Історія Карибської кризи – це історія великого блефу з обох сторін

• Автор: Сергій Плохій
• Назва: "Ядерне безумство. Історія Карибської кризи".

Історія Карибської кризи – це історія великого блефу з обох сторін.

Історія про гру м’язів і міцність яєць, про постійне підняття ставок і не менш постійне прийняття неправильних рішень. Історія двох великих дядьків, які з усіх сил намагаються елегантно поправляти краватку на сорочці, приховуючи факт, що майка під нею вже вся мокра від нервів та невпевненості.

Я так і не побачив у Карибській кризі історії про реальну можливість ядерної війни.

Як на мене, ні Хрущов, ні Кеннеді не були готові розпочинати ядерний апокаліпсис через Кубу. Я можу бути не правий, але в мене склалось враження, що щоб не сталось, навіть якби американці атакували Кубу, все одно шлях до відступу і компромісу був би знайдений, хоч через домовленості по Берліну, хоч ще через щось.

Історія про Кубу – це хрестоматійний приклад, коли блеф і постійне підвищення ставок рано чи пізно виходять з-під контролю. Обидва гравці зайшли так далеко, що вже не можуть скинути карти, але і далі грати до перемоги вже неможливо, бо тієї перемоги не буде, в кінці всі побачать, що хороших карт на руках в тебе не було.

Навіть історія з Архіповим і радянським підводним човном перебільшена Ютубом і соцмережами. Насправді до початку війни була не одна секунда і не одне рішення однієї людини.

Дослідження Сергія Плохія дуже якісне і професійне.

Буквально по годинах і хвилинах він веде нас складними, іноді скучними, іноді дивними, розмовами та рішеннями, що (не)приймались у Вашингтоні, Москві та Гавані.
Ви побачите невпевненого Кеннеді, істеричного Хрущова та розлюченого Кастро. Але протягом «кризи» ролі будуть змінюватись, і розлюченими, невпевненими чи істеричними будуть усі три головні персонажі цієї історії.

Спочатку ви потонете у купі прізвищ радників, міністрів, керівників відомств, журналістів та агентів. Це був складний етап читання – розібратись, хто кому ЦРУ і ФБР і чим вони один від одного відрізняються. Також в книзі багато ракетно-ядерної термінології, яку доведеться гуглити, якщо ви не знайомі з цим питанням.

У Плохія є чудове вміння – яка б не була тема дослідження, він все зробить у формі історичного детективу з комедією помилок, за розвитком якого спостерігати дуже цікаво, навіть якщо ти не розумієш чи пропускаєш деякі моменти.

Цю працю 9 з 10 дослідників написали б скучно. Цитували документи і газетні вирізки, виносили б за дужки біографії радників та міністрів, тонули б у фактах та версіях.

Плохій як кажуть знає, вміє, практикує.

Прочитайте цю книгу. Хоча б для того, щоб знати, що іноді козир в кишені – це біда, бо він змушує блефувати, але шансу ним скористатись може і не трапитись.