Чекав її давно, але очікував від неї іншого - легкого чтива про sex, drugs and rock&roll
Часто після прочитання книги, яка сподобалася, важко почати іншу. І не лише тому, що налаштований на краще маєш завищені вимоги. Просто треба трохи часу щоб обдумати прочитане.
Не думав, що таке в мене буде з цією книгою. Чекав її давно, але очікував від неї іншого - легкого чтива про sex, drugs and rock&roll.
Звісно цих три складових тут є, як і про їх особливості в умовах сірого пізнього совка і яскравих та бідних перших років незалежності. Але книжка вийшла значно глибша ніж просто красивий і багато ілюстрований огляд творчості музиканта та групи.
Між іншим, це чи не перше видання такого типу на нашому книжковому ринку саме про українського виконавця. То ж ви знайдете тут і описи альбомів, і особливості окремих композиції і чудові фото з концертів та життя групи. Все те, що має бути у виданні, яке хоче мати кожен фанат.
Але тут є значно більше. Це навіть не лише біографія Кузьмінського, а радше портрет доби - 1970-1990 тих, і міста - звісно Львова. Доби і міста в яких були не лише огидні комуністи, які будували тут свій "Сересер" і сміливі борці-дисиденти, які протистояли ім, але й справжні варʼяти, які хотіли Вудстока у середмісті.
На цьому гарно відтвореному фоні автор вміло подає деталі життєпису головного героя. Yuriy Roketskyi звісно захоплюється Кузьмінським, але залишається не засліпленим ним і бачить в ньому не лише крутого чувака, але часом і банального мудака.
«Будучи своїм серед чужих і чужим серед своїх, існуючи на межі кількох культур і водночас залишаючись в андеграунді, він, засвоївши лексику галицьких «жлобів», зумів «вистібати» нею як російський імперіалізм, так і українську колоніальну залежність, що разом, у неприродному симбіозі, і становили сутність «рідного Сере-серу» на території тодішньої України.
Можна лише уявити здивування Кузі, якби навесні 1989 року хтось йому сказав, що він — учорашній зек, «торчок», онук окупаційного «ахвіцера» і син затятого російськомовного комуніста - є людиною, яка в цю мить якнайпотужніше долучається до процесу деколонізації української культури. Але саме цим він і був зайнятий, коли через вимушену гонореєю паузу у своєму асоціальному житті засів із «Братами» записувати альбом «Всьо чотко!». Однозначно - найкраще з прочитаного цього року.
Наполегливо рекомендую читати, а ще слухати і навіть дивитися, те про що читаєте (у цьому допоможуть QR коди, які спрямовують на додатковий матеріал).
Дякую Наш Формат за чудове видання.
