Геній і хаос в одній людині

Юрій Рокецький — «Всьо чотко. Сергій Кузьмінський і Брати Гадюкіни»

Послухав в «Наш формат» голосом автора — і це той рідкісний випадок, коли озвучка не просто не заважає, а додає ще один шар — особистий. Сидиш і ніби слухаєш історію десь на кухні, під гітару, пиво і трохи диму.

І що я вам скажу, «чуваки»…
це один із найкращих українських нонфіків, які я читав/слухав за останній час.

Іронія в тому, що я ніколи не був фанатом «Гадюкіних». Ну тобто «Файне місто Тернопіль» знав, «Наркомани на городі» теж, але без фанатизму.
Просто давно хотів зрозуміти, як народжувалась українська музика 90-х. І тут — попадання в десятку.

Рокецький дуже чітко відчуває матеріал. Бо сам із цієї культури. І це видно.
Але найважливіше — він не робить із Кузі ікони.

Кузя тут живий.
Талановитий. Смішний. Дикий. Залежний. Харизматичний.
Такий, про якого можна сказати і «геній», і «ну ти даєш…», або ікона чи панк?

І от із цього всього складається дуже чесна історія.

Окремий кайф — як книжка розгортається ширше за сам гурт.
Це не просто біографія. Це зріз епохи.

80-ті, підпільні концерти, «Червона рута», перші роки незалежності, голодні 90-ті, рейви, телевізійні тусовки, Пугачова зі своїми «різдвяними вечорами», наркомансьуц притони і групи анонімних наркоманів — і все це вплітається в історію дуже органічно.

Читаєш (слухаєш) і ловиш себе на думці, що це не про «один гурт».
Це про те, як взагалі щось народжується з нічого. Навіть не щ нічого, мінусу і відʼємності. 

«Я вернувся домів… а там вже всі свої»
«Файне місто Тернопіль…»
«Наркомани на городі…»

І раптом ці рядки вже звучать трохи інакше. Бо ти розумієш, звідки вони. Навіщо і чому вони.  

Ще одна сильна штука — обсяг роботи.
Купа свідчень, історій, голосів. І з цього зібрано не музейний експонат, а нормальну живу людину.

Після книги ще довго ходиш і думаєш.
Про це покоління.
Про те, що воно нам дало.
І як дивно працює памʼять.

Бо нація складається не тільки з «правильних» героїв.
А й із таких, як гашишний наркоман Кузя. І це теж частина нас.

Коротко:
історія людини, гурту і декілька епох країни. І воно зшито органічно і цікаво.  Клас. 
Це — чотко.