Світ науки через сторінки науково-популярних бестселерів

Із чого складаються живі тіла й до чого тут карбон? Що таке генетичний код, хто такі віруси, як улаштоване еволюційне дерево і чому стався кембрійський вибух? Пропонована книжка дає актуальні відповіді на ці та багато інших запитань. «Фокусом» розповіді слугує еволюція життя на Землі: автор уважає, що тільки під цим кутом зору найрізноманітніші біологічні проблеми набувають спільного сенсу. Книжка складається з чотирьох частин, теми яких послідовно розширюються: «Хімія життя», «Механізм життя», «Дерево життя» та «Історія життя». Рекомендовано широкому колу читачів, які серйозно цікавляться сучасною біологією.

Автор цієї книжки стверджує, що кишківник — наш «другий мозок»: він містить понад сто мільйонів нейронів — приблизно стільки ж, скільки й мозок кішки. Кишківник не вміє розв’язувати геометричних задач і не переймається податками, натомість регулює травлення й нормалізує самопочуття людини. У формі мандрівки травною системою доктор Майкл Мозлі розповість про те, що роблять органи травлення і що стається, коли з ними щось не так. А ще запропонує науково перевірені методи, які допоможуть контролювати харчові вподобання й сприятимуть схудненню. Розкаже, як плекати «хороших» бактерій, що відповідають за нормальне функціонування кишківника, і як боротися з «поганцями», які викликають ожиріння та інші захворювання. Наприкінці книжки ви знайдете рецепти від дієтологині Тані Боровскі та лікарки загальної практики Клер Бейлі — весь арсенал засобів, щоб нормалізувати роботу кишківника й поліпшити загальний фізичний стан.

Ми живемо на вуглецевій планеті, і ми є вуглецевим життям. Жоден інший елемент не є таким важливим для нашого добробуту. Вуглець — водночас повсюдний і таємничий, унікальний серед хімічних елементів завдяки своїй універсальності — є важливим об'єктом для вивчення як у космічному масштабі, так і на рівні окремих молекул, адже він містить відповіді на деякі з головних питань людства. Звідки взялася Земля? Що зрештою станеться з цим світом і нами? Американський мінералог і астробіолог, професор геофізики, один із небагатьох людей, на честь котрого названо мінерал, а до того ж і музикант, Роберт Гейзен досліджує Всесвіт, щоби відкрити минуле, сьогодення та майбутнє найважливішого елемента життя. Ця книжка для всіх, хто цікавиться природничими науками.

Від мишяку та стрихніну до ціаніду та зарину. У своїй новій книжці хімік Володимир Саркісян розповідає історії отрут і вбивств, скоєних з їх допомогою. Як загинув Сократ і чим отруїли Гамлета-старшого? Чи можна отруїтися водою? Як убивць викривав Еркюль Пуаро та в якому тексті Флобера шукати абсолютно коректний опис смерті від миш’якового отруєння? Автор занурюється у відомі детективні тексти та поліцейські хроніки, препарує реальні й вигадані отрути, пояснюючи механізм їхньої дії. Від жертв славнозвісної міледі з романів Дюма до постраждалих від звичайної солі. Фронти Першої світової війни, атака в токійському метро, бойові отрути і масові самогубства – про все це розповідає хімік Володимир Саркісян.

Абсолютна більшість рослин, які оточують нас на городах і в садках, — це чужинці, до яких ми звикли, яких полюбили та вважаємо своїми. Така сама ситуація коїться і в наших холодильниках. Нова книжка ботаніка Олексія Коваленка знайомить нас зі світом через фрукти та овочі: від анісу, інжиру й дині до базиліку, ківі та лічі, від Середземноморя й Китаю до Австралії, Аргентини та Канади. Олексій розповідає, чому деякі люди настільки ненавидять запах кінзи і як зробити вино з пастернаку, пояснює, як були одомашнені певні види рослин та як вони потрапили в наш город і на стіл.

