Одразу скажу – це непросто

• Автор: Леонід Ушкалов
• Назва: Чарівність енергії: Михайло Драгоманов
• Видавництво: Дух і Літера

Ох, це було складно. Дуууже складно.

Я почав читати цю книгу 1 липня, відгук пишу 9 листопада.

Чотири місяці, чотири місяці я насолоджувався неймовірно складним текстом. Так-так, попри те, що це дуже складна література, я ловив неймовірний кайф від читання.

Одразу скажу – це непросто. Я читав по 3-5 сторінок на день, інколи – до 10. Але ніколи більше.

Чому?

Тому що змістова та фактологічна насиченість цієї праці просто неймовірна.
Але про все по порядку.

Про що книга?

Здається б, все зрозуміло. Про Михайла Драгоманова.
Але насправді це – дуже детальна палітра українського, російського та європейського соціалістичного, анархічного, народницького та національного рухів II половини XIX століття. Звісно ж, на прикладі одного з найяскравіших діячів українського руху ХІХ століття Михайла Драгоманова.

Думаю, працю Леоніда Ушкалова можна назвати інтелектуальною біографією.

Якщо я колись захочу написати біографію якогось діяча (Івана Лисяка-Рудницького, наприклад), то хочу знати персону свого дослідження так, як знає Драгоманова Леонід Ушкалов.

Повільно, тягуче, потроху дослідник розкручує життя Драгоманова – від дитинства і навчання до еміграції та активної інтелектуальної праці.

В книзі буквально день за днем розказана біографія Драгоманова, дуже детально відтворене його оточення побут, зв'язки, листування, сім'я, емоції, звички – та буквально все. Знання, вкладені в цю працю від Леоніда Ушкалова – феноменальні.
Я мусив постійно зупинятись, гуглячи десятки французьких, швейцарських, російських чи британських прізвищ.

Ушкалов міг кілька сторінок присвятити якійсь незначній детальці біографії Драгоманова.

Наприклад, Михайло Драгоманов у лютому 1877 року приїхав до міста N. Коли саме в лютому Драгоманов тут опинився? Точної дати ми не знаємо. Але якщо прочитати лист Драгоманова до X, а потім переглянути його лист до E, і зіставити його розмову з V, зафіксовану у щоденнику останнього, то можемо зробити висновок, що опинився Драгоманов у місті N 17 лютого 1877 року.

І такого тут багато. Детально, насичено, буквально по днях і тижнях – Ушкалов до дрібничок розбирає приватне, публічне та інтелектуальне життя Драгоманова.

Михайло Драгоманов був одним з найбільш небезпечних «малоросійських сепаратистів», переконаним «мазепинцем», "українствующім" та ворогом імперії.

Він пройшов еволюцію поглядів від народництва та анархізму до європейської соціал-демократії.
Він сформував те, що пізніше назвуть «Драгоманівським федералізмом» - ідею максимально децентралізованого суспільства у вигляді федерації вільних громад, які можуть існувати в державних умовах, але бути максимально автономними від держави.
Парламентаризм, гуманізм, націоналізм, права людини, свобода особистості, народництво, анархізм, націоналізм – все це не розповісти в одному короткову відгуку.

Говорити про ідеї та спадщину Драгоманова можна багато – цим вже сотню років займаються науковці, проводяться конференції, пишуться монографії, тому я тут не буду дуже розводитись над цим, бо відгук перетвориться на ще одну монографію.

Скажу лише, що Драгоманов був одним з моїх улюблених українських діячів і раніше, його погляди мені близькі, а тепер Драгоманов став мало не хорошим знайомим, адже знаю тепер про нього ледь не все.
І повірте, це не фігура мови, в цій книзі дійсно ледь не все, Ушкалов – неймовірний оповідач.

Якщо вас не лякає об'єм в 600 сторінок, мілкий шрифт і дуже детальна, повільна біографія – спробуйте.

Драгоманов вартий кількох місяців вашого читацького життя.