«Архіви КГБ. Невигадані історії»
- Автор: Едуард Андрющенко
- Назва: Архіви КГБ: невигадані історії
- Видавництво: Vivat
Пам’ятаєте знамениту фразу про те, що в СРСР сексу не було?
А ще там не було злочинців, спекулянтів, сексуального насилля, антирадянських настроїв, самогубств, алкоголізму, наркоманії, бандитів та вбивць. Хоча, може іноді й були. Але дуже рідко і виключно через вплив ворожої, «капіталістичної» пропаганди.
Така картина життя малювалась, якщо ви були статечним радянським громадянином. Ви ходили на роботу, щодня читали газети, дивились випуски новин по телевізору і ніколи не допускали будь-якої крамоли на радянську дійсність.
Все було спокійно, зрозуміло і правильно.
Праця працювалась, виробництво вироблялось, комунізм будувався, капіталізм загнивав, черга за машиною і квартирою потроху рухалась, і ніяких сумнівів у майбутньому не було.
Хоча насправді ні, все було не так.
Ви все знали і все розуміли. Ви чудово бачили все, що відбувається навколо вас, але вам було зручніше вірити газеті, ніж своїм очам. Ви так звикли жити в подвійній реальності і користуватись подвійною мораллю, що вас нічого не дивувало, хоча ви все розуміли, але воліли не бачити.
«Архіви КГБ: невигадані історії» можна назвати саме так: історії про подвійне життя - одне існувало офіційно, інше – насправді.
18 дуже різних історій про те, як працювали спецслужби СРСР, від смішних і абсурдних – про силуети Троцького на газетних фото, чи сеанси «антирадянського» спіритизму, до цілком серйозних спецоперацій, що стосувались приїзду в країну Рад політиків та письменників, а також реальне вербування іноземними розвідками радянських громадян.
Едуард Андрющенко пише дуже цікаво. В якийсь момент вам буде здаватись, що ви читаєте не опрацьовані архіви КГБ, а художню детективну історію. Дійсно дуже професійно і талановито опрацьовані сухі матеріали спецслужб, які в 9 з 10 випадків можна подати скучно і нецікаво.
Є в книзі і справи на визначних людей свого часу - Сергія Параджанова та дружину Володимира Сосюри Марію. Також про втечу за кордон з радянського судна десь біля берегів Австралії, працю на корейську розвідку за «женьшенєву горілку» та спроба підірвати цілий літак через помсту дружині.
Особисто мій фаворит – історія про львівський ресторан «Вежа» в Стрийському парку, який досі функціонує.
Там є все – величезні спекуляції, золото, кримінальні авторитети, партійні бонзи, гроші, дівчата – все те, про що середньостатистичний радянський громадянин не знав, або робив вигляд, що не знав.
Одним словом - купуйте і читайте.
Більшіть історій вам сподобаються, а деякі - навіть вразять.