в цьому виданні вперше.

Роман Лазурко був одним із тисяч українських добровольців, які стали до лав дивізії Галичина. Навчання в елітних німецьких підрозділах, пекельні бої з більшовиками, співпраця з УПА, фронтова одіссея від Польщі до Югославії, жахи полону та ув’язнення – усе це Лазурко описує захопливо та з неодмінним чорним гумором. Його спогади дають нам можливість дізнатися про бойовий шлях дивізії, добровольці якої понад усе мріяли про власну армію та державу. Про тих юнаків, які воювали з українськими серцями під німецькими одностроями.

«Світ зійшовся клином на обороні цієї землі.

І навіть якщо буде щось опісля цього, навіть тоді –—

нам іншого вже, мабуть,

ніколи насправді не буде треба»

Вибір без вибору. Пітьма і лють. Наша згода загинути. Наш вибір вбивати. Бій і порожнеча. Щоденні втрати. Втрати, які вже не рахують та не відчувають. Кордони землі, що впізнаєш навпомацки.

Поезії Ярини Чорногуз — це своєрідні листи з фронту, листи з передової, де ти не знайдеш опису бойових дій чи переліку звільнених територій. Це листи про біль від утрати загиблих побратимів та посестер, листи про буття на війні тут і зараз, про усвідомлення та прийняття власного вибору піти воювати, листи про те, як виглядатиме світ після всього цього болю, що розриває зсередини. Листи про те, як виглядає оборона твоєї присутності в цьому світі.

Ці тексти Ярина написала за останні півтора року ротації на фронті, значна частина якої припала на повномасштабну війну. «У цій добірці, — пише Ярина, — промовлятиме моя пам’ять про Скадовськ і морське узбережжя Херсонщини, Сєвєродонецьк та Маріуполь, висоти над Новоайдаром, дорогу Бахмут-Лисичанськ і села по той бік Сіверського Дінця, річки, яка стала українським Стіксом. І всі вони відчуваються мені як ще одна мала батьківщина, бо вони переміряні нашими кроками вздовж і впоперек. Деякі вільні й оборонені, більшість з них — ще належить звільнити».

Про авторку

Ярина Чорногуз — поетка, бойова медикиня та розвідниця (розвідувальна рота, 140 Окремий розвідувальний батальйон морської піхоти). Авторка поетичної збірки «Як вигинається воєнне коло», написаної після чотирьох років в українській армії – ротацій у «Госпітальєрах» і служби в розвідувальній роті батальйону морської піхоти.

«Поезія — це моя медитація. Не всім близька, далеко не всім зрозуміла, місцями надто особиста, місцями надто далека й філософічна, але в ній точно є моя правда про смерть, любов, межу, на якій стається пізнання. Такий собі трикутник війни», — пише Ярина.

Тимчасово невстановлені дихають в унісон з живими. Вони проникають у сни і говорять про їх (снів) відсутність.
Вони говорять про війну, вдихають порох териконів, шахт та доріг Донбасу.
Вони існують на рівні відчуттів, кошмарів та химер, які оживають в голові, як Авдіївський коксохім — Дракон.
Вони проникають в свідомість, пускають коріння, живуть окремо — не дають вільно дихати, не дають забути.

Збірка віршів та оповідань Валерія Пузіка «Тимчасово невстановлені» — це про солдат, які вже не повернуться додому; це про солдат, які повернулися, але з дірами в серцях та легенях; про тих хто застряг між двох світів десь на середині шляху до Вальгалли. Це про живих і ненароджених, про тимчасово невстановлених, про симптоми, ПТСР і патології.

Проєкт реалізовано за підтримки Українського ветеранського фонду Міністерства у справах ветеранів.

Друге видання доповнене новим розділом «Після Майдану», а також найхарактернішими відгуками польських інтелектуалів на перше видання «Українського палімпсеста» і передмовою авторки до польського читача своєї есеїстики, які допоможуть українському читачеві краще зрозуміти сучасний контекст польсько-українського діалогу.

Ця книжка — плід розлогого інтерв’ю з Оксаною Забужко відомої варшавської журналістки, майстрині цього жанру Ізи Хруслінської. Читач знайде тут відповіді, які суспільство завжди хоче почути від популярного письменника. Питання про життя і творчість, про біографію і долю, про улюблені книжки та культурні взірці для наслідування чергуються з роздумами про сучасний світ і місце в ньому України, про її історичний шлях та генетичні хвороби української незалежності після 1991 року. Складний і багатовимірний образ української ідентичності, що постає з цих розмов, допоможе читачеві краще орієнтуватися у бурхливих колізіях сучасної історії.

Юрій Гудименко (нар. 1987) — український політичний діяч, лідер Руху «Демократична Сокира», у минулому — блогер, телеведучий, публіцист. Після російського вторгнення вступив до лав ЗСУ, сапер, був поранений.

«Це не зовсім звичайна книга. Тут немає сюжету, немає персонажів, які затримуються надовго. Це — збірка текстів, промов, історичних нарисів, які я писав і пишу донині. Тут є смішні тексти і тексти несмішні, є слова, які я писав у доброму гуморі й ті, які я писав у шпиталі, не бувши певен, що колись встану на ноги. Є навіть тексти, за які мені соромно, але вони все одно будуть тут, у книзі, тому що я їх говорив і я їх написав» (Ю. Гудименко).

Олександр Михед почав писати книжку «Позивний для Йова» у перший день широкомасштабного вторгнення, що трапилося на восьмому році російсько-української війни. Автор працював над книжкою протягом тринадцяти місяців, писав про те, що пережив разом із дружиною, про своїх батьків, які майже три тижні були в Бучі під час окупації. Про те, як змінюємося ми, як наша повсякденна мова стає мовою війни, колись звичні й важливі речі — болючими тригерами, а певні відчуття та емоції — такими, які хочеться забути, але й водночас запам’ятати назавжди.

Ця книжка не є винятково рефлексією автора, радше навпаки: він зібрав й виклав думки і переживання багатьох українців протягом першого року вторгнення. Українці, як і колись старозавітний Йов, нині проживають жахливі втрати. Як ми втрачаємо найрідніших друзів і домівки? Як змінюються українські діти і яку постпам’ять матиме наступне покоління? Врешті — хто кожен із нас у цій війні?.

Збірка документальної прози Артема Чеха, письменника і військового, про десять місяців служби у лавах ЗСУ в 2015—2016 роках.

Вперше опублікована у 2017 році після тривалої паузи в літературній творчості Артема Чеха.

«Точка нуль» – це щоденникові записи мобілізованого киянина, який занотовує все, що бачить, і пропускає все це через себе. Він не герой, він звичайна людина, зі своїми страхами, тривогами, надіями і сумнівами. Він знає, що так, як раніше, вже не буде, знає, що тепер настає інша реальність і для нього, і для його дружини, і для всіх, хто їде разом з ним в учебку, на полігон, на Схід, до точки нуль

«Бій за Київ» — це журналістське дослідження про події російсько-української війни, а саме оборону Києва.

Твір складається з окремих есеїв, що висвітлюють короткі епізоди оборони столиці та в єдності утворюють велику панораму подій початку повномасштабного вторгнення. Книжка висвітлює не лише характер боїв за українську столицю, а й характери захисників Києва. Головною дійовою особою кожного з есеїв є люди, що потрапили у вир війни.

Ілюстрації Нікіти Тітова.

Ця книга – винятковий історичний документ і свідчення про не менш унікальну історичну постать, а саме про бригадного генерала Республіки Ічкерія Шаміля Басаєва.

Часом лунають штампи про контраверсійність, контрастність та неоднозначність цього харизматичного лідера чеченського руху за свободу від московії. Всі істини – банальні, як і те, що велике видно на відстані. Адже всі спроби осягнути історичну масштабність постаті Ш. Басаєва, активного свідка та учасника кавказького спротиву імперських амбіціям кремля, неспіврозмірні оптиці сучасників. Почавши займатися політикою на самому початку 90х, він має безпосереднє відношення до історіографічного перетину національно-визвольного та ісламістського етапів боротьби ічкерійців за власну незалежність та свободу всього північнокавказького регіону. В інакшому часопросторі, другі сучасники теж таврували іншого політика і державного діяча - Северина Боеція, з великим запізненням визнавши в ньому останнього римського і першого середньовічного філософа. Проте в наших реаліях, Зло, на яке так сміливо і прямо вказував Ш. Басаєв, досі жахається свого непримиренного ворога, і продовжує з ним свою чорну війну. Адже це глибоко вкорінена московитська традиція однаково нищити як живих так і мертвих. І майже через 20 років після загибелі кремлівська машина пропаганди не лише не знижує, а лише набирає обертів по дискредитації, підміні та переписуванню історичних фактів й обставин, пов’язаних з життєвим шляхом народного героя Ічкерії Ш. Басаєва. Весь публічно-історичний простір навколо постаті Шаміля наскрізь просякнутий тезами імперської російської пропаганди.

