Страх, безправність та самоцензура європейців
У 2024 році Видавництво Наш Формат при підтримці Спільнота Української Реформації видали досить перспективну книгу Дуґласа Мюррея «Самознищення Європи: імміграція, ідентичність, іслам».
Однак, прочитання відверто розчарувало.
Ні, звісно це дуже корисна і важлива книга. Величезна кількість фактів і статистики, яка дозволяє об’єктивніше розуміти ситуації на старому заході Європи, але все ж таки я очікував значно, більшого, а перш за все хоча б невеличкого відблиску надії.
Якщо спробувати коротко передати суть змісту книги то потрібно використати всього декілька речень:
«…питання звучить так: а коли (і чи взагалі колись) «білі британці», зважаючи на всі закиди проти них, отримують право не те що жалітися, але бодай ставити питання щодо своєї долі в цих процесах?»
Страх, безправність та самоцензура європейців це один з головних мотивів книги. Другий – це нелегальні мігранти та їх злочини, а ще європейські політики, які потурають мігрантам.
Повніше суть передає більший уривок наприкінці книги:
«Повернення нашій культурі відчуття глибшої мети не мусить ставити місію, що має на меті навернення у свою віру, у будувати просто устремління, яке ми повинні усвідомити. Звісно, цілком можливо, що та хвиля віри, яка в ХІХ столітті з шумом почала відкочуватись назад у процесі тривалого впливу, знову повернеться. Однак станеться це чи ні, але відновлення нашої культури не буде можливим, якщо релігійні люди думатимуть, що ті, хто відокремився від того самого дерева, є їхніми головними супротивниками; і якщо ті, хто належить до секулярної гілки, намагатимуться повністю дистанціюватися від спільного дерева як такого. Багато людей відчувають біль цього розділення і похідний від нього брак значення, що виникає на цій мілині. У нашій культурі з’явився розкол, зцілення якого вимагатиме труду цілого покоління»
Десятки, а може і сотні цікавих, а місцями шокуючих і навіть моторошних фактів добряче бадьорять та тверезять. Якщо ви не прихильник «відкритого суспільства», то від єврооптимізму у вас не лишиться і сліду, і все ж таки книга варта прочитання. На мою суб’єктивну думку старі європейці вже не здатні самостійно подолати кризу. За них це зроблять або обставини або Бог.
