Збираючи пазл минулого
Книга Тоні Джадта є збіркою його рецензій та есеїв, опублікованих впродовж 1990-2000-х років у різних медіа та наукових виданнях. Варто розпочати з того, що жанр рецензії на книгу є одним з ключових у науковій діяльності. Рецензії схожі на частинки пазла, який ми хочемо заново скласти, щоб осмислити минуле. Притому Джадт береться за здавалось би досить вивчений період міжнародної історії - XX століття. Ми маємо багато джерел з цього періоду: мемуари, фотографії, фільми, інтерв'ю, архівні документи. Але Джадт пропонує читачеві подумати, а в якому ракурсу ми власне пам'ятаємо XX століття. Через історії життя європейських інтелектуалів, політику пам'яті щодо Голокосту, історичні травми Ізраїлю, викривлене розуміння подій "холодної війни" американськими істориками та чому Бельгія є failed-state, британський історик полемізує з авторами інших книг. У книзі є багато згадок про лівих інтелектуалів Європи, які мали ліві погляди, проте по-різному бачили і писали про Радянський Союз, дізнавшись про масові репресії за часів Сталіна. Це вкрай актуально, враховуючи донині існуючий вплив російської пропаганди на Заході. Про Україну Джадт мало згадує, лише побічно, коли пише порівняння соціальних систем США і Європейського Союзу. Там Джадт згадує про Помаранчеву революцію. Окрім відповідальності інтелектуалів за написане, історик пише і про спроби примирення між народами. Особливо цікаво про франко-німецьке примирення 1960-х років, яке стало драйвером європейської інтеграції. Власне саме уявлення французів (на масовому, повсякденному рівні) про Першу світову виникло лише у 1980-х роках. Тоді, коли Франсуа Міттеран і Гельмут Коль стояли за руки навпроти пам'ятника загиблим під Верденом.
Враховуючи нинішню політичну ситуацію в США з другим приходом до влади Дональда Трампа, досить важливо розуміти передісторію новітньої суспільної кризи в Штатах. Це і про кризу ідей, суспільну поляризацію, недовіру до медіа. Джадт аналізує те, як американські ліберали підтримали війну в Іраку 2003 року за Буша-молодшого та чому це були подвійні стандарти.
Я дуже рекомендую цю книгу всім, хто прагне вивчати міжнародні відносини, історію XX ст, політологію, методологію історії.