В цій книзі зібрано унікальні історичні свідчення, документи, матеріали і факти життя Шаміля Басаєва, його пряма мова та слова безпосередніх учасників тих наріжних історичних подій. На сьогодні це перша і єдина книга такого формату і ваги, яка кидає виклик систематичній завісі кремлівської брехні та віковому мороку історичної неправди, що шириться з московських болот на вільні народи.

Більшість матеріалів публікується вперше.

У цій книзі автор докладно розглядає природу війни, наголошуючи на вирішальній ролі військового генія в результаті битви. Чітко викладаючи важливість планування війни, взаємозв’язок війни та політики, стратегії тактику ведення війни, зокрема організацію бою, види та способи наступу й оборони, Клаузевіц визначає та розкриває базові принципи ведення війни, що надає його книзі характеру чудового довідкового посібника.Оцінюючи моральні чинники ведення війни, автор акцентує увагу на необхідності таких якостей, як мужність, відвага та самопожертва, а також на важливості армійського кодексу честі, бойового духу та громадської думки.

Пропонована книга стане в пригоді і як джерело воєнної мудрості, і як практичний посібник із тактики та стратегії воєнних дій.

Ювілейне видання з новими розділами

З передмовою Джима Коллінза

Бестселер New York Times

Продано понад 40 мільйонів копій

Найвпливовіша бізнес-книга ХХ сторіччя №1

Аби досягти поставленої мети, недостатньо бути професіоналом. Проте успіх, особистісне зростання та прийняття правильних рішень гарантовані, якщо ви оволодієте всього 7 навичками. Саме їх описав і структурував у своєму бестселері Стівен Кові. Перетворивши ці навички на звички, кожен може суттєво підвищити рівень життя й повністю реалізувати власний потенціал.

Детальні покрові інструкції допоможуть вам:

• бути проактивним та брати відповідальність за власні дії й рішення;
• визначати основну мету і пріоритетність поставлених завдань;
• конструктивно вести перемовини з потенційними партнерами;
• знаходити рішення, які будуть виграшними для кожної зі сторін;
• вивільнити час для подальшого саморозвитку, зберігаючи баланс "робота/дім"

За 30 років успішних перевидань однієї з кращих бізнес-книжок світу Стівен Кові надихнув на рішучі зміни у житті мільйони людей, серед яких і його власні діти. Продовжуючи дослідження батька, Шон Кові доповнив ювілейне видання новими розділами, в яких адаптував універсальні 7 звичок до вимог та викликів сучасності.

Відгук

Стівен Кові володів майстерним умінням синтезувати. Те, що він зробив для особистої ефективності, я порівнюю з тим, як графічний інтерфейс користувача вплинув на персональні комп'ютери. До Apple та Microsoft мало хто міг використовувати комп'ютери в повсякденному житті; не було легкодоступного інтерфейсу користувача — вказівників миші, зручних піктограм чи накладених вікон на екрані, не кажучи вже про сенсорний екран. Але з появою Macintosh, а потім і Windows, маса людей нарешті змогла скористатися силою мікрочипа, що криється за екраном. Так само сотні років накопичувалася мудрість щодо особистої ефективності: від Бенджаміна Франкліна до Пітера Друкера, — але її ніколи не збирали в одну послідовну, зручну для користувача структуру. Кові створив стандартну операційну систему — «Windows» — для особистої ефективності та зробив її простою у використанні. Він виявився чудовим письменником, майстром оповіді й концеептуальної гри слів. Джим Коллінз, з передмови до ювілейного видання

Продано понад 300 000 примірників видання

Автор написав 540 наукових статей і виступив співавтором близько 200 книжок

Серія науково-популярних книг «Фундація»

Яскрава розповідь про те, що робить нас людьми

Науково-популярна книга всесвітньо відомого нідерландського нейробіолога й одного з найавторитетніших у світі дослідників мозку є захоплюючою мандрівкою в цю справжню terra incognita людини. Нові наукові дослідження головного мозку людини зайвий раз доводять, як мало ми знаємо про найважливішу частину нашого організму і як багато дивовижних відкриттів чекає попереду.

Відгук

Масштабна, весела, пізнавальна незамінна. Освіжає, як лід на вечірках. Брайан Еппл’ярд, The Sunday Times

Дік Свааб розбиває вщент основні постулати філософів, релігійних діячів та політичних пропагандистів, доводячи: людина, її характер, схильності, сексуальна орієнтація формуються ще в утробі матері під впливом генів та зовнішнього середовища і не можуть бути примусово змінені, виправлені, вилікувані пізніше, а «свобода волі» — такий само нонсенс, як і віра. Єдине, що керує людиною, — її мозок. Простежуючи людське життя від народження до смерті, Дік Свааб намагатиметься відповісти на непрості питання:

• Чи здатна мати в період вагітності вплинути на майбутнє своєї дитини власною поведінкою і звичками, а дитина — на перебіг пологів?
• У якому віці можна помітити статево обумовлені відмінності поведінки хлопчиків та дівчаток і що формує сексуальну орієнтацію?
• Що таке підліткова закоханість і де починається та закінчується секс?
• Депресія, ожиріння, безсоння, анорексія — захворювання мозку?
• Чи безпечний канабіс і чому політика та наркотики завжди поряд?
• Чим є агресія і звідки беруться злочинці?
• Чому спорт — це вбивство, і чи буде світ кращим без релігії?

Про автора

Дік Свааб — лікар та вчений-нейробіолог зі світовим ім’ям, який з 1978 по 2005 рік був керівником Нідерландського інституту головного мозку при Нідерландській королівській академії наук, почесний професор нейробіології в Університеті Амстердаму, лицар Ордену нідерландського лева — є автором більш ніж 540 наукових статей і співавтором близько 200 книг. Але жодна з них не викликала такого шквалу суперечок, як видана 2010 року науково-популярна книга «Ми — це наш мозок». У 2011 році вона стала науковим бестселером, посівши за популярністю в Нідерландах четверте місце. Сьогодні продано вже понад 300 тисяч примірників книги, яка знайшла свого читача в багатьох країнах світу.

«Навігатор» охоплює історію України від закінчення Другої світової війни в 1945 році й до відновлення незалежності в 1991 році та пропонує ґрунтовний огляд політичних, економічних і культурних подій повоєнного часу. Автори вписують українську історію в ширший європейський і загалом світовий контекст: пояснюють долю українських земель на тлі повоєнного перекроювання кордонів, підкреслюють зв’язки між українським культурним опором тоталітарному режиму і європейськими революціями 1968 року тощо.

Долучений до тексту психологічний коментар описує травми й життєві сценарії, що дісталися нам із радянських часів, і пропонує способи роботи з ними.

Книжка орієнтована на старшокласників, студентів і всіх, хто починає знайомство з історією України.

Науковий керівник проєкту – Ярослав Грицак

Щоденник Володимира Вакуленка-К. — болючі й правдиві записи, які вів письменник від початку повномасштабного вторгнення і під час окупації Ізюма та його рідного села Капитолівки на Харківщині. Аж до викрадення рашистами, неминучість якого усвідомлював, як і те, що в нього мало шансів вижити — бо українець, бо волонтер і активіст, бо має гідність. За день до викрадення Володимир приховав щоденник під вишнею на своєму подвір’ї, заповівши батькові: «Коли наші прийдуть — віддаси». Як воно – жити в окупації? Якими стають люди? Що відкривається перед очима та в серці? А сьогодні, у День поезії, в небі привітав мене невеликий журавлиний ключ, і крізь їхнє «курли» ніби чулося: «Усе буде Україна! Я вірю в перемогу!»

Володимир Вакуленко-К.

До книжки увійшли тексти щоденника окупації, вибрана поезія Володимира Вакуленка-К. для дітей і дорослих, а також історії від друзів, колег та очевидців, що занурять у хроніку перших місяців повномасштабної війни Росії проти України.

Серія «Бібліотека Українського ПЕН»

Видання здійснено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»

Усі кошти із продажу першого накладу будуть переказані родині письменника

Авторка ідеї та передмови Вікторія Амеліна, координаторка видання Тетяна Терен. Підготовка тексту щоденника Ярини Цимбал, Тетяни Ігошиної. Післямови Сашка Дерманського, Катерини Лихогляд, Ірини Новіцької

У виданні використано фотографії Вікторії Амеліної, Владислава Краснощока, Леоніда Логвиненка, Максима Ситнікова, КЗК «Харківський літературний музей» та з архіву родини Вакуленків.

