Діалог, який пояснює епоху
Автор: Тоні Джадт, Тімоті Снайдер
Назва: "Роздуми про ХХ століття"
Видавництво: "Локальна історія" + "Човен"
Перекладач: Павло Грицак
Якщо відверто – я не читав нічого з Тоні Джадта. Так, я знаю, хто це такий, в мене є його 3-4 книги, але я не мав уявлення про його погляди.
Якщо ще відвертіше – цієї книги не було в моїх найближчих планах. Та вона єдина опинилась під рукою під час відпустки на Січеславщині, коли світло пропало майже на добу. І я почав.
Думаю, ви помітили величезну кількість цитат з цієї книги на каналі. Спойлер – це не кінець. Ми будемо тут читати і обговорювати Джадта ще довго після відгуку)
Книга – в буквальному сенсі «розмови», бо побудована на діалозі двох великих істориків, що не просто пишуть, а осмислюють ХХ століття.
«Роздуми про ХХ століття» - остання книга Джадта, говорив/надиктовував він її, будучи смертельно хворим аміотрофічним склерозом.
Скоріш за все, усвідомлення невідворотного зробило цю книгу такою собі останньою інтелектуальною сповіддю.
Про що ця книга?
Я би виділив кілька головних тем, що наскрізно проходять крізь всю працю.
1️⃣Історія ідей.
Джадт розглядає історію ХХ століття передусім як століття, що скорилось перед ідеями. Комунізм, фашизм, нацизм, націоналізм – нові модерні ідеології завойовували уми і серця людей, обіцяючи світле майбутнє – для кожного своє.
2️⃣Джадт багато говорить про відповідальність інтелектуалів за ХХ століття.
Багато хто все розумів, але мовчав – виправдовуючись політичною чи суспільною доцільністю.
У інтелектуалів завжди є спокуса виправдати насильство чи зло ідеєю, але це брехня, самообман.
3️⃣Джадт зі Снайдером роздумують про Центральну та Східну Європу, без якої зрозуміти ХХ століття неможливо.
Французи чи американці можуть скільки завгодно говорити про свою оптику світових воєн, але без Польщі, України та Балкан ХХ століття буде кастрованим і неповним.
Здається, довгий час воно таким і було, і тільки після падіння СРСР окремі дослідники, в тому числі і Снайдер з Джадтом, почали про це говорити.
4️⃣Якою має бути історія та історики.
Як про історію говорити в школах, університетах та публічних просторах?
Цей розділ особисто мені, як практикуючому історику, був дуже цінним та потрібним. Про це я напишу окремий допис, там дуже багато думок та рефлексій.
Загалом це інтелектуальна насолода. Джадт веде нас сторінками своєї біографії – від перших захоплень французьким соціалізмом та сонізмом до поступового перетворення на таке малозрозуміле явище, як публічний інтелектуал – колючий, незручний, але чесний із собою та суспільством.
Коротко написати відгук на цю книгу неможливо, тому зовсім скоро буде великий текст про «Роздуми…»
Ну а поки - читайте, читайте обов’язково. Це чудове поєднання особистої біографії на тлі біографії всієї Європи ХХ століття. Не бійтесь ні розмірів книги, ні зарозумілості слова «інтелектуал».
«Роздуми про ХХ століття» - це must have для всіх, хто уявляє себе освіченою та розумною людиною.