Pekar's Book Review. Валерій Пекар рекомендує

Графічна версія однієї з найрезонансніших праць американського історика Тімоті Снайдера «Про тиранію. Двадцять уроків двадцятого століття» втілена знаною, зокрема й українському читачу, німецько-американською авторкою та ілюстраторкою Норою Круґ. Ця унікальна книжка побачила світ українською завдяки співпраці видавництв «Човен» та «Видавництво».

Текстова версія цієї книжки уже виходила українською у 2018 році в перекладі Олесі Камишникової у видавництві «Медуза» і зараз є бібліографічною рідкістю. Для графічного видання Олеся допрацювала свій переклад, оскільки нам важливо було зберегти афористичність українського викладу.

За короткий час «Про тиранію» стала однією з найважливіших книжок останніх років про уроки історії, які необхідно знати всім. Це актуальний та лаконічний екскурс у двадцяте століття, найтемніші моменти якого ілюструють уроки протистояння сучасному авторитаризму у переконливій та доступній формі. Тімоті Снайдер звертає увагу на світові тенденції підваження демократії та пише про громадянську відповідальність за теперішні історичні процеси, створюючи інтелектуальний посібник для широкого кола читачів.

Крім дрібніших правок, в оновленому ілюстрованому графічному виданні Снайдер включив алюзії на поточну пандемію. Сторінки «Про тиранію» тепер подані тим осібним впізнаваним стилем Нори, вже відомим українському читачеві за романом «Вітчизна. Альбом німецької родини» – що є водночас графічними мемуарами, колажованою аплікацією, екскурсом в історію та скарбничкою особистих спогадів. Слова Снайдера набувають нове життя, колір і силу; афористичні роздуми вражають візуально і закликають до дії.

Книга представлена у повному обсязі, без скорочень.

Про авторів

Тімоті Снайдер – американський історик, письменник, публічний інтелектуал. Професор Єльського університету. Фахівець з історії Східної Європи та, зокрема, історії України, Польщі, Росії. Займається переважно історією XX століття. Дослідник націоналізму, тоталітаризму та голокосту. Дійсний член НТШ-Америка, автор низки історичних праць, перекладених, зокрема, і українською.

У видавництві «Човен» побачили світ українською мовою три книги Тімоті Снайдера: «Роздуми про ХХ століття» (спільно з Тоні Джадтом), 2019 р.; «Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка», 2020 р.; «Наша недуга. Уроки свободи з лікарняного щоденника», 2020 р.

Нора Круґ народилася 1977 року в Карлсруе, вивчала сценографію, кінодокументалістику та ілюстрацію в Ліверпулі, Берліні та Нью-Йорку. Її малюнки та колажі регулярно з’являються у великих щоденних газетах і журналах (як-от «The New York Times», «The Guardian», «Le Monde diplomatique»). Вона – стипендіатка програми Фулбрайта й здобула низку відзнак та премій, серед яких – Меморіального фонду Джона Саймона Ґуґґенгайма, Фонду Поллока і Краснер, а також Фонду Моріса Сендака. Нора – професорка з ілюстрації в Парсонській школі дизайну в Нью-Йорку. Мешкає в Брукліні.

Її попередня книжка, видана українською у «Видавництві», «Вітчизна: Альбом німецької родини», оповідає засобами небаченого поєднання написаних вручну текстів та малюнків, а також історичних фотографій та документів про фактичний і пережитий досвід. У пошуках слідів Круґ сполучає загальнонімецьку історію з особистою і родинною в книзі, своєрідній як за формою, так і за змістом.

«Про тиранію» побачила світ українською за підтримки Міністерства у закордонних справах та справах співдружності націй та розвитку Великої Британії.

Відгуки про книжку

«Коли ми маємо запам’ятати щось справді важливе, ми це візуалізовуємо. У графічному виданні «Про тиранію» Нора Круґ візуалізувала деякі з найважливіших уроків ХХ-го століття, знання про які стануть у пригоді всім громадянам, які формують майбутнє»  Шепард Фейрі

«Витверезливий опис того, як працює авторитарне мислення»  Гілларі Клінтон

Збірка есеїв провідних українських інтелектуалів покликана запросити широкі кола громадян до відкритого діалогу про основні питання нашого сьогодення й майбутнього.

На яких засадах будувати нову Україну, українську державу? Якими є основи української політичної нації, ключові параметри нашої ідентичності? Що нас об’єднує і що роз’єднує? Які цінності взяти з собою в майбутнє, а від чого треба відмовитися? Яким є оптимальний баланс сил суспільства й держави? Про яку Україну ми мріємо? Яке наше місце у світі? Як подолати виклики, що перед нами стоять?

Мета збірки — не пошук одноголосся чи консенсусу, а відкритий діалог щодо суперечливих, часом табуйованих понять і принципів українського життя. Об’єднує 124 авторів та авторок лише відданість Україні та спільна тривога щодо її майбутнього.

Усі суспільства стикаються із проблемою насильства, і вирішують вони її по-різному. У цій книжці стверджується, що економічна й політична поведінки соціуму тісно пов’язані між собою. Більшість суспільств, які ми називаємо природними державами, обмежують насильство за допомогою політичного маніпулювання економікою. Це формує привілейовані класи, які, своєю чергою, обмежують застосування насильства певними авторитетами. Проте це сповільнює як економічний, так і політичний розвиток держав. А сучасні суспільства, навпаки, створюють відкритий доступ до економічних і політичних організацій, сприяючи політичній та економічній конкуренції. Автори книжки дають основу для розуміння того, чому суспільства відкритого доступу розвиваються краще як із політичного, так і з економічного погляду. А також розповідають про 25 країн, які здійснили перехід від природного типу до держав із відкритим доступом.

Тематика книги «Наша столітня. Короткі нариси про довгу війну»

Історія України, національно-визвольна боротьба, національна ідентиність

Про що нова книжка Володимира В'ятровича

Книга Володимира В’ятровича, історика, коло наукових інтересів якого — український рух опору. «Нотатки неучасника бойових дій», як він сам їх називає, — це 45 розділів, 45 життєво важливих уроків історії, які ми маємо засвоїти, щоб відстояти незалежність і саме існування держави Україна. Це 45 важливих питань, які стосуються кожного, і від вирішення яких залежить життя українців. Історія — сувора вчителька, яка повторює незасвоєні уроки неуважним учням.

Для кого книга «Наша столітня. Короткі нариси про довгу війну»

Для широкого кола читачів, для всіх, хто цікавиться історією України, українським визвольним рухом, витоками сучасної російсько-української війни.