Ілюстрації Валерія Пузіка

Воїн живе у кожному з нас, але далеко не кожен у нього вірить. Тож і живемо так, ніби нічого не здатні змінити у своєму житті. Але ж це не правда!

Автор Андрій Зелінський завершує свою книгу наступними рядками: Шалений світ безоглядно кружляв своїми орбітами понад людськими долями та стежками. Неспокійно метушилися люди у надуманих щоденних перегонах. Повний Духу та Сили, Воїн впевнено попрямував власним Шляхом до завжди нових і завжди таких неминучих у його житті горизонтів. І цій мандрівці ніколи не буде кінця. Бо Воїн – то глибока правда про саму людину. А правда не вичерпується і не завершується. Вона лише здатна набувати нових форм, ставати новим Духом, новим Шляхом, новою Силою.

А ось про самого Воїна і про те, як його віднайти у глибині свого серця – докладно описано у захоплюючий подорожі на сторінках книги.

«Майстер корабля» — це реальна розповідь зі справжніми прототипами. У сюжеті можна впізнати мистецьку богему того часу: режисера Олександра Довженка, директора Одеської й Київської кінофабрик Павла Нечеса, художника, архітектора, одного із засновників Української академії мистецтв Василя Кричевського. Це історія творчості, кохання, буремної епохи появи кінематографа й життя Одеси початку минулого століття.

Повість «Байгород» має зовсім іншу атмосферу, хоча й той самий рівень кінематографічності. До міста Байгород з боями підходять анархісти, тимчасом як байгородці готуються захистити своє місто і дати їм відсіч. Кохання на тлі війни, відчуття, що жити потрібно зараз, поєднані із закоренілістю в землю, на якій живеш, і захистом того, у що віриш, навіть ціною життя.

Про серію «Неканонічний канон»

Міркуючи про канон української літератури, в пам’яті спливають лише кілька прізвищ зі шкільної програми — Шевченко, Франко, Нечуй-Левицький. Хоча насправді цей перелік значно більший та різноманітніший.

Перед вами серія «Неканонічний канон», за допомогою якої ми хочемо поговорити про всіх тих, кого ми не знали, чиї тексти ми читали, не розуміючи контексту тогочасної реальності. Перед вами серія, покликана перевідкрити знайомих незнайомців. У ній ви знайдете цілий спектр українських авторів та їхніх творів — від Підмогильного і Багряного до Хвильового та Йогансена, від вишуканого інтелектуального роману до динамічного пригодницького, від новаторської урбаністичної прози до психологічних текстів.

Кожен текст супроводжується ключами для прочитання від українських літературознавців. Вони розкажуть, на що варто звернути увагу, і допоможуть подивитися на тексти українських класиків по-новому.

«Навігатор» по українській сучасності розповідає про події в Україні від часу відновлення незалежності 1991 року, вписуючи їх у світовий контекст. Автори показують, як навіть недавнє минуле можна осмислювати за допомогою історичного інструментарію. Звісно, поки події ще тривають, ми не зовсім уявляємо, до чого деякі з них можуть привести, та їх безумовно легше зрозуміти, якщо поглянути з історичної перспективи.

Розглядаючи сучасну історію, читачі вчаться користуватися новітнім інформаційним полем, відрізняти правдиві дані від фейків і формулювати власні висновки, базові на адекватних і перевірених фактах. Психологічний коментар, поданий наприкінці книжки, увиразнює паралелі між суспільним і особистим, нагадує про типові сценарії, властиві історії незалежної України, і підказує, як працювати з травмами, яких ми всі зараз зазнаємо.

Від Прометея вітчизняної літератури, титан української прози

Класичне українське фентезі

Було се 1241 року. За сивої давнини, коли ще люди були інакші, а земля - могутніша. І жив у той час славний ватажок вільних тухольців - мудрий Захар Беркут. Але там, де є герої, завжди з’являються поганці. Боярин Тугар Вовк прагнув влади над непокірними тухольцями. А діставши відсіч, виплекав у своєму чорному серці помсту. Через зрадника Тугара на тухольський табір вирушає численне монгольське військо. І син Захара Беркута, Максим, опиняється у ворожому полоні…

Наближається битва. Мечі тухольців - гострі, а щити - міцні. Та ще міцніші їхні серця, у яких живе свобода. Ворог прийшов знищити їх. Але свобода незнищенна.

Ця книга – ніби особиста розмова з автором, який завжди наповнював простір навкруги себе теплом і справжньою людяністю

• Ви дізнаєтесь, що таке екзистенційний інтелект, через що він проявляється і як його розвивати, аби використовувати з користю для себе і світу.
• Ви зрозумієте, що навчитися чути власну інтуїцію і довіряти їй – це не дурість, а одна з найважливіших навичок сучасності.
• Ви відчуєте, якою сильною може бути людина, які неймовірно важкі виклики вона може здолати, коли в її серці живе любов.

Валерій Пузік — український письменник і режисер, лауреат літературних конкурсів. З березня 2022 року перебуває в лавах Збройних Сил України.

«Метелик і танк» — оповідання і поезії про людей та війну. Збірка складається з трьох частин: «Бездомні пси» — цикл оповідань про вічні повернення з війни додому і з дому на війну; «Ковчег» — есеї для онлайн-видання Opinion; «Червоною цеглою» — поезії, написані у 2021 році.

Головний герой Валерія Пузіка — звичайна людина зі своїми переживаннями, український солдат, який добровольцем пішов на фронт. Він щодня не лише виконує рутинну роботу: риє траншеї, будує бліндажі, зводить опорні пункти, а й знищує ворога. А ще, незважаючи на сумніви й думки про те, що ніби все втрачено і територія мертва, він упевнений, що треба рухатися далі й вірити в перемогу.

У центрі «Нарисів таємної війни» Тімоті Снайдера — запаморочлива шпигунська історія польського художника і розвідника Ґенрика Юзевського — одного з найближчих соратників Юзефа Пілсудського, віце-міністра внутрішніх справ українського уряду в 1920 році, волинського воєводи у міжвоєнний період, багаторічного підпільника і конспіратора. Його драматичну біографію Снайдер майстерно поєднує з глибоким історичним дослідженням проукраїнських політичних та інтелектуальних еліт Польщі першої половини ХХ століття — прометеїстів, їхньої участі у протистоянні більшовицькому терору та, пізніше, сталінізму, в амбітному проєкті визволення Радянської України. Це захоплива й динамічна розповідь про змагання польської та радянської розвідок, і водночас ґрунтовна наукова праця на базі сотень архівних джерел.

Провокаційний погляд на війну як важливу складову людства

Навіть побіжного погляду на нашу історію достатньо, щоб зрозуміти, що її пронизує війна: вона підносить і руйнує режими та імперії, розвиває науку й техніку, змінює соціальну та політичну структуру суспільства. Зв’язок між війною та суспільством обопільний.

Війна показує найгірші і найкращі риси людської природи. Саме вона сформувала історію людства, наші соціальні й політичні інститути, цінності й ідеї. Мова, публічні місця, спогади та чимало культурних надбань — це спроба осмислити героїзм та біль війни.

Історикиня Маргарет Макміллан розглядає способи, якими війна вплинула на людське суспільство, і як зміни в політичній організації, технології чи ідеології вплинули на те, як і чому ми воюємо. Від античної історії до сьогодення Макміллан робить висновки з уроків минулих воєн і демонструє, що війна має багато облич.

Чому варто прочитати книжку «Війна. Як конфлікти формували нас»?

• Досліджує цікаві і суперечливі питання про війну: Коли була перша війна? Чи людська природа прирекла нас воювати одне з одним? Чому війну називають найорганізованішою з усіх видів людської діяльності? Чому воїни майже завжди чоловіки? Чи можемо ми контролювати війну?
• Авторка розкриває багатогранність війни —  як вона визначила наше минуле, наше майбутнє, наші погляди на світ і наше уявлення про себе.
• Пояснює, як війна вплинула на людське суспільство і як зміни в політичній організації, технологіях та ідеологіях вплинули на те, як і чому ми воюємо. 

Про авторку:

Маргарет Макміллан — канадська історикиня і професорка Оксфордського університету. Колишня ректорка Трініті-коледжу в Торонто та професорка історії в Університеті Торонто й Університеті Раєрсона. Експертка історії та міжнародних відносин.

Відгуки

Цитати:

Часто воєнні перемоги проти зовнішніх ворогів використовують для легітимізування та посилення державної влади. Для урядів — чи то демократично обраних, чи то диктаторських — великі перемоги слугують свідченням їхніх чеснот і здобутків.

