Щоб відстояти свободу - бийся
Виявилося, що я ще не написала фактично жодного відгуку на книжку Себастіана Юнґера "Свобода", треба це виправити.
Над перекладом "Свободи" я працювала на хуторі Обирок як раз приблизно рік тому.
З точки зору перекладу найбільшим викликом була робота над усім, що пов'язано з конструкцією залізничних колій, особливо в її історичній перспективі. Як часто буває, таких слів я не знала жодною мовою. Відтоді пересування залізницею набуло для мене зовсім іншого сенсу й з вікна потяга я тепер дивлюся ніби ті, хто бачив, як Юнґер зі своїми побратимами йдуть вздовж колій. Та це вже я забігла наперед.
"Свобода" вийшла у вересні 2024 року у видавництві Наш Формат.
В цій книжці Юнґер пише про різні аспекти та форми свободи, але не намагайтеся сприймати цю книгу лінійно. Як і "Плем'я", ця розповідь має величезну кількість пластів, які далеко не очевидні. Також у книзі є й один секрет. Там фактично жодного слова немає про те, хто саме окрім Юнґера та його собаки йде вздовж залізничних колій, якої свободи вони шукають, й чому виникла така ідея. Як і належить сумлінній перекладачці, я дізналася відповіді на ці питання заздалегідь, щоб краще розуміти контекст книги.
Якщо й ви хочете зрозуміти книгу краще, подивіться фільм Юнґера "The Last Patrol". Коли ви дізнаєтеся, що вздовж залізничних колій йде два ветерани й два воєнних кореспонденти, які ніяк не можуть остаточно "зав'язати" з війною, книжка набуде ще одного додаткового виміру.
Читати книгу можна "вздовж сюжетних ліній": доволі екстремальна подорож побратимів, індіанці та білі поселенці, історія демократії, битви великих та малих армій, і так далі. Але мені цікаво подивитися на книгу з точки зору назв її розділів. Біжи. Бийся. Думай. На противагу вже майже всім відомим стадіям стресової реакції - бий, біжи, завмирай.
З цього погляду книжка розкривається знову ж таки по-іншому. Щоб здобути свободу біжи, зберігай мобільність, рухайся, вирушай в невідомість. Кочівники виграють у осілих народів, або ж принаймні довше зберігають здатність до спротиву.
"Упродовж історії хороші та погані люди зберігали свободу, просто лишаючись поза досяжністю тих, хто міг би їх цієї свободи позбавити."
Щоб відстояти свободу - бийся.
"Протягом більшої частини історії людства за свободу доводилося якщо не вмирати, то принаймні страждати, і це підносило її цінність до чогось майже священного." Битися насмерть, бо наслідки поразки можуть бути надто жахливими, щоб їх осягнути. В цьому розділі є багато слушних думок про війну, про великих та малих бійців та про різні тактики виграшу.
Щоб зберегти свободу - думай.
В цьому розділі Юнґер продовжує писати про лідерство, про справедливу суспільну модель та про роль жінок у перемогах, про демократію та про кінець подорожі вздовж залізничних колій.
"Свобода" дає майже безмежну поживу для роздумів. Не перестаю дивуватися як Юнґеру вдається вміщати таку величезну кількість сенсів у такі невеликі за розміром книжки.
Я раджу читати спочатку "Плем'я", а потім "Свободу", хоч ці книжки й не пов'язані формально, але певні ідеї Юнґера з першої книги продовжують свою еволюцію у другій.
Купуйте ці книжки на сайті видавництва або у будь-яких книжкових мережах.