Як дослідження генома змінює наші уявлення про минуле людства.ТЕМАТИКАНаукпоп, генетика.ПРО КНИЖКУІсторія науки показує, як небезпечно бути переконаним у тому, що знаєш істину. Усі помилки — починаючи від уявлення, що Земля пласка, а Сонце обертається навколо неї — мають стати для нас попередженням і навчити піддавати сумнівам інформацію та не довіряти стереотипам. Генетик Девід Райх переконаний: геномна революція стрімко ламає наші уявлення про минуле. Чим ми відрізняємось одне від одного? Що таке ідентичність? У своїй книжці дослідник описує сучасні відкриття, пов’язані з вивченням і порівнянням стародавньої та сучасної ДНК.ДЛЯ КОГО КНИЖКАКнижка для всіх, хто любить науково-популярну літературу, цікавиться науковими дослідженнями у сфері генетики та минулим людства.ЧОМУ ЦЯ КНИЖКААвтор показує зміни, які відбувалися з популяціями людей у далекому минулому, доводячи, що ДНК може розповісти про історію людства значно більше, ніж традиційний арсенал археології.ПРО АВТОРАДевід Райх — професор генетики в Гарвардській медичній школі й один з провідних фахівців, що займаються аналізом ДНК стародавніх людей. У 2015 році журнал Nature зарахував його до десяти найвидатніших учених за внесок у науку.КНИЖКИ НА СХОЖУ ТЕМАТИКУ«Коротка історія майже всього на світі. Від динозаврів і до космосу» Білл Брайсон, «Наш формат», 2018 рік«Небеса на землі» Майкл Шермер, «Наш формат», 2019 рікВІДГУКИ Райх задокументував надзвичайний момент в історії науки.Wall Street JournalДевід Райх використав сучасний аналіз геному, щоб показати вражаючу складність шляхів міграції та історії людства.Венкатраман Рамакрішнан, нобелівський лауреат з хіміїЦИТАТИПро геномГеном міститься у спарених ланцюжках завдовжки приблизно три мільярди хімічних стуктурних елементів (а разом — шість мільярдів), котрі можна собі уявляти, як літери з алфавіту — А (аденін), Ц (цитозин), Г (гуанін) і Т (тимін). Те, що ми називаємо геном, складається з крихітних фрагментів таких ланцюжків довжиною близько тисячі літер, котрі відіграють роль матриці для збору білків, які виконують більшість функцій у клітинах.Про мозаїка ДНКПравду кажучи, у геномі міститься інформація про багатьох різних предків — десятки тисяч окремих генеалогічних ліній, а не лише ті дві, чиї історії можна простежити за Y-хромосомою та мітохондріальною ДНК. Аби це зрозуміти, потрібно осмислити, що геном — це, за винятком мітохондріальної ДНК, не суцільна послідовність від одного конкретного предка; геном — це мозаїка. Сорок шість деталей мозаїки — це хромосоми, довгі відрізки ДНК, фізично розділені у клітині. Геном складається з двадцяти трьох хромосом, а оскільки в людини два геноми — від батька і від матері — разом хромосом сорок шість.

Книжка, яку однаково полюблять ті, хто захоплюється математикою і хто завжди ненавидів цей предмет.ТЕМАТИКАНаукпоп, математика.ПРО КНИЖКУМатематика — це не прісний набір формул. Вона скрізь, якщо знати, куди поглянути. Як розгледіти синусоїди у смужках зебри? Що таке «математика матраців»? Як кидки в баскетболі пояснюють основи лічби? У цій книжці автор проведе математичну екскурсію: від рівня садочка до університетського, даючи можливість будь-кому розібратися в цьому предметі й полюбити його.ДЛЯ КОГО КНИЖКАКнижка для найширшого кола читачів, всіх, хто любить математику або навпаки не розуміє її, для батьків, викладачів.ЧОМУ ЦЯ КНИЖКАНавіть якщо маєте страх перед математикою, ви просто не зможете відірватися від книжки та зрештою зрозумієте цей предмет. Книжку перекладено 15-ма мовами.ПРО АВТОРАСтівен Строґац — професор прикладної математики Корнелльського університету. Автор науково-популярних колонок про математику для New York Times.КНИЖКИ НА СХОЖУ ТЕМАТИКУ«Як ніколи не помилятися. Сила математичного мислення» Джордан Елленберґ, «Наш формат», 2017 рік«Мислення швидке й повільне», Деніел Канеман, «Наш формат», 2017 рікВІДГУКИ ПРО КНИЖКУЦя книжка в дивовижний спосіб описує, якою красивою й веселою є математика. Вона вразить, розважить і зробить вас розумнішими.Стівен Пінкер, автор книжки «Просвітництво сьогодні»Завдяки цій книжці все, що коли-небудь вас спантеличувало в математиці, тепер буде більш ніж зрозумілим. Строґац показує математику як дивовижний і вражаючий предмет.