50 найпопулярніших нонфікшн-книг у 2024

Практичні поради та основні принципи інвестування.Тематичний напрямок книгиБізнес, фінанси, інвестування, фондові ринки.Про що книгаФондовий ринок схожий на маятник: постійно розгойдується від необґрунтованого оптимізму до безпідставного песимізму. Розумний інвестор натомість має бути реалістом, який купує в песимістів і продає оптимістам, стверджує Бенджамін Ґрем. Його книжка стала настільною для всіх, хто хоче зрозуміти практичні аспекти цієї діяльності та досягти в ній успіху.Кому буде цікава ця книжкаКнижка для всіх, хто цікавиться або займається інвестиційною діяльністю, бізнес-аналітиків, фінансистів та біржевих брокерів.Чому ця книга варта увагиУ своїй праці Ґрем зосереджується не так на техніках, як на принципах інвестування й поведінки інвесторів, емоційному складнику й важливих аналітичних механізмах. Це оновлене видання доповнено сучасними прикладами від Джейсона Цвейґа, які ілюструють актуальність принципів інвестування.Про автораБенджамін Ґрем (18941976) — американський економіст та інвестор. Вважається батьком «вартісного інвестування». Викладав у Колумбійській бізнес-школі. Інвестори Воррен Баффет, Ірвінг Кан, Волтер Шлосс назвали себе послідовниками Ґрема.Книги на схожу тему«Циклічна історія фінансових криз» Кеннет Рогофф, «Наш Формат», 2019 рік«Масштабування бізнесу. Покрокова стратегія збільшення прибутків» Верн Гарніш, «Наш Формат», 2019 рік«Безпрограшна стратегія. Як уникнути промахів у бізнесі» Алан Лефлі, Роджер Мартін, «Наш Формат», 2019 рікВідгуки про книгу «Розумний інвестор. Стратегія вартісного інвестування»Щоб усе життя успішно займатися інвестиційною діяльністю, зовсім не потрібні ні надвисокий рівень IQ, ні витончені стратегії ведення бізнесу, ні володіння інсайдерською інформацією. Варто лише вміти розумно ухвалювати рішення та контролювати емоції, не дозволяючи їм призводити до руйнівних наслідків. У цій книжці чітко і ясно описується правильний підхід. Воррен Баффет ЦитатиПро довгострокове інвестуванняЩоб отримати раціональний шанс на перевищення середньої дохідності фондового ринку впродовж тривалого часу, інвестор повинен провадити політику, яка, по-перше, буде чіткою і привабливою і, по-друге, непопулярною серед учасників фондового ринку.Про вибір, у що інвестуватиУпродовж тривалого часу нерухомість уважали надійною довгостроковою інвестицією, яка гарантовано захищена від інфляції. На жаль, її вартість також зазнає значних коливань: можна припуститися серйозних помилок у виборі місця розташування, вартості тощо; або ж купитися на певні хитрощі ріелторів. Нарешті, для інвестора з середніми статками диверсифікувати портфель недоцільно, хіба що коли йдеться про різні типи пайового інвестування і вкладення коштів у нові випуски цінних паперів, інколи пов’язані з особливими можливостями (а це, по суті, мало чим відрізняється від інвестування в акції).

Ця книга є оновленим виданням вже відомої Вам"Коротко і по суті. Мистецтво визначати пріоритети". Концепцію Есенціалізму успішно застосовують в Google, Facebook, Twitter, LinkedIn.ТЕМАТИКА КНИГИ "ЕСЕНЦІАЛІЗМ. МИСТЕЦТВО ВИЗНАЧАТИ ПРІОРИТЕТИ"Саморозвиток, селфмейд, управління часом, ефективність особистості, психологія.ПРО КНИЖКУ ҐРЕҐА МАККЕОНАЧи відчували ви коли-небудь, що викладаєтеся на повну, але не отримуєте бажаного результату? Перепрацьовуєте й водночас не займаєтеся тим, чим потрібно?.. Ґреґ Маккеон пропонує власну концепцію Есенціалізму, завдяки якій ви навчитеся помічати найсуттєвіше, відкидати непотрібне й устигати найважливіше.ДЛЯ КОГО КНИЖКА "ЕСЕНЦІАЛІЗМ. МИСТЕЦТВО ВИЗНАЧАТИ ПРІОРИТЕТИ"Для підприємців, менеджерів, а також усіх, хто прагне навчитися ефективно організовувати власне життя і діяльність; хто почуваєтеся постійно зайнятим, але не надто продуктивним; кому здається, що хтось або щось краде в них час.ПРО АВТОРАҐреґ Маккеон — бізнес-консультант, фахівець із питань лідерства та стратегічного планування. Засновник і головний виконавчий директор компанії THIS Inc., серед клієнтів якої Apple, Google, Pixar, Facebook, Twitter і Yahoo. Автор блогу для Harvard Business Review.КНИЖКИ НА СХОЖУ ТЕМАТИКУ«Чудовий ранок. Як не проспати життя» Гел Елрод, «Наш Формат», 2017-2022 роки.