Свою книгу Дуглас Мюррей починає фразою «Європа чинить самогубство»
Quo vadis?
Під час однієї з дискусій про образ України після війни, прозвучала думка, що країна не матиме достатньо робочих рук для відновлення. Мовляв, без залучення людей зовні, Відродження Країни неможливе.
Аргументи були математичні - і без війни невтішна демографічна ситуація + мільйони біженців, які не факт що вернуться + депопуляція внаслідок втрати на війні чоловіків молодого і середнього віку.
Власне, із аналогічною проблемою стикнулася Європа після Другої Світової - підняти континент із руїн без робочої міграції видавалося неможливим. Те, що вирішуючи одну проблему, закладався фундамент для іншої, котра проявить себе вже через 20-30 років, в розбомбленому Старому Світі не думали - не до того було.
Суть проблеми - втрата самих себе, власну ідентичність.
Механіка проблеми - великі (легальні і нелегальні) переселення, небажання мігрантів асимілюватися в цивілізаційне поле нового дому?
Важливо - ми поки що збоку спостерігаємо, як Старий та Новий світ говорять про проблеми міграції і дискутують, як реагувати на явище. Але українці вже не відсторонені спостерігачі - війна змусила нас самих стати мігрантами.
А повоєнне, коли б воно не настало, принесе запит аналогічний західноєвропейському - Україні будуть потрібні робочі руки. Будь-які. Тобто ми на собі відчуємо обидві ролі. Чи значить це, що зайшовши на цю стежку, років через 30-40-60 по завершенню війни українці будуть дискутувати про проблеми мігрантів легальних і нелегальних на своїй території, про внутрішні сегрегації і усі ті «тендітні» питання, котрі на порядку денному в Європі і США?
А головне - чи значить це, що через 30-40-60 років після великої війни в Україні питання збереження ідентичності (котру такою кровʼю вибороли) постане знов, тільки в наслідок «робочої» експансії?
Наш Формат видав книгу «Самознищення Європи», Дугласа Мюррея.
Вона дуже дискомфортна для прихильників псевдо-ліберального (лівацького) порядку денного, що панує в загальному світі. Але її не слід сприймати як рефлексії «нових правих». Щонайменше книга надасть «харч» для роздумів. А, можливо, пролиє світло на природу деяких явищ в Європі і США, котрі через призму українських новин, нашому суспільству геть не є зрозумілими. Словом, книга може бути набором «підказок», ймовірних майбутніх викликів, а значить шансом підготуватися до них наперед. От тільки читати варто спокійно, без емоцій.
Отже...
«Сьогодні Європа не має значного бажання відтворювати себе, боротися за себе чи навіть обстоювати свою позицію в дискусії. Видається, що владні кола переконані в тому, що нічого не трапиться, якщо народи (!) і культура Європи будуть втрачені для світу. ...
... Сьогоднішня хвороба не має якоїсь єдиної причини.
Руйнування культури, створеної спадкоємцями юдео-християнської культури, стародавніх Греції і Риму та відкриттями Просвітництва, відбувалося не в один момент.
Однак його фінальний акт настав зараз через збіг в часі двох процесів, наслідки яких тепер неможливо подолати.
Перший - це масовий рух людей в Європу. У всіх західноєвропейських країнах цей процес розпочався після Другої Світової, з огляду на нестачу робочих рук. Невдовзі Європа підсіла на голку міграції і вже не могла зупинити її потік, навіть якби захотіла. Внаслідок цього те, що колись було Європою - домом європейських народів, - поступово стало домом для цілого світу. ...
... друга частина моєї тези: навіть масове переселення мільйонів людей в Європу не видавалося б таким тизм фатальним для цієї частини світу, якби не той факт, що (випадково чи ні) Європа водночас втратила віру в свої переконання, традиції та власну легітимність. ... Вони (народи Європи) забули те, що Цвейг і його покоління з таким болем засвоїли: все, що вам дороге, новітньої найвеличніші цивілізації з найвищою культурою в історії, може бути знищене людьми, які на їх не заслуговують. Це трагічне відчуття життя можна просто ігнорувати ... відсуваючи подалі від себе через віру в загальний прогрес людства. Ця тактика на залишається на сьогодні найбільш поширеною».
(с) «Самознищення Європи».
...далі буде.
Свою книгу Дуглас Мюррей починає фразою «Європа чинить самогубство». Чи не скажуть про Україну те саме десь в 70-х роках ХХІ століття?