Чому варто купити книжку Володимира В'ятровича

«Наша столітня. Короткі нариси про довгу війну» розкриває історію протистояння українців загарбницькій політиці російської імперії, а також передумови повномасштабного російського вторгнення на територію нашої держави 24 лютого 2022 року. Автор переконливо доводить, що «уся українська історія — це попередження: війни не можна було уникнути, вона, на жаль, не могла бути іншою. Наша нескінченна й не почута ні світом, ні подекуди нами самими історія — про спроби Росії поглинути Україну, розчинити українців, про страшні зусилля, якими наші північно-східні сусіди намагалися це робити ще й часів руйнування Батурина в 1708 році до знищених Ірпеня, Бучі та Маруполя в наші дні. Від початку творення Російької імперії до її ганебного кінця.»

Про автора 

Володимир В'ятрович — історик, кандидат історичних наук, дослідник історії визвольного руху в Україні. Громадський і політичний діяч, публіцист. У 2014-2019 роках був Головою Українського інституту національної пам'яті. Дописувач інтернет-видань «Радіо Свобода», «Історична правда», «Українська правда» та інших.

Інші книги Володимира В'ятровича

• «Нотатки з кухні "переписування історії"», Володимир В'ятрович, «Наш Формат», 2021 рік
• «УПА. Історія Нескорених», Володимир В'ятрович, Ігор Дерев'яний, Руслан Забілий, Петро Содоль, «Наш Формат», «Центр Досліджень Визвольного Руху», 2023 рік
• «(Не)історичні миті. Нариси про минулі сто років» (оновл. вид.), Володимир В'ятрович, «Клуб Сімейного Дозвілля», 2023 рік
• «Україна. Історія з грифом "секретно"», Володимир В'ятрович, «Клуб Сімейного Дозвілля», 2014 рік

Відгук про книжку

Це 45 важливих питань, які стосуються кожного, і від вирішення яких залежить життя українців. Чому сталася ця війна? Чому Україна програла сто років тому і чому зможе перемогти нині? Чому Росія досі боїться Бандери? Чому український націоналізм потрібний Україні та світу? Думки В’ятровича про наше минуле й сьогодення озвучені не із затишного кабінету за сотні кілометрів від війни, а із самісінького її виру, і тому напевне звучатимуть голосніше та переконливіше. Тарас Здоровило, "Україна Молода"

Цитати з видання «Наша столітня. Короткі нариси про довгу війну»

Розуміння того, що війна розпочалась не 24 лютого 2022 року і навіть не в 2014-му, а майже на сто років раніше, важливе, бо робить нас сильнішими. Викриває ті самі злочинні методи, які використовує проти нас Росія. Показує, що ми вже виграємо у цій війні, звільняючи поступово території та суспільну свідомість, а отже, і виграємо в ній. За нами колосальний досвід кількох поколінь героїв, і усвідомлення того, що ми продовжуємо їхню боротьбу, робить нас ще сильнішими.

Історія України та Росії — це історія протистояння, а не братерства. Росія як така з'явилася саме після поглинання українських земель. З поступового знищення української козацької держави розпочалося народження імперії з украденою в українців назвою "Росія" — грецьким перекладом слова "Русь".

Наша війна — це продовження столітньої боротьби за свободу. Вона унікальна за своїм масовим характером. Нині участь у ній беруть не лише військові: кожен українець долучається до всенародного опору. Тому вона варта називатися Народною. Народною війною за незалежність. Певен, що саме такий погляд на нашу боротьбу, який віддає шану звитяжцям минулих років і підкреслює масовий героїзм сучасників, — ще один крок до перемоги.

Досягнувши 30-річчя незалежності, Україна все ще шукає той шлях, який дозволить вийти на траєкторію стабільного розвитку. Що допоможе країні знайти вихід із кризи сучасності і змінюватися зсередини? Тільки дискусія. Чесна, об’єднуюча навколо спільної мети та цінностей. Щоби взяти на себе відповідальність і самим творити зміни. Поштовх до такої ціннісної дискусії, розвитку та об'єднання – перед вами.

Ця книжка – результат 15-літньої роботи професора Ярослава Грицака. У ній автор прискіпливо препарує минуле і закликає до співтворення сучасної України. Він намагається зрозуміти сам і дати читачам розуміння, що і чому відбувається з нами тут і тепер, і яким може бути майбутнє країни.

Для чого це видання?

• Щоб розвінчати міфи, стереотипи та ілюзії про Україну.
• Відкрити нові горизонти і теми для осмислення минулого.
• Знайти нові вектори для дискусії про сучасне та майбутнє України.
• Створити візію майбутнього України.
• "Подолати" минуле - вийти за рамки національної історії і "перезавантажити" країну через глобальну перспективу.

Для кого це видання?

• Для молодого покоління українців, що пов'язують своє майбутнє з Україною.
• Для тих, хто шукає опору і відповіді на питання "Ким ми були, ким ми є зараз і як нам рухатися далі?"
• Для тих, хто хоче дізнатися правдиву історію своєї країни.
• Для тих, хто втомився від історичних кліше та готовий мислити і сприймати історію критично.
• Для тих, хто хоче кращого майбутнього для себе і України.
  
  

Із моменту заснування Римського клубу в 1968 році було складено понад 40 доповідей, представлених цій організації. У доповіді «ComeOn!» співпрезиденти Римського Клубу Ернст Ульріх фон Вайцзекер і Андерс Війкман та ще понад 30 співавторів поєднують економіку, політику, екологію та навіть філософію і психологію, протиставляючи новий антропоцентризм віджилому ринковому фундаменталізму.

Світ, в якому домінує людина, все ще може мати процвітаюче майбутнє для всіх. Для цього необхідно припинити деградацію нашої планети. Це можливо, однак чим довше ми зволікатимемо з відповідними діями, тим важче буде досягти необхідних результатів. Поточні тенденції в жодному разі не свідчать про сталість. Безперервне традиційне зростання призводить до масових зіткнень з природними межами планети. Економіка під диктатом фінансової системи з її схильністю до спекуляцій, як правило, призводить до зростання розривів у добробуті і доходах.

Кількість населення планети необхідно стабілізувати якнайшвидше, і не лише з метою захисту довкілля, але й виходячи із беззаперечних соціальних та економічних міркувань. Чимало людей бачать світ у стані безладу, непорозуміння та непевності. Глибока соціальна нерівність, неблагополучні держави, збройні конфлікти та громадянські війни, безробіття та масова міграція залишили сотні мільйонів людей у стані страху та відчаю.

Книга запрошує читачів та учасників дискусії долучатися до одного з численних можливих шляхів створення сталого світового суспільства.

Про що книжка?