«Живи нa вci cтo. Як зpoбити cвiй дeнь пpoдуктивним» Керолін Вебб, «Наш Формат», 2017-2022 роки.ВІДГУК ПРО КНИГУ "ЕСЕНЦІАЛІЗМ. МИСТЕЦТВО ВИЗНАЧАТИ ПРІОРИТЕТИ"«Есенціалізм» — дієва протиотрута від нинішнього божевілля, яке вражає наші життя. Читайте книжку без поспіху, зупиняючись, щоб обміркувати, як ви можете застосувати ідеї Ґреґа Маккеона у своєму житті. Ви робитимете менше, але краще, і помітите, як шаленство минає. Роберт Саттон, викладач Стенфордського університету, автор бестселера «Мудакам тут не місце»ЦИТАТИ З КНИЖКИ ҐРЕҐА МАККЕОНАПро здатність вибиратиКоли ми забуваємо, що маємо здатність вибирати, ми вчимося бути безпорадними. Дозволяємо крапелька за крапелькою забирати нашу силу, аж доки не перетворюємося на функцію вибору інших людей — або навіть на функцію вибору, який самі зробили в минулому. Так ми відмовляємося від своєї сили вибору. Це шлях не-Есенціаліста.Про розмежування стосунків і рішеньКоли люди про щось просять, ми можемо переплутати саме прохання із нашими стосунками з цими людьми. Іноді ці два поняття здаються настільки пов’язаними, що ми забуваємо: відхилити прохання — не те саме, що відштовхнути людину. І тільки коли ми розмежуємо рішення і стосунки, зможемо твердо прийняти рішення і потім знайти хоробрість і чуйність озвучити його. 

 Бестселер New York TimesВід автора «Мислення швидке й повільне», викладачів Гарварду та ОксфордуТЕМАТИКАПсихологія, економіка, соціологія, право, медицина, ухвалення рішень, судження.ПРО КНИЖКУ "ШУМ. ХИБНІСТЬ ЛЮДСЬКИХ СУДЖЕНЬ"Ви дізнаєтеся:чому всюди, де є судження, є і шум;чому шум є не менш серйозною проблемою, ніж людські упередження;чи можна досягти справедливості в судовій та інших системах, і яким коштом;чому візит до лікаря варто планувати на ранішню годину;чому одностайність думок у команді — не оптимальна;чому краще порівнювати, ніж оцінювати в балах;що таке гігієна рішень і як від неї залежить якість суджень;як можна змінити стиль мислення, щоб зменшити шум у власних судженнях;в чому переваги й ризики алгоритмів машинного навчання, і чому вони все одно не обійдуться без людських суджень.ДЛЯ КОГО ВИДАННЯ "ШУМ. ХИБНІСТЬ ЛЮДСЬКИХ СУДЖЕНЬ"Для всіх, кого цікавить ухвалення рішень і те, що на них впливає. Особливо для керівників, які хочуть вивести бізнес на вищий рівень.ЧОМУ НОВА КНИГА КАНЕМАНАКнижка показує, як шум впливає на різні сфери життя — медицина, судова система, політика, командна робота, — та що ми можемо зробити, щоб його стало менше.ПРО АВТОРІВДеніел Канеман — психолог, економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки (2002). Нагороджений Президентською медаллю Свободи. Входить до 50 найвпливовіших людей фінансового світу (Bloomberg Markets 2011, 2012).Олів’є Сібоні — викладач стратегій ухвалення рішень і розв’язання проблем у Паризькій бізнес-школі, науковий співробітник Бізнес-школи Саїда Оксфордського університету.Кас Санстейн — професор Гарвардської школи права. У 2009–2012 роках працював в адміністрації Барака Обами.ІНШІ КНИЖКИ АВТОРІВ"Мислення швидке й повільне", Деніел Канеман, "Наш Формат", 2017 рік."Поштовх. Як допомогти людям зробити правильний вибір", Кас Санстейн і Річард Талер, "Наш Формат", 2017 рік.ВІДГУК ПРО КНИГУ "ШУМ. ХИБНІСТЬ ЛЮДСЬКИХ СУДЖЕНЬ"«Шум» завершує трилогію, яка почалася з «Мислення швидкого й повільного» та «Поштовху». Разом вони показують те, що варто знати всім керівникам, аби покращити власні рішення і вдосконалити процес ухвалювання рішень у своїх організаціях, що навіть важливіше. Макс Базерман, автор книги «Краще, а не ідеально»ЦИТАТИ З КНИЖКИЧому краще йти до лікаря вранціСеред сторонніх факторів, які не повинні впливати на професійне судження, але таки впливають, є стрес і втома. Наприклад, дослідження майже 700 тисяч візитів на рівні первинної медичної допомоги показало, що лікарі значно частіше призначають опіоїди наприкінці довгого, важкого дня. Причин, із яких пацієнтові, що прийшов до лікаря о 16:00, боліло б дужче, ніж записаному на дев’яту ранку, точно немає.…Коли на лікарів тисне дефіцит часу, вони, вочевидь, більше схильні вибирати засіб, який швидко досягає потрібних результатів, попри серйозні мінуси. Інші дослідження показали, що наприкінці дня лікарі частіше призначають антибіотики й рідше — щеплення від грипу.

