Живемо у складні часи, коли розуміння історії приходить через її повторення у сучасності

Живемо у складні часи, коли розуміння історії приходить через її повторення у сучасності.
Багато українців тільки тепер, у горнилі нової війни, почали усвідомлювати, що робила Росія з нашими предками. Це стосується і найстрашніших її злочинів проти нашого народу.

В режимі реального часу бачимо, як Кремль знову чинить геноцид українців, як намагається приховати його від світу. Безуспішно, бо нині маємо свою державу, армію, увагу світу.

Але росіянам майже вдалося це зробити із Голодомором - вбити мільйони людей і приховати масштаби та механізми вбивства. Розуміти, як вони робили це в минулому - означає розуміти, що вони роблять сьогодні, а отже - мати можливість завадити їм.

Тому книга Андрія Козицького «Велика брехня» надзвичайно актуальна. Тут про те, як злочин приховували ще в час реалізації геноцидної політики, як вбивали голодом мільйони українців і стирали факти їх смерті з документів і памʼяті тих, хто вижив. Як майстерно обманювали світ за допомогою продажних журналістів та політиків чи не менш ефективних у цьому «корисних ідіотів», які допомагали злочину в силу свого ідейного засліплення.

Найцікавіший і напевно найцінніший розділ - про тих, хто заперечував Голодомор як геноцид вже після падіння совєтської влади, після ухвалення закону в Україні та початку міжнародного визнання геноциду, після відкриття архівів, які розкривають механізми злочину. Тут знов активно працювали продажні політики, журналісти та українські, історики, які суголосність своїх тез з російською пропагандою прикривали академічною свободою.

Сильною стороною книги є те, що приклад із запереченням українського геноциду вписаний в світову історію заперечення інших злочинів такого масштабу. Це гарно демонструє: велика брехня завжди діяла за схожими лекалами. Це допоможе розпізнати і зупинити її зараз.

Дякую Музей Голодомору I Holodomor Museum за видання і запрошую усіх в цей музей на презентацію книги 31 січня о 18:30.