Сильні країни не  конче хороші  — та й  чому їм такими бути? — проте вони все ж гарантують своєму народу мінімум безпеки та стабільності. Такі країни не поспішають удаватися до сили, щоб утриматися на плаву; натомість їхня довговічність спирається на ефективне урядування, яке допомагає здобути підтримку й навіть відданість громадян.

Ось іще одна неприємна правда про війну: вона не тільки руйнує, а й мурує. Воєнні потреби посприяли появі багатьох наукових і технологічних розробок: реактивного двигуна, транзистора, комп’ютерів. Пеніцилін, який урятував безліч життів, відкрив Александер Флемінг 1928 року, проте кошти на його масове виробництво виділили тільки в часи Другої світової війни. Канадський лікар Норман Бетьюн почав практикувати переливання крові на полі бою. Медичне сортування, яке нині практикують у відділеннях екстреної допомоги, імовірно, з’явилося в часи наполеонівських війн. У Першу світову французькі польові медики першими стали ділити поранених на тих, кому лікування вже не зарадить, тих, хто ще може вижити, якщо надати невідкладну допомогу, і тих, хто почекає. Війни xx століття дуже посприяли розвитку хірургії — зокрема невідкладної та пластичної — почасти тому, що пацієнтів, на яких можна було тренуватися, вистачало.

Приводи до війни можуть бути найрізноманітнішими, але її причини за багато століть майже не змінилися. Іншою стала риторика: раніше країни говорили про честь, а зараз про престиж та авторитет. Утім, війну так само породжують жадоба, емоції, ідеології та бажання захиститися.

В історії виділяють три головні інновації, які до 1800 року істотно повпливали на військову справу: поява бронзової та залізної зброї замість кам’яної; одомашнення коня, що підвищило мобільність і швидкість воїнів; і винайдення пороху, яке трансформувало війну на суші й морі. 

Серед безлічі романів ірландського письменника Брема Стокера (1847–1912) найвідоміший — «Дракула», опублікований 1897 року. Роман розпочинається щоденником лондонського правника Джонатана Харкера. Він везе документи до магната, котрий хоче придбати в Англії прадавній, занедбаний будинок. Усі, хто трапляються на шляху, хрестяться навіть за найменшої згадки про графа Дракулу. Головний герой дивує своєю поведінкою, не їсть та не курить сигар, ненавидить дзеркала, а з настанням світанку кудись зникає. Окрім того, у графа дивний вигляд, червоні очі та неприродньо гострі зуби... Ще в замку Дракули немає слуг. Джонатан розуміє, що він — єдиний в’язень цієї обителі смерті. Але мусить вижити, щоб разом зі своїми друзями в Англії вступити в останній бій із королем вампірів. У цьому поєдинку не всі зостануться живими Одна з найвідоміших вампірських саг, котра хвилює й захоплює від першої до останньої сторінки.

«Історія Риму» — одна з фундаментальних праць відомого німецького історика Теодора Моммзена (1817–1903), завдяки якій він здобув усесвітню славу та Нобелівську премію з літератури.

Книгу написано на основі історичних відомостей, які Моммзен зібрав під час багаторічних поїздок Італією, і присвячено історії Давнього Риму від часу його заснування, завоювань Ганнібала і Сципіона, правління Помпея і до диктатури Сулли та Цезаря.

У 1909 р. знаний історик і археограф М. Д. Чечулін задля ознайомлення широкого кола читачів із цією надзвичайно корисною книгою подав її скорочений виклад, який і пропонуємо увазі всіх, кого цікавить історія античності.

У виданні запропоновано реконструкцію подій Першої та Другої світових воєн у межах дискурсу соціальної антропології. Основну увагу приділено розкриттю низки проблем, пов’язаних із життєвими стратегіями різних категорій та груп українського суспільства, моделями їхньої поведінки та способами виживання в складних умовах війни. З’ясовано визначальні риси глобальних збройних конфліктів, сформовано уявлення про будні пересічних мешканців українських міст і сіл в умовах окупаційних режимів. Проаналізовано соціальні програми й доброчинні заходи, спрямовані на подолання життєвих негараздів уразливих груп населення, визначено роль громадських інституцій і соціальної самоорганізації в цих процесах, висвітлено людські й матеріальні втрати внаслідок війн, шляхи повернення до мирного способу життя, реевакуаційні заходи. Схарактеризовано процес формування пам’яті про Першу та Другу світові війни.

Книга розрахована на науковців, викладачів, студентів, музейних працівників, фахівців із пошуку й меморіалізації спадщини Першої та Другої світових воєн, усіх, хто цікавиться історією України та соціальною антропологією.

Автор пропонованої книги Нікколо Макіавеллі (1469–1527) — унікальнаособистість, яка не вміщається в рамки свого часу, перед книгами якоїбезсилі заборони та кордони. Визначний історик, інтелектуал, драматург,державний діяч, той, кого зараз нерідко називають батьком політичноїфілософії та політології. Тож по-своєму справедливо, що у флорентійськійцеркві Санта Кроче він покоїться поряд із Мікеланджело та Галілеєм.Якщо трактат «Державотворець» вважається найзнаковішою книгоюМакіавеллі, то «Історія Флоренції» — його підсумкова, завершальна,остання велика праця. Її небезпідставно вважають не лише пам’яткоюпізнього Відродження, а передусім історико-філософським шедевром, якийнині, у ХХІ сторіччі, особливо на часі. Зокрема, у сучасномуукраїнському політичному контексті. В «Історії Флоренції» її геніальнийавтор нагадує: «Справедливі лише ті війни, без яких не обійтися, і зброярятівна, коли без неї немає надії».

«Гетьмани України» — історична серія життєписів видатних державних діячів і козацьких отаманів, започаткована, щоби прочинити браму таємничого минулого дніпровського козацтва та українського народу.

Перший том серії присвячений видатним провідникам ранньої козаччини:

— Остафію Дашковичу,

— князю Дмитру Вишневецькому (Байді),

— князю Михайлу Вишневецькому,

— Івану Підкові,

— Криштофу Косинському,

У книжці подано їхні найповніші біографії, створені з урахуванням найновіших досліджень українських істориків. У ній читач знайде й відкриє для себе багато маловідомих фактів і цікавих інтерпретацій історичних подій, які дадуть змогу під іншим кутом подивитися на діяльність видатних персонажів минулого.

Військово-політичне утворення запорозького козацтва, яке виникло на південних землях України, було яскравим проявом військової культури українського етносу. У книжці йде мова про події жорстокого часу XVI століття та про лицарів Війська Запорозького, про дніпровських козаків, які, виступаючи об’єднанням хоробрих представників народу, феноменальним чином розвинули демократичні принципи організації, побратимства, рівності, відрізнялися високими морально-етичними нормами й були відомими на всю Європу своїм шанобливим ставленням до жінки

Про видання «Вовки Да Вінчі» Дмитра Савченка

Видавництво «Zалізний тато» здійснює справді важливу місію — зберігає нашу спадщину для майбутніх поколінь. А ця невелика паперова книжка, яка вийшла друком у видавництві, містить унікальні дані з перших вуст про легендарну 1-шу штурмову роту ДУК ПС під командуванням Дмитра Коцюбайла («Да Вінчі») — «Вовки Да Вінчі». 

Дмитро Савченко ілюструє, як відбувалася еволюція цього підрозділу від часів формування у період раннього АТО і до нині. На момент написання усіх текстів у виданні Дмитро Савченко був бійцем підрозділу і безпосереднім учасником частини подій, про які тут йдеться. Тож перед нами справжній репортаж з пекла боротьби із загарбником. 

Навіщо читати про «Вовків Да Вінчі»

Якщо вам не вистачає бойового духу, національної свідомості та зрештою мотивації — ця книга всього цього додасть сторицею. Саме тут надано пояснення унікальної боєздатності підрозділу «Вовки Да Вінчі».

Варто звернути увагу на структуру цього видання. У першій частині видання Дмитро Савченко пояснює природу російського вторгнення та наводить стислий огляд бойового шляху підрозділу. Далі зупиняється на окремих героях під позивними «Міф», «Да Вінчі» та «Хаммер». У завершальній частині вміщено ідейне підґрунтя «Вовчої зграї» та символіку і навіть подано гімни підрозділу. 

Ви обовязково маєте прочитати працю Дмитра Савченка, якщо хочете усвідомити внесок героїв, які поклали своє життя заради миру та існування української нації, якщо не байдужі до сучасної історії нашої держави, яка твориться тут і зараз.

Дізнатися більше про автора видання «Вовки Да Вінчі»

Дмитро Савченко — літератор, журналіст, дослідник Києва. Має освіту у галузі філософії (КНУ імені Тараса Шевченка), за що отримав прізвисько «Філософ». У 1990-х роках був активним учасником українського націоналістичного руху. Засновник видавництва «Zалізний тато». Брав участь в АТО/ООС у складі добровольчих загонів. У 2020 році приєднався до 1-ї окремої штурмової роти ДУК ПС під керівництвом Дмитра Коцюбайла «Да Вінчі». Разом із загоном пройшов бойовий шлях під час повномасштабного вторгнення.