ПРО КНИЖКУ «ВЛАДА ГІДНИХ»Що дає змогу найкраще визначити, чи гідна людина обіймати важливі посади? Тест на IQ, як вважало чимало британських і американських науковців ХІХ і початку ХХ століття? Чи, може, кількаденний іспит, учасники якого мали подолати фізичні й розумові перепони, як упродовж століть було в Китаї? У різний час і в різних місцях правителі й цілі суспільства винаходили та випробовували найрізноманітніші варіанти, щоб досконало втілити принципи меритократії — влади найкращих, влади гідних.Автор простежує історію меритократії від часів винайдення в Стародавні часи і до її сьогоднішньої кризи, щоб врешті поставити ключові питання — яке в неї майбутнє і чи є їй адекватні альтернативи?ПРО АВТОРААдріан Вулдрідж — редактор відділу політики і колумніст журналу Economist. Доктор історії в Оксфордському університеті.КНИЖКИ НА СХОЖУ ТЕМАТИКУ«Консерватизм. Запрошення до великої традиції», Роджер Скрутон, «Наш Формат», 2022 рік«Дискримінація і нерівність», Томас Совелл, «Наш Формат», 2023 рік«Китайська модель. Політична меритократія та межі демократії (оновл. вид.)», Деніел Белл, «Наш Формат», 2023 рікВІДГУКИ ПРО КНИЖКУ «ВЛАДА ГІДНИХ»Ця унікальна і дивовижна історія пояснює... що доручати обов’язки людям, які найбільш спроможні виконати їх, — це справді краще, ніж перевірені часом звичаї корупції, протекції, непотизму і спадкових привілейованих груп. Стівен Пінкер, професор психології у Гарварді,  автор книжок «Добрі янголи людської природи», «Просвітництво сьогодні»Чудова книжка... «Влада гідних» вносить важливі й потрібні виправлення в сучасну критику меритократії... Наполегливо рекомендую. Френсіс Фукуяма, філософ і політолог, автор книжок «Лібералізм і його протиріччя», «Ідентичність» ЦИТАТИ З ВИДАННЯ «ВЛАДА ГІДНИХ»За Платоном, будь-яке об’єктивне дослідження роду людського показує, що його представники від природи розділені на три типи, залежно від природних здібностей: золотий, бронзовий і срібний. Золоті люди — це законні хранителі держави, які завдяки поєднанню природних здібностей і ретельної підготовки здатні глибше мислити, чіткіше бачити і, як наслідок, правити справедливіше, ніж будь-хто інший. Срібні люди — це творці багатств, імпресаріо виробничого процесу. Бронзові люди — сини праці з мозолястими руками, які дбають про життєві потреби.Сенс освіти — не заповнити голови дітей фактами, як наповнюють порожню склянку водою, а переконати їх любити мудрість заради неї самої. Мета всіх цих зусиль полягає не лише в тому, щоб створити добре освічену державну службу, хоча це й добра річ, а в тому, щоб створити касту царів-філософів або інтелектуальну аристократію, яка зможе вести державу до світла.Сінгапур — мабуть, зразок меритократії для світу — перетворився з недорозвиненого болота на одну з найбагатших країн з вищим рівнем добробуту і більшою тривалістю життя, ніж у його давнього колоніального володаря. Скандинавські країни зберігають своє місце вгорі міжнародних рейтингів процвітання і продуктивності здебільшого тому, що віддані освіті, доброму врядуванню і, попри комунітарну видимість, конкуренції.Автори демонструють, що країни з високими показниками меритократії мають значно більше бонусів від нових технологій, ніж із низькими, як-от Італія. До 1995 року італійський стиль управління, заснований на лояльності, не мав негативних наслідків для зростання продуктивності. Але з початком ІТ-революції таке управління уповільнило зростання продуктивності в Італії на 13–16 відсоткових пунктів. Це свідчить, що дивіденди від меритократії зростають разом із ІТ-революцією: меритократія — не лише таємне джерело економічного зростання в довготривалій перспективі, а й таємний інгредієнт, який стає чимдалі дієвішим.