Наприкінці липня 1991 року в доповідній КГБ Голові Верховної Ради УРСР Леонідові Кравчуку повідомляли про сценарій можливого розпаду СРСР, який спрогнозували в США. Голова КГБ СРСР Володимир Крючков стверджуватиме, що ще кількома роками раніше комуністичні спецслужби відчували наближення колапсу. Що відбувалося за лаштунками Серпневого путчу, який зробив розпад СРСР швидким і незворотним? Як сталося, що із чотирьох сценаріїв розвитку подій, описаних у прогнозі ЦРУ, українці обрали найрадикальніший — «Розпад»? У цій книжці автор поденно відтворює події 1991 року. Наводить ще донедавна секретні архівні документи ЦРУ і КГБ. Уперше зіставляє спогади учасників і свідків здобуття Україною незалежності: політиків, істориків, письменників. І відповідає на запитання, хто насправді зруйнував імперію зла.

Відгуки

Чи варто читати цю книжку? Ні, не варто, а потрібно, конче потрібно, щоб зрозуміти один з переломних моментів у світовій історії та шлях України до себе. Сергій Плохій

Боротьба за українську незалежність стала тією самою голкою з російської казки, що спричинила смерть імперського чудиська. Відомий журналіст і історик Олександр Зінченко у книжці, що є продовженням майстерного кінематографічного проєкту, скрупульозно досліджує, як це відбулося. Читайте, якщо хочете детально й без міфів дізнатися, як українці зруйнували імперію зла. Віталій Портников

Про автора

Олександр Зінченко — український історик, публіцист, автор програм Суспільного Мовлення, співзасновник найпопулярнішого ресурсу про українську історію «Історична правда». Автор «Години папуги» — першої книжки, що висвітлює українські сторінки Катинського злочину, та сценарію документального серіалу «Колапс. Як українці зруйнували імперію зла», який здобув премію Івана Франка в галузі інформаційної діяльності «За найкращий твір в телевізійній сфері» й був номінований на Національну премію України імені Тараса Шевченка.

Чому варто прочитати?

Ця книжка містить у собі багато цінної інформації, яка викладена систематично та доступно — тож навіть читач, зовсім далекий від розуміння перипетій здобуття Україною Незалежності, опісля зможе створити для себе цілісну картину тих подій. Власне, радимо починати заглиблюватися у новітню історію нашої держави саме з цього ґрунтовного видання.

«За мотивами документального серіалу Суспільного Мовлення «Колапс. Як українці зруйнували імперію зла».

Автор фото - Олександр Клименко.

Подорож історією Китаю — крізь тисячоліття ранніх інновацій до високотехнологічного майбутнього

Кунґ-фу, тофу, чай, торгові шляхи, древні мудреці та шовк — протягом тисячоліть Китай впливав на світову кухню, торгівлю, військову стратегію, естетику та філософію. Історія Піднебесся сповнена героїв і лиходіїв, квітучих епох і жорстоких повстань, культурного розквіту і цензурних обмежень, дисидентів і дотепників. А історія жінок у Китаї — від перших воїтельок до суфражисток двадцятого століття — залишається майже невідомою.

Історичні примари корупції та роз’єднаності, які зруйнували багато могутніх династій, продовжують переслідувати Китайську Народну Республіку й сьогодні.

Сучасний Китай сприймають по-різному: як економічну потугу, символ урбанізації, пропагандистську та агресивну наддержаву, що прагне світового панування.

Авторка книги «Найкоротша історія Китаю» Лінда Явін перетворює кількатисячолітню історію на коротку читабельну розповідь: від філософських витоків до політичної системи Китаю, від пандемії COVID-19 до гіпотетичної гегемонії КНР у майбутньому.

Чому варто прочитати книжку «Найкоротша історія Китаю»?

• Шлях від племінних витоків Китаю крізь його легендарну імперську епоху до сучасної комуністичної партії під керівництвом Сі Дзіньпіна, включаючи рідкісну історію жінок у Китаї.
• П'ятнадцять відносно коротких розділів, які розкривають тисячі років історії Піднебесної.
• Наскрізний, дещо іронічний екскурс, що пояснює як на тоталітарний режим продовжують впливати тексти мислителів: Конфуція, даосів, Мао, Дао де цзін, І-цзін, Фалунь Гун.

Про авторку:

Лінда Явін — авторка дванадцяти книг, серед яких «Найкоротша історія Китаю». Перекладачка з китайської, драматургиня. У 2014 році стала лауреатом стипендії письменників Нового Південного Вельсу.

Відгуки

Цитати:

Про тиранію династії Цінь

Цінь залишилася символом тиранії. У період наступної династії Хань вираз «спалити книги й закопати вчених» увійшов до мови як метафора деспотичних репресій проти інтелектуальної свободи. Через п’ять століть поет-відлюдник Тао Юаньмін написав відому байку про казкове місце — Джерело персикового цвіту, де мирно й окремо від усього світу жили нащадки людей, що «втекли від Цінь».

Про винаходи епохи Хань

Серед інших винаходів цього періоду — сейсмограф і візки з одометром, у яких механічні фігурки били в барабан або гонг після кожної пройденої милі. Ханьський генерал використав рис, щоб створити першу у світі топографічну карту, а астрономи складали карти зоряного неба. Лікар Хва Тво, якому приписують авторство першої великої праці з фітотерапії, виконував операції, приспавши пацієнта анестетичним напоєм мафейсань із вина й гашишоподібного складника коноплі. Згідно з «Хронікою Хваяна» IV століття, ханьці навіть навчилися видобувати і транспортувати природний газ за допомогою бамбукових трубок.

Про династію Тан і жінок

У часи, що передували Тан, жінки прикривали обличчя на людях. Однак незабаром після приходу нової династії вони почали експериментувати з головними уборами й зачісками, які підкреслювали їхні риси. Прикраси для волосся ставали дедалі вигадливішими. Макіяж також набував вишуканих і навіть чудернацьких форм у привілейованих придворних колах, яких наслідували заможні жінки. Вони навіть прикрашали лице декоративними наліпками із золотої фольги, слюди, кольорового паперу чи текстилю. Жінки використовували стільки косметики, писав поет Ван Дзянь, що коли змивали її ввечері, «вода в золотому тазі оберталась у червоний мул». Доба, в яку поети-чоловіки ремствують на жіночий безлад у золотому тазі, говорить сама за себе.