Відгук про книжку «Вовки Да Вінчі»

«Спогади Дмитра Савченка – це нагадування новітнім літописцям російсько-української війни про потребу збереження і пропагування новітніх подвигів українського війська» — Газета «Незборима нація».

Цитати з видання «Вовки Да Вінчі»

«Усі найкращі моментри свого життя я проживаю на Батьківщині, і думаю, багато українців зараз би мали відчувати унікальність історичного моменту». — «Міф»

«Я вважаю, що коли повномасштабна війна вторглась у нашу країну, не треба ніяких розборок поміж українцями, треба бути одним цілим кулаком і давати відпір» — «Да Вінчі»

«Головною точкою опертя колективного духу «Вовків да Вінчі» є культурно-історична ідентифікація та ідеологія українського націоналізму. Формула останнього обумовлена належністю до кровно й територіально спорідненої спільноти зі спільними мовою, культурою, традиціями, психологічними особливостями, духовно-інтелектуальними шуканнями попередніх поколінь та методичною боротьбою за суверенну Українську державу.»

До антології української поезії про кохання увійшли вірші, написані за майже два останні століття — від Шевченка до Любки.

Любов, як найвірніший компас, завжди повертає нас до наших найкращих поривань і звершень. Українська лірика прекрасна у своїй ніжності, красі, пристрасті, зболеній просвітленості, з тихими й ніжними словами про найсокровенніше.

Про унікальне видання «Гідність — це правдивість» Ігоря Козловського

Книжка «Гідність — це правдивість» вийшла друком до 70-ї річниці Ігоря Козловського — видатного українського мислителя, громадського діяча та експерта з релігії. 

У цьому виданні, яке ілюструє глибину поглядів діяча та його альтруїстичне бажання сіяти просвітництво, вміщено бесіду Ігоря Козловського з науковцем та професором НАУКМа Костянтином Сіговим. А також у книжці можна знайти текст виступу Ігоря Козловського на круглому столі «Гідність людини: осмислення і практика». 

Діяльність та погляди Ігоря Козловського є надзвичайними — вони ілюструють глибину людської душі та водночас гострий інтелект, який здатний абсолютно фундаментальні та історичні погляди формувати, просто, доступно та нести це в маси.

 Ви обовязково маєте купити це паперове видання, якщо цікавитеся темами релігієзнавства, українською філософією та шукаєте витоки добра і зла у людській поведінці. 

Нагороди, якими відзначено діяльність і творчість Ігоря Козловського

• За миротворчу діяльність нагороджений медаллю Австрійського товариства Альберта Швейцера, Лицарським орденом Королівського братства Св. Феотонія (Португалія), почесною відзнакою Академії будо (бойових мистецтв) Ніппон Сейбукан (Японія).
• Був дійсним членом Королівського коледжу дворянства (Португалія), а також почесним громадянином штату Оклахома (США).

Про автора книги «Гідність — це правдивість» Ігоря Козловського

Ігор Козловський — автор понад 50 наукових праць та понад 200 статей у словниках, енциклопедіях та науковій періодиці. Походить з Донеччини. Був у полоні бойовиків «ДНР» за проукраїнську позицію, але звільнений після 700 днів перебування в неволі. Повернувшись, працював у НАН України та був активним учасником різних організацій, зокрема НТШ та українського PEN. Досліджував релігійну ситуацію на окупованих територіях Донеччини.

Відгуки про життя та творчість Ігоря Козловського

«Ігор Козловський щедро подарував нам шанс жити в його час і в його просторі дружби. Цей простір не знає меж. Думки й голос такої людини необхідні як повітря нашому суспільству й нашому світові» — науковець та громадський діяч, директор видавництва «Дух і Літера», Костянтин Сігов.

«...мало хто знає, що пан Ігор був козацького роду. У 90-х підтримував відродження козацтва. Був одним із засновників Кальміуської паланки, заступником Головного отамана Кальміуської паланки, заступником Гетьмана Українського Реєстового Козацтва з питань релігії та міжнародних зв'язків. Генералом козацтва» — Світлана Єременко, директорка Інситуту демократії ім. Пилипа Орлика.

«Ігор Козловський – неймовірна, велика людина, яка так багато пережила і залишила по собі стільки світла. Думки і голос його необхідні як повітря й нашому суспільству й нашому світові» — газета «Майдан».

Цитати з видання Ігоря Козловського «Гідність — це правдивість»

«Якщо ми розуміємо, що ця ситуація стосується нас, ми не пройдемо повз, ми повинні щось зробити, щоб у суспільстві цього не було. Тобто це процес, коли ми вносимо наші вольові зусилля, навіть якщо в нас не вистачає часу, емоційних сил для того, щоб змінити ситуацію. Ці вольові зусилля якраз і пов'язані з поняттями цінностей і гідності…»

«Події 1648-го року ми часто називаємо «помилками», хоча насправді це не зовсім правильно. Адже ті, хто приймали рішення тоді, були дітьми своєї епохи, вони по-своєму вирішували свої проблеми, виходячи з наявної ситуації. Але для тієї епохи саме це слово «гідність» стало стрижневим.»

«Він — той, хто символізує собою покоління. Розумний, талановитий, сміливий. Цим хлопцем можна пишатися», — говорить про Лемберґа один із військових. Лемберґ і справді є представником нового покоління українців, для яких Україна — не просто слово, моральні цінності — не порожній звук, а життєвий принцип. І заради цього можна зважитись ризикнути життям. Це зробив Лемберґ, це зробили хлопці й дівчата, які замість улюбленої роботи узяли до рук зброю, а родиною їм стали бойові побратими. Ті, хто пішли на війну добровольцями, схожі між собою. Тому хтось упізнає в цій книжці свого сина, чоловіка, брата А як тепер жити саме їм — дружинам, мамам, найріднішим? Як долати щоденну тривогу і біль, який, здається, проникає в кожну клітину тіла? Олена Чернінька ділиться своїм досвідом мами Воїна, який на час написання цієї книжки — зниклий безвісти. Вона ділиться досвідом переживання, болю, переосмислення, пошуку сенсів, світла і віри.

У цій книжці, за словами авторки, немає жодного вигаданого слова. Лише відкрита правда, як відкрита рана. І велика віра в життя.

Про видання «Євген Коновалець. Історія нерозкритого вбивства»

Як так сталося, що у найближче оточення керівництва ОУН проникли радянські спецагенти? Чому такий видатний діяч як Євген Коновалець потрапив у руки совєтів? Якими були справжні обставини смерті очільника УПА? 

Праця, викладена у цьому виданні, є важливим джерелом для встановлення української історичної правди, адже розкриває роль радянських спецслужб у вбивстві Коновальця та спроби розколоти ОУН за допомогою провокацій. Читачі матимуть можливість купити цю цікаву книгу та отримати доступ до унікальної інформації про одного з ключових діячів української історії. Прочитання книги «Євген Коновалець. Історія нерозкритого вбивства» дозволить поглибити свої знання про події, що відбувалися у минулому, а також краще зрозуміти контекст життя та смерті Євгена Коновальця.

Структура видання «Євген Коновалець. Історія нерозкритого вбивства»

Дослідження, яке нещодавно нарешті побачило світ в Україні, структуроване таким чином, що складається з трьох основних блоків: перший — біографія Євгена Коновальця, а також аналітичний погляд істориків на справу вбивства очільника ОУН. Саме у першій частині видання містяться вперше перекладені українською мовою документи: тижневий рапорт і кримінальна справа поліції Роттердаму. Зазначена деталь варта особливої уваги, адже ці документи є ключовими для розуміння скоєного ще в минулому столітті вбивства. Тривалий час українці не мали доступу до цих даних.

У другому блоці цієї книги містяться матеріали комісії ОУН, яка займалася розслідуванням вбивства Коновальця, і працювала над справою у 1938-1940 рр. (документи з архіву ОУН у Києві). У третьому блоці видання вміщено листування Євгена Коновальця з таємними агентами совєтських спецслужб, які видавали себе за націоналістів — Павлом Судоплатовим, Кирилом Полуведьком та окремими діячами ОУН. Саме ці листи ілюструють причини та обставини проникнення радянських агентів у оточення Євгена Коновальця.

Якщо вам важливе відновлення історичної істини, а також ви цікавитеся правдивою історією України — ви обовязково мусите прочитати це паперове видання «Євген Коновалець. Історія нерозкритого вбивства».

