Про силу мрії та роботу над собою
Після того, як я подивився на Netflix документалку Тома Зімні "Sly" про Сильвестра Сталлоне і зрозумів, що не бачив жодного з його фільмів про Роккі, я був змушений подивитися також "Роккі", "Роккі 2", а потім і "Роккі 3" і маю визнати – це таки направду культові та знакові кінострічки.
Коли Сталлоне у "Sly" розповідав про Арнольда Шварцнеггера, як свого друга та конкурента по зйомках в бойовиках, я пригадав, що підписаний на інсту Арні, а відтак і зайшов подивитися, як так в нього зараз справи.
Арнольд Шварцнеггер тоді саме опублікував відео, на якому він дуже мило хвалиться своїм домашнім тваринам – віслючку, поні та кабанчику – щойно отриманими авторськими примірниками його книги "Be Useful: Seven Tools of Life". Згодом я ще декілька раз бачив рілси про те, як він типу крадькома робить автографи у своїх книгах в книгарнях.
Відтак, коли "Наш формат" оголосив передпродаж на "Бути корисним. Сім життєвих правил" – я її одразу замовив. А позаяк вчора я подивився "Термінатора", то з цього либонь можна виснувати, що вже й прочитав.
В молодості мене дуже дратували будь які історії так званого "успішного успіху". Коли ти мало що вмієш робити і ніколи не маєш грошей, то чужі історії перемог викликають лише непобувну бентегу, ресентимент та агресію. Але з віком і досвідом чомусь починаєш не лише залюбки дивитися байопіки, але й розчулюєшся від життєвих історій різних впізнаваних людей.
Ті, хто були знайомі з Арнольдом Шварцнеггером в дитинстві, навряд чи могли б розгледіти в хлопчині з бідової родини, якого часто лупцював батько-поліціянт, майбутнього чемпіона з бодібілдингу, всесвітньо відомого актора і губернатора Каліфорнії. Ну і, звісно, дуже заможну людину, яка досягла всього завдяки винятковій концентрації на своїх мріях і просто неймовірній кількості роботи над собою.
Сам Арні, попри те, що є яскравим прикладом та ілюстрацією цього явища, не любить вислову self-made man, бо вважає, що своїми успіхами він зобов'язаний дуже багатьом людям – батькам, друзям, кумирам.
А втім, у мене немає жодного знайомого, хто міг би змусити себе тренуватися двічі на день по дві з половиною години, щодня, щоби привести своє тіло до ідеального вигляду, як це робив Арні. І хоча я можу спробувати уявити таку дисциплінованість, бо маю в своєму минулому досвід понад двадцяти поспіль 12-годинних робочих змін в книгарні та щонайменше місяць щоденних пробіжок, не менше десяти кілометрів кожна, але у мене ніколи не було такого чіткого бачення майбутнього, про яке розповідає Шварцнеггер.
І можна як завгодно ставитися до Арнольда Шварцнеггера, як до людини, але масштабність його мислення, його здатність гаруватих, як віл, як проклятий, і його досягнення – як результат концентрації всіх цих неймовірних зусиль – не можуть не викликати повагу.