Про звичай бинтування ніг

Звідки взялося бинтування ніг — невідомо. Схоже, що наприкінці епохи Тан імператор закохався в танцівницю, яка виступала для нього на двометровому помості у формі золотого лотоса. Хтось каже, що у неї від природи були маленькі стопи, дехто — що вона перев’язувала їх білим шовком, щоб нагадували півмісяці. Ця естетика вийшла за межі двору й набувала дедалі жорсткішого обмежувального характеру. Бинтовані стопи стали об’єктом сексуального фетишизму: давня еротична література описує, як чоловіки облизують їх і п’ють вино з мініатюрних чашечок, розміщених усередині казкового взуття. Лише найбідніші жінки, які працювали в полі, могли дозволити собі сором ігнорувати цю практику, яка вважалася маніфестацією жіночих чеснот, особливо серед ханьців. 

Про опіумну залежність

Залежність від опіуму почала роз’їдати полотно китайського суспільства. Нелегальна торгівля сприяла корупції, і срібло витікало з імператорської скарбниці. При дворі Дзяціна та його наступника Даоґвана (1821–1850) точилися суперечки: легалізувати опіум, заохотивши внутрішнє виробництво й обмеживши торговельну корупцію, чи заборонити. У 1838 році Даоґван ухвалив рішення про заборону. У березні 1839-го імператор відправив чиновника Ліня Дзесю (1785–1850) до Ґванджова, центру опіумної торгівлі, впроваджувати заборону. До липня Лінь заарештував тисячі наркоманів і конфіскував майже 23 000 кілограмів опіуму й 70 000 люльок. 

Дослідження війни «минулого, теперішнього та майбутнього» і того, що ми повинні робити, якщо хочемо перемогти, від ветерана й військового експерта США

ТЕМАТИКА 

Військова справа, війна, політологія, документальна література, історія.

ПРО КНИЖКУ «НОВІ ПРАВИЛА ВІЙНИ»

Наш світ на порозі тривалого військового й геополітичного хаосу. Росія, Китай та Іран цілеспрямовано руйнують світовий порядок, порушуючи всі традиційні правила війни з часів Вестфальського миру. В хід ідуть приватні військові компанії, армії без розпізнавальних знаків, маріонеткові проксі-сили на зразок терористичних, кримінальних чи революційних угруповань. Скринька Пандори вже відкрита, переконаний Шон Макфейт, і поствестфальська неконвенційна війна пануватиме у ХХІ столітті. Переможе той, хто швидше опанує її методи.

ДЛЯ КОГО ВИДАННЯ

Для широкого кола читачів, передусім тих, хто цікавиться військовою стратегією та міжнародними відносинами.

ЧОМУ ЦЯ КНИЖКА ШОНА МАКФЕКЙТА

Автор пропонує сміливе й глибоке керівництво для війни майбутнього, беручи найкраще від Карла фон Клаузевіца, Сунь Цзи, сучасних військових мислителів та з власного досвіду. Пройшовши шлях від Армії США до командування найманцями, приватної розвідки й договорів на постачання зброї, Макфейт як ніхто інший знає, як перемагати в умовах хаосу. Цей новий погляд на війну може допомогти українським воїнам здолати агресора сьогодні та підготуватися до воєн майбутнього.

ПРО АВТОРА

Шон Макфейт — військовий експерт, старший науковий співробітник аналітичного центру «Атлантична рада» у Вашингтоні, професор стратегії в Університеті національної оборони та Школі дипломатичної служби Джорджтаунського університету. Служив десантником в Армії США, працював приватним військовим підрядником, командував арміями найманців в Африці та проводив стратегічну розвідку для транснаціональних компаній.

ВІДГУКИ ПРО КНИЖКУ «НОВІ ПРАВИЛА ВІЙНИ»

Приголомшливо. Шон Макфейт — новий Сунь Цзи. Адмірал Джеймс Ставрідіс (у відставці), колишній Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО

Важливий посібник з ведення сучасних збройних конфліктів для нового покоління воїнів. Сер Річард Дірлав, колишній директор MI6

КНИЖКИ НА СХОЖУ ТЕМАТИКУ

• «Поля битв. Боротьба за захист вільного світу», Герберт Макмастер, «Наш Формат», 2023 рік
• «Посібник рейнджера. Не для слабких чи легкодухих», «Наш Формат», 2023 рік

ЦИТАТИ З КНИЖКИ ШОНА МАКФЕЙТА

Нові війни не схожі на минулі

Забудьте те, що знаєте, — війни майбутнього будуть зовсім не схожі на минулі війни. У разі, якщо між великими державами, як-от США й КНР, виникне гострий конфлікт, усі переконані, що сторони воюватимуть традиційним способом. Аж ніяк. Традиційна війна померла. Ті, хто застряг у традиційному типі мислення, імовірно, взагалі навіть не вважатимуть майбутні конфлікти війнами, доки не стане занадто пізно.

Війна — це не тільки бойові дії, а бойові дії — не тільки вбивство. Розуміння цього є ключем до перемог.

Зброя майбутнього

Майбутні війни будуть технологічно невигадливими. Дешеві дрони можна придбати в інтернеті й удосконалити в чиємусь гаражі. Озбройте їх примітивною вибухівкою — і вуаля! Маєте власний загін повітряних камікадзе. Керуйте кількома сотнями таких одночасно, атакуючи ціль роєм, або наводьте їх системою GPS-навігації, як ракету «Томагавк». Сучасні вороги перетворюють на зброю буденні речі: комерційні авіалайнери, саморобні дорожні міни, жилети смертника й вантажівки. Держави витрачають мільярди доларів у намаганні розгромити цю неоковирну кустарщину, і в них нічого не виходить. Невигадливі технології — які так легко дістати й так важко перемогти — визначатимуть вибір зброї майбутнього.

Погляд одного з провідних інтелектуалів сучасності на політичний устрій нашого світу.

ТЕМАТИКА

Історія, політологія, соціологія.

ПРО КНИЖКУ

Кожній розвиненій державі властиві три компоненти: ієрархічна структура влади, підзвітний уряд і верховенство права — у цьому переконаний філософ та політолог Френсіс Фукуяма. Гармонійне поєднання цих трьох властивостей, а також мінімальний рівень пов’язаності політичних еліт дають країні змогу повноцінно розвиватися у демократичному напрямку. Але чому не всім державам вдається подолати цей шлях? Як країни долають трансформаційний період? Чому деякі держави застрягають в авторитаризмі? Які історичні передумови для такої ситуації?

ДЛЯ КОГО КНИЖКА

Книжка для найширшого кола читачів, усіх, хто цікавиться історією, соціологією, політологією.

ЧОМУ ЦЯ КНИЖКА

У першому томі своєї політичної праці Френсіс Фукуяма аналізує держави та суспільства від прадавніх часів до Великої французької революції, намагаючись знайти відповіді на ці запитання.