Якщо вас зацікавила ця книга, ми рекомендуємо до прочитання такі видання

• «Перспективи української революції» Степан Бандера
• «Подолати минуле: глобальна історія України» Ярослав Грицак
• «УПА. Історія нескорених»
• «Останній командир УПА. Життя і боротьба Василя Кука»
• «Зродились ми великої години... ОУН УПА» Вахтанг Кіпіані

Про авторів історичного видання «Євген Коновалець. Історія нерозкритого вбивства»

Олександр Кучерук — історик, завідувач відділу Національного музею історії України, директор Бібліотеки ім. Олега Ольжича. Був членом редакції часопису «Пам'ятки України», керівником департаменту видавничої справи Держтелерадіо, працював в Інституті української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, завідувачем відділу Українського інституту національної пам’яті. Організував та керував «Музеєм Української революції 1917–1921 років» (нині у складі НМІУ). У своїх дослідженнях та науково-популярних працях акцентує на темі Української революції 1917–1921 років та історії ОУН.

Юрій Черченко — історик, український науковець. Понад 40 років працює в Академії наук України – спершу в Інституті історії України, а далі в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. Головне наукове зацікавлення — документи Українського визвольного руху.

Михайло Ковальчук — історик, український науковець. Після отримання історичного фаху в КНУ ім. Тараса Шевченка почав працювати в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. Досліджує тему національно-визвольних змагань 1917–1921 років. Нині в Збройних силах України.

Змістовні відгуки про книжку «Євген Коновалець. Історія нерозкритого вбивства»

«Автори підготували до друку цікавий збірник документів. Уперше публікуються українською мовою (переклад з голландської) розсекречені документи поліцейського розслідування вбивства співробітником НКВС СРСР Павлом Судоплатовим лідера ОУН Євгена Коновальця 23 травня 1938 року в нідерландському місті Роттердам. З опублікованих документів читач дізнається деталі від свідків того злочину — випадкових перехожих і працівників ресторану, в якому зустрічалися Є. Коновалець і П. Судоплатов. Оприлюднено також листування ще одного агента радянської розвідки Кіндрата Полуведька. Читач пізнає деякі «залаштунки» радянських спецоперацій у боротьбі з українським національно-визвольним рухом і дізнається про таємні способи розколу в середовищі Організації українських націоналістів. Досвід роботи спецслужб СРСР у середовищах українського руху є надзвичайно важливим нині в умовах російської агресії в Україні; намаганні їхніх спецслужб використовувати громадян нашої держави з метою підтримки ворога й у питанні, які історичні уроки ми можемо взяти із цієї спецоперації». Валентина Піскун, докторка історичних наук, професорка

«Олександр Кучерук, Михайло Ковальчук і Юрій Черченко — знані фахівці з історії українських визвольних змагань часів Української революції 1917–1921 і 1920–1950 років. Олександр Сергійович багато робить для популяризації історичних знань серед широкого загалу. Михайло Ковальчук — відомий дослідник війська УНР, Юрій Черченко — автор документальних публікацій про ОУН. Ця книжка поєднує спеціальне і популярне, в ній подано доступний для сприйняття багатьох вступний біографічний нарис й оригінальні документи про вбивство провідника української нації червоною Москвою. Олюднений образ видатної людини іноді вартий більше за фанфари й литаври. А документ іноді промовляє більше за його переказ істориком». Ігор Гирич, доктор історичних наук, професор

«Це видання особливе тим, що у ньому вдалось зібрати величезну кількість документів, більшість із яких опубліковані вперше». Марічка Ільїна, «Львівська Пошта»

Цитати з видання «Євген Коновалець. Історія нерозкритого вбивства»

«Євген Коновалець (1891–1938) відіграв особливу роль в українській історії ХХ ст. За радянського тоталітарного режиму його ім'я всіляко замовчувалося, московсько-більшовицька окупаційна влада намагалася викреслити згадки про нього з пам'яті народу разом із цілою добою українського національно-визвольного руху, яку він уособлював. У добу незалежності України тривалий час ще діяла пострадянська інерція щодо вшанування пам'яті Євгена Коновальця, коли це питання «віддали» на рівень органів місцевої влади й місцевого самоврядування областей, районів, населених пунктів. І лише після Революції гідності, 2015 р. з'явилася постанова Верховної Ради «Про відзначення 125-річчя від дня народження Євгена Коновальця».

«Працюючи в комітеті допомоги українцям -виселенцям при Центральній Раді, Євген Коновалець тривалий час опікувався справами допомоги полоненим-українцям. У намаганні полегшити становище полонених він неодноразово звертався з цих питань до голови Генерального секретаріату України Володимира Винниченка і голови Українського військового генерального комітету (УВГК) Симона Петлюри. 12 вересня 1917 р. Генеральне секретарство внутрішніх справ України звернулося до офіційного Петрограду з проханням поширити на галичан дію правил про пільги для полонених поляків. Зокрема, йшлося про доцільність надання бранцям допомоги і прохання перевести всіх полонених-українців з північних і азіатських регіонів Росії до українських губерній". Але поліпшити умови таборового побуту тривалий час не вдавалося через відсутність коштів й перешкоди з боку російської влади».

«Психологія натовпу» відомого французького психолога, соціолога, антрополога та історика Ґюстава Лебона (1841–1931) була опублікована ще 1895 року, але досі актуальна. Вона стала розділом соціальної психології, яка досліджує закономірності поведінки та діяльності людей у соціальних групах.

Саме Лебон уперше сформулював закони поведінки організованого натовпу. Мова йде про раптові соціальні зміни, спричинені діями великих груп людей. Автор намагався показати те спільне, що є між станом речей і закономірностями у психології мас. Релігія як спосіб впливу на народні маси, вплив пропаганди на настрої юрби, способи навіювання масам будь-яких, навіть згубних і руйнівних, ідей — це лише деякі з геніальних і водночас цинічних прозрінь Ґюстава Лебона. Він передбачив важливу роль натовпу в «наш час», а також охарактеризував методи впливу на нього.

Це видання адресовано політику, журналісту, піарнику або просто людині, що не бажає ставати безсловесною жертвою пропаганди.

Спогади американського політика, 26-го, одного із найвеличніших президентів в історії США (1901—1909).

Про автора

Американський політик, 26-й президент США (1901—1909), 25-й віцепрезидент США під час президенства Вільяма Мак-Кінлі з березня по вересень 1901 та 33-тій губернатор штату Нью-Йорк (1899—1900). Після вбиства Вільяма Мак-Кінлі, лідер Республіканської партії та Прогресивної партії. Лауреат Нобелівської премії миру 1906 року «за посередництво в укладенні російсько-японського Портсмутського мирного договору».

Наймолодший президент в історії Сполучених Штатів Америки. Оцінюється в опитуваннях істориків та політичних науковців як один із найвеличніших президентів в історії США.

Жиль Дріє ля Рошеля – це один із найбільш контроверсійних романів французької літератури. У ньому немов поєдналися мізантропія і нетолерантність Селіна, цинізм Мопассана та інтелектуалізм Камю.

Це історія юнака, який повертається з фронту Першої світової та марно намагається віднайти своє місце у повоєнному суспільстві: у невдалих романах із жінками, політичних гуртках та інтелектуальних блуканнях (які супроводжують блукання географічні: від суворих ландшафтів Нормандії до задухи африканського узбережжя). Та коли всюди його спіткає лише розчарування, Жиль навертається до найбільш радикальної та непримиренної ідеології свого часу.

Хтось знайде у романі реалістичні описи фронту Першої світової та Громадянської війни в Іспанії. Хтось співчуватиме Жилю або зненавидить його за нездатність до щирих стосунків із жінкою. Когось зацікавлять політичні інтриги та ідеологічні суперечки у Франції 20-х—30-х років. Очевидно лише те, що мало кого залишить байдужим цей роман про чергове втрачене покоління.

«Анатомія ненависті. Путін і Україна» — нова робота українського журналіста й публіциста Сергія Руденка. У ній автор препарує дії та вчинки Владіміра Путіна.

Нинішній господар Кремля третину свого життя присвятив спробам підкорити Україну. 24 роки, сотні мільярдів доларів та життя понад 400 000 російських солдатів він поклав заради знищення України. Невдалі спроби змінити президентів, отруєння політичних лідерів української держави, вбивства та кровопролитна війна — Путін використовує весь арсенал кривавого злочинця у боротьбі з Україною.

Ця книга розповідає про те, як, що і чому змусило Путіна розв’язати найбільшу після Другої світової війни континентальну війну у Європі.

У книзі — інсайд, інформація з перших уст, залаштунки російської політики і події, свідками яких був сам автор.