Деніел Ґілберт, професор психології Гарвардського університетуЦИТАТИПро числаДіти вчаться, що числа — прекрасний спосіб сказати про довге коротко. Замість говорити слово «риба» стільки разів, скільки є пінгвінів, Гамфрі міг би використати куди потужнішу концепцію числа шість. Однак у дорослому віці ми починаємо помічати зворотний бік чисел. Вони, звісно, прекрасно економлять час, але додають забагато абстрактності. Просто шість сприймається куди більш нематеріально, ніж шість рибин, і зрозуміло чому: це загальніше поняття. Це може бути шість чого завгодно: шість тарілок, шість пінгвінів, шість повторень слова «риба». Це те, що в них усіх є спільного. Із такого погляду числа починають здаватися дещо таємничими. Вочевидь, вони існують десь у царстві Платона, на рівень вище нашої реальності.Про викладання математикиПриблизно кожні десять років з’являється новий підхід до математики, який приносить із собою свіжі можливості батькам почуватися невдахами. У 1960-х моїх батьків наче громом прибило, коли вони не змогли допомогти з домашнім завданням мені, другокласнику. Вони ніколи не чули про трійкову систему числення або діаграми Венна.Про математичні формулиРобота з формулами — це суміш мистецтва й науки. Ви не зосереджуєтеся на конкретному x, а утворюєте і розвиваєте зв’язки, які будуть жити навіть тоді, коли в них зміняться числа. Такі величини називають змінними, і саме вони відрізняють алгебру від арифметики. Формули, про які йде мова, можуть виражати елегантні правила стосовно чисел, створені просто так, заради самого існування цих правил. Ось де алгебра перетинається з мистецтвом.

Відчуйте зачарування красою фізики.ТематикаНаукпоп, природничі науки, фізика.Про що книгаПредмет, який падає на землю, трішки притягує до себе планету. У ліфті ви стрімко втрачаєте та набираєте кілограми. Коли лежите, ваш зріст більший. І чому ви досі цього не знали? Професор Волтер Левін, популяризатор фізики і талановитий викладач, не втомлюватиме вас теоріями та формулами, а проведе далі — у світ експерименту. З ним ви наново відкриєте закони Ньютона, ефект Доплера і рівняння Бернуллі та нарешті зрозумієте різницю між вагою і масою.Для кого книжкаКнижка для широкого кола читачів, для всіх, хто хоче закохатись у фізику та зрозуміти навколишній світ.Чому варто купувати цю книгуВолтер Левін і Воррен Ґольдштейн ставлять за мету показати людям красу та вишуканість фізики, а не математичні подробиці. Перед вами розкриються неймовірні дива фізики, завдяки яким ми живемо, але яких зовсім не помічаємо в побуті. Усе це приправлено гумором, особистими переживаннями та неймовірними дослідами.Про автораВолтер Левін — колишній професор Массачусетського Технологічного Інституту, астрофізик. Опублікував понад 450 наукових статей. Понад 30 років Левін читав три центральні курси з фізики в Массачусетського Технологічного Інституту. Його лекції мали неабияку популярність і були опубліковані на Opencourseware, YouTube, Itunes U І Academic Earth.Воррен Ґольдштейн — титулований учений, професор історії в Гартфордському Університеті. Есеїст, журналіст і прихильник фізики.Книжки на схожу тематику «Гадки не маємо. Подорож невідомим Всесвітом» Хорхе Чем, Деніел Вайтсон «Наш формат», 2019 рік «Фізика часу. Усе відбувається зараз»Річард Мюллер, «Наш формат», 2019 рікВідгукиВолтер Левін розповість вам таємниці світу, а потім з легкістю науково обґрунтує їх за допомогою фізики. Білл Ґейтс Левін бере кожного читача в неймовірну подорож фізикою із пригодами в аудиторії. Los Angeles TimesЦитати з книжкиПро астрономіюАстрономія — це і є фізика, її збільшена версія на нічному небі: затемнення, комети, метеори, кулясті скупчення, нейтронні зорі, гамма-спалахи, джети (струмені), планетарні туманності, наднові, скупчення галактик, чорні діри.Про розміри ВсесвітуЗа нинішніми оцінками, у Всесвіті може бути стільки галактик, скільки зір у нашій Галактиці. Погляньте на нещодавно відкриту Велику стіну галактик — найбільшу структуру у відомому Всесвіті. Спеціально збудований телескоп здійснював спостереження щоночі починаючи від 2000-го і до кінця 2014 року. Довжина Великої стіни становить понад мільярд світлових років. Голова вже йде обертом? Якщо ні, то врахуйте, що розміри видимого Всесвіту (тобто лише тієї його частини, яку ми можемо спостерігати) приблизно 90 мільярдів світлових років.Про силу фізикиФізика може сказати, що лише 4 відсотки всієї матерії в нашому видимому Всесвіті — це звичайна матерія, з якої складаються зорі, галактики і ми з вами. Близько 23 відсотків припадає на те, що називають темною матерією (вона невидима). Решта 73 відсотки, тобто основна частина енергії у Всесвіті, яку називають темною енергією, також.

