Як Габсбурги захопили Європу
Автор: Мартин Рейді
Назва: "Габсбурги: злет і занепад володарів світу"
Видавництво: "Лабораторія"
Перекладач: Олег Кулаков
Я читав цю працю більше місяця. Не тому, що вона погана чи нецікава. Навпаки – це одна з найкращих книг, прочитаних мною у 2025 році.
Зізнаюсь чесно – я досить схематично знаю історію всього, що західніше Перемишля і східніше Страсбурга, принаймні десь до початку ХХ століття.
Я знаю достатньо для шкільного вчителя, але мені не вистачає глибини, фарб, якщо хочете – 3d-вимірного уявлення про те, що відбувалось в умовному 18 столітті на сучасних землях Австрії, Німеччини, Чехії чи Швейцарії.
Що я знав про Габсбургів?
🔸По-перше, класичні історії про інцест та заячу губу.
🔸По-друге – я не дуже розумів, як це працювало. Чому Габсбурги були всюди і одночасно ніде.
В цьому, мабуть, і є секрет.
Є звичка ототожнювати династії та країни. Тюдори – Британія, Бурбони - Франція, Пясти – Польща.
Хто такі Габсбурги? Незрозуміло.
Німці, іспанці, нідерландці, австрійці, італійці, угорці – та куди їх тільки не заносило. Навіть португальці чи мексиканці, чому й ні.
Та весь секрет в тому, що Габсбурги ніколи не були національною династією.
Вони не мислили себе приналежними до якоїсь однієї нації. В них була чітка система ідентифікації – родина, Бог і католицька церква.
Так, вони більше австрійці, ніж всі інші, але ніколи тільки австрійцями вони не були.
Історія династії Гасбургів – це історія про те, як невеличка родина з малородючих земель Швейцарії змогла завоювати весь світ.
Як їм це вдалося?
1️⃣ Великий родинний патріотизм. Габсбурги – на другому місці після Бога. Все інше – другорядне.
2️⃣ Неймовірна чуйка на династичні союзи. Один-єдиний шлюб в Португалії розширив володіння Габсбургів до Бразилії та островів Макао
3️⃣Габсбурги прекрасно підбирали все, що погано лежить. Вони першими реагували на «вимирання» різних родів, одружувались з останніми представниками майже вимерлих династій, отримуючи їхній спадок
4️⃣ Вважається, що прикладом церковно-світської співпраці є Візантія (т.зв. симфонія двох влад), але і Габсбурги завжди були захисниками і патронами католицької церкви, навіть в період її падіння під час Реформації. Габсбургів без католицької церкви не існує, це був взаємовигідний союз.
5️⃣Куди ж без випадковостей, чи то пак Божественного втручання чи провидіння. Габсбурги можуть вважати себе щасливцями долі, бо часто все складалося на їхню користь навіть тоді, коли на це було небагато шансів.
Треба віддати належне Мартину Рейді – він написав чудові біографію цілої династії крізь тисячоліття.
Головна заслуга автора в тому, що він поєднав доволі складний історичний фактаж не найпопулярнішого історичного регіону з доволі цікавим викладом історії.
В книзі багато всіляких дрібничок, смішних деталей, анекдотичних ситуацій, вражаючих співпадінь та фатальних несподіванок.
Я багато писав класних епізодів з цієї книги на каналі, тому не буду повторюватись, але повірте: вам буде цікаво, навіть якщо ви не дуже знаєтесь на австро-чесько-угорській історії.
Автор послідовно зображує кілька десятків правителів з династії Габсбургів, від Фрідріха ІІІ і Максиміліяна до Франца-Йосипа і Франца-Фердинанда, причому робиться це через вписування правителів у широке історичне тло, що є чудовим інструментом зробити цих людей більш зрозумілими.
Хотілося б трохи більше українського контексту, його тут замало, але воно й зрозуміло.
Галичина чи Закарпаття ніколи не були «топовими» володіннями Габсбургів, що робили «різницю», тому про них тут небагато. Хотілося б більше, але то емоції українця, раціонально можна зрозуміти, чому Богемії в книзі багато, а Буковини ні.
Загалом скажу, що я дуже задоволений.
Книга дуже додала мені в розмінні феномену Габсбургів, і чому мені вони завжди уявлялись «невловимими Джо», які був всюди і ніде.
Також окреме дякую цій книзі за трохи привідкриту завісу над середньовічною і ранньомодерною історією регіону, що завжди був на окраїнах моєї свідомості.
Хто читав – діліться враженнями.
Хто не читав – купуйте, читайте і діліться враженнями.