ПРО АВТОРА

Френсіс Фукуяма — американський філософ, політичний економіст і публіцист, професор політології. Очолює Центр розвитку демократії і верховенства права Стенфордського університету.

КНИЖКИ НА СХОЖУ ТЕМАТИКУ

«Цивілізація. Як Захід став успішним», Ніл Ферґюсон, «Наш формат», 2017 рік

«Площі та вежі», Ніл Ферґюсон, «Наш формат», 2018 рік

«Злет і занепад країн. Хто виграє та програє на світовій арені», «Наш формат», 2018 рік

ВІДГУКИ

Ця амбіційна, мудра та яскрава книжка — важлива робота одного з провідних інтелектуалів нашого часу.

New York Times

Спроможна держава, верховенство права і підзвітність уряду — інститути, через які Френсіс Фукуяма викладає політичний порядок нашого світу таким, яким він є: складним і консервативним. Чому потрібен інституційний баланс і немає ідеальної моделі, чому активне громадянське суспільство — це не завжди добре, а якісна бюрократія значно важливіша, ніж нам здається. Ці й багато інших контраверсійних речей Френсіс пояснює простою мовою, спираючись на показові історичні приклади.

Олександр Стародубцев, засновник системи Prozorro, учасник Програми нових українських лідерів у Центрі розвитку демократії і верховенства права Стенфордського університету

ЦИТАТИ

Про демократизацію

Перехід до демократії був результатом того, що мільйони раніше пасивних людей у всьому світі організувалися й долучилися до участі в політичному житті своїх суспільств. Цією соціальною мобілізацією рухало безліч чинників: значне розширення доступу до освіти, яке підштовхнуло людей до повнішого усвідомлення себе та політики у світі навколо; інформаційні технології, які сприяли швидкому поширенню ідей та знань; дешеві подорожі та комунікації, що дозволяють людям голосувати ногами, якщо їм не подобаються їхні уряди; і вищий добробут, що спонукає людей вимагати кращого захисту своїх прав.

Про виклики демократіям

Сам факт того, що та чи інша країна має демократичні інституції, дуже мало вказує на те, добрим чи поганим є її урядування. Ця нездатність виконати обіцянку, що дала демократія з огляду на добробут, і становить, мабуть, найбільший виклик легітимності таких політичних систем.

Політика ідентичності = криза демократії та розквітпопулізму?

Тематика

Історія, політологія, право, демократія, інститути.

Про книжку «Ідентичність. Потреба в гідності й політика скривдженості» Френсіса Фукуями

Що криється за бажанням жінок отримувати не менше, ніж чоловіки? Визнаннявласної гідності. Що штовхало чорношкірих американців бойкотуватигромадський транспорт у 1950-х? Визнання їхньої значущості. Усе це прикладитого, як політика скривдженості впливала на історію. Френсіс Фукуямапереконаний: до змін і рухів призводять не так економічні важелі, як бажання,щоб ідентичність, гідність окремих людей чи груп було визнано. І цепідтвердила навіть Революція Гідності 2013–2014 років.

Для кого книга

Для широкого кола читачів, всіх, хто цікавиться сучасними політичнимипроцесами та стурбований занепадом політичних інститутів, кризоюдемократичних режимів й приходом до влади популістів.

Чому варто прочитати книжку «Ідентичність» Френсіса Фукуями

Як же прагнення до ідентичності надалі змінюватиме карту світу? Чи зможесуспільне різноманіття підтримувати ліберальну демократію, а не підривати?Відповіді на ці й низку інших питань дає Френсіс Фукуяма, апелюючи до історії,філософії і здорового глузду.

Про автора

Френсіс Фукуяма — американський філософ, політичний економіст і публіцист,професор політології. Очолює Центр розвитку демократії і верховенства праваСтенфордського університету.

Інші книги Френсіса Фукуями

• «Витоки політичного порядку. Від прадавніх часів до Французької революції» Френсіс Фукуяма, «Наш формат», 2019 рік.
• «Політичний порядок і політичний занепад. Від промислової революції до глобалізації демократії» Френсіс Фукуяма, «Наш формат», 2019 рік.

Відгуки

Відомий політолог переконливо й наполегливо стверджує, що визнаннявласної гідності властиве кожній людині й потрібне для процвітаннядемократії... Обґрунтований аналіз серйозних загроз демократії.

Kirkus

Нині у світі панують два способи пояснювати всі події — економічний таконспірологічний. І обидва неспроможні, бо глобальний рух країн до модернуставить мільярди людей перед запитаннями без відповідей, а наслідкомстають бурхливі події, що змінюють світ. 2020 рік довів, що книжка виявиласяпророчою.

Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської та Львівської бізнес-шкіл

Цитати

Про зв’язок рівня доходу і гідності

Частіше бідність завдає страждань через втрату гідності: як зауважує АдамСміт, становище бідняка «забирає його з людських очей», і люди не відчуваютьдо нього симпатії. Зв’язок доходу з гідністю також підказує, чому не вдастьсядобитися миру в суспільстві й ощасливити всіх людей, запровадивши щось назразок безумовного базового доходу в разі втрати роботи черезавтоматизацію. Робота дає не лише ресурси, а й визнання решти суспільства,що людина робить щось суспільно цінне. Людина, якій платять ні за що, не маєпідстави для гордості.

Чому демократії не можуть дотримуватись принципів свободи й рівності

Між свободою і рівністю існує внутрішній конфлікт: зростання свободи частопризводить до посилення нерівності, тимчасом як спроби зрівняти результатиобмежують свободу. Успіх демократії залежить не від оптимізації її ідеалів, авід балансу — між індивідуальною свободою та політичною рівністю, а такожміж ефективною, наділеною легітимною владою державою та інститутамиправа й підзвітності, які її стримують. Мінімальна умова для ліберальноїдемократії — реальне визнання громадян рівними між собою дорослимилюдьми, здатними робити політичний вибір.

Бестселер Wall Street Journal, USA Today та Publishers Weekly

Книга року за версією Times, Sunday Times та Financial Times

За підтримки ГО «Реформація»

ПРО КНИЖКУ "ЦИНІЧНІ ТЕОРІЇ ПРО ГЕНДЕР, РАСУ ТА ІДЕНТИЧНІСТЬ"

Ви чули, що мова — це насильство, а наука — сексистська? Можливо, вам говорили, що ожиріння — це здорово, або що не існує такого поняття, як біологічна стать, чи що лише білі люди можуть бути расистами? Зізнайтеся, вас бентежать ці ідеї. І ви ніяк не збагнете, як їм вдалося так швидко кинути виклик усьому західному суспільству.