Ця книга народжена на передовій. Євген Врядник досліджує поняття автаркії (самодостатності) як засобу для збереження внутрішньої свободи в умовах сучасного світу. Тут поєдналися глибокі роздуми про індоєвропейську цивілізацію і досвід бойових дій.Автор переосмислює античний стоїцизм, кінізм та інші вчення, що стають дедалі кориснішими для сучасної людини, формують нинішніх воїнів. Через призму власного досвіду він розглядає, як досягнення стану автаркії допомагає не втрачати себе у вирі подій і зберігати твердість духу, коли все навколо змінюється.Це путівник до самодостатності, яка допомагає залишатися вірним вищим принципам і долати випробовування долі.ЧОМУ ВАРТО ПРОЧИТАТИ ЦЮ КНИЖКУПеред вами результат осмислення воєнного досвіду, який набувався паралельно з вивченням філософських систем індоєвропейської ойкумени.ПРО АВТОРАЄвген Врядник — доброволець ЗСУ, захисник України, ветеран російсько-української війни, письменник, громадський діяч, перекладач та видавець. Автор видання «Автаркія. Самодостатність у сучасному світі».КНИЖКА НА СХОЖУ ТЕМАТИКУ«Свобода», Себастьян Юнґер, «Наш Формат», 2024 рікЦИТАТИ З КНИЖКИ «АВТАРКІЯ. САМОДОСТАТНІСТЬ У СУЧАСНОМУ СВІТІ»Що ж означає поняття «герой» сьогодні? Цієї конкретної історичної миті «герой» рівноцінний особливому типу пасіонарія, який долає суттєві перешкоди на своєму шляху й живе «на вістрі бритви». Але звідки беруться такі мужі чину?Можна припустити, що автаркічну систему виховання в наші часи реально інституціалізувати, поставити на рейки; тим більше таке в історії уже було: згадані дзенські монастирі, де самураї проходили навчання; система виховання давніх греків — пайдея; навчання індоарійських кшатріїв у ведійський період; навіть духовні вправи в католицьких монастирях середньовічної Європи; заняття meditatio, спокій яких переривали хіба що співи fratres... Уже не кажучи про «самонавчання»: наприклад, дід барона Унгерна, кілька імператорів Священної Римської імперії та королева Англії Єлизавета відкрито вивчали веселу науку Європи алхімію, яка має найпершу функцію — народити на світ, унаслідок внутрішніх трансформацій, нову людину. Давня Європа багато знала про такі гірські висоти духу, куди може забратися досвідчений альпініст-герой; історія про джерела цього шляху сягає глибини століть, де можна розглянути контури елевсинських містерій, свята римських луперкалій і Ver Sacrum…У часи криз і катастроф відкривається можливість провести пізнавальні спостереження за основами людського існування та виворотом, за лаштунками звичайного млявоплинного життя. Найкращим чином це дає змогу зробити війна. І одна з її найважливіших парадоксальних істин — людська істота сама по собі нічого не варта. Тільки героїзм як найчистіший прояв особистості дає реальну цінність її існуванню.

У своїй революційній книжці психологиня Ліндсі К. Гібсон докладно розглядає деструктивний характер стосунків з емоційно незрілими батьками. Ви побачите, як батьки вплинули на розвиток вашого внутрішнього відчуття самотності, і дізнаєтеся, як впоратися з болем і розгубленістю, які супроводжують вас із дитинства. Звільнившись від впливу емоційної незрілості своїх батьків, ви повернете собі справжнє «я», навчитеся контролювати свою реакцію на поведінку батьків і зможете уникнути розчарувань у стосунках із ними. Також ви дізнаєтесь, як створювати нові позитивні стосунки, які зроблять ваше життя більш щасливим і наповненим.Якщо ви виросли поруч з емоційно незрілими батьками, вам знайомі постійні відчуття самотності або невпевненості у власних силах. Подумки ви знову й знову повертаєтеся в дитинство і відчуваєте, як близькі нехтують вашими емоційними потребами та ігнорують ваші почуття. Можливо, ви зарано стали поводитися, як доросла людина, яка більше не потребує емоційної допомоги. Або ви саме зараз знаходитеся в токсичних стосунках з емоційно незрілою людиною і прагнете зрозуміти, як бути далі.Для чого вам ця книжкаВи відкриєте для себе способи зцілення від болю та розгубленості, які спричинені поведінкою ваших близьких. Ви дізнаєтесь, як побудувати нові задовільні стосунки й створити для себе краще життя. Нарешті ви зможете побачити людей, здатних до справжньої емоційної близькості й щирого спілкування. Ви зможете зцілити ті рани, яких завдали вам стосунки з емоційно незрілими людьми й рухатися далі, керуючись власними бажаннями та мріями.

