Походження слов’янських націй

Сергій Плохій. Походження слов’янських націй. Домодерні ідентичності в Україні, Росії та Білорусі.
 
Питання, яким чином виникли і в яких родинних стосунках знаходяться три східноєвропейські слов'янські нації, давно вийшло за межі історичної науки і стало одним із ключових питань сучасної політики, адже воно напряму пов'язано з поняттям ідентичності, що його використовують у геополітичній та внутрішньополітичній боротьбі. Очільник Українського наукового інституту Гарвардського університету професор Сергій Плохій, один із найавторитетніших істориків сучасності, ставить перед собою (і читачем) непросте завдання розібратися.
 
Радянський історичний наратив говорив про Київську Русь як колиску трьох братніх народів. Натомість російський імперський наратив (як царський, так і сучасний) вважає малоросів та білорусів частинами однієї великої російської нації, що бере свій початок з древнього Києва. Водночас український націоналістичний наратив заявляє свої виключні права на спадщину давньої Русі, а російський родовід веде від Золотої Орди. Яка із трьох версій правдива?
 
Жодна, стверджує автор. Все набагато складніше: ідентичності не прийшли з давнини, вони плинні й рухливі, їх формують у війні ідей інтелектуали-книжники та військово-політичні лідери, намагаючись нав’язати власний дискурс. Такі поняття, як Русь, Мала Росія, Україна, Козацька держава і навіть Малоросійська Україна, були вигадані задля цієї війни ідей, війни ідентичностей. Такі поняття, як земля, держава, віра, нація, народ, отчизна, постійно змінювали своє значення і пріоритет. Ідентичності були пов’язані із династичними, мовно-культурними, географічними, релігійними і становими ознаками («козаки»), а різні стани мали різні ідентичності.
 
Головний висновок для нас, українців ХХІ сторіччя: ідентичності є конструйованими заради великих цілей, і ця робота належить до виконання філософам та політикам.