Гелен Плакроуз і Джеймс Ліндсей простежили еволюцію цих ідей від французького постмодернізму до сьогодення. Автори доводять: постмодернізм не помер. Навпаки, він вийшов за межі університетів і переріс у «священну війну» проти Заходу, науки, свободи слова й лібералізму.

Тепер постмодернізм — це квазірелігія ідентичності, яка має свою догматику та войовничих адептів, сповнених рішучості навернути інакодумців, а інакше — змусити їх мовчати. Утім, автори певні: мовчати ми не маємо права.

ДЛЯ КОГО ВИДАННЯ

Для всіх, кого цікавлять питання гендеру, раси, ідентичності та підводні камені в їх розумінні.

ЧОМУ ЦЯ КНИЖКА

Це праця про дражливі питання сучасності. Але водночас це глибокий та авторитетний погляд науковців. До речі, книжку радять прочитати наукові світила Стівен Пінкер і Річард Докінз.

ПРО АВТОРІВ

Гелен Плакроуз — ліберальна політична письменниця й спікерка. Працює редакторкою журналу Areo, є авторкою багатьох нарисів про постмодернізм, критичну теорію, лібералізм, секуляризм та фемінізм.

Джеймс Ліндсей — математик з досвідом роботи в галузі фізики. Досліджує психологію релігії, авторитаризм та екстремізм. Його нариси з’являлись у Wall Street Journal, Los Angeles Times, Philosophers Magazine, Scientific American і Time.

КНИЖКИ НА СХОЖУ ТЕМАТИКУ

• «Добрі янголи людської природи. Чому у світі панувало насильство і чи стало його менше?», Стівен Пінкер, «Наш Формат», 2022 рік

ВІДГУКИ ПРО КНИГУ "ЦИНІЧНІ ТЕОРІЇ ПРО ГЕНДЕР, РАСУ ТА ІДЕНТИЧНІСТЬ"

«Чимало людей спантеличені сплеском woke-активізму, війни за соціальну справедливість, інтерсекційності та політики ідентичності, які вилилися з академічних кіл та затопили інші сфери життя. Звідки вони взялися? Які ідеї за ними стоять? Ця книжка розкриває на диво неглибокі інтелектуальні коріння рухів, які, здається, пронизують нашу культуру». Стівен Пінкер, професор Гарвардського університету

«Якщо ви щиро хочете зрозуміти, що таке постмодернізм, прочитайте цю винятково добре обґрунтовану книжку, написану двома шляхетними героями Просвітницького проєкту». Річард Докінз, професор Оксфордського університету

ЦИТАТИ

Нова «політкоректність» руйнує свободу слова

Майже щодня ми дізнаємося про те, як когось звільнили, «скасували» чи публічно зганьбили в соцмережах, часто за те, що ця людина сказала чи зробила щось, у чому побачили прояв сексизму, расизму або гомофобії.

Інколи такі звинувачення мають підставу, й ми можемо втішатися думкою, що бузувір отримав «заслужене» покарання за свої ненависницькі погляди.

Проте дедалі частіше такі звинувачення базуються на сумнівних тлумаченнях і спотворених міркуваннях. Інколи виникає відчуття, що людина, яка має добрі наміри, а ще й цінує загальнолюдську свободу та рівність, мимовільно вимовляє щось таке, що суперечить новим правилам дозволеного мовлення, і це має руйнівні наслідки для її кар’єри та репутації. Це дивно й неприродно для культури, яка звично віддає пріоритет людській гідності, а тому цінує доброзичливе тлумачення і толерантне ставлення до широкого спектра поглядів.

Щонайменше це руйнує культуру свободи слова, яка добре слугувала ліберальним демократіям упродовж більше ніж двох століть, адже тепер хороші люди вдаються до самоцензури, щоби не сказати чогось «хибного». У гіршому ж разі це перетворюється на злісну форму цькування, а якщо таке ставлення інституціоналізується, то й на новий авторитаризм у нашому середовищі.

За книжкою «Цивілізація», яка стала бестселером New York Times, знято серію телепрограм на BBC. Журнал Time визнав її автора одним із найвпливовіших людей світу.

ТЕМАТИКА

Історія, культура, політика, економіка, цивілізації, Захід.

ПРО КНИЖКУ

Ніл Ферґюсон зауважує: «Ще на початку XV століття сама лише думка про те, що наступні п’ять століть Захід буде домінувати над рештою світу, здалася б дуже дивною. А втім, це сталося».

І нині могутність Заходу вражає навіть найбагатшу уяву... То чому ж так трапилося? Чому Європа, що на 1500-й рік поступалася Сходу за багатьма показниками — економічними, технологічними, демографічними, — зуміла різко рвонути уперед і досягти безперечного світового панування? Які складові успіху західної цивілізації? Саме ці дражливі питання украй сміливо, часом навіть зухвало, а проте надзвичайно захопливо висвітлює Ніл Ферґюсон.

ДЛЯ КОГО КНИЖКА

Для усіх, хто цікавиться історією, політикою, економікою.

ЧОМУ ЦЯ КНИЖКА

Автор бачить проблему сучасного покоління у фрагментарному знанні минулого, тому пропонує цілісну історію світу. Він описує, як конкуренція, розвиток науки і медицини, масове споживання та етика праці допомогли Заходу розширити багатства, вплив та владу. А також розмірковує, до чого може призвести «запозичення» західних норм іншими країнами і чи довго Захід триматиме лідерські позиції у світі.

ПРО АВТОРА

Ніл Ферґюсон — видатний британський історик, журналіст, професор Гарварду, старший науковий співробітник Оксфорду і Стенфорду. Автор 14-ти книжок, зокрема бестселерів «Піднесення грошей» та «Імперія», редактор у Bloomberg Television, оглядач Newsweek.

Інші книжки автора

• «Глобальний занепад. Як помирають інститути та економіки» Ніл Ферґюсон, «Наш Формат», 2020 рік
• «Імперія. Як Британія вплинула на сучасний світ» Ніл Ферґюсон, «Наш Формат», 2020 рік
• «Приреченість: політика і катастрофи» Ніл Ферґюсон, «Наш Формат», 2022 рік
• «Еволюція грошей. Фінансова історія світу», Ніл Ферґюсон «Наш Формат», 2017 рік
• «Площі та вежі. Соціальні зв'язки від масонів до фейсбуку», Ніл Ферґюсон «Наш Формат», 2018 рік

ВІДГУКИ ПРО КНИЖКУ

«Неперевершена історія ідей, винайдених на Заході». The Economist

«Ця книжка — надзвичайно полемічна і своєчасна. Ферґюсон з притаманною йому проникливістю береться до справи, не забуваючи про вишуканість стилю. Він закінчує тезою про те, що для Заходу найбільша загроза — не Китай, а сам Захід: виплекана власним невіглаством боязливість, дурисвітство, породжене нерозумінням власної спадщини. Ферґюсон має рацію, але доводить, що все ще можна виправити». The Financial Times

«Ферґюсон провадить сміливий аналіз шістсотлітнього пласту світової історії. В його устах урок історії стає яскравим, переконливим, змістовним і зрозумілим». Kirkus

ЦИТАТИ

Про значення історії

Минуле — це наше єдине надійне джерело знань про плинне сьогодення і безліч майбутніх попереду, лише одному з яких належить відбутися. Історія — це не вивчення минулого, це вивчення самого часу.

