Вибір бути не жертвою, а вижившою

• Жанр: нонфікшн
• Видавництво: Книголав

Це дуже глибока та неймовірно щира історія реального життя Едіт про те як вона вижила в концтаборі Аушвіцу.
Найбільше в цій історії вражає любов до життя авторки. Що на кожному етапі свого життя вона робить вибір - жити! Це реальна історія її боротьби за зцілення від власної травми, вижившої в таборі смерті.

Вражає і те, що Едіт стала психотерапевтом і прагнула допомогти іншим людям подолати свою власну травму. Тому у книзі є багато рефлексії та досвідів із її пацієнтами, які вплинули не лише на світогляд авторки, а й на сприйняття себе в цьому у житті.

Читаючи цю книжку я мимоволі почав аналізувати себе. Я думаю це природньо, адже такий вже настрій у цієї книги.
Всім раджу її прочитати. Вона змусила мене не лише задуматися про важливі для мене моменти, а й підкреслити на скільки важливо у своєму житті робити вибір. Адже вибір ми маємо робити щодня у своєму житті.

Ще книга багато в чому схожа на книгу Віктора Франкла. І це не дивно, не лише тому, що Віктор був вчителем та наставником для Едіт, а й тому, що він також вижив у концтаборі Аушвіцу.
Але признатися відверто ця книга мені більше сподобалася. Вона змусила в чомусь переосмислити свою ситуацію та по-інакшому подивитися на свої труднощі.

Цитати:

• «Насправді важливо не те, чого ми очікуємо від життя, а те, що життя очікує від нас», — пише Віктор Франкл у «Людині в пошуках справжнього сенсу».

І від Едіт:

• "Найважливішою правдою, яку я знаю: що найміцніша в’язниця — наш власний розум і що ми вже маємо ключ від неї у нашій кишені, що цей ключ — це готовність цілковито взяти на себе відповідальність за своє життя, готовність йти на ризик, готовність звільнити себе від звинувачень та повернути собі власну невинність, прийняти та полюбити себе за те, хто ми є насправді — люди, недосконалі та цілісні."

Цікаво, хто вже читав цю книгу?
Які у вас були висновки після її прочитання?