Дізнайтесь про виникнення Всесвіту, щоб зрозуміти історію людства.ТематикаНаукпоп, фізика, біологія, астрономія.Про що книгаМи можемо з дивовижною точністю визначити, що приховано за мільярди світлових років від Землі і що відбувалося мільярди років тому. Але що більше ми дізнаємося про Всесвіт, то більше невідомого з’являється. Що трапилося під час Великого вибуху? Чому вимерли динозаври? Як зародилося розумне життя і чому зараз ми живемо в епоху глобалізації? Девід Крістіан є одним з теоретиків комплексної дисципліни — Великої історії, яка пояснює виникнення всього за допомогою фізики, біології, археології, соціології, економіки та інших наук.Для кого книжкаДля всіх, хто цікавиться наукою, історією Всесвіту та еволюційними процесами на Землі.Чому варто купувати цю книгуУ цій книжці автор описує процеси зародження й розвитку космосу, виникнення цивілізацій і місце людини у світі.Про автораДевід Крістіан — доктор історичних наук, професор історії Університету Маккворі (Австралія) та директор Інституту Великої історії. Один із засновників академічної дисципліни «Велика історія», автор численних книжок і статей.Книжки на схожу тематику«Коротка історія майже всього на світі. Від динозаврів і до космосу» Білл Брайсон, «Наш формат», 2018 рік«Гадки не маємо. Подорож невідомим Всесвітом» Деніел Вайтсон, Хорхе Чем, «Наш формат», 2019 рікВідгукиУ цій книжці Девід Крістіан вишукано переплітає докази й пояснення з багатьох природничих та історичних дисциплін у єдину захопливу розповідь.Білл ҐейтсКрістіан розкриває тему не через глибоке занурення в якусь конкретну науку, а використовує комплексний підхід. Автор вишиває свою розповідь нитками, які зазвичай не переплітаються в одному полотні: астробіологія та археологія, молекулярна біологія і поведінкова економіка, а також інші дисципліни.Ерік Вайнер, Washington PostПро множинність ВсесвітуСьогодні деяких космологів приваблюють інші концепції, які повертають нас до ідеї Всесвіту без початку й кінця. Можливо, наш Усесвіт є частиною безкінечного мультивсесвіту, де нові Всесвіти продовжують народжуватися з великих вибухів. Але поки що ми не знайшли ніяких свідчень хоч про якісь події перед нашим, місцевим Великим вибухом. Якщо й існують якісь інші космологічні поселення, ми їх поки не здатні побачити.Як відслідкувати життя зоріСучасні астрономи обмінюються матеріалами по мільйонах зір на різних етапах їхнього життя. В них є фундаментальна мапа, яка дає змогу зібрати воєдино колосальні масиви інформації щодо зір — діаграма Герцшпрунґа—Расселла. Це такий собі астрономічний еквівалент глобусів, які колись стояли в кожному класі. Вона, як і глобуси, допомагає звести докупи і зрозуміти дуже багато розрізненої інформації.

