Стоїк на троні
Автор: Дональд Робертсон
Назва: "Марк Аврелій: імператор-стоїк"
Видавництво: "Наш Формат"
Історії Великих людей можна розповідати по різному.
Підозрюю, біографій Марка Аврелія існує далеко не одна, їх десятки.
Та в тому й цікавість цієї книги: вона подає біографію Марка Аврелія через призму психології та філософії, що, погодьтесь, є доволі нетиповим прийомом для написання історичних біографій.
Чи сподобався мені такий підхід?
І так, і ні.
Спочатку виділю плюси.
🔹Неочікувана оптика дослідження. Автор –не історик, а психотерапевт, і тому багато звертає уваги на поведінкові та виховні причини багатьох дій Марка Аврелія.
🔹У фокусі дослідження – дитинство та юність героя, детальна розповідь про його вчителів, що він вчив, які книги читав, про що розмовляв зі своїм оточенням. Це цікаво, це дає уявлення про те, в якому світі формувався майбутній імператор.
🔹Психологічний підхід бо біографії великих людей добре актуалізує їх для сучасності, адже цінності стоїцизму багато в чому універсальні що для ІІ століття, що для ХХІ, тому цю книгу можна ніби «надягати» на свій досвід сучасності.
🔹Зовнішні події в Римській імперії та поза нею показані лише як фон для прийняття рішень Аврелія, фокус зміщений з проблем на вирішення цих проблем.
Але останній пункт одночасно є мінусом, бо далі скажу, що мені не сподобалось.
🔸Я не великий знавець античної історії, тому мені було трохи складно розібратись у багатьох прізвищах та подіях, які не пояснюються, а лише приймаються чи виправляються головним героєм.
🔸З часом ця психологія трохи набридла, коли я вже зрозумів, що і як працює у стоїцизмі і дочитував книгу вже трохи через силу.
🔸До речі – про стоїцизм раджу почитати, якщо ви не знаєте, що це таке, без знань про цю морально-філософську концепцію починати працю Дональда Робертсона немає сенсу.
Якщо ви шукаєте тут великого історичного полотна на фоні однієї біографії – його тут, скоріш за все, не буде.
Це, швидше, філософська книга з елементами психології на історичному тлі, саме в такому порядку. Спочатку – філософія стоїцизму, потім – психологія окремо взятої людини, і лише потім – історичне тло, в якому ця людина має діяти.
Читати мені було цікаво, така оптика дуже потрібна.
Насправді, я знімаю капелюха перед автором за те, що йому вдалося це поєднати. Нашій академічно-науковій спільноті ще тільки належить розібратись з нашими героями так, щоби умовні Петлюра, Мазепа чи Ярослав Мудрий були цікаві не тільки любителям історії, а й психотерапевтам в тому числі.
Не скажу, що це «моя» література, я не великий любитель психоаналізу та філософствування, але прочитав з задоволенням саме через незвичний погляд на діяння великої людини.
Якщо вам подоється читати щось з мотиваційно- психологічної історії – то вам сюди.
Взагалі дуже круто, що «Наш Формат» видає таку літературу.
Я з великим задоволенням прочитав «Отрута на будь-який смак» (поєднання криміналістики, хімії та історії), від книги «Чому наука не спростовує Бога» я був навіть в захваті.
«Марк Аврелій: імператор-стоїк» - праця з цього ж списку.
Поєднання кількох наук, напрямків, несподівані оптики дослідження – це мені подобається читати.
Люблю такі експерименти, попри те, що не кожну таку книгу я залишу у власній бібліотеці