Про роль подорожей в Африку

Да Ґама вирушив у подорож 8 липня 1497 року. Коли через чотири місяці він зі своїми португальськими побратимами обігнув мис Доброї Надії на південному краю Африки, перед ними не поставало питання, яких екзотичних тварин слід привезти для короля як цього хотів китайський імператор. Вони хотіли знати, чи пощастить їм у тому, в чому інші зазнали невдачі — у відкритті нового маршруту завезення прянощів. Вони прагнули торгівлі, а не данини.

Про відмінності у зрості

Середній зріст англійських в’язнів у XVIII столітті досягав 170 сантиметрів. Середній зріст японських вояків у той же період не перевищував 158 сантиметрів91. У час, коли Схід впритул зіткнувся із Заходом, вони вже не могли подивитися один одному в очі як рівні.

Про відмінності в європейській колонізації Америки

Ці два кораблі з Іспанії та з Англії символізують історію двох Америк. На одному — конкістадори, на іншому — наймані слуги. На одному кораблі мріяли про миттєвий грабунок і цілі гори золота майя. На іншому знали, що попереду на них чекають роки важкої праці, але винагородою за неї стане найпривабливіша в світі власність: найперше — землі Північної Америки, а крім того — участь у законотворенні. Справжня власність та представництво — ось що було північноамериканською мрією.

Про азійську імперію

З правильними інститутами й технологіями, не кажучи вже про правильний одяг, азійська імперія могла перемогти будь-яку європейську країну. Один економічний прогностик ще 1910 року передрікав, що до кінця століття Японія обжене навіть Британію, що вона й зробила: 1980 року японський ВВП на душу населення вперше перевищив британський. Хоч як сумно, з 1910 по 1980 рік британські темпи ВВП залишилися незмінними.

Новий бестселер усесвітньо відомого історика й мислителя Ніла Ферґюсона.

ТЕМАТИКА

Історія, політологія, соціологія.

ПРО КНИЖКУ

Традиційний опис історичних процесів подає історію людства як ієрархічну структуру, вершина якої — правителі у високих вежах. За цією концепцією, зміни відбулися із приходом технологій, які поставили на перше місце мережеве суспільство. Історик Ніл Ферґюсон переконує: мережі — не новий феномен нашого часу. Інтернет лише пришвидшив і підсилив їхню роль, ставши новим варіантом утілення громадських площ.

ДЛЯ КОГО КНИЖКА

Книжка для найширшого кола читачів, усіх, хто цікавиться історією, соціологією, політологією, а також впливом технологій на суспільство.

ЧОМУ ЦЕ ВИДАННЯ

У цій книжці Ферґюсон аналізує роль мереж в історії людства, споконвічне протистояння між мережами та ієрархічними структурами, а також пропонує засвоїти уроки, які дає історія поширення мереж.

ПРО АВТОРА

Ніл Ферґюсон — британський історик, журналіст, старший науковий співробітник Гарвардського і Стенфордського університетів. Автор 14 книжок, зокрема бестселерів «Цивілізація», «Еволюція грошей» (обидва видав «Наш формат» у 2017 році) та «Імперія», редактор у Bloomberg Television, оглядач Newsweek.

КНИЖКИ НА СХОЖУ ТЕМАТИКУ

• «Глобальний занепад. Як помирають інститути та економіки» Ніл Ферґюсон, «Наш Формат», 2020 рік
• «Імперія. Як Британія вплинула на сучасний світ» Ніл Ферґюсон, «Наш Формат», 2020 рік
• «Приреченість: політика і катастрофи» Ніл Ферґюсон, «Наш Формат», 2022 рік
• «Еволюція грошей. Фінансова історія світу», Ніл Ферґюсон «Наш Формат», 2017 рік
• «Цивілізація. Як Захід став успішним», Ніл Ферґюсон «Наш Формат», 2017 рік

ВІДГУКИ ПРО КНИЖКУ 

Захопливий і переконливий. Незалежно від того, чи він описує несподівано недолугу мережу таємничих ілюмінатів у XVIII столітті, чи розповідає про дивовижно ефективну мережу шпигунів Кембриджського університету, які діяли у ХХ столітті та працювали на СРСР. New York Times

Вертикалі та горизонталі, ієрархії та мережі знаходяться у вічному протистоянні. Ієрархії перемагають в епохи стабільності, але в часи фазових переходів (отже, й нині) мережі знову беруть гору. Технології лише роблять щоразу потужнішими обидві великі сили світової історії — вежі та майдани, ієрархії та мережі. Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи kmbs

З бездоганною майстерністю Ніл Фергюсон розкриває історичні аспекти створення мережі, показує правила взаємодії її елементів. Українцям, що вже створили мережеву націю та в пошуках своєї ідентичності, ця праця стане в нагоді. Микола Демченко, співзасновник Асоціації випускників Києво-Могилянської бізнес-школи kmbs

ЦИТАТИ

Про загрозу глобальної мережі

Якщо перша світова кібервійна, як дехто стверджує, уже почалася, тоді це війна між мережами. Водночас найтривожніша перспектива полягає в тому, що єдина глобальна мережа врешті-решт зробить homo sapiens (людину розумну) зайвою, після чого на неї чекає вимирання.

Про роль мереж

Європейські імперії на чолі з Британською зробили глобалізацію реальністю вже наприкінці ХІХ ст. Коли відстань було «знищено» завдяки новим технологіям парового транспорту і телеграфу, міжнародний рух товарів, людей, капіталу та інформації сягнув безпрецедентних масштабів. Утім мережі, які виникли в добу імперій (зокрема мережі міграції, які з неймовірною швидкістю витворили «маленькі Італії» та «чайнатауни» в багатьох містах світу), справили непередбачуваний вплив на місцеву політику. Ми називаємо «популізмом» будь-яку негативну реакцію на вільну торгівлю, міграцію та міжнародний капітал, що стала визначальною рисою американської та європейської політики. Але кожній країні, навіть кожному регіону був притаманний популізм з особливим присмаком.