Як матаналіз змінив світ на краще.Тематика книгиНаукпоп, математика.Опис книжки Стівена Строґаца «Безмежна сила математики. Як завдякиматаналізу винайшли смартфони, телебачення і GPS»Матаналіз. Цим словом лякають першокурсників і, здається, його здатніосягнути тільки природжені технарі. Але Стівен Строґац ставить перед собоюсміливу мету — донести прекрасні ідеї та історії матаналізу до всіхзацікавлених. Тож формули й рівняння він пояснює не через складніобчислення, а через метафори, анекдоти чи навіть «наркоманські доведення».Для кого книжкаДля широкого кола читачів, всіх, хто все життя вважав себе «гуманітарієм» іхоче переконатись, що вища математика - це не тільки складно, але й цікаво.Чому варто купити цю книгу? Із цієї книжки ви дізнаєтеся як з’явилося число пі, що таке «піфагорійська гарячка» і до чого тут нескінченність. Автор пояснить, чому без матаналізу біологам не вдалося б розшифрувати ДНК, а ми ніколи не побачили бмультфільму про Шрека і досі користувалися б друкованими картами замістьGPS. Так, так, матаналіз тихенько керує всім за лаштунками нашого буденного життя і, виявляється, він не такий страшний, яким його уявляють.Про автораСтівен Строґац — професор прикладної математики Корнелльського університету. Автор книжки «Eкcкуpciя мaтeмaтикoю. Як чepeз гoтeлi, pиб, кaмiнцi i пacaжиpiв зpoзумiти цю нaуку» та науково-популярних колонок про математику для New York Times.Книжки на схожу тематику«Екскурсія математикою. Як через готелі, риб, камінці і пасажирів зрозуміти цю науку» Стівен Строґац, «Наш формат», 2019рік;Відгуки про книгу «Безмежна сила математики. Як завдякиматаналізу винайшли смартфони, телебачення і GPS»Увага: ця книжка небезпечна! Вона змусить вас полюбити математику. Навіть більше, існує ненульовий ризик, що вона перетворить вас на математика.Насім Талеб, автор бестcелера «Чорний лебідь»Чудова добірка дотепних і дивовижних історій, які показують, як математичнийаналіз допоміг змінити світ.Washington PostВідомі цитати з книгиЧому гріх ділити на нульШколярів усього світу вчать: ділити на нуль заборонено. У корені цієї проблемилежить нескінченність. Уявіть, що ви ділите число 6 на число, яке маленьке іблизьке до нуля, але не нуль. Наприклад, на 0,1. Число 6, поділене на 0,1, — це60, досить пристойне число. Поділіть 6 на менше число, наприклад, на 0,01, івідповідь виросте: тепер це 600. Якщо ми насмілимося поділити 6 на число, якебуде значно ближче до нуля, наприклад, 0,0000001, то й відповідь сильновиросте. Тепер це не 60 і не 600, а 60000000. Що на менше число ми ділимо, тобільшу відповідь отримуємо. Урешті-решт, коли дільник наблизиться до нуля,відповідь наблизиться до нескінченності. У кого нервів не вистачає, можесказати, що відповідь невизначена; а насправді вона нескінченна.Як Архімед вплинув на комп’ютерну анімаціюПерсонажі з мультфільмів «Шрек», «У пошуках Немо» та «Історія іграшок»виглядають дуже живо й реально. А відбувається так, зокрема, тому, що під часїхнього створення використали здогадку Архімеда: будь-яку гладку поверхнюможна переконливо зімітувати за допомогою трикутників. Потрібновикористати якомога більше трикутників і зробити їх якомога меншими, щоботримати максимально точніше наближення. Архімед колись використавмозаїку з нескінченно великої кількості трикутників, щоб зобразити параболу зплавним вигином. Для кожного кадру сцени з боєм,, де Шрек переміг місцевих«лицарів», сучасним аніматорам з DreamWorks знадобилося понад 45 мільйонівбагатогранників.

