Читати Фукуяму цікаво, бо він з тих мислителів, які не бояться змінюватися

Читати Фукуяму цікаво, бо він з тих мислителів, які не бояться змінюватися. Він залишається послідовним прихильником лібералізму, вважає його найкращою політичною системою цінностей, що не заважає йому бачити його слабкості.

Важливими є роздуми автора щодо співвідношення між лібералізмом і національною державою.

Фукуяма не підтримує ідею про непотрібність чи навіть шкідливість національної держави, якої дотримуються деякі крайні ліберали, що вважають її пережитком минулого. Адже саме національна держава є тими рамками, в яких лібералізм може бути ефективним.

«Нації важливі не лише тому, що є осереддям легітимної влади й інструментів контролю насильства».

Це також єдине джерело спільності. Ми відчуваємо найсильніші звʼязки приязні до найближчих людей, як-от друзів і рідних; коли ж коло знайомих розширюється, наше відчуття обовʼязку щодо них неминуче слабшає. Водночас із тим, як упродовж століть людські суспільства розросталися й ускладнювалися, узи солідарності різко поширилися з родин, селищ і племен на цілі нації. Але мало хто любить людство загалом. Для більшості індивідів у світі нація залишається найбільшою одиницею солідарності, відданість якій вони інстинктивно відчувають.

Насправді ця відданість стає критичною опорою легітимності держави, а отже, її здатності керувати. Бачимо катастрофічні наслідки суспільств зі слабкою національною ідентичністю в усьому світі — від країн, що розвиваються, на кшталт Нігерії чи Мʼянми, які ледь дають собі раду, і до провальних держав (failed states), як-от Сирія, Лівія чи Афганістан».

Невелика, але корисна книга для роздумів про майбутнє України і світу. 

Дякую Наш Формат за видання українською.