Політика між атомом і свободою
Мар’яна Буджерин. Бомба у спадок. Розпад СРСР і ядерне роззброєння України.
Ядерна зброя — один із найбільш міфологізованих фрагментів новітньої української історії. «Якби ми не віддали тоді ядерну зброю…» — люблять міркувати нинішні українці, звинувачуючи тодішніх політиків, передусім очільників держави та комуністичну більшість у парламенті.
Книга Мар’яни Буджерин — як не дивно, перша професійна історична розвідка цієї важливої теми. Авторка ретельно попрацювала з американськими, українськими та російськими архівами, щоб реконструювати не лише контекст і дух епохи (а без цього загалом в історії нічого неможливо збагнути), а й політичні, правові, економічні, військові, управлінські, екологічні та інші аспекти розпаду Радянського Союзу, утворення незалежних держав, формування їхніх збройних сил та ядерної політики.
Денуклеаризація України була сформована не лише постчорнобильським прагненням позбавитися атомної загрози та потребою у визнанні й підтримці з боку США й інших країн. Тогочасні українські політики, передусім з націонал-демократичного табору, розуміли: перебування на теренах України ядерної зброї, контрольованої з Москви, буде суттєвою перешкодою незалежності (як Чорноморський флот, який вибухнув міною уповільненої дії аж у 2014). Водночас американська політика була сформована не лише традиційним москвоцентризмом, а й реальними міжнародно-правовими колізіями, які конче треба було розв’язати, бо інакше би посипався весь світовий порядок, та вже наявним процесом роззброєння, який мав визначені часові рамки.
А далі починаються зовсім вже маловідомі сторінки української ядерної історії: довгі роки гарячих дискусій, сценарного аналізу та дипломатичних зусиль, поступового ухвалення міжнародних домовленостей на тлі постійної ескалації відносин із росією, що почалася з перших днів української незалежності.
Книга цінна також тим, що показує альтернативні шляхи, якими рухалися дві інші раптово ядерні держави того часу, — Білорусь і Казахстан. Вибір завжди був, але лише з-поміж доступних варіантів. Читачі зможуть оцінити реальні альтернативи й усю складність сукупності обставин та подумати, які рішення вони би ухвалили на місці тодішніх українських політиків. Водночас книга дуже корисна в нинішніх умовах непростих переговорів із західними партнерами про завершення війни та отримання безпекових гарантій — часом при читанні відчуватиметься дежа вю.