Про роль Лютера та Ґутенберґа

Цілком можливо, що без Ґутенберґа Мартін Лютер став би ще одним єретиком, якого церква спалила б, як і Яна Гуса... Не зовсім зрозуміло, чи вивішував Лютер примірник тез на воротах церкви Всіх святих у Віттенберзі, але навряд чи це мало значення. Цей спосіб оприлюднення вже поступився місцем іншому. Уже за кілька місяців оригінальний текст латинською мовою було надруковано в Базелі, Лейпцизі та Нюрнберзі. На час, коли Вормський едикт 1521 р. офіційно проголосив Лютера єретиком, його тексти були в усіх куточках німецькомовної Європи. Співпрацюючи із художником Лукасом Кранахом та ювеліром Крістіаном Дерінґом, Лютер не лише здійснив революцію в західному християнстві, а й реформував власне спосіб комунікації.

Секрет скандинавського благополуччя розкрито!

Тематика книги

Історія, освіта, суспільний розвиток, культура.

Опис книги "Більдунґ. Нордичний секрет краси і свободи" Лене Рейчел Андерсен, Томаса Бйоркмана

1800 роки: північні країни чи не найбідніші в Європі. Шведи так злидарюють, щовиставляють дітей-сиріт на аукціон як дешеву робочу силу.

Наш час: нордичні держави — одні з найуспішніших. Тут високий рівень життя, якіснамедицина, безкоштовна освіта й найщасливіші у світі люди.

У чому ж секрет? У більдунґу — так скандинави називають усебічний і гармонійнийрозвиток особистості й суспільства. Слово німецьке, але стало нордичним дивом.

Для кого книжка Більдунґ. Нордичний секрет краси і свободи

Для широкого кола читачів, всіх, хто хоче зрозуміти секрет успіху скандинавськихдержав та дізнатись рецепт, як у власній країні побудувати прогресивне і процвітаючесуспільство.

Чи варто купувати цю книгу?

Скандинави зробили з більдунґу не просто філософський концепт, а практичну ідею.Вони цілеспрямовано трансформували систему освіти і взялися за найслабшу ланку:почали культурно, інтелектуально, морально та емоційно розвивати селян. Нічогоособливого — та за століття це до невпізнаваності змінило нордичні держави.Чи можна цю ідею використати нині, коли світ суттєво змінився? Чи актуальна вона,скажімо, для України? Чому так важливо розвивати потенціал кожної особистості? На цій інші запитання відповідають автори книжки

Про авторів

Лене Рейчел Андерсен— данська економістка, футурулогиня, філософиня, письменниця.Співзаснувала Центр Nordic Bildung (2018) і мережу European Bildung (2020). У 2019 роціініціювала проведення Європейського дня більдунґу та приєдналася до Римського клубу.

Томас Бйоркман— шведський фінансист, соціальний підприємець і письменник. У 2016році став співзасновником Науково-дослідний інститут Perspectiva у Лондоні , у 2017-му —цифрової платформи 29k.org. Із 2014 року — член Римського клубу.

Книжки на схожу тематику

• «Вузький коридор. Держави, суспільства ідоля свободи», Дарон Аджемоґлу, Джеймс Робінсон, «Наш Формат», 2020 рік;
• «Економіка бідності. Як звільнити світ відзлиднів», Естер Дуфло, Абхіджіт Банерджі, «Наш Формат», 2017 рік.

Відгуки про книгу Більдунґ. Нордичний секрет краси і свободи

Я не знаю більш актуальної книжки для суспільства та еліти сучасної України. Нам є чогоповчитися у нордичних країн, які завдяки неформальній освіті дорослих змінили культурувід патерналізму та зневіри до соціальної відповідальності і активної боротьби за своємайбутнє. — Сергій Чумаченко, співзасновник ініціативної групи «Українська народна вища школа» таруху «Більдунг в Україні», бізнес-тренер

Більдунґ, цей нордичний секрет, він таки є! І це справді таємниця, над відкриттям якоїавтори ґрунтовно попрацювали. Перетворення цього секрету на усвідомлений факт, щовідбувається в голові у читача, змушує його або її по-новому дивитися на багато речей. Ясказав би, що і сам читач перетворюється на трохи іншу людину.. — Михайло Крікунов, декан Київської бізнес-школи

Найкращі цитати книжки

Що дає загальний більдунґ

Поруч із більдунгом у німців існує концепція Allgemeinbildung, назву якої можнаперекласти як «спільний більдунґ» або «загальний більдунґ». Концепція пов’язана зширокою базою знань, яку треба мати, щоб зрозуміти процеси у навколишньому світі,щоб як громадянину могти брати в усьому участь та безпечно виховувати своїх дітей.Якщо більдунґ — це ментальна, духовна та моральна глибина і прагнення, то загальнийбільдунґ — база знань. Саме широкий загальний більдунґ допомагає нам розпізнаватифейкові новини й помічати брехню. Саме наш більдунґ дає нам змогу усвідомити, щофейкова (фальшива) новина, яка схожа на правду і була б справді приголомшливочудовою, якби була правдою, — вона просто хибна, і ми не повинні її поширювати.

Про розвиток системи освіти в Данії

Між 1844 і 1900 роками було створено близько 135 народних вищих шкіл. Одні потімпроіснували понад 100 років, інші незабаром закрилися. У 1870-му по всій країні діялоблизько 50 таких закладів, у 1880-му — приблизно 70, а в 1900 році — близько 110.Кількість шкіл вражає, але кількість людей, які відвідували їх, узагалі приголомшує.Особливо порівняно з чисельністю населення, а враховуючи, що це відбувалося не всередовищі буржуазії, а серед фермерів та селян — не в найбіднішому, а в нижчому,середньому та верхньому прошарках села.

Перша редакція цієї книжки побачила світ ще 1996 року. Також її можна назвати першою популярною історією України, яку, за словами автора, можна "читати без брому" і яка стверджує принципову нормальність української історії. У новому виданні виправлено деякі неточності та похибки попередніх видань, а також додано нові розділи, зокрема розділ, присвячений двом останнім десятиліттям незалежної України, аж до часів революції 2013-2014 років, війні з Росією та передвиборних тижнів 2019 року.

"Історію, яку тримає у руках шановний читач, можна назвати «історією без брому». Її підставовою тезою є ствердження принципової нормальності української історії. Це не означає, що вона має на меті замінити гіркий наркотик солодким. Українство було і залишається ураженим тяжкими хворобами. Нормальність української історії полягає у тому, що всі ці хвороби не є смертельними, вони є радше хворобами росту національного організму". — Ярослав Грицак