Протиотрута від цих токсичних реалій — меритократія…
Фукідід («Історія»), і Ксенофонт («Грецька історія»), і Аристотель («Афінська політея») вважали найкращим зразком правління афінського політика Ферамена, який боровся, як проти демократії, так і проти олігархії, вбачаючи опорою поліса забезпечених громадян, які б правили за підтримки такого регулючого та контролючого їх діяльність меритократичного інституту як Ареопаг.
Проблема, як бачимо, завжди та ж сама - відсутність такого стримуючого механізму, як «влади гідних».
Без цього неможливо створити середовище, в якому кожен готовий натхненно робити все, що в його силах, для спільного блага. І цього не станеться, поки значна частина громадян переконані, що державу очолюють йолопи, а власні можливості громадян та їх думки ігноруються, бюрократи займаються суто власним збагаченням, а багато політичних лідерів взагалі не варті того, щоб за ними слідували.
Протиотрута від цих токсичних реалій — меритократія…
Читаємо книгу Адріана Вулдріджа «Влада гідних. Як меритократія створила сучасний світ», що вийшла у видавництві Наш Формат.