Книжка, яка зробить вас допитливішими, а життя — цікавішимТЕМАТИКА КНИЖКИ «КОРОТКА ІСТОРІЯ НАУКИ»Історія, публіцистика, дослідження, наука, освіта.ПРО КНИЖКУ ВІЛЬЯМА БАЙНУМАЯкщо від згадки про науку ви уявляєте мікроскопи чи пробірки, то маєте рацію. Але тільки частково. Наука виникла задовго до появи лабораторій, і рухала її людська цікавість (спойлер: не завжди у правильному напрямку). Чи знали ви, що першими «науковцями» були жерці? Чи що появі дистиляції і спиртних напоїв ми завдячуємо алхімікам? Або що таблиця Менделєєва стала прогнозом: вона містила клітинки для елементів, які людство відкриє згодом? Чи що Айнштайн працював у патентному бюро й тільки у вільний час захоплювався фізикою? Та й так натхненно, що здобув за це хобі Нобелівську премію. Це лише частина запитань, на які відповідає професор Вільям Байнум.ДЛЯ КОГО ВИДАННЯ «КОРОТКА ІСТОРІЯ НАУКИ»Для тих, хто хоче знати історію науки, життя вчених, як популярних, так і маловідомих. Завдяки ілюстраціям та легкому стилю написання видання буде цікаве як підліткам, так і дорослим.ЧОМУ ЦЯ КНИЖКА ВІЛЬЯМА БАЙНУМАКнижка надихне вас бути уважнішими, ставити більше запитань і, можливо, займатися наукою — не обов’язково в лабораторії, з мікроскопами, пробірками чи нейронними датчиками. Ця книжка закохає в науку. Або ж принаймні зробить вас допитливішими, а життя — цікавішим.ПРО АВТОРАВільям Байнум — британський історик медицини, дослідник, професор Лондонського університету. Автор низки наукових праць і публікацій з історії розвитку медичної науки та психіатрії. Член Королівського коледжу лікарів.ІНШІ КНИЖКИ СЕРІЇ «КОРОТКІ ІСТОРІЇ»«Коротка історія економіки», Найл Кіштайні, «Наш Формат», 2022 рік«Коротка історія релігії», Річард Голловей, «Наш Формат», 2023 рік«Коротка історія філософії», Найджел Варбертон, «Наш Формат», 2023 рікВІДГУКИ ПРО КНИЖКУ «КОРОТКА ІСТОРІЯ НАУКИ»Наука — це не сухий перелік даних. Це тисячі років питань, які люди ставили про Всесвіт. Автор перетворює цю людську сагу на дивовижну історію. Хай це і коротка історія, але в ній є місце для галактик, комп’ютерів, хімії, еволюції та багато іншого. Карл Циммер, автор книжки «Планета вірусів»Коротка історія, але ретельно продумана. Байнум майстерно об’єднав масив матеріалу в легку для розуміння оповідь. Краще викладену історію науки годі й знайти. Бернард Вуд, автор книжки «Еволюція людини: дуже короткий вступ»ЦИТАТИ З КНИЖКИ ВІЛЬЯМА БАЙНУМАПро клятву ГіппократаПід час наступного візиту до лікаря запитайте його, чи давав він клятву Гіппократа, отримуючи диплом… Клятва Гіппократа, написана понад два тисячоліття тому, досі має що нам сказати.Хоча ця славетна клятва має ім’я Гіппократа, імовірно, сам він її не писав. Насправді сам він створив лише декілька з приблизно 60 трактатів (коротких праць на конкретні теми), які названі його ім’ям.Люди прагнуть знань«Усі люди від природи прагнуть знань», — казав Арістотель. Імовірно, ви зустрічали тих, хто завжди хоче знати більше. Можливо, вам також відомі всезнайки, що втратили допитливість, яка завжди була важлива для Арістотеля. Його оптимістичне бачення полягало в тому, що людям завжди буде властиве прагнення пізнавати себе й навколишній світ. На жаль, нам відомо: це не завжди так.

Від однієї з найвпливовіших науковиць світу й авторки «Їжі для мозку»Бестселер New York TimesТЕМАТИКАМозок, жіноче здоров’я, когнітивне здоров’я, здорове харчування, пам’ять.ПРО КНИЖКУЧому турбуватися про жіноче здоров’я — це не тільки ходити до мамолога після сорока, раз на рік робити цитологічний аналіз чи контролювати рівень естрогену? Чому жінкам особливо важливо дбати про мозок?У цій книжці Ліса Москоні порушує теми, які медицина стигматизувала століттями. Авторка розповідає про когнітивне здоров’я і сумну статистику (2/3 пацієнтів із хворобою Альцгеймера — жінки), чому пацієнток не можна лікувати за «чоловічими стандартами», як естроген впливає на пам’ять, що змінюється в організмі під час статевого дозрівання, вагітності, припинення менструації тощо. Москоні дає дієві й науково обґрунтовані поради, привертає увагу до проблем жінок із післяпологовою депресією чи під час менопаузи.