Українська література у школі — це що? Вірно, це біль і страждання!

Українська література у школі — це що? Вірно, це біль і страждання!(хіба в старшій школі стало трошки цікавіше)Хто не читав тексти з хрестоматії, нехай першим кине у мене томиком Панаса Мирного. Але, знаєте, я таки вирішив повернутися до класиків, і на допомогу прийшов Ростислав Семків із цією книжкою.

Що це за книга?

Це не просто “короткий опис”, це цілий гайд, як читати українських класиків, щоб:

1. Не нудьгувати.
2. Зрозуміти, що хотів сказати автор (і тут справа не в зеленому килимку чи чорному ліс який символізував страждання українського народу).
3. Залишити шкільні травми позаду.

Ростислав Семків, з почуттям гумору, ділиться біографіями українських письменників (але тільки тими фактами, що дійсно вплинули на їхню творчість). А головне, він пояснює, навіщо це все читати. Коли, у якій послідовності, які сенси ви там знайдете. Таке собі “прочитати й не здохнути”.

Що класного:

• Автор дає чітке розуміння, що таке канон у світовій літературі. І як його складно, а головне, не завжди прозоро формують.
• Розповідає, навіщо класика нам, звичайним людям, які хочуть трохи розумнішими здаватися на зустрічах однокласників.
• І головне, фраза про те, що читати літературу — це обов’язок думаючої людини, щоб ставати краще. Вона так мені сподобалася, що майже ставлю її собі в підпис до каналу

Кому читати?

Якщо ви хочете не просто покращити свої знання про українську літературу, а й реально насолоджуватися нею, ця книжка для вас. І так, вибачайте, список “книжок для прочитання” після цього точно поповниться. Але що поробиш — знання вимагають жертв, а класика — часу.

Моя порада:

Читайте Семківа, і більше ніколи не будете читати Шевченка і Франка через силу. Але це, не точно. 

П.С. У книжці багато гумору, так що це не черговий “нудний панегірик про велику літературу”. Але ж ви це вже зрозуміли, правда? 😉