Мапа цинізму: чому «48 законів влади» працюють, але не завжди
Роберт Ґрін — 48 законів влади
Це одна з тих книжок, які викликають більше дискусій, ніж сама влада. Роберт Ґрін — американський автор, який зробив собі ім’я на практичних «посібниках з виживання» у світі політики, бізнесу і міжособистісних ігор (48 законів влади, Мистецтво зваблення, Закони людської природи). Його книги стали культовими в Голлівуді, серед політиків, бізнесменів, і, не будемо приховувати, серед різних «сіреньких маніпуляторів». Не дарма 48 законів влади заборонені у деяких американських тюрмах — надто вже ефективний підручник для тих, хто не хоче грати «чесно».
Що вдалось
Книжка справді написана легко і структуровано: кожен «закон» має пояснення, кілька історичних прикладів, методику застосування і навіть попередження про ризики. Іноді приклади блискучі, з глибокими паралелями (від Макиавеллі до Наполеона). Це робить текст цікавим і привабливим. Читається швидко, іноді навіть захопливо.
Але є одне «але»
Найбільша проблема тут — сам автор. Ґрін подає свої судження як абсолютну істину. Він не особливо переймається тим, що поради можуть суперечити одна одній. І не уточнює, у яких саме контекстах вони спрацюють, а де перетворяться на фарс. Багато прикладів вирвані з контексту: знаючи історію ширше, бачиш, що наслідки були зовсім іншими.
І головне — книжка побудована на логіці «роби так, якщо хочеш влади». Але правда в тому, що без певного «тюремного складу характеру» та низького рівня моральних бар’єрів далеко не заїдеш. Ґрін ігнорує той факт, що багатьох цілей можна досягати етичніше, природніше і менш хитромудро.
Чому варто читати
Попри все, книжка цікава. Якщо ви підходите до неї критично, можна виловити корисні поради. Багато з них потрібні не для того, щоб самому застосовувати, а щоб упізнати, коли таке застосовують щодо вас.
Плюс — це рідкісний приклад книжки, яка говорить про політичне і стратегічне мислення мовою, доступною для масового читача. Так, іноді бульварною, але іншого вибору у нас не так багато.
У підсумку
48 законів влади — це не біблія. Це радше набір афоризмів і кейсів для тих, хто хоче подивитися на владу цинічними очима. Читати варто, але не як інструкцію до дії, а як тренажер критичного мислення. Бо влада — це складніше, ніж набір лайфхаків.