ДЛЯ КОГО ВИДАННЯДля жінок незалежно від віку, що хочуть краще знати особливості свого організму. Книжка допоможе краще розуміти себе, маму, подругу чи колегу, знати, що відбувається під час ПМС, після пологів, у перименопаузі чи менопаузі.ЧОМУ ЦЯ КНИЖКААвторка пропонує нове бачення жіночого здоров’я: не через суто репродуктивну функцію, а через зв’язок між мозком, гормонами, менопаузою.Москоні є однією із найвпливовіших і найреволюційніших дослідниць у цій темі. Вона ставить діагнози сучасній медицині, яка лікувала жінок за «чоловічими стандартами», і пропонує дієві методи, як покращити самопочуття жінки на різних етапах.ПРО АВТОРКУЛіса Москоні — професорка неврології, заступниця директора Клініки запобігання хворобі Альцгеймера при Корнелльському університеті. Викладачка факультету психіатрії Нью-Йоркської Школи медицини та факультету досліджень їжі й харчування Інституту Стейнгардт Нью-Йоркського університету. Одна із 17 найвпливовіших сучасних науковиць за версією Times. Її називають «Моною Лізою у сфері неврології.ІНШІ КНИЖКИ АВТОРКИ«Їжа для мозку. Наука розумного харчування», Ліса Москоні, «Наш Формат», 2019 рікВІДГУКИХотіла б я прочитати таку книжку у двадцять. Хотіла б, щоб після народження кожної дитини (а в мене їх чотири) хтось говорив мені про зміни, які можуть відбуватися в мозку під час і після вагітності. Хотіла б, щоб у мої сорок хтось розповів мені про зміни, які наступне десятиліття спричинить не тільки в моєму тілі, а й у мозку. Так, я не знала цього раніше, але радію, що така книжка є зараз, щоб мої доньки й цілі покоління жінок навчилися турбуватися про свій мозок. Марія Шрайвер, журналістка, акторка, засновниця Women’s Alzheimer’s MovementАвторка пояснює різницю між жіночим і чоловічим мозком, досліджує, як цей орган впливає на жіноче здоров’я, та пропонує поради, щоб оптимізувати власний стан і запобігти когнітивним хворобам. Wall Street JournalКнижка «ХХ-мозок» багато в чому стала для мене відкриттям. По-перше, виявляється, жінки й чоловіки різняться фізіологічно не лише в репродуктивній та гормональній системах, а й в усіх інших, зокрема нервовій системі та мозку. Цікаво, що протоколи лікувань історично — «чоловічі», тому не завжди й не в усьому підходять жінкам. Ліса Москоні, яка займається дослідженням саме жіночого мозку в одній з найвідоміших клінік світу, присвятила вивченню жіночого організму все своє життя. І ця книжка не лише про мозок жінки чи хворобу Альцгеймера серед жінок — вона про жіночий організм загалом і про здоровий спосіб життя, який убезпечить від мозкових розладів у старості зокрема. Авторка цікаво (і науково обґрунтовано, а це дуже важливо) розповідає про біодобавки, здорове харчування зараз, яке підтримає мозок у пізнішому віці, про те, які фізичні навантаження допомагають запобігти відхиленню в роботі мозку жінки й багато іншого. Ця книжка — цікава і захоплива подорож усередину жіночого організму й мозку, яка сподобається не лише жінкам, а й тим, хто їх любить і турбується про них. Наталія Валевська, перекладачка книжкиЦИТАТИВибір Анджеліни ДжоліЩодня багатьох жінок відправляють у клімакс хірургічними втручаннями або лікуванням раку. У США приблизно кожній восьмій жінці видаляють яєчники до настання природної менопаузи. Подібні цифри актуальні і для Європи, а в Китаї щороку проводять понад 250 тисяч гістеректомій (хірургічне видалення матки, часто разом із яєчниками). Видалення яєчників, може, і врятувало Анджеліні Джолі життя, але цей вибір також означає, що її тіло завчасно пішло в менопаузу.Науковці давно знають, що якщо забрати обидва чи навіть один яєчник до настання менопаузи, у жінки зростає ризик погіршення пам’яті чи деменції — у деяких випадках до 70 %. Паралельно збільшуються шанси мати тривожність і депресію — ще одна проблема, яку в медичній практиці здебільшого ігнорують.Група ризику — жінкиКожні 65 секунд у ще однієї людини проявляється хвороба Альцгеймера. І двоє з трьох новоприбулих — це жінки. Досі не відомо, чому так. Жінка віком за шістдесят має удвічі вищий ризик занедужати на хворобу Альцгеймера, ніж захворіти раком грудей. Якщо все так погано, чому ніхто про це не говорить?