Демонологія – це осмислення темного, химерного та потойбічного у народних віруваннях. У цьому виданні представлено три класичні погляди на українську демонологію:історика Володимира Антоновича, який досліджував документи відьомських процесів;етнографа Володимира Гнатюка, який вивчав народні перекази про нечисту силу;письменника та фольклориста Івана Нечуя-Левицького, який прагнув вписати українську міфологію в ширший європейський контекст.Книга містить фрагменти праці Володимира Антоновича "Чаклунство: документи, процеси, дослідження", в якій зібрано та проаналізовано матеріали судових справ, пов'язаних із діяльністю демонічних істот (зазіхання засобами чародійства на життя, здоров'я і розум, застосування чаклунства з метою заволодіти любов'ю чи навпаки позбутися її, заподіння шкоди у господарстві або  ремеслі тощо). "Нарис української міфології" Володимира Гнатюка присвячений уявленням українців про різноманітних представників потойбічного світу. В праці ґрунтовно проаналізовані уявлення про чортів, домовиків, чугайстрів, водяників, болотяників, перелесників, рахманів, песиголовців, нічниць, покутників, градівників тощо.У книжці "Світогляд українського народу" Іван Нечуй-Левицький розкриває прадавні міфологічні вірування українців. Значну увагу автор приділяє міфологічним істотам, зокрема русалкам, мавкам, полісунам і польовикам, упирям і вовкулакам тощо, а також особливостям пантеїзму в українській міфології.Від переказів про русалок, лісовиків та вовкулаків – до історій про спалення відьом в українських селах: ці наукові праці передають дух свого часу, коли магічне мислення ще не вважалося всього лише забобонами, а віра в чаклунство була повсюдною та щирою.Матеріали для ілюстрацій надані проєктом CARPATHIAN CULT.ЦИТАТА"Форми українських міфів мають одну характерну прикмету: вони дуже близькі до природніх форм. Ми не бачимо в народній фантазії охоти до негарних, неестетичних велетенських міфічних образів, до тих величезних, страшних, головатих та рогатих богатирів зі страшними антинатуральними інстинктами, які так любить німецька і російська міфологія. Український народ у своїх міфах тримається міри; його фантазія не любить переступати за границі ненатуральних форм; вона любить правду і естетичність, навіть, можна сказати, вже геть-то описує красу міфічних образів такими фарбами, як у християнських акафистах описується краса християнських святих, так що вже автор не знає, до чого прирівняти їхню красу і святе життя". Іван Нечуй-Левицький

«Вперше ця книга побачила світ у 2020 році, після шести років війни за схід моєї батьківщини, в самий розпал пандемії COVID19, а передмову для цього видання я пишу під час літнього контрнаступу, поки мій підрозділ відпочиває на базі.У цій книзі викладено матеріал лекцій, які я читав для військовослужбовців Збройних Сил України, офіцерів генерального штабу, співробітників патрульної поліції та деяких неурядових організацій в рамках курсу стрес підготовки.Завдання курсу «Броньований Розум» — одягнути на людину «бронежилет». Заздалегідь (!) дати їй інструменти для самопідготовки до екстремальної ситуації. Утім, вага бронежилету не може бути завелика, бо його неможливо буде носити. Так і з цією книгою: я намагався зробити бронежилет легшим, зосередившись на базових, основних аспектах, тож деякі принципи, яких ми навчаємо, лишилися «за дужками» цієї книги в силу обмеженості такого формату.Між намаганням уникнути поразки й спробами перемогти — велетенська різниця. Попри те, що докладені зусилля, начебто, схожі поміж собою, наш мозок сприймає ці поняття категорично по-різному. Сучасний бій сам собою несе забагато небезпек, того, що може поранити, скалічити або вбити, тож немає жодної потреби вже після бою чинити самому собі шкоду, неправильно чи криво потлумачивши власні відчуття й досвід лише тому, що ви не знали природи реакції людини на небезпеку. «Броньований Розум» — саме про те, як знизити шкоду, отриману в такій ситуації, де інша людина може взагалі зламатися. На курсі «Броьований Розум» ми мінімізуємо ризик поразки не через уникнення небезпеки, а через свідомі дії, спрямовані на досягнення успіху. Я не знаю, що таке «успіх» чи «перемога» саме для вас, але наша робота — дати вам інструменти досягнення того, що ви для себе маєте за перемогу.За час, що пройшов з ранку 24-го лютого 2022 року, коли мене о пів п'ятої розбудив телефонний дзвінок побратима, я багато разів вдавався до принципів та інструментів, котрим сам же і навчав. Адже війна яку я знав як Антитерористична Операція, а пізніше Операція Об'єднаних сил змінилася і змусила мене самого підійти до межі психічної витривалості.Про що ця книга — вона про те, що нині прийнято називати бойовим стресом (ширше: стресом виживання), і про те, як критичні події впливають на нашу поведінку, здоров’я і, ймовірно, на всю подальшу долю.Навіщо ця книга — вдягнути на вас бронежилет. Не просто розповісти про те, що насправді відбувається з нами в екстремальній ситуації, а й дати інструменти для максимальної… стресостійкості (а ще — щоб якомога менше людей називали адреналін «гормоном страху»!)Що це за книга — моєю задачею як методолога та військового було створити продукт для «кінцевого користувача» — солдата, правоохоронця, волонтера чи просто відповідального громадянина. Польовий посібник, якщо завгодно.»Костянтин УльяновДеякі секції публікуються в цьому виданні вперше.

