Читати вдруге — обов’язково
- Автор: Ярослав Грицак
- Назва: "Подолати минуле. Глобальна історія України"
- Видавництво: "Портал"
Український історичний соціум ділиться на два типи: тих, хто вважає Ярослава Грицака якісним, цікавим істориком і тих, хто вважає що він, як мінімум не патріот, як максимум -агент ворожих впливів.
Я належу до перших, тому мені було дуже цікаво прочитати цю книгу. Так, читаю я її тільки зараз, тому я пропустив всі батли, які розгорнулись соц. мережами, коли ця книга тільки вийшла.
Насправді, цю книгу важко оцінювати першого разу, бо це, скоріше, полотно широкими мазками, ніж завершена праця.
Я б назвав це якісними натяками на майбутній історичний український гранд-наратив, який неможливо вмістити в одній книзі на 350 сторінок.
Десь хотілося трохи детальніше, про щось взагалі не сказано, але, знову ж таки, в такому форматі неможливо розповісти про все.
Пам’ятаю, дуже багато було критичних статей з приводу позиції Грицака по міжвоєнному періоду, особливо діяльності ОУН та його спроб осмислити УРСР не як російську окупаційну структуру, а як українську квазі-державність.
Мені ці теми зовсім не були аж такими гострими чи дискусійними, бо багато в чому я маю схожу позицію, хоча й вона ще потребує багато доопрацювань та якісних праць.
Загалом, цю книгу я читатиму ще раз, щоб препарувати її на окремі тези та думки, які потребують глибшого аналізу та додаткових матеріалів. З першого разу складно це зробити, оскільки багато нових думок і несподіваних паралелей, які нам, насправді, дуже потрібні, щоб зрозуміти себе і дійсно «подолати минуле».
Я давно казав і кажу ще раз – нам треба знайти баланс між національною та глобальною історією. Залишатись в полоні державницько-націоналістичних парадигм середини ХХ століття і ображатись на всіх сусідів – погана стратегія, якщо ми дійсно претендуємо на якусь роль у майбутній Центрально-Східній Європі.
Візія нас самих і нашого минулого потребує нових підходів. Це місцями буде боляче, місцями неприємно, іноді скандально.
Але це треба робити, і я радий, що в нас з’являються такі праці як «Мультифронтир» чи «Подолати минуле», які пропонують нові ідеї, які в майбутньому сформують новий український інклюзивний гранд-наратив.