У проєкті взяли участь: міністр закордонних справ України (2007–2009 рр.) Володимир Огризко, голова СБУ (2006–2010 та 2014–2015 рр.) Валентин Наливайченко та російський опозиціонер і критик Путіна Андрєй Піонтковскій.

Про книгу «Зі щитом або на щиті. Правда про війну» Сергія Кривоноса

Уперше в новій історії України книжку написав бойовий генерал — спецпризначенець, представник елітних військ — Сил спеціальних операцій, винятковий професіонал. Один із небагатьох військових, хто публічно попереджав про небезпеку російського вторгнення та необхідність належним чином готувати націю до широкомасштабної війни.

З позиції державного менеджера Сергій Кривонос розробив не лише дієвий механізм формування та розвитку сучасної територіальної оборони, а й спеціальну програму «П’ять кроків», що передбачала глобальну підготовку суспільства до системного опору великій сусідній країні.

У книжці автор розповідає власну історію й ділиться маловідомими фактами й деталями подій, безпосереднім учасником яких він був. Його двічі виштовхували в політику. Перший раз, коли лишили можливості професійної самореалізації — розвитку створених ним Сил спеціальних операцій. Другий — коли за виконання громадянського обов’язку із захисту Києва, зокрема однієї з найбільш небезпечних і вразливих ділянок столиці — міжнародного аеропорту «Київ-Жуляни», — замість подяки завели карну справу.

На тлі системного аналізу й дуже холодних, тверезих оцінок генерал Кривонос пропонує конкретні формули — з розвитку національного війська та оборонної промисловості, з формування й підготовки національного спротиву ворогу, з формування влади, яка служитиме народові.

Книжка буде цікава як для підготовленого військового фахівця, так і для пересічного громадянина, який хоче знати більше правди про цю війну — від її НЕпідготовки до погляду в майбутнє — після Перемоги.

Цитата з видання «Зі щитом або на щиті. Правда про війну»

«В одному з боїв ми брали участь разом із Головнокомандувачем ЗСУ генералом Муженком і кількома іншими генералами. Муженку зателефонував Забродський і повідомив, що вони ведуть бій у районі Добропілля. Пощастило, що якраз у небі були два МіГ-29, тож генерал Муженко через командувача Повітряних сил переспрямував літаки на прикриття підрозділів бригади Забродського. Ми також швидко завантажилися в гелікоптери й полетіли в район бойових дій. Там, між Краматорськом і Добропіллям, наша така собі “зведена генеральсько-офіцерська група” деблокувала 25-ту бригаду ВДВ і звільнила наших десантників з полону проросійських сепаратистів».

Про автора книжки «Зі щитом або на щиті. Правда про війну»

Сергій Григорович Кривонос (нар. 26 липня 1970, Кременчук, Полтавська область, Україна) — український політичний і військовий діяч, генерал-майор запасу Збройних сил України, перший заступник командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ (2016—2019).

У 2014 році особисто командував обороною Краматорського аеродрому, яка позначилася великими втратами ворога.

Заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України (2019—2020).

Головнокомандувачем ЗС України Валерієм Залужним навесні 2022 року Сергія Кривоноса було призначено керівником оборони аеропорту «Київ». Тридцять дев’ять діб під його командуванням тривала оборона цього надважливого стратегічного об’єкта.

Книжка присвячена одному з поворотних моментів у новітній історії людства — претензіям Гітлера на світове панування і тій ролі, яку відіграв Вінстон Черчилль у тому, щоб тоді вберегти від катастрофи свій острів на західному краю Європи і людство в цілому. Автор подає діяльність Черчилля на тлі широкої панорами подій, від Норвегії до Африки, від Лондона до Сталінграда. Однак головне, що намагається осягнути він: які риси характеру, які національні особливості, які життєві обставини дали одній людині змогу зробити ті кроки, життєві та політичні, які виявилися шляхом до порятунку цивілізації від гіркої долі самовинищення і варварства?

Проект «Історія європейської цивілізації» охоплює період від античних часів до ХХ століття і поділений на три основних блоки: Античність: Рим, Греція, Близький Схід; Середньовіччя: Раннє Середньовіччя, Високе Середньовіччя, Пізнє Середньовіччя, XV століття; Сучасність: XVI — XХ століття. При створенні цього надзвичайного проекту його упорядник — видатний італійський вчений-філософ, літературний критик, письменник Умберто Еко — керувався мультидисциплінарним принципом: Історія, Філософія, Міфологія та релігія, Образотворче мистецтво, Література, Наука і техніка, Музика. Статті до розділів написані провідними італійськими фахівцями у кожній галузі.

Том «Середньовіччя. Собори. Лицарі. Міста» охоплює значний період —від початку ХІ століття до епохи Ренесансу, коли після очікування кінця світу і пришестя Христа у Європі починається бурхливий розвиток суспільства. Стрімко зростає кількість населення, з’являються нові міста, центром яких стають християнські собори, виникають ремісничі цехи і мануфактури, розвивається торгівля. Капетинги намагаються об’єднати Францію, Вільгельм Завойовник в Англії реорганізує державну владу, в Іспанії набирає обертів Реконкіста, Європа «розширюється» на Схід, війни не припиняються. І саме тому головною фігурою і символом Середньовіччя стає лицар, що є ідеальним уособленням феодального суспільства, бо поєднує в собі військові чесноти з християнськими, що знайшло відображення в літературі й мистецтві. Видання доповнено багатим ілюстративним матеріалом: всесвітньо відомими шедеврами, першодруками із багатьох музеїв світу та ін.

Моторошна розповідь про шість ядерних катастроф світу

ТЕМАТИКА

Історія, всесвітня історія, нонфікшн, документальна література, війна, політика.

ПРО КНИЖКУ СЕРГІЯ ПЛОХІЯ

Сергій Плохій розповідає драматичну історію шести найбільших ядерних катастроф, що спіткали людство у ХХ столітті: аварія на Чорнобильській АЕС, руйнування станції «Фукушіма-1» унаслідок цунамі, ядерні випробування на атолі Бікіні, Киштимська аварія, пожежа на станції «Віндскейл» та аварія на «Три-Майл-Айленді».

Спираючись на глибокі дослідження та показання свідків, Плохій простежує розгортання кожної кризи, ключові рішення учасників подій, а також реакцію урядів, які часто намагалися приховати масштаби катастроф. Водночас автор розширює фокус історичної перспективи, предметно аналізуючи ідеології, політичні вектори та культури, що зробили свій внесок у трагічні події.

ДЛЯ КОГО ВИДАННЯ «АТОМИ І ПОПІЛ»

Для всіх, хто цікавиться історичними та політичними процесами у світі, хто досліджує ризики ядерної енергетики.

ЧОМУ ЦЯ КНИЖКА СЕРГІЯ ПЛОХІЯ

Сергій Плохій розкриває невідомі факти про Чорнобиль, Фукушіму, Киштим, ядерні випробування на острові Бікіні, а також аварії на станціях «Віндскейл» та «Три-Майл-Айленд». Розповідаючи про ці шість жахливих інцидентів, науковець досліджує ризики ядерної енергетики як для військових, так і для мирних цілей, водночас пропонуючи яскравий опис того, як люди й уряди ухвалюють рішення за надзвичайних обставин.

ПРО АВТОРА

Сергій Плохій — український історик, автор популярних історичних видань українською та англійською мовами. Лауреат Шевченківської премії за книжку «Брама Європи» (2015) та премії фундації Антоновичів (2015). Викладав в Україні, Канаді, США. З 2013 року — директор Українського наукового інституту Гарвардського університету (США).

ВІДГУКИ ПРО КНИЖКУ «АТОМИ І ПОПІЛ»

Захопливе дослідження атомної ери та її небезпек... Ретельно досліджена історія і своєчасне чтиво. Financial Times

Приголомшливо... Плохій зрозуміло пояснює складні науково-технічні процедури та зображує пронизливі портрети ключових гравців у кожному епізоді. Publishers Weekly

ЦИТАТИ З КНИЖКИ «АТОМИ І ПОПІЛ»

Про наслідки ядерного вибуху

Науковці з дослідницької станції в зараженій зоні всебічно вивчали дію радіації на навколишнє середовище. По-перше, дозиметристи і вчені встановили, що радіація впливала на ріст і розвиток дерев. Зокрема, у радіусі приблизно 12,5 кілометра від епіцентру вибуху сосни пожовкли і врешті-решт загинули. Сосни поза цією зоною зазнали різноманітних деформацій.

Смерть пташок і тварин не пов’язували з радіацією — насправді ж популяція тварин зросла, позаяк влада обгородила місцевість, і її більше не використовували для сільського господарства. За зиму 1957–1958 років рівень радіації у кронах дерев зменшився майже вдесятеро, тому навесні пташки, які відлетіли восени, майже не зазнали опромінення. Однак коли вони почали живитися ягодами з украй забрудненої землі, то також постраждали. Ще більше за тварин постраждали риби: за п’ять років після вибуху зменшилася популяція коропа і карася звичайного. На зиму вони заривалися в мул на дні, а він був дуже радіоактивним.