Про книгу «Зі щитом або на щиті. Правда про війну» Сергія КривоносаУперше в новій історії України книжку написав бойовий генерал — спецпризначенець, представник елітних військ — Сил спеціальних операцій, винятковий професіонал. Один із небагатьох військових, хто публічно попереджав про небезпеку російського вторгнення та необхідність належним чином готувати націю до широкомасштабної війни.З позиції державного менеджера Сергій Кривонос розробив не лише дієвий механізм формування та розвитку сучасної територіальної оборони, а й спеціальну програму «П’ять кроків», що передбачала глобальну підготовку суспільства до системного опору великій сусідній країні.У книжці автор розповідає власну історію й ділиться маловідомими фактами й деталями подій, безпосереднім учасником яких він був. Його двічі виштовхували в політику. Перший раз, коли лишили можливості професійної самореалізації — розвитку створених ним Сил спеціальних операцій. Другий — коли за виконання громадянського обов’язку із захисту Києва, зокрема однієї з найбільш небезпечних і вразливих ділянок столиці — міжнародного аеропорту «Київ-Жуляни», — замість подяки завели карну справу.На тлі системного аналізу й дуже холодних, тверезих оцінок генерал Кривонос пропонує конкретні формули — з розвитку національного війська та оборонної промисловості, з формування й підготовки національного спротиву ворогу, з формування влади, яка служитиме народові.Книжка буде цікава як для підготовленого військового фахівця, так і для пересічного громадянина, який хоче знати більше правди про цю війну — від її НЕпідготовки до погляду в майбутнє — після Перемоги.Цитата з видання «Зі щитом або на щиті. Правда про війну»«В одному з боїв ми брали участь разом із Головнокомандувачем ЗСУ генералом Муженком і кількома іншими генералами. Муженку зателефонував Забродський і повідомив, що вони ведуть бій у районі Добропілля. Пощастило, що якраз у небі були два МіГ-29, тож генерал Муженко через командувача Повітряних сил переспрямував літаки на прикриття підрозділів бригади Забродського. Ми також швидко завантажилися в гелікоптери й полетіли в район бойових дій. Там, між Краматорськом і Добропіллям, наша така собі “зведена генеральсько-офіцерська група” деблокувала 25-ту бригаду ВДВ і звільнила наших десантників з полону проросійських сепаратистів».Про автора книжки «Зі щитом або на щиті. Правда про війну»Сергій Григорович Кривонос (нар. 26 липня 1970, Кременчук, Полтавська область, Україна) — український політичний і військовий діяч, генерал-майор запасу Збройних сил України, перший заступник командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ (2016—2019).У 2014 році особисто командував обороною Краматорського аеродрому, яка позначилася великими втратами ворога.Заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України (2019—2020).Головнокомандувачем ЗС України Валерієм Залужним навесні 2022 року Сергія Кривоноса було призначено керівником оборони аеропорту «Київ». Тридцять дев’ять діб під його командуванням тривала оборона цього надважливого стратегічного об’єкта.

Книжка «Мислення швидке й повільне» психолога й економіста Деніела Канемана стала бестселером New York Times та Amazon. Її також визнано книжкою року за версією New York Times Book Review, The Economist, The Wall Street Journal і Globe and Mail (2011) та переможцем National Academy of Sciences Best Book Award (2012).ТематикаПсихологія, поведінкова економіка, нейроекономіка, маркетинг, соціологія, самоосвіта, особистісний розвиток.Про книжкуЗазвичай ми вважаємо, що діємо раціонально. Але чи справді це так? На основі досліджень із когнітивної та соціальної психології Деніел Канеман розкриває таємниці роботи людського мозку, описує неусвідомлені упередження, властивості інтуїтивного та усвідомленого мислення, роль емоцій в оцінних судженнях. Без цих знань ви ризикуєте зробити неправильний вибір у магазині, інвестувати в неуспішні проекти й загалом приймати неправильні рішення. «Мислення швидке й повільне» навчить вас ефективно користуватися обмеженим ресурсом уваги, ухвалювати рішення в умовах невизначеності й удосконалювати власні судження. Утім книжка не є сухою інструкцією з експлуатації мозку. Це психологічна драма з двома дійовими особами у вашій голові — інтуїтивним та усвідомленим мисленням.Для кого книжкаДля найширшого кола читачів; для тих, хто прагне зрозуміти поведінку мозку у процесі прийняття рішень і навчитися розпізнавати власні помилки й упередження; для тих, кого цікавить маркетинг і поведінкова економіка.Чому ця книжкаКнижка навчить вас ухвалювати правильні рішення. На основі цікавих досліджень вона пояснює, чому ми діємо нераціонально і що впливає на наш вибір. Це корисне й цінне джерело для самовдосконалення.Про автораДеніел Канеман — ізраїльсько-американський психолог, економіст, соціолог. У 2002 році здобув Нобелівську премію з економіки. Нагороджений однією з найбільших відзнак США — Президентською медаллю Свободи. У 2011 і 2012 роках входив до числа 50 найвпливовіших людей фінансового світу за версією журналу Bloomberg Markets.Інші книжки автора«Шум. Хибність людських суджень» Деніел Канеман, «Наш Формат», 2022 рік.«Thinking, Fast and Slow» Деніел Канеман, «Наш Формат», 2012 рік.Відгуки про книжкуБуло багато змістовних книжок про людську раціональність та ірраціональність, але шедевр — один, і це «Мислення швидке й повільне» Деніела Канемана. Це одна з найвизначніших і найцікавіших книжок про людський розум, які я коли-небудь читав. — Вільям Істерлі, Financial TimesДеніел Канеман — один із найоригінальніших і найцікавіших мислителів нашого часу. Жодна інша людина на планеті не розуміє краще за Канемана, як ми робимо вибір і чому наш вибір саме такий. Ця просто дивовижна книжка наповнена цінною життєвою мудрістю, поданою легко й доступно, але, попри це, дуже глибоко. «Мислення швидке й повільне» має прочитати кожна допитлива людина.