Нині в епоху глобалізації «маленька держава» програє змагання з великими корпораціями
Ця книга - обґрунтування тези, що, для повноцінного розвитку і функціонування суспільства, держави в ролі «нічного сторожа» не досить. Важливою є і її соціальна функція, яка дозволяє згладжувати проблеми, породжені «сліпою рукою ринку». Не менш значущою є освітня та культурна місія - підіймати загальний рівень розвитку суспільства, навіть, якщо це дорого.
На думку Джадта, «гіршим за надмір уряду є лише брак уряду».
Нам, українцям варто замислитися над цією тезою, а не кидатися з полону комунізму в обійми лібертаріанства.
Очевидно, що в постколоніальних суспільствах, політика невтручання держави - це ще й фіксування наслідків колоніального минулого. Багатші, краще освічені, з потрібним колом спілкування, представники колишньої колоніальної еліти залишатимуть за собою впливовіші ролі в суспільстві, якщо не буде цілеспрямованої політики дати такі ж можливості іншим. Напевно тому в Україні серед впливових політиків і бізнесменів так багато тих, предкам яких і «за комуністів добре жилося».
Діячі українського визвольного руху, чи то 1917-1921 років, чи то наступного етапу 1940-1950-их, чітко розуміли, що їх метою є не лише національне, але й соціальне визволення українців. Тому їх економічні програми, по суті, були соціал-демократичними. Так, і навіть програма ОУН була соціал-демократичною! А останній керівник націоналістичного підпілля в Україні Василь Кук, просив у 1952 році своїх друзів з-закордону прислати йому часто цитовані Джадтом у цій книзі твори Джона Мейнарда Кейнса.
Умовні політологічні поділи на лівих і правих іноді дуже умовні:)
Нині в епоху глобалізації «маленька держава» програє змагання з великими корпораціями. І від цього страждають громадяни, які навчилися відстоювати свої свободи від зазіхань держави, але виявляються безсилими проти корпорацій. Згадайте про свободу слова, яка гарантується в більшості розвинених держав і політику боротьби із «порушеннями правил спільноти», якими нищиться ця свобода в соцмережах.
Фінансова криза 2008, пандемія 2020, нинішня війна відновлює роль національної держави.
«Верстви населення, що переживають глибшу економічну непевність і фізичну загроженість, звернуться до політичних символів, юридичних ресурсів і фізичних бар‘єрів, що їх може забезпечити лише територіальна держава… Сьогодні ми мали б вже засвоїти, що політика залишається національною, навіть якщо національною не є економіка».
Запрошую ознайомитися з цікавими думками Джадта, одного з тих лівих інтелектуалів, якого люблю читати, навіть часто не погоджуючись з його тезами. Дякую Видавництво «Човен» за видання українською.