Недовіра до атомної енергетики

Головна причина глибокої недовіри до атомної енергетики й урядів, які її пропагують, полягає в низці ядерних аварій, які з 1950-х років переслідують галузь чи то у військових, чи то в цивільних іпостасях. Цивільний ядерний сектор сколихнули три великі аварії: аварія на «Три-Майл-Айленді» 1979-го, Чорнобильська катастрофа 1986-го і розплавлення Фукушімських реакторів 2011-го. Вони не тільки породили в загалу глибоке занепокоєння безпечністю ядерних реакторів, а й, що зовсім неочікувано, зробили атомну енергетику циклічною. Після кожної аварії кількість побудованих і запущених реакторів падала.

КНИЖКИ НА СХОЖУ ТЕМАТИКУ

• «Після війни. Історія Європи від 1945 року», Тоні Джадт, «Наш Формат», 2020
• «Нові правила війни. Перемога в епоху тривалого хаосу», Шон Макфейт, «Наш Формат», 2023
• «Поля битв. Боротьба за захист вільного світу", Герберт Макмастер, «Наш Формат», 2023

Досягнувши 30-річчя незалежності, Україна все ще шукає той шлях, який дозволить вийти на траєкторію стабільного розвитку. Що допоможе країні знайти вихід із кризи сучасності і змінюватися зсередини? Тільки дискусія. Чесна, об’єднуюча навколо спільної мети та цінностей. Щоби взяти на себе відповідальність і самим творити зміни. Поштовх до такої ціннісної дискусії, розвитку та об'єднання – перед вами.

Ця книжка – результат 15-літньої роботи професора Ярослава Грицака. У ній автор прискіпливо препарує минуле і закликає до співтворення сучасної України. Він намагається зрозуміти сам і дати читачам розуміння, що і чому відбувається з нами тут і тепер, і яким може бути майбутнє країни.

Для чого це видання?

• Щоб розвінчати міфи, стереотипи та ілюзії про Україну.
• Відкрити нові горизонти і теми для осмислення минулого.
• Знайти нові вектори для дискусії про сучасне та майбутнє України.
• Створити візію майбутнього України.
• "Подолати" минуле - вийти за рамки національної історії і "перезавантажити" країну через глобальну перспективу.

Для кого це видання?

• Для молодого покоління українців, що пов'язують своє майбутнє з Україною.
• Для тих, хто шукає опору і відповіді на питання "Ким ми були, ким ми є зараз і як нам рухатися далі?"
• Для тих, хто хоче дізнатися правдиву історію своєї країни.
• Для тих, хто втомився від історичних кліше та готовий мислити і сприймати історію критично.
• Для тих, хто хоче кращого майбутнього для себе і України.
  
  

Авторитетна історія найбільшого військового конфлікту в Європі з часів Другої світової війни від автора бестселера The New York Times «Брама Європи»

Ці події були передбачуваними і прогнозованими. Однак, попри це, 24 лютого 2022 року світ здригнувся від жаху. Здається, ніхто не очікував війни такого масштабу. Як виявилося, жодна країна не готова до неї. До того ж найбільший воєнний конфлікт у Європі після Другої світової війни розгортається за геть несподіваним сценарієм.

Сергій Плохій, один із провідних істориків України, вичерпно аналізує повномасштабне вторгнення Росії, його витоки, перебіг та можливі результати. Чому Путін наважився розпочати війну? Як українцям вдається чинити такий шалений опір «другій армії світу»? Як на тлі всіх цих подій відбувається об’єднання Заходу й повна ізоляція росії? І якими будуть наслідки війни для України, Росії, Європи та світу в цілому?

Марко проклятий — один із небагатьох зразків готичної прози в українській класичній літературі. Олекса Стороженко черпав натхнення у фольклорі, тож у притаманній лише йому манері писав про чортів, відьом і чаклунів-характерників.Історія Марка Проклятого у народних повір’ях – це історія грішного, ледачого козака, який потрапляє до пекла та отримує шанс спокути гріхів за порятунок інших козаків. У літературному обрамленні Олекси Стороженка ця легенда набуває художніх і кровожерливих рис, стає по-справжньому готичною і збурює свідомість. Його Марко – це вигодуваний пташиною кров’ю ізгой, який за свої гріхи приречений вічно блукати землею.

Цю моторошну повість доповнюють графічні ілюстрації сучасної української художниці Марії Химинець.

У книзі зібрано двадцять історій жінок, які стали військовими, щоб боротися проти російської агресії. В основі текстів – відеосюжети проєкту «Жінки на війні», що виходили на телеканалі Еспресо. Авторка ідеї та інтерв’юєрка – Христина Парубій; тексти узгоджено з героїнями сюжетів.

Книжка «Мислення швидке й повільне» психолога й економіста Деніела Канемана стала бестселером New York Times та Amazon. Її також визнано книжкою року за версією New York Times Book Review, The Economist, The Wall Street Journal і Globe and Mail (2011) та переможцем National Academy of Sciences Best Book Award (2012).

Зазвичай ми вважаємо, що діємо раціонально. Але чи справді це так? На основі досліджень із когнітивної та соціальної психології Деніел Канеман розкриває таємниці роботи людського мозку, описує неусвідомлені упередження, властивості інтуїтивного та усвідомленого мислення, роль емоцій в оцінних судженнях. Без цих знань ви ризикуєте зробити неправильний вибір у магазині, інвестувати в неуспішні проекти й загалом приймати неправильні рішення. «Мислення швидке й повільне» навчить вас ефективно користуватися обмеженим ресурсом уваги, ухвалювати рішення в умовах невизначеності й удосконалювати власні судження. Утім книжка не є сухою інструкцією з експлуатації мозку. Це психологічна драма з двома дійовими особами у вашій голові — інтуїтивним та усвідомленим мисленням.

Для кого книжка

Для найширшого кола читачів; для тих, хто прагне зрозуміти поведінку мозку у процесі прийняття рішень і навчитися розпізнавати власні помилки й упередження; для тих, кого цікавить маркетинг і поведінкова економіка.

Книжка навчить вас ухвалювати правильні рішення. На основі цікавих досліджень вона пояснює, чому ми діємо нераціонально і що впливає на наш вибір. Це корисне й цінне джерело для самовдосконалення.

Деніел Канеман — ізраїльсько-американський психолог, економіст, соціолог. У 2002 році здобув Нобелівську премію з економіки. Нагороджений однією з найбільших відзнак США — Президентською медаллю Свободи. У 2011 і 2012 роках входив до числа 50 найвпливовіших людей фінансового світу за версією журналу Bloomberg Markets.

Перед вами — щоденник-хроніка наближення, початку і розгортання великої війни. Битва за життя й свободу триває, Україна дає рішучу відсіч «русскому міру». Автор є спостерігачем та учасником низки описаних подій, зокрема як митець, аналітик, військовослужбовець. У книжці зафіксовані голоси військових, письменників, журналістів, політиків, науковців, жертв війни. Рішуча битва точиться і на фронті, і в інформаційному полі — із ворожими стереотипами, що прижилися в багатьох країнах світу під впливом російської пропаганди. Попереду ще багато днів боротьби, випробувань, болю. І все заради перемоги — права українців бути і впевнено рухатися до власного майбутнього. Щоденник обрамлюють графічні картини Анатолія Дністрового, частину із яких він створював під час блекауту при свічках взимку 2022—2023 років.

Про автора

Анатолій Дністровий aka Гліб Успенський (справжнє прізвище Астаф’єв) — помітна постать української культури. Народився в Тернополі у сім’ї літературознавця і поета, професора Олександра Астаф’єва, відтак з юності почав свій творчий шлях. Тепер має понад 20 виданих книжок у різних жанрах (багато з яких перекладені іншими мовами), 7 персональних виставок як художник, численні премії та відзнаки, є членом українського ПЕН. Кандидат філософських наук, викладав в українських та закордонних ВНЗ, працював піарником, аналітиком і спічрайтером у політичних проєктах, редактором у медіасфері. Зараз служить у лавах ЗСУ.

Чому варто прочитати?

Анатолій Дністровий за час служби вже отримав 3 нагороди від Залужного. Тому ця книжка — щоденник війни не просто свідка, а учасника подій, і вона в собі має особливу силу. Автор пише про те, у що щиро вірить, і кожне написане слово звучить ніби гімн нашій боротьбі.

Проникливий інтелектуал, він ні на мить не сумнівається в перемозі України, і його текст також впевнює у цьому читача.