— Стівен Левітт, співавтор книжок «Фрікономіка» та «Думай як фрік»Ми маємо бути вдячні Канеману за те, що він дав нам у цій книжці радісне розуміння практичного боку наших особистостей. — Фрімен Дайсон, The New York Review of BooksРобота Канемана торкається широких сфер: вона поширюється на освіту, бізнес, маркетинг, політику. . . і навіть дослідження щастя. Називайте його дослідницьке поле «психономія», приховане обґрунтування нашого вибору. «Мислення швидке й повільне» важливо прочитати всім мислячим людям.— Кайл Сміт, The New York PostНайкращі цитати книжкиПро абсолютну впевненістьРозумно сприймати всерйоз будь-які зізнання в невпевненості, натомість заяви про абсолютну впевненість свідчать, що людина вибудувала у своїй уяві узгоджену історію, яка необов’язково відповідає дійсності.Про засоби впливуЧасті повторення — надійний спосіб змусити людей повірити неправді, бо розмежувати істину та відчуття чогось знайомого не так легко. Авторитарним режимам і маркетологам це давно відомоПро упередження за результатомМи схильні звинувачувати когось через доцільне рішення з поганим наслідком, а якщо все виходить добре, не вважаємо за потрібне за це дякувати. Це приклад упередження за результатом.Про таємне мисленняСвідомість помічає лише деякі активовані ідеї; основна частина роботи асоціативного мислення відбувається приховано, ніби потай від нашого свідомого «я». Думку про обмежений доступ до власного розуму, звичайно, прийняти важко, адже вона не відповідає нашим відчуттям. Однак це правда: ми знаємо про себе набагато менше, ніж нам здається.Про самоконтрольЯкщо занадто перейматися тим, як ви виконуєте завдання, результати його виконання будуть гірші, ніж коли ви цим не перейматиметеся, адже ваша короткострокова пам’ять буде зайнята зайвими тривожними думками. Висновок очевидний: самоконтроль потребує і уваги, і зусиль.Про роль назвиАкції з біржовими скороченнями, які легше вимовити (приміром, KAR або LUNMOO) мають кращі показники, ніж акції з незручними абревіатурами (наприклад, PXG або RDO), і, схоже, вони деякий час зберігають невелику перевагу. Інвестори очікують вищих доходів від акцій компаній із назвами, які легше вимовити, ніж від акцій компаній, які мають надто складні назви.Про ризикиЕмоційні, когнітивні та соціальні фактори, що підтримують надмірний оптимізм, сукупно утворюють вибухову суміш, яка часом змушує людей іти на ризик, якого вони могли б уникнути, якби знали про свої шанси. Напевне невідомо, що любителі ризиків у галузі економіки азартніші, — просто вони, на відміну від людей обачних, не помічають ризиків.

Під поняттям «шістдесятництво» приховується безліч культурних феноменів, людських доль та літературних творів. Ця книжка пропонує читачеві мандрівку в мікросвіт українських шістдесятників — молодих людей, які творили нову культуру в час хрущовської «відлиги». Заглиблення у світ, який всупереч правилам радянського тоталітарного режиму засновувався на принципах солідарності, взаємопідтримки та поваги між непересічними молодими талантами.«Ця книжка є радше спробою побачити в когорті шістдесятників живих людей – з їхніми сумнівами, коливаннями, інтелектуальною відвагою та блискучими талантами. В певному сенсі побачити цих молодих талановитих людей без "забронзовілості", з якою так часто подають їх шкільні підручники. Тим більше, що самим шістдесятникам "забронзовілість" аж ніяк не притаманна.» Радомир Мокрик, автор виданняЧимало фотографій з архівних фондів та сімейних архівів публікуються вперше.Для широкого читацького загалу.Про автораРадомир Мокрик, PhD. (1987 р. н.) — історик, культуролог, науковий працівник Інституту східноєвропейських студій на філософському факультеті Карлового університету в Празі. Вивчав культурологію в Львівському національному університеті імені Івана Франка і модерну історію в Карловому університеті в Празі. У 2021 році в Карловому університеті захистив дисертацію на тему «Шістдесятники і колоніальний дискурс радянської культури в Україні в час відлиги. 1956–1964».Цитати з книжки «Бунт проти імперії»Про світоглядні основи шістдесятництваЦе когорта, світогляд якої сформувався на перетині етичних принципів і критичного мислення. Саме на такому ґрунті виникла основа національного руху, в який згодом перетворилась «малесенькі щопта» шітсдесятників. При цьому саме етика відігравала головну роль. Мені пощастило найбільше спілкуватись з двома, здавалося б на перший погляд, протилежностями: Іваном Дзюбою та Євгеном Сверстюком. Дзюба походив з Донбасу, довго вірив в комуністичні ідеї і схилявся радше до «націонал-комунізму». Євген Сверстюк народився на Волині і вже в досить ранньому віці перейнявся націоналістичними ідеями. Однак їх поєднувала багаторічна щира дружба. Рухались вони до розуміння самобутності України з різних ідеологічних сторін, але на основі етичної спільності. Свого часу на літературному вечорі в Черкасах Василь Симоненко на питання «яку саме він має на увазі Україну, коли вимагає, щоб мовчали Америки й Росії, коли він з нею говорить», відповів просто — «Україна в мене одна». Хоч з якого б ґрунту виходили світоглядні переконання шістдесятників — принцип був той самий: Україна в них була одна.Про мовне питанняРадянське керівництво добре усвідомлювало, яку саме стратегію у мовній сфері воно обирає. Російська мова і російська культура розглядалися як чи не головний фактор уніфікації різних територій радянської імперії. Політика русифікації й маргіналізації української мови цілком відповідала завданню «злиття народів» і формування наднаціональної, класової радянської ідентичності.Про зародження дисидентського рухуШістдесятники перебували всередині радянської реальності, і це неодмінно мусило позначитись на їхньому світогляді, доволі ідеалістичному. Усвідомлення марності й неможливості діалогу з владою приходило поступово, зі зміцненням м’язів критичного мислення. Дисидентами шістдесятники стали завдяки власному інтелекту і рефлексії  навколишнього світу. Усвідомити фальш радянської культури, штучність усіх партійних лозунгів, залишаючись фактично в інформаційному вакуумі, – це справжній інтелектуальний подвиг. Який часто поєднувався з громадянським подвигом, адже розуміння несправедливості системи породжувало намагання і відвагу протистояти їй.

Розкриття засадничо імперського характеру російської літературиТЕМАТИКА КНИЖКИ «ТРУБАДУРИ ІМПЕРІЇ»Літературознавство, колоніалізм, дослідження.ПРО КНИЖКУ ЕВИ ТОМПСОНЗ чого «проросла» російська ксенофобія? Коли російські культурні діячі почали оспівувати агресію до сусідніх народів? Чому війни на чужих територіях стали звичайною справою для росіян і об’єктом романтизації їхніми класиками? Як загарбницькі імперські наративи стали невіддільною частиною так званої «вєлікай рускай культури» і чому Захід прийняв їх як належне? У своїй засадничій праці Ева Томпсон чи не вперше почала шукати відповіді на ці незручні питання. Висновки авторки набагато випередили свій час і довели актуальність сьогодні. ДЛЯ КОГО ВИДАННЯ «ТРУБАДУРИ ІМПЕРІЇ»Для широкого кола читачів, які цікавляться літературою, філософією, історією. Для кожного, хто вміє мислити критично.ЧОМУ ЦЯ КНИЖКА ЕВИ ТОМПСОНЗнакова книжка Еви Томпсон є одним із перших і водночас фундаментальних досліджень на тему колоніальних мотивів у російській літературі, яка часто обслуговувала і легітимізувала агресивно-загарбницьку політику Російської імперії.ПРО АВТОРКУЕва Томпсон — польсько-американська дослідниця, почесна професорка славістики Університету Райса в Г’юстоні, США. Викладала також в університетах Вірджинії, Огайо та Індіани. Авторка численних досліджень, статей у Slavic Review, Slavic and European Journal, Modern Age, Teksty Drugie та інших журналах. Консультувала Національний фонд гуманітарних наук, Міністерство освіти США й інші інституції та фундації.ВІДГУКИ ПРО КНИЖКУ «ТРУБАДУРИ ІМПЕРІЇ»Після написання Алєксандром Пушкіним знаменитого вірша «Наклепникам Росії» Пьотр Чаадаєв привітав автора з тим, що він нарешті став «національним поетом». Але що таке «національний поет» у контексті імперії Як національне переходить в імперське й шовіністичне і перестає бути національним? Ева Томпсон замислювалася про це ще тоді, коли для більшості жителів України імперська культура здавалася рідною та престижною і зовсім не вважалася імперською. Віталій Портников, публіцист«Трубадури імперії» американської дослідниці польського походження Еви Томпсон написано на методологічних засадах постколоніальної критики імперської літератури. Авторка застосовує цю методологію для дослідження російської літератури та її ролі в злочинній імперській політиці Росії. Перша частина назви українського перекладу є радше поетичним переспівом оригінальної, яку вартувало б перекласти як «Імперське знання». Утім така свідома «неточність» перекладу ще більше акцентує на справжній сутності російської імперської літератури, що завжди була й залишається інструментом маніпулятивного впливу та легітимації російських загарбань і злочинів у всьому світі. Вахтанг Кебуладзе, доктор філософських наук, публіцист, перекладачКНИЖКИ НА СХОЖУ ТЕМАТИКУ«Як зруйнувати русскій мір», Вадим Денисенко, «Наш Формат», 2023 рік«ФСБ підриває Росію. Федеральна служба безпеки як організатор терористичних актів, викрадень і вбивств», Юрій Фельштинський, Олександр Литвиненко, «Наш Формат», 2023 рікЦИТАТА З КНИЖКИ «ТРУБАДУРИ ІМПЕРІЇ»Ведучи розмову про російську культуру, російські інтелектуали йшли звичним шляхом колонізаторів. Вони прирікали на мовчання культури, які були в якомусь сенсі суперниками Росії — її колонізованих сусідів, — водночас успішно опираючись зажерливому апетитові Заходу, який хотів би підпорядкувати